Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Використання різних проб і спеціальних методів дослідження для діагностики аритмій і блокад серця
Содержание книги
- Вплив лікарських препаратів (пеніцилін, тетрациклін, доксорубіцин, сульфаніламіди, трициклічні антидепресанти, фенотіазини), а також кокаїну, метилдопи.
- Далаські критерії гістологічної діагностики міокардиту
- Диференційоване лікування різних форм міокардитів наведено в алгоритмі 2.24.
- Лікування міокардитів у залежності від причини виникнення
- У більшості хворих визначається синусова тахікардія, окрім уремічних міокардитів.
- При міоперикардитах проводять імуносупресорну терапію (циклофос-фан, азатіоприн або колхіцин), яка вважається резервною.
- Мітральний стеноз (стеноз лівого атріовентрику-лярного отвору)
- Алгоритм 2.31. Стандарти критеріїв діагностики мітральної недостатності
- Порушення ендокарду та ендотелію в зонах міксоматозної трансформації з формуванням тромбоцитарно-фібринозних тромбів.
- Аускультативні критерії: грубий систолічний шум у II міжребер'ї справа, який проводиться на артерії шиї та в міжлопаткову ділянку, II тон над аортою послаблений
- Рентгенологічні критерії: визначається гіпертрофія ЛШ, аортальна конфігурація серця, розширення аорти
- II. Мітральний стеноз у поєднанні з помірною аортальною недостатністю
- Рекомендації по веденню вагітних з клапанними вадами серця
- Класифікація вроджених вад серця
- Межі відносної тупості серця зміщуються вправо, можливо вгору
- Відкрита артеріальна протока
- Межі відносної тупості серця збільшуються вправо
- Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.41.
- Міграція надшлуночкового водія ритму
- Дифузний міокардіофіброз. Передсердна пароксизмальна тахікардія. СН і стадії, II фк.
- Інколи порушується правило загального дільника
- Понижують амплітуду потенціалу дії та збільшують межовий потенціал, у зв'язку з чим збудливість міокарда передсердь і шлуночків зменшується.
- Принципи підбору антиаритмічної терапії при постійних або часто рецидивуючих аритміях
- Аап і класу застосовують при неорганічних захворюваннях серця, аап III класу — при органічній патології серця
- Критерії діагностики ПТ наведені в алгоритмах 2.53-2.58.
- Використання різних проб і спеціальних методів дослідження для діагностики аритмій і блокад серця
- Рекомендації з невідкладної допомоги при гемодинамічно стабільній спт з правильним ритмом
- Невідкладна допомога та лікування суправентрикулярної ПТ наведені в алгоритмах 2. 59; 2. 60.
- Пропафенон — 1-2 мг/кг в/в струминно впродовж 10 хв
- Особливості застосування ААП при «пірует»-тахікардії
- При катехоламініндукованих ШТ рекомендують обмеження фізичних навантажень, А при неефективності — прийом баб.
- Визначення передсердної рефрактерності та її дисперсії
- Для профілактики рецидивів ФП кращим препаратом є аміодарон, який застосовують тривало у дозі 200-400 мг/добу.
- Алгоритм 2.70. Прогнозування рецидиву фібриляції та тріпотіння передсердь після успішної електричної та медикаментозної кардіоверсії
- Отримані нові важливі дані з лікування аритмій серця. У хворих з гіпер-холестеринемією застосування статинів супроводжується значним зниженням ймовірності рецидиву ФП після кардіоверсії.
- Такий диференційований підхід до вторинної профілактики ФП зменшує кінцеві точки та покращує якість життя.
- Аап і С класу можуть сповільнити частоту скорочень передсердь або покращити ав-провідність, що призводить до парадоксального збільшення скорочень шлуночків.
- Фібриляція шлуночків, асистолія та електромеханічна дисоціація
- А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів. В (Breathing). Штучна вентиляція легень рот у рот.
- Затримка початку проведення серцево-легеневої реанімації, втрата часу на діагностичні, організаційні та лікувальні процедури.
- Термінальна застійна СН тощо.
- При вродженому та набутому подовженні тривалості інтервалу Q-T ААП 1А і III класів викликають аритмогенну реакцію.
- Виникає тривала пауза між сусідніми зубцями Р чи R, яка дорівнює двом (рідше 3-4) звичайним інтервалам Р-Р чи R-R (незалежно від кількості випадінь зубця Р)
- Тривалість комплексу ОДБ складає 0,08-0,11 с
- Гіперактивація нейрогуморальних систем організму (симпатико-адрена-лової системи, РААС, антидіуретичного гормону, передсердного натрійуретич-ного пептиду).
- Алгоритм 2.90. Стандарти діагностики критеріїв гострої лівошлуночкової серцевої недостатності (набряку легень)
- Показання й схема дозування вазодилататорів при гострій СН (за рекомендаціями Європейського товариства інтенсивної терапії, 2005)
- СН і, II А, II Б, III стадій відповідає хронічній недостатності кровообігу таких самих стадій за класифікацією М. Д. Стражеска, В. X. Василенка.
