Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Отож, моя владарко, з чистих рук візьми
Содержание книги
- Европейская конвенция о гражданстве ( ETS N 166) (рус., англ.)
- Глава II - Общие принципы, касающиеся гражданства
- Глава III - Положения, касающиеся гражданства
- Глава IV - Процедуры, касающиеся гражданства
- Глава VI - Правопреемство государств и гражданство
- Глава VII - Воинская обязанность в случае множественности гражданств
- Глава VIII - Сотрудничество между государствами-участниками
- Глава Х - Заключительные положения
- OCR & Джерело: Евріпід. Трагедії. К.: Основи, 1993. 448 с. С.:107-152.
- Усі вже й називали - гіпполітовим.
- Отож, моя владарко, з чистих рук візьми
- Тебе зневажить (молоде - зелене ще) -
- Служниці вносять на сцену ложе, на якому лежить Федра.
- Хоч на людях, молю, не кажи того,
- Із погідністю духу бій ведуть.
- Розумної поради, не мовчи лишень.
- Нізащо! Борг належний поверни мені.
- Владна Кіпріда нас може пожбурити.
- А нишком - догоджають своїй хтивості.
- Гадаю, своїй долі покорилися. . А ти. . . Можливо, батько вготував тобі. Якщо таким умовам супротивишся. . . . Що дивляться крізь пальці на жінок своїх. Розпусниць. І батьки є, що в перелюбі. Синам сприяють. Між людьми розумними. Є звичай: що погане, - мо
- Чи знов сипнеш словами найбридкішими.
- Мов німфу тремтливу, незайману
- Про біль мій розказала, от і зрадила.
- Немов яку богиню, обкладаючи,. Увесь свій статок аж до дна вичерпує. . Породичався вдало - жінку злу зате. Гірке з солодким так чи сяк мішається. . Що ні біди від неї, ані користі. . Не на розумне тратить лишок розуму -. На хитрощі Кіпріди. А тупа жона. П
- Чи хто з богів на поміч підійти б хотів.
- Дочкою Зевса, до кінця мовчатиму.
- Лиш на берег ви ступили,. Корабель на прив'язі лишивши. . Антистрофа II. Шал злочинної пристрасті. Рве їй, страдниці, душу. . Невимовного повна Горя,. В шлюбному покої. Аніж вік ганьбою жити. . Силоміць із свого серця. Вириває ту любов тернисту. . Епісоді
- Петлю сплела для себе - і повисла в ній.
- В моєму домі, слуги ходять юрмами?..
- Зневаживши Кроніда всевидющого!
- Хто вірний, хто - нещирий, схильний зрадити.
- Та чоловіча стать їх виручає тут.
- Тоді я був би дурнем найбезглуздішим.
- Якщо б лиш міг, - за море, за Атлантів край
- Нема рятунку, видно. . . Нещасливець Я.
- Вигнання твоє примирить. . А я весь вік долю твою. Оплакувать буду бездольну. . О мати нещасна, дарма, дарма. Ти сповила дитину. . Богам - докір мій. . Подружні харити, Навіщо ж ви. На чужину далеку. . . . Епісодій четвертий. Входить вісник. . Провідниця
- Це місто - не моє вже: в чужину іду».
- Як бик той виринає перед повозом
- Що годує земля під розжеврілим оком
- Згадай: три обіцянки батько дав тобі.
- Весь же в ранах я, легше торкайтеся!
- О горе. Вже я знаю, хто згубив мене.
- Що дружбі нашій довгій нині край настав.
- Літтея вихованець. . . - піттей, або пітфей (див. Прим, до «медеї», Р. 679) славився мудрістю та благочестям.
- Ерота звичайно вважають сином ареса (або гермеса) й Афродіти (див. Прим, до «медеї», Р. 530), і лиш тут він названий сином Зевса.
- З храму ж повертаюся. . . - на відміну від першого «гіпполіта», де Тесей перебував у мандрівці до підземного царства, тут він відвідував якийсь храм.
Отож, моя владарко, з чистих рук візьми
80] Вінок цей для волосся злотосяйного,
Бо ж я один із смертних заслужив на те,
Щоб із тобою бути, й слово мовити,
Й, хоча тебе не бачу, твою мову чуть...
Отак би шлях життєвий до кінця пройти!
СЛУГА
Владарю, - лиш богів нам називати слід
Велителями, - хочеш гарну раду дам?
ГІППОЛІТ
Звичайно, хочу. Таж не зичу зла собі.
СЛУГА
Ти знаєш, як то між людьми заведено?..
ГІППОЛІТ
А що?.. Лиш не закручуй, напрямець кажи.
СЛУГА
90] Вони не люблять гордих і неприязних.
ГІППОЛІТ
Ти правий. Хто ж то стане гордія любить?
СЛУГА
А ввічливий? Такому тільки раді всі.
ГІППОЛІТ
Ще й як! Всього він легко домагається.
СЛУГА
А чи не так ведеться й між безсмертними?
ГІППОЛІТ
Так само: живемо ж за їх законами...
СЛУГА
Чому ж тоді богиню не вшановуєш?
ГІППОЛІТ
Яку то ще богиню?.. Щось ти плутаєш.
СЛУГА
Кіпріду, що пильнує і твоїх дверей.
ГІППОЛІТ
Здаля її шаную: в чистоті живу. [111]
СЛУГА
100] Але ж вона і славна, і шанована...
ГІППОЛІТ
Вночі її шанують... Не люблю таких.
СЛУГА
І все ж таки безсмертних поважати слід.
ГІППОЛІТ
Не всіх їх, як і друзів, рівно любимо.
СЛУГА
Наскільки ти розумний, стільки й щастя май.
ГІППОЛІТ
(до мисливців)
Гей, приятелі милі! Вже й додому час:
Пора б і попоїсти. Звеселить нас там
Багатий стіл по ловах. Треба й коней ще
Почистить: по обіді четверню впряжу
До колісниці - перегони ждуть мене.
(До слуги).
110] Ну, а твоїй Кіпріді - до побачення!
(Відходить разом з мисливцями).
СЛУГА
(перед статуєю Афродіти)
А ми - не варто нам рівняться з молоддю,
Що так от мислить, - до твого зображення,
Кіпрідо владна, глянь ось, припадаємо,
Як слугам личить. Та коли хто зопалу
|
