Прóповыдь Іоáнна Хрыстíтіля
Глава 3
1. Тэ′ю порóю прыхóдыть Іоáнн Хрыстíтель і гýчыть Закóну Бóжому в пусты′ні Іудéйськуй,
2. і кáжэ: «Покáйтэсь, бо хýтко пры′дэ Цáрыство Ныбэ′снэ.
3. Бо Вин -- Той, про Когó сказáв прорóк Ісáія: «Гóлос гукáючого в пусты′ні: Шыхýйтэ дорóгу Гóсподовы, вырíмнюйтэ стыжкы′ Ёмý» (Ісаія 40, 3).
4. В самóго Іоáнна булá одэ′жа з вырблю′довыйі вóвны, в поясны′ці вин був пудпаря′заный рамíнным шы′тыком, а ёгó йíжыю булы′ акры′ды і мэд ды′кых пчóлэй.
5. Тоды′ до ёгó прыхóдылы лю′дэ з Йірусалы′ма, і з всэ′йі Іудéйі, і з всэ′йі околы′шності Іордáнськыйі.
6. І хрысты′лысь в ёгó в рыцí Ордáні (Іордáні), сповыдáючысь в свойíх грыхáх.
7. Як пубáчыв Іоáнн мнóго фарысéюв і садукéюв, шо прыхóдылы хрысты′тысь, то сказáв йім: «Кóдло вйідлы′вцюв! Хто пудгучы′в вас втыкáты од гнывý бýдушчого?
8. Зробíтэ ж дíло вгы′днэ кáянню!
9. І ны дýмайтэ говоры′ты сáмы собí: «Бáтько наш Авраáм». Бо я вам кажý, шо Биг с камíння гэ′того мóжэ сотворы′ты дытэ′й Авраáмовы.
10. Ужэ′ й сокíра (сокы′ра) кóло корíння дэ′рыва лыжы′ть: кáжнэ дэ′рыво, якóе пырыстаé дóбрэ роды′ты, зрýбують і кы′дають в огóнь.
11. Я хрышчý вас водóю на кáянне; а Той, Хто йдэ за мнóю, дýжчый за мынэ′; я ны достóйный нáвэть нысты′ óбуй Ёгó. Вин хрысты′тымэ вас Святы′м Дýхом і огнéм.
12. Вíялка Ёгó в Ёгó руцí, і Вин очы′стыть клýню Свою′, і забырэ′ пшаны′цю Свою′ в свырóнок, а мнякы′ну спáлыть в огнí нызгáсному».
|