- Дилатаційна кардіоміопатія, постійна форма фібриляції передсердь. СН IIб ст. , систолічний варіант, IV фк.
- Та частоти розвитку ускладнень
1. Холтерівське монітору'вання ЕКГ(ХМ ЕКГ) є найбільш інформативним методом вивчення аритмій серця, який дозволяє реєструвати ЕКГ в спокої, під час їжі, фізичних і психоемоційних навантажень протягом 24 год з автоматичним аналізом порушень ритму серця. Цей метод дозволяє найбільш точно оцінювати ЧСС, кількість порушень ритму серця, їх розподіл протягом доби в залежності від наявності ішемії міокарду або без неї. ХМ ЕКГ дозволяє реєструвати пароксизмальні порушення ритму серця, розвиток ектопічних реци-прокних (re-entry) тахікардій, «вагусних» та «адренергічних» порушень ритму серця та провідності, здійснювати контроль за клінічною ефективністю ААП.
2. Проба з фізичним навантаженням (велоергометрія, тредміл) може провокувати виникнення аритмій серця під час навантаження і в ранньому відновлюючому періоді внаслідок активації симпатоадреналової системи, збільшення синтезу катехоламінів і ЧСС з розвитком гіпоксії міокарду та метаболічного ацидозу. Збільшення кількості екстрасистол під час навантаження при високій ЧСС або в першу хвилину після його закінчення свідчить про можливий зв'язок з ІХС, а «доброякісні» аритмії зникають під час навантаження і відновлюються через 3-5 хв після його закінчення. Розвиток ПТ є абсолютним або відносним протипоказанням до виконання навантажувальних проб.
3. Проба з атропіном допомагає виявити вплив блукаючого нерва на характер аритмії, коли вводять в/в 0,02 мг/кг атропіну сульфату з подальшою реєстрацією ЕКГ через 5, 15, 45 і 60 хв. При вираженій ваготонії ЧСС зростає до 40% і більше, а кількість екстрасистол зменшується або вони зникають.
4. Ортостатична проба дозволяє уточнити залежність аритмій від стану вегетативної НС. При переході в горизонтальне положення можуть виникати функціональні (вагусні аритмії), в вертикальне — аритмії можуть бути обумовлені структурними ураженнями серця за рахунок активації симпатичної НС.
5. Добутамінова проба заснована на внутрішньовенному введенні препарату в дозі 250 мг до виникнення ектопічної аритмії в результаті збільшення ЧСС, потреби міокарда в кисні і підвищенні AT. Коли виникає аритмія, то введення добутаміна припиняють.
6. Проба з пропранололом заснована на внутрішньовенному введенні препарату в дозі 0,1 мг/кг (але не більше 10 мг) з подальшою реєстрацією ЕКГ через 5, 15, 45 та 60 хв. При гіперактивності симпатичної НС негативний зубець Т стає позитивним і сегмент ST стає по ізолінії. Якщо негативний зубець Т залишається без змін або він поглиблюється, то це свідчить про органічні зміни в міокарді.
7. Проба з ізопреналіном застосовується для провокації ектопічної активності міокарда з виникненням аритмій. Пацієнту внутрішньовенно вводять 0,5 мг ізопреналіну з швидкістю 30-40 крапель за 1 хв. Під впливом препарату збільшується ЧСС, потреба міокарда в кисні, підвищується робота серця, збудливість міокарда і виникають аритмії серця (навіть ШПТ типу «пірует»).
8. Ендокардіальне ЕФД є еталонним методом діагностики суправентрику-лярних і шлуночкових порушень ритму серця, підбору ААП. Пацієнтам вводять один або більше багатоелектродних катетерів у різні камери серця. Одночасна реєстрація імпульсів з багатьох точок дає змогу картувати послідовність збудження міокарда передсердь, АВ-вузла, шлуночків і виявити аномальні шляхи проведення імпульсів.
9. Черезстравохідне ЕФД проводять з метою оцінки функціонального стану синусового вузла, АВ-проведення, наявності додаткових шляхів проведення імпульсів, суправентрикулярних ПТ.
10. Реєстрація пізніх потенціалів застосовується для виявлення аритмоген-ного субстрату в міокарді. При цьому в ураженому міокарді визначають низь-коамплітудні високочастотні електричні сигнали наприкінці комплексу (ЗЯБ або на початку сегмента БТ, що свідчить про сповільнення проведення імпульсу і може стати субстратом для повторного входу хвилі збудження. За допомогою пізніх потенціалів шлуночків виявляють підвищений ризик фатальних аритмій після перенесеного ІМ.
11. Ехокардіографія дозволяє виявити функціональні або органічні зміни в міокарді. При функціональних змінах в міокарді вводять ААПІ А, ІС класу, при органічних (ремоделюванні серця) — аміодарон.
З метою диференційної діагностики різних форм СПТ можна використовувати схему, рекомендовану Американським та Європейським товариствами кардіологів.
Таблиця 2.95
|
