Міграція надшлуночкового водія ритму
Содержание книги
- Стандарти лікування НЦД представлені в алгоритмі 2.15.
- Етіотропна антибактеріальна терапія.
- Однак масивна антибіотикотерапія не завжди сприяє досягненню клінічної ремісії, тому смертність при цій патології залишається високою.
- Некоронарогенні захворювання серця
- Алкогольна дкмп у західних країнах розглядається як основна причина розвитку дкмп, не пов'язаної зі спадковістю та іхс.
- Алгоритм 2.19. Стандарти критеріїв діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії
- Гарячка, схуднення, пульмоніт, полінейропатія
- Вплив лікарських препаратів (пеніцилін, тетрациклін, доксорубіцин, сульфаніламіди, трициклічні антидепресанти, фенотіазини), а також кокаїну, метилдопи.
- Далаські критерії гістологічної діагностики міокардиту
- Диференційоване лікування різних форм міокардитів наведено в алгоритмі 2.24.
- Лікування міокардитів у залежності від причини виникнення
- У більшості хворих визначається синусова тахікардія, окрім уремічних міокардитів.
- При міоперикардитах проводять імуносупресорну терапію (циклофос-фан, азатіоприн або колхіцин), яка вважається резервною.
- Мітральний стеноз (стеноз лівого атріовентрику-лярного отвору)
- Алгоритм 2.31. Стандарти критеріїв діагностики мітральної недостатності
- Порушення ендокарду та ендотелію в зонах міксоматозної трансформації з формуванням тромбоцитарно-фібринозних тромбів.
- Аускультативні критерії: грубий систолічний шум у II міжребер'ї справа, який проводиться на артерії шиї та в міжлопаткову ділянку, II тон над аортою послаблений
- Рентгенологічні критерії: визначається гіпертрофія ЛШ, аортальна конфігурація серця, розширення аорти
- II. Мітральний стеноз у поєднанні з помірною аортальною недостатністю
- Рекомендації по веденню вагітних з клапанними вадами серця
- Класифікація вроджених вад серця
- Межі відносної тупості серця зміщуються вправо, можливо вгору
- Відкрита артеріальна протока
- Межі відносної тупості серця збільшуються вправо
- Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.41.
- Міграція надшлуночкового водія ритму
- Дифузний міокардіофіброз. Передсердна пароксизмальна тахікардія. СН і стадії, II фк.
- Інколи порушується правило загального дільника
- Понижують амплітуду потенціалу дії та збільшують межовий потенціал, у зв'язку з чим збудливість міокарда передсердь і шлуночків зменшується.
- Принципи підбору антиаритмічної терапії при постійних або часто рецидивуючих аритміях
- Аап і класу застосовують при неорганічних захворюваннях серця, аап III класу — при органічній патології серця
- Критерії діагностики ПТ наведені в алгоритмах 2.53-2.58.
- Використання різних проб і спеціальних методів дослідження для діагностики аритмій і блокад серця
- Рекомендації з невідкладної допомоги при гемодинамічно стабільній спт з правильним ритмом
- Невідкладна допомога та лікування суправентрикулярної ПТ наведені в алгоритмах 2. 59; 2. 60.
- Пропафенон — 1-2 мг/кг в/в струминно впродовж 10 хв
- Особливості застосування ААП при «пірует»-тахікардії
- При катехоламініндукованих ШТ рекомендують обмеження фізичних навантажень, А при неефективності — прийом баб.
- Визначення передсердної рефрактерності та її дисперсії
- Для профілактики рецидивів ФП кращим препаратом є аміодарон, який застосовують тривало у дозі 200-400 мг/добу.
- Алгоритм 2.70. Прогнозування рецидиву фібриляції та тріпотіння передсердь після успішної електричної та медикаментозної кардіоверсії
- Отримані нові важливі дані з лікування аритмій серця. У хворих з гіпер-холестеринемією застосування статинів супроводжується значним зниженням ймовірності рецидиву ФП після кардіоверсії.
- Такий диференційований підхід до вторинної профілактики ФП зменшує кінцеві точки та покращує якість життя.
- Аап і С класу можуть сповільнити частоту скорочень передсердь або покращити ав-провідність, що призводить до парадоксального збільшення скорочень шлуночків.
- Фібриляція шлуночків, асистолія та електромеханічна дисоціація
- А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів. В (Breathing). Штучна вентиляція легень рот у рот.
- Затримка початку проведення серцево-легеневої реанімації, втрата часу на діагностичні, організаційні та лікувальні процедури.
- Термінальна застійна СН тощо.
