Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Правила техніки безпеки при роботі на деревообробному устаткуванніСодержание книги
Поиск на нашем сайте Лобзик ручний Ручний лобзик включає в себе дугоподібну рамку з рукояткою і затисками для кріплення пильного полотна. Пиляльне полотно тонке і вузьке, завдяки чому можливе змінювати напрямок пиляння. Рамка має великий просвіт між полотном і своєю верхньою частиною, завдяки чому вона може обходити краю оброблюваної деталі. При необхідності виконати рез по лінії, не виходить за межі деталі, в деталі робиться отвір (вирубується або висвердлюється), після чого полотно знімають з рамки, протягують в отвір і знову кріплять до рамки. Великим недоліком ручного лобзика є мала механічна міцність полотна і малий розмір рамки, через що, відповідно, полотно часто рветься і неможливо виконувати пиляння на великому видаленні від країв деталі. Ручний лобзик зазвичай застосовують тільки для обробки дерева і його похідних (зокрема, фанери). Фугувальні верстати Фугувальні верстати призначені для поздовжнього фрезерування площини і суміжної кромки, тобто створення бази для подальшої обробки деталей. У деревообробній промисловоості застосовують верстати таких моделей: СФ4 - 2, СФ6 - з ручною поодачею; з механічною - С2Ф - 4, СФК - 6 та інші. Фугувальний верстат складається зі станини 13 і робочого стола з двох плит (задня 8 і передня 7). Між плитами вміщається ножевий вал 1 так, щоб різальні кромки закріплених на ньому ножів 2 знаходилися на одному рівні з задньою плитою 8. Задній стіл регулюється по висоті залежно від товщини шару, що знімається, за допомогою рукоятки 12. Вони встановлюються на рівні різальних кромок ножів 2. У деяких верстатах обидві плити рухомі. На столі закріплена напрямна лінійка 10, яку можна переміщувати по ширині стола. Фугувальний верстат працює безпосередньо від електродвигуна через клинопасову передачу. Фугувальний верстат (а) і схема установки ножового валу (б): 1 - ножовий вал, 2 - ножі, 3 - болти для кріплення ножів, 4 - притискна планка з губкою, 5 - виступ леза над губкою, 6 - коло, що обкреслюється лезом ножа, 7 - передня плита, 8 - задня плита стола верстата, 9 - накладні губки стола для зменшення стирання плит, 10 - напрямна лінійка, 11 - оброблювана заготовка, 12 - маховик для піднімання передньої плити, 13 - чавунна станина. Більш продуктивним є двосторонній фугувальний верстат С2Ф - 4 з механічною подачею і кромкофугувальним вертикальним шпинделем. Поздовжне фрезерування площин і кромок здійснюється одночасно. По колу диск має отвори для фіксації положення вала при заточування ножів. Схема конвеєрного механізму фугувального верстата: 1 - ножевий вал, 2 - оброблювана заготовка, 3 - барабан конвеєра, 4 - натискні пальці, 5 - конвеєрний ланцюг, 6 - передній стіл. Ланцюги 5 планками натягнуті на дві пари зірочок - одну привідну, а іншу натяжну. Потужність основних електродвигунів фрезерних верстатів складає від 2,8 до 7 кВт, частота обертання ножового вала - 6000 об./хв, швидкість подачі матеріалу 6 - 24 м/хв. Настроювання та експлуатація верстатів частково описано Перпендикулярність леза ножжа щодо робочої поверхні заднього стола не повинна перевищувати 0,1 мм на довжину 1000 мм. Перпендикулярність площини з кромкою при фугуванні в кут не повинна перевищувати 0,1 мм на 100 мм. На фугувальних верстатах з ручною подачею може працювати один робітник, а з механічною - два. При ручній подачі спочатку стругають площину, а потім кромки, притискаючи заготовку до стола і напрямнної лінійки. Схема організації робочого місця показана на рис. 103, а. Продуктивність фугувальних верстатів визначається за такою формулою: де Кд = 0,9; Км = 0,9 - 0,5; Кк = 0,88 - 0,9; u - швидкість подачі, м/хв; l - довщина заготовки, м; n - кількість заготовок, що одночасно обробляються; m - середня кількість проходів заготовок при фугуванні (в середньому 2). Для запобігання нещасних випадків над ножовим валом встановлюють захисний щиток або ширму з дерев'яних панелей. Ширма під час роботи відкривається заготовкою, а коли заготовка пройде, то дією пружини ножовий вал закривається. Рейсмусові верстати Після створення базової площини і кромки фрезерують протилежні площини і кромки (за розміром) на рейсмусових верстатах. Ці верстати бувають