Про знáкы з нэ′ба і заквáску фарысéйську. Рід лукáвого ны мáтымэ ныбэ′сного знáка
Про знáкы з нэ′ба і заквáску фарысéйську. Рід лукáвого ны мáтымэ ныбэ′сного знáка
1. І пудступы′лы фарысéйі і садукэ′йі, спокýшуючы Ёгó, просы′лы показáты йім знáка (знамéніе) з нэ′ба.
2. А Вин йім одказáв: «Ввэ′чыры вытэ′ кáжытэ: «Бýдэ погóда, бо чырвóнэ нэ′бо».
3. А врáно: «Тыпэ′р ныгóда, бо нэ′бо чырвóнэ». Кры′вытэ душéю! Розружня′ты облы′ччэ нэ′ба (выд нэ′ба) вытэ′ вмíйітэ, а знáкув поры′ вíку ны мóжытэ?
4. Рід лукáвый і в сымнí нывíрный знáка шукáе, і знак ны бýдэ дáдяный ёмý, крóмы знáка Іóны прорóка». І остáвывшы йіх, пошóв.
Обырыгáйтэсь фарысéйськыйі нагýкы
5. Учынікы′ Ёгó, пырыбрáвшысь на той бик, забýлысь взя′ты хлíба.
6. А Ісýс сказáв йім: «Глядíтэ бырыжíтэсь фарысéйськыйі і садукэ′йськыйі заквáскы».
7. Воны′ ж дýмалы сáмы собí і говоры′лы: «Мы хлíба ны взялы′ – гэ′то тóе знáчыть?»
8. Знáючы гэ′тэ, Ісýс сказáв йім: «Шо россуждáйітэ сáмы собí, маловíрны, -- шо хлíба ны взялы′?
9. Чы вытэ′ шэ ны розобрáлы тогó і ны помытáйітэ про п’ять бýлок хлíба на п’ять ты′сяч чоловíк, і скы′лько шэ чя′шок вытэ′ назбырáлы?
10. Ны про сім бýлок хлíба на тры ты′сячы; да шэ скы′лько чя′шок вытэ′ назбырáлы.
11. Як гэ′то вытэ′ ны понімáйітэ, шо Я ны про хліб вам сказáв. Сказáв Я: «бырыжíтэсь заквáскы фарысéйськыйі і садукэ′йськыйі».
12. Тоды′ воны′ пойнялы′, шо Вин казáв йім стырыжты′ся ны заквáскы хлíбныйі, а нагýкы фарысéйськыйі і садукэ′йськыйі.
|