сып і Марíя втыкáють в Йігы′пэт
Ё′сып і Марíя втыкáють в Йігы′пэт
13. Як воны′ пошлы′, то Анё′л Госпóдній явля′йіцьця в сні Ё′сыповы і кáжэ: «Вставáй, возьмы′ Дыты′ну і Мáтыра Ёгó і втыкáй в Йігы′пэт, і оставáйся там, пóкы ны скажý тобí; бо Íрод хóчэ шукáты Дыты′ну, шоб звысты′ Йійí с свíта».
14. Вин встав, взяв Дыты′ну і Мáтыра Ёгó і вночí пошóв у Йігы′пэт.
15. І був там, пóкыль ны вмэр Íрод, бо збýтысь жэ скáзаному Гóсподом чы′рыз прорóка, якы′й кáжэ: «З Йігы′пта я вы′клыкав Сы′на Свогó» (Осія 11, 1).
Íрод касýе дытэ′й
16. А Íрод, повíдавшы, шо ёгó мудрыцí пудманýлы, нáдто розозлы′вся, і послáв, шоб повыбывáты всіх дытэ′й в Выфлыéмы і в усíх околы′шностях ёгó, од двох рик і мэ′нчых, гэ′то в такы′х лíтюх, якы′йі вы′выдав од мудрыцíв.
17. Тоды′ збулóсь вы′казанэ чы′рыз прорóка Іерэ′мію, якы′й кáжэ:
18. «Чýты гóлос в Рамы, плач вылы′кый, і голосíнне, і прыплáкуванне: Рахы′ль плáчэ по свойíх дíтюх і розвáжытысь ны хóчэ, бо йіх нымá» (Іерэм. 31, 15).
Ё′сып і Марíя з Ісýсом ворóчаюцьця в Назарэ′т
19. Пóсля смэ′рты Íрода Анё′л Госпóдній явля′йіцьця в сні Ё′сыповы в Йігы′пты
20. і кáжэ: «Встань, возьмы′ Дыты′ну і Мáтыра Ёгó і йды в зэ′мню Ізрáілёву; бо вжэ повмырáлы ты′йі, шо шукáлы душí Дыты′ны».
21. Вин встав, взяв Дыты′ну і Мáтыра Йійí і прышóв в зэ′мню Ізрáілёву.
22. Алэ′ почýвшы, шо Архылáй цáрствуе в Іудéйі на мíсьці свогó бáтька, Íрода, побоя′вся туды′ йты; алэ′ в сні ёмý об’явы′лось, шо робы′ты, і вин пошóв в край Галылэ′йськый.
23. І, прышóвшы, став бýты в мíсты, шо зовэ′цьця Назарэ′т; бо збýтыся ж скáзаному прорóкамы, шо Вин Назарэ′ём звáтымыцьця (Суд. 13, 5).
|