- При вродженому та набутому подовженні тривалості інтервалу Q-T ААП 1А і III класів викликають аритмогенну реакцію.
- Виникає тривала пауза між сусідніми зубцями Р чи R, яка дорівнює двом (рідше 3-4) звичайним інтервалам Р-Р чи R-R (незалежно від кількості випадінь зубця Р)
6. Екстрасистолія (синонім — передчасна деполяризація):
• передсердна (атріальна);
• передсердно-шлуночкова (атріовентрикулярна);
• шлуночкова:
• поодинока (до 30 за 1 год);
• часта (30 і більше за 1 год);
• алоритмія (бі-, три-, квадригемінія);
• поліморфна;
• парна;
• рання (Я на Т) Тахікардії:
надшлуночкові:
• синопередсердна (синоатріальна);
• передсердна (атріальна);
• передсердно-шлуночкова (атріовентрикулярна);
• з додатковими шляхами проведення:
• ортодромна;
• антидромна; шлуночкові:
• нестійка (від 3 шлуночкових комплексів до 30 с);
• стійка (більше ніж 30 с);
• постійнозворотна;
• мономорфна;
• поліморфна
Фібриляція та тріпотіння передсердь:
• пароксизмальна (ритм відновлюється самостійно в межах 48 год);
• персистуюча (для відновлення синусового ритму необхідне втручання);
• постійна (коли синусовий ритм відновити неможливо або недоцільно);
• брадисистолічна (частота шлуночкових скорочень менше ніж 60 за 1 хв);
• тахісистолічна (частота шлуночкових скорочень більше ніж 90 за 1 хв) Фібриляція та тріпотіння шлуночків
II. Порушення проведення імпульсу
Синоаурикулярні блокади
2. Атріовентрикулярні блокади (І—III ступенів)
3. Внутрішньошлуночкові блокади (постійні, минучі): однопучкові:
• блокада переднього розгалуження лівої ніжки пучка Пса;
• блокада задньонижнього розгалуження лівої ніжки пучка Пса; двопучкові:
• блокада лівої ніжки пучка Пса;
• блокада правої ніжки пучка Пса та передньоверхнього розгалуження лівої ніжки пучка Пса (блокада Бейтлі);
• блокада правої ніжки пучка Пса та задньоверхнього розгалуження лівої ніжки пучка Пса (блокада Вільсона)
III. Комбіновані порушення утворення і проведення імпульсу Парасистолія:
• передсердна;
• атріовентрикулярного з'єднання;
• шлуночкова
IV. Захворювання, синдроми і феномени
Синдроми та ЕКГ-феномени передчасного збудження шлуночків:
• синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта;
• синдром укороченого інтервалу Р-Я (ЛаунаТанонга-Лівайна або Кларка-
Леві-Критеско);
• синдром ранньої реполяризації шлуночків; Синдром подовженого інтервалу С)-Т:
• природжений (Романо-Уорда);
• набутий;
• синдром слабкості синусового вузла;
• синдром Морганьї-Адамса-Стокса;
• синдром Фредерика
Раптова серцева (аритмічна) смерть — смерть, що наступила протягом 1 год після появи перших симптомів захворювання або суттєвого погіршення стану хворого на фоні стабільного хронічного перебігу захворювання:
• з відновленням серцевої діяльності;
• незворотна.
Зупинка серця (смерть, що настала більш ніж через 1 год після появи чи посилення симптомів захворювання):
• з відновленням серцевої діяльності;
• незворотна, Механізм смерті:
• фібриляція шлуночків;
• асистолія;
• електромеханічна дисоціація (вказується по можливості).
V. Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу
Примітка. У діагнозі треба вказати кардіохірургічні втручання та пристрої, застосовані для лікування аритмій та порушень провідності серця (із зазначенням методу та дати втручання) — катетерні (радіочастотні) деструкції, імплантації водіїв ритму та кардіовертерів-дефібриляторів, проведення кардіо-версії чи дефібриляції (вказується дата останньої) тощо.
Згідо інших класифікацій аритмії поділяються на доброякісні та злоякісні. Останні вимагають проведення негайної антиаритмічної терапії, а доброякісні — спеціального лікування не потребують. Слід відмітити, що такий розподіл аритмій є умовним.
За характером перебігу розрізняють гострі, хронічні й рецидивуючі, а також безперервно рецидивуючі пароксизмальні порушення ритму серця.
Приклади формулювання діагнозу:
1.1ХС. Стабільна стенокардія напруги, III ФК. Дифузний кардіосклероз, нестійка поліморфна шлуночкова тахікардія. СН НА стадії, діастолічний варіант, II ФК.
|
