Пы′рыд Ісýсом мáвся прыты′Іоáнн
Пы′рыд Ісýсом мáвся прыты′Іоáнн
10. І спытáлы Ёгó учынікы′ Ёгó: «Як жэ гэ′то кнíжныкы кáжуть, шо впырíдж повы′дён прыты′ Ілья′?»
11. А Ісýс йім отказáв: «Ілья′ напрáвду пры′дэ впырíдж і всэ прышыхýе.
12. Алэ′ Я вам кажý і тóе, шо Ілья′ вжэ прышóв, і ны познáлы ёгó, а зробы′лы з йім так, як онó хотíлы; гэ′так сáмо й Сын Людськы′й пострадáе од йіх»
13. Тоды′ учынікы′ розобрáлысь, шо Вин говоры′в про Іоáнна Хрыстíтіля.
Лíчынне сновы′длывого
14. А як воны′ прышлы′ до нарóда, то пудыйшóв до Ёгó чоловíк і, впáвшы пы′рыд Йім на колíна,
15. сказáв: «Гóсподы, змы′луйся над мойíм сы′ном; вин в пырымíны пры молоды′м мíсяці шалíе і мýчыцьця ё′мко, бо ёгó чя′сто кы′дае в гаря′чку і чя′сто в пит.
16. Я прывóдыв ёгó до учынікы′в Твойíх, і воны′ ны моглы′ вы′лічыты ёгó»
17. А Ісýс, одкáзуючы, сказáв: «Ох рід нывíрный і роспсóчаный! Дóкыль Я бýду з вáмы? Дóкыль Я тырпíтыму вас? Прывыдíтэ ёгó сюды′ до Мынэ′».
18. І погрозы′в ёмý Ісýс, забороны′вшы тут бýты; і лыхы′й вы′йшов з ёгó; і хлопэць вы′дужав тоды′ ж такы′!
Хто вíруе, той всэ змóжэ
19. Тоды′ учынікы′, пудыйшóвшы на самотí до Ісýса, сказáлы: «Чомý мы ны моглы′ ёгó вы′гнаты?»
20. А Ісýс сказáв йім: «З-за нывíры вáшыйі. Бо напрáвду вам кажý: як вытэ′ мáтымытэ (мíтымытэ) вíру, хоч бы такýю, як зэ′рня в горчы′ці, і скáжытэ гэ′туй горí: «пырыйды′ стыль туды′», то вонá пырэ′йдэ; і ныц ны бýдэ такóго, чогó б вытэ′ ны змоглы′ б.
21. А гэ′той рід выганя′йіцьця онó молíтвыю і пóстом».
|