однобічні з верхнім розміщенням ножового вала - СП3 - 6, СП8 та двобічні з верхнім і нижнім розміщененням ножових валів - С2Р3 - 2, С2Р12 - 2 та інші. У всіх рейсмусових верстатах подача механічна. Вона здійснюється за допомогою чотирьох валиків: двох передніх і двох задніх (рис. 101). Ножовий валл 7 в однобічних рейсмусових верстатах розміщений над оброблюваними заготовками 10, які просуваються по столу, а щоб уникнути тертя по площині стола, нижні гладенькі валики (передній і задній) виступають над його поверхнею на 0,1 - 0,3 мм. Верхній передній подавальний валик для кращого зчіплення і подавання матеріалу на робочий вал ролять рифленим 5, а для фрезерування заготовок різної товщини - секційними 9. Рейсмусовий верстат: 1 - рукоятка швидкості різання, 2 - рукоятка швидкості подачі, 3 - кнопка керування, 4 - гвинт для горизонтального переміщення супорта заточувального пристрою, 5 - маховичком для вертикального переміщення супорта, 6 - гвинт для настроювання фугувального пристрою, 7- маховичок для встановлення нижніх валиків по висоті. Принципіальні схеми рейсмусового верстата: а - технологічна схема, б - схема секційного валика; 1 - нижній задній валець, 2 - нижній передній валець, 3 - стіл, 4 - гребінка проти викидання, 5 - вал верхнього переднього полавального вальця, 6 - притискач - підпір, 7 - ножовий вал, 8 - задній притискач, 9 - секційне кільце, 10 - заготовки. Щоб досягти потрібної товщини деталі, стіл піднімають або опускають на певну відстань до ножів вала. На рейсмусових верстатах встановлено заточувальний пристрій, що дає змогу гострити ножі, не знімаючи їх із ножового вала. У двобічних рейсмусових верстатах нижній ножевий вал встановлений у столі на супорті. Це дає змогу висувати його за межі верстата при кріпленні і гостренні ножів. Настроюють верстат у такій послідовності: піднімають стіл з виструганими двома брусками, розміщеними паралельно до нижніх вальців вздовж стола в положення, при якому відстань від кола різання ножового вала до брусків становитеме 2 мм. Це перевіряють щупом. По брусках закріплюють рифлений валець і притискач - підпір волокон. Після цього піднімають стіл на 1 мм, перевіряючи щупом зазор між ножами і брусками, який повинен дорівнювати 1 мм. По брусках закріплюють верхній гладенький валець, який разом з нижнім заднім (1) обертається зарахунок оброблюваних брусків. Піднімають стіл на 0,8 мм, доводячи притискач до брусків, і закріплюють його. Нижній подавальні вальці піднімають і опускають, доки не буде встановлений потрібний зазор (0,2 - 0,3 мм) між брусками і столом. Для цього використовують ноніус, що є на маховичку механізму регулювання вальців по висоті. Після обробки двох - трьох пробних заготовок і вимірювання їхньої товщини корегують положення стола. Верстат обслуговують верстатник і підсобник. Основний робітник бере на робочий стіл, підсуваючи її до вальців торець у торець. Підсобний робітник приймає обробленні заготовки і складає їх Пристрій для стругання заготовок на рейсмусових верстатах: а - опуклою, б - увігнотою, в - непаралельною площиною; 1 - підставка, 2 - подавальні вальці, 3 - ножовий вал, 4 - заготовка, 5 - цулага, 6 - ролик - підставка. Для оброблення заготовок з криволінійною повершнею застосовують спеціальні пристрої (цулаги). Рифлений валець просовують цулагу з заготовкою до ножового вала (рис. 102), який опирається на ролик 6. Цулаги з підставками мають потрібну увігнуту (б) або опуклу (а) поверхню. Продуктивність рейсмусових верстатів визначають за такою формулою, шт., за зміну: де Кд = 0,9; Км = 0,8 - 0,9; Кк = 0,9. Стрічкопилкові верстати Для розкроювання матеріалів на заготовку криволінійної форми, а в окремих випадках і для прямолінійного розкроювання, застосовують стрічкопилкові верстати моделей ЛС80 - 3, ЛС - 40 та інші. Різальний інструмент для стрічкопилкових верстатів - це стрічкові пилки. Ширина полотна визначається шириною обода шківів і може перевищувати її тільки на висоту зубців, які мають виступати за межі обода. Кінці пилкової стрічки спаюють мідним або срібним припоєм. Стрічкопилковий верстат ЛС80 - 4 (рис. 94) складається з електродвигуна 1, вмонтованого в нижній частині станини, клинопасової передачі, пов'язаної з нижнім (ведучим) пилковим шківом. Стрічкопилковий верстат ЛС80 - 4: 1 - електродвигун, 