Ситуаційна задача з гігієни № 1

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 208 из 237Следующая ⇒

Ситуаційна задача № 2

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 32 %, 43 % та 25 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %);

- Б:Ж:В = 1:0,8:2,0 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий харчовий раціон для робітника заводу "Барва" віком 35 років не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками: 

- за якісною повноцінністю - Б:Ж:В = 1:0,8:2,0 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 2870,93 ккал (норма - 3150 ккал);

- за білками – 126,53 г (норма – 87 г);

- за жирами – 98,44 г (норма – 88 г);

- за вуглеводами - 376 г (норма - 504 г);

- за кальцієм - 457 мг (норма - 1200 мг);

- за вітаміном А – ретинол – 0,536 мг (норма 0,3 мг), каротин – 2,66 (норма – 4,2 мг)

- за вітаміном В₂ - 1,518 мг (норма - 2,0 мг).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу):невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону;

- за білками;

- за жирами;

- за вуглеводами;

- за кальцієм;

- за вітаміном В₂.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове харчування за білками, жирами і недостатнє харчування за вуглеводами, калорійністю, мінеральними речовинами і вітамінами може призвести до виникнення:

- білки– утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори в кишках;

- жири– стимуляція утворення в організмі холестерину; атеросклероз; захворювання органів тавлення, ожиріння; гіпертонічна хвороба; злоякісні новоутворення;

- вуглеводи– порушується окислення жирів; похудіння; дефіцит рослинних волокон (клітковина, пектин) може спричинити частий запор, геморой, дивертикули кишок, апендицит, рак кишок, каміння жовчного міхура, діабет, дисбактеріоз кишок тощо.

- калорійність– енергетична недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо);

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) –порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція;

- вітамін В₂ (рибофлавін)– хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання фруктів, картоплі (вуглеводи), хлібобулочних виробів (вітамін В₂), моркви (каротин), кисломолочних продуктів (кальцій).

Ситуаційна задача № 3

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 29 %, 41 %, 4 % та 26 % (норма – 25 %, 35-40 %, 10-15 %, 25 %);

- Б:Ж:В = 1:0,5:2,7 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий харчовий раціон учня школи-інтернату № 1 віком 14 років не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками: 

- за якісною повноцінністю - Б:Ж:В = 1:0,5:2,7 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 2317,3 ккал (норма – 3200 ккал);

- за білками - 123,4 г (норма - 104 г);

- за жирами - 60,8 г (норма - 94 г); 

- за вуглеводами - 328,79 г (норма - 485 г);

- за кальцієм - 695,25 мг (норма - 1200 мг); 

- за вітаміном А - ретинол – 0,565 мг (норма 0,3 мг), каротин – 2,57 (норма – 4,2 мг);

- за вітаміном В₁ - 1,47 мг (норма - 1,5);

- за вітаміном В₂ - 1,2 мг (норма - 1,8);

- за вітаміном С - 146,68 (норма - 80 мг).

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, полуденок, вечеря), який становить відповідно 29 %, 41 %, 4 %, 26 % (норма – 25 %, 35-40 %, 10-15 %, 25 %).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу):невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону;

- за білками;

- за жирами; 

- за вуглеводами;

- за кальцієм; 

- за вітаміном А;

- за вітаміном В₂;

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове харчування за білками і недостатнє харчування за калорійністю, жирами, вуглеводами, мінеральними речовинами і вітамінами може призвести до виникнення:

- білки– утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори в кишках;

- жири– знижується засвоюваність каротину; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища; екзематозні ураження шкіри; крововиливи в органи

- вуглеводи– порушується окислення жирів; похудіння; дефіцит рослинних волокон (клітковина, пектин) може спричинити частий запор, геморой, дивертикули кишок, апендицит, рак кишок, каміння жовчного міхура, діабет, дисбактеріоз кишок тощо.

- калорійність– енергетична недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо);

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) –порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція;

- вітамін В₂ (рибофлавін)– хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання квасолі, гороху, сої (білок рослинного походження), свинного м'яса і соняшникової олії (жири рослинного і тваринного походження), макаронних виробів, картоплі (вуглеводи), молочних продуктів (кальцій), хліба грубого помолу (віт. В₂); обмежити – вживання вершкового тріски (білки тваринні) і масла вершкового (віт. А).

Ситуаційна задача № 4

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 35 %, 39 %, 26 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %);

- Б:Ж:В = 1:0,7:3,8 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий раціон для студента університету віком 20 років не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками: 

- за якісною повноцінністю Б:Ж:В = 1:0,7:3,8 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 2768,6 ккал (норма – 2000 ккал);

- за білками – 103,9 г (норма – 55 г);

- за жирами – 73,3 г (норма – 56 г);

- за вуглеводами – 392,73 г (норма – 320 г);

- за кальцієм - 581 мг (норма - 1200 мг);

- за вітаміном А - ретинол – 0,657 мг (норма 0,3 мг), каротин – 3,524 (норма – 4,2 мг);

- за вітаміном В₁ - 2,37 мг (норма - 1,6 мг);

- за вітаміном В₂ - 2,2085 мг (норма - 2,0 мг);

- за вітаміном С - 110 мг (норма - 80 мг);

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, полуденок, вечеря), який становить відповідно 35 %, 39 %, 26 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу):невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону;

- за білками;

- за жирами;

- за вуглеводами;

- за кальцієм;

- за вітаміном А;

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове за калорійністю, основними харчовими речовинами і недостатнє за мінеральними речовинами і вітамінами харчування може призвести до виникнення:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя тощо;

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) –порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно зменