Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Петлю сплела для себе - і повисла в ній.
Содержание книги
- Европейская конвенция о гражданстве ( ETS N 166) (рус., англ.)
- Глава II - Общие принципы, касающиеся гражданства
- Глава III - Положения, касающиеся гражданства
- Глава IV - Процедуры, касающиеся гражданства
- Глава VI - Правопреемство государств и гражданство
- Глава VII - Воинская обязанность в случае множественности гражданств
- Глава VIII - Сотрудничество между государствами-участниками
- Глава Х - Заключительные положения
- OCR & Джерело: Евріпід. Трагедії. К.: Основи, 1993. 448 с. С.:107-152.
- Усі вже й називали - гіпполітовим.
- Отож, моя владарко, з чистих рук візьми
- Тебе зневажить (молоде - зелене ще) -
- Служниці вносять на сцену ложе, на якому лежить Федра.
- Хоч на людях, молю, не кажи того,
- Із погідністю духу бій ведуть.
- Розумної поради, не мовчи лишень.
- Нізащо! Борг належний поверни мені.
- Владна Кіпріда нас може пожбурити.
- А нишком - догоджають своїй хтивості.
- Гадаю, своїй долі покорилися. . А ти. . . Можливо, батько вготував тобі. Якщо таким умовам супротивишся. . . . Що дивляться крізь пальці на жінок своїх. Розпусниць. І батьки є, що в перелюбі. Синам сприяють. Між людьми розумними. Є звичай: що погане, - мо
- Чи знов сипнеш словами найбридкішими.
- Мов німфу тремтливу, незайману
- Про біль мій розказала, от і зрадила.
- Немов яку богиню, обкладаючи,. Увесь свій статок аж до дна вичерпує. . Породичався вдало - жінку злу зате. Гірке з солодким так чи сяк мішається. . Що ні біди від неї, ані користі. . Не на розумне тратить лишок розуму -. На хитрощі Кіпріди. А тупа жона. П
- Чи хто з богів на поміч підійти б хотів.
- Дочкою Зевса, до кінця мовчатиму.
- Лиш на берег ви ступили,. Корабель на прив'язі лишивши. . Антистрофа II. Шал злочинної пристрасті. Рве їй, страдниці, душу. . Невимовного повна Горя,. В шлюбному покої. Аніж вік ганьбою жити. . Силоміць із свого серця. Вириває ту любов тернисту. . Епісоді
- Петлю сплела для себе - і повисла в ній.
- В моєму домі, слуги ходять юрмами?..
- Зневаживши Кроніда всевидющого!
- Хто вірний, хто - нещирий, схильний зрадити.
- Та чоловіча стать їх виручає тут.
- Тоді я був би дурнем найбезглуздішим.
- Якщо б лиш міг, - за море, за Атлантів край
- Нема рятунку, видно. . . Нещасливець Я.
- Вигнання твоє примирить. . А я весь вік долю твою. Оплакувать буду бездольну. . О мати нещасна, дарма, дарма. Ти сповила дитину. . Богам - докір мій. . Подружні харити, Навіщо ж ви. На чужину далеку. . . . Епісодій четвертий. Входить вісник. . Провідниця
- Це місто - не моє вже: в чужину іду».
- Як бик той виринає перед повозом
- Що годує земля під розжеврілим оком
- Згадай: три обіцянки батько дав тобі.
- Весь же в ранах я, легше торкайтеся!
- О горе. Вже я знаю, хто згубив мене.
- Що дружбі нашій довгій нині край настав.
- Літтея вихованець. . . - піттей, або пітфей (див. Прим, до «медеї», Р. 679) славився мудрістю та благочестям.
- Ерота звичайно вважають сином ареса (або гермеса) й Афродіти (див. Прим, до «медеї», Р. 530), і лиш тут він названий сином Зевса.
- З храму ж повертаюся. . . - на відміну від першого «гіпполіта», де Тесей перебував у мандрівці до підземного царства, тут він відвідував якийсь храм.
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Петлю сплела для себе - і повисла в ній.
ТЕСЕЙ
800] Звелась од туги? Болю?.. Що тут сталося?
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Сама не знаю... Щойно ж я прийшла сюди,
Тесею, щоб над горем твоїм сльози лить.
ТЕСЕЙ
Гай-гай!.. А ще й вінок он на чолі моїм...
А ще ж іду, нещасний, від оракула!..
Ану збивайте, слуги, всі замки з дверей,
Всі засуви, хай бачу скорбний образ той -
Жону, що, вмерши, прирекла й мене на смерть!
Відчиняються двері палацу. На ложі, яке оточили слуги, - тіло
Федри.
КОММОС
ХОР
О безталаннице! Як настраждалась ти!
Як постаралася,
810] Щоб дім цей,мов од грому, нині в прах упав!
Гай-гай!.. От де шал - так на життя своє
Власне завзятися, сліпо скорившися
Долі неприязній!..
Хто ж із богів, скажи, занапастив тебе?
ТЕСЕЙ
Строфа
О який біль страшний нині й мене вразив!
З-поміж мук усіх - найжорстокіша!..
На мене й дім мій, доле, важко впала ти -
Якийсь понурий месник поселився тут!
Те, що життям було, - вже й не життя тепер!
820] Наче вали морські - біди одні довкіл,
Ані їх подолати, вплав пустившися,
Ні випірнуть ніколи не зумію вже!
Слово яке знайти, щоб описати ним
Долю, жоно, твою - найнешасливішу?..
Мов пташка, що з долоні в небо випурхне,
Так ти - під землю, в млу Аїду канула.
Як тут не плакати?.. Як не печалитись?..
Видно, із предків хтось гріх за собою мав -
От і мене тепер [134]
830] Б'ють небожителі карою пізньою!..
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Не ти один страждаєш, о володарю,
Не ти один утратив свою подругу!
ТЕСЕЙ
Антистрофа
Хочу під землю я!.. Хочу у млу зійти,
Там я лежатиму, мертвий, у темряві!
Без ласки-бо твоєї - як я житиму? -
Не тільки ти померла - вмер і я в тобі.
Хто повість мені, що за зло страшне
У душі твоїй загніздилося?..
То скаже хтось, нарешті? Чи даремно тут,
|