2 - станина, 3, 9 - захисні пристрої верхнього шківа і нижнього ведучого шківа, 4 - напрямний кутник, 5 - огородження регулювального пристрою, 6 - полотно пилки, 7 - стіл, 8 - педаль гальма, 9 - огородження. Верхній (ведений) пилковий шків закріплений у верхній частині станини. Робочий стіл можна встановлювати під різними кутами (до 45 градусів) до напрямку пилки, що дає змогу пиляти під довільним кутом до поверхні деталі. Переміщення і кріплення стола в потрібному положенні здійснюють сппеціальним гвинтом. З'єднана пилкова стрічка надівається на обидва пилкові шківи і натягується маховичком, розміщеним на супорті верхнього натяжного шківа. Ободи пилкових шківів вкриті еластичним (гумовим) бандажем. Щоб запобігти зміщенню пилкової стрічки зі шківів, в усіх стрічковопилкових верстатах є напрямні пристрої нижче стола на 10 - 15 мм і вище від розпалюваного матеріалу. Для надівання пилкової стрічки захисні пристрої шківів і пилкової стрічки відводять убік і опускають верхній шків так, щоб можна було вільно надіти стрічку спочатку на верхній шків піднімають на таку висоту, щоб пилка булла натягнута. На стрічковопилкових верстатах працює в основному один робітник (верстатник). Прямолінійне розпилювання здійснюється на напрямній лінійці вручну або автоматично, а криволінійне - за розміткою або по шаблону. Не можна допускати затискування пилкової стрічки на круглих заокругленнях ліній пропилу. Продуктивність стрічкопилкових верстатів визначають за формулою, шт., за зміну: де Т - тривалість зміни, хв; n - кількість заготовок випалюваних із закладки; t - тривалість випилювання однієї заготовки, с; Кд = 0,9; Км = 0,9. Схему організації робочих місць біля верстатів зображено на рис. 95. Схеми організації робочих місць біля верстатів: а - поперечного розкроювання; б - поздовжнього розкроювання; в - стрічкопилкового. 1 – кронштейн для складання дощок в рольганг, 2 - рольганг, 3 – підіймальний ліфт, 4 - табель дощок, 5 - верстатник, 6 - допоміжні робітники, 8 - випиляння заготовок, 9 - ящик для обрізків. Сучасне деревообробне устаткування оснащене швидкодіючими різальними інструментами і механізмами подачі, тому при роботі на ньому треба суворо дотримуватись правил техніки безпеки, бо порушення їх може призвести до нещасних випадків. При роботі на деревообробних верстатах треба знати такі загальні правила безпеки: не можна розпочинати роботу на верстаті, не вивчивши його будови, експлуатації та основних правил техніки безпеки; працювати можна тільки на цілком справному верстаті; різальний інструмент і всі рухомі частини мають бути надійно закріплені і захищені; захисні пристрої мають бути простими, легко зніматись і відкриватись, не ускладнювати спостереження за процесом роботи; перед початком кожної зміни пристрої треба оглядати і перевіряти; не можна працювати на верстаті із знятими або несправними захисними пристроями; при зміні розмірів оброблюваного матеріалу захисні пристрої мають регулюватися швидко і легко без застосування спеціального інструменту; механічна подача має бути зблокована з пусковим пристроєм різальних інструментів, щоб унеможливити її вмикання до пуску різальних інструментів; частини деревообробних верстатів, які швидко повертаються у вихідне положення, мають забезпечуватись надійними гальмівними пристроями; забороняється гальмувати різальні інструменти та інші рухомі частини сторонніми предметами; важелі, педалі і рукоятки для зупинки верстата мають діяти безвідказно і бути на найкоротшій відстані від робітника; органи керування верстатом (кнопки, важелі, ручки) мають бути на висоті 0,8—1,2 м від рівня підлоги, не далі як за 0,6 м від верстатника і в такому місці, щоб до них був вільний доступ (самовільне або випадкове вмикання їх слід зробити неможливим); при кнопковій системі керування треба, щоб кнопка «пуск» була втоплена в оправу не менш ніж на 5 мм, а кнопка «стоп» яскраво червоного кольору була поруч, але не ближче ніж за 50 мм і виступала з оправи не менше як на 3 мм; при роботі на верстаті треба бути уважним, не розмовляти 8 сторонніми; не можна видаляти відходи, чистити і змащувати верстат під час роботи (для цього його треба зупинити і відключити від електромережі); на кожному робочому місці має бути ящик або шафа для зберігання інструментів, перевірених пристроїв і пристосувань; не можна класти ключі, лінійки та інші інструменти на будь-які органи верстата; всі електрифіковані верстати мають бути надійно заземлені; верстати, в яких у процесі роботи потрібний постійний нагляд за правильністю виконання операцій (фрезерні, шипорізні та ін.), повинні мати місцеве освітлення; на робочому місці не має бути нічого зайвого; проходи біля верстатів не слід захаращувати; підлога має бути рівною, але не слизькою; при виключенні верстата не можна відходити від нього до повної його зупинки; по закінченні роботи (зміни) верстат треба почистити і змастити, а про виявлені недоліки доповісти майстрові зміни або змінному верстатникові. При роботі на круглопилкових верстатах для поперечного розкрою: пилка має бути добре підготовлена, встановлена і захищена автоматично діючим пристроєм; не можна стояти поблизу пилки проти напряму обертання пилкового диска; подавати заготовки можна лише тоді, коли пилка у вихідному положенні; перед подачею до пилки кінці заготовок можна вирівнювати на відстані від передніх зубців пилки не меншій ніж 0,5 м. Якщо заготовки підрівнюють на каретці, то її треба відтягнути від пилки і закріпити собачкою або гачком, щоб вона знову не прикотилась до пилки; каретка для подачі матеріалу має бути забезпечена щитками, які б закривали передню частину пилки, щовиходить за упор. На круглопилкових верстатах для поздовжнього розкрою: при ручній подачі частина пилки, що знаходиться над столом, має бути захищена надійним кожухом, який автоматично опускається на розпилюваний матеріал будь-якої товщини і закриває всі зубці; нижню частину пилки (під столом) захищають двома щитами, які розміщені один від другого на відстані не більш ніж 100 мм і виступають за лінію вершин зубців не менш ніж на 100 мм. Ці захисні пристрої не мають утруднювати зміну пилки і видалення тирси; розклинювальний ніж встановлюють за пилкою на відстані не менш ніж 10 мм від її зубців, а по висоті — на 10—15 мм вище від зубців пилки. 7"овщина розклинювального ножа має бути на 0,5 мм більше ширини розводу зубців; на верстаті з ручною подачею при допилюванні кінців дощок необхідно користуватись колодкою-штовхачем; при поперечному розпилюванні на універсальних верстатах каретка мае бути забезпечена надійними затискачами, а стіл — упорами, які б не давали матеріалу повертатися або вилітати з каретки, а також упорами, що обмежують рух каретки. На стрічкопилкових верстатах: кожен верстат має бути забезпечений швидкодіючими гальмівними пристроями для раптової зупинки пилкових шківів; верхні напрямні ролики пилкової стрічки встановлюють так, щоб при регулюванні їх за висотою різу залишалась відкритою тільки різальна частина пилкової стрічки; стрічкопилкові верстати столярного типу повинні мати роликовий упор, щоб запобігти сповзанню пилкової стрічки в бік подачі розпилюваного матеріалу; для очищення нижнього пилкового шківа від тирси верстат забезпечують автоматично діючою щіткою. На фугувальних верстатах: на верстаті з ручною подачею треба закривати ножовий вал автоматично діючим віяловим захистом, який в процесі фрезерування відкриває тільки ту частину ножового валу, по якій проходить заготовка; на краях плит стола, що біля ножового вала, мають бути стальні накладки на відстані 3—5 мм від кола, що описують ножі, для підпору волокон у процесі фрезерування; при поздовжньому фрезеруванні деталей, коротших за 400 мм, вужчих за 50 мм і тонших за 30 мм, при ручній подачі матеріалу необхідно користуватись колодкою-штовхачем; ножі з вала мають виступати не більш як на 2 мм; короткі і криволінійні деталі можна фрезерувати тільки при за-стосуванні спеціальних шаблонів; фугувальні верстати забороняється застосовувати для профільного фрезерування. На рейсмусових верстатах: одночасне фрезерування двох і більше деталей різної товщини допускається тільки за умови надійного притискування подавальними вальцями кожної з них; запобіжні упори слід встановлювати в усіх верстатах незалежно від наявності подавальних секційних валиків; на передньому краю стола додатково встановлюють завісу із планок; рифлені валики не повинні мати тріщин, вибитих ребер, спрацьованих поверхонь; оброблювані заготовки не мають бути коротшими за відстань між центрами подавальних валиків (передніх і задніх) плюс бв мм. На фрезерних верстатах з нижнім розміщенням шпинделя і ручною подачею: різальний інструмент має бути забезпечений автоматично діючими захисними пристроями; перед початком роботи слід перевірити кріплення всіх рухомих частин, особливо фрез і ножових головок; при роботі по копіру заготовку треба міцно закріпити в цулазі; при фрезеруванні коротких деталей по лінійці необхідно застосовувати напрямні колодки або спеціальні пристрої з швидкодіючими затискачами. На верстатах з верхнім розміщенням шпинделів: всі рухомі частини верстата мають бути захищені так, щоб доступ до них був тільки з боку робочого місця; перед початком роботи обов"язково слід перевірити стан затис-них пристроїв, упорів, штифтів і т. ін. (в разі виявлення недоліків користуватись копіром не можна; на копіювальному верстаті деталі закріплюють у цулагах до відказу ексцентриковими, гвинтовими або іншими притискачами. Притискні пристрої мають бути цілком справними; компресорні установки для карусельно-фрезерних верстатів з пневматичними притискувачами не можна залишати без нагляду. На свердлильних верстатах: Патрони для свердел мають бути гладенькими і обтічної форми; свердла мабуть бути захищені так, щоб при заглибленні їх в деревину або виході з деревини частина свердла, що знаходиться перед деревиною, була весь час закрита; оброблювані деталі необхідно міцно закріплювати затискувачами. На токарних верстатах: перед встановленням заготовок на верстат їм треба надати відповідної форми (округлити); не можна ставити у верстат заготовки з тріщинами, гниллю та сучками; заготовки, склеєні з кількох частин, перед встановленням перевіряють на міцність і точність склеювання; при обточуванні важких або склеєних заготовок необхідно застосовувати міцні металеві опорні пластинки для заднього центра і передньої гребінки. Для торцевих поверхонь застосовують пластинки з шипами. На круглопалкових верстатах: ножова головка і всі рухомі частини мають бути закриті металевим кожухом; ножі мають бути добре нагострені і відбалансовані; квадратний отвір для пропускання заготовок має бути таким, щоб заготовка не могла в ньому прокручуватись під час обробки. На стрічкошліфувальних верстатах: склеєну стрічку слід надівати на шківи так, щоб шов був по ходу стрічки; не можна застосовувати шліфувальні стрічки, погано склеєні або з надірваними краями; працювати треба в рукавицях, не доторкаючись до рухомої шліфувальної стрічки. меншу за диск; кінці шкурки після закріплення на диску треба обрізувати; при шліфуванні дрібних, криволінійних і фасонних деталей пальці верстатника мають бути захищені напальниками; при використанні дводискових верстатів як і однодискових непрацюючий диск має бути захищений. При склеюванні деревини: на робочому місці підлога має бути рівною і не слизькою (без клею); посуд для клею повинен мати стійке дно, щоб не перекидався; при роботі з клеями із синтетичних смол, крім загальної вентиляції, мають діяти додаткові відсмоктувачі повітря клейових розчинів; кожний робітник-склеювальник повинен працювати в гумових рукавицях і прогумованому або шкіряному фартуху; перед роботою і після роботи, особливо при застосуванні синтетичних клеїв, корисно змащувати обличчя і руки вазеліном з ланоліном, щоб зберегти шкіру від дії шкідливих речовин, які входять до складу деяких клеїв. На гідравлічних пресах: працювати можна тільки на справному пресі при справних конт-рольновимірювальних приладах; не завантажувати пакети під час піднімання плит преса; виштовхувати облицьовані деталі з преса тільки за допомогою спеціальних виштовхувачів; не ремонтувати прес при наявності гідравлічного тиску і г,ри ввімкнених електродвигунах; при зупинці преса або перерві в роботі підйомні столи опускати до упору; не затягувати гайок і гвинтів деталей, які перебувають під тиском; по закінченні роботи преса електродвигуни і систему керування відімкнути від мережі; працювати на пресі можна тільки при наявності припливно-витяжної вентиляції для видалення шкідливих парів, що утворюються при гарячий полімеризації смоляних клеїв; оскільки робочою рідиною є масло, слід особливу увагу приділяти протипожежній безпеці.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2024-06-27; просмотров: 72; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.009 с.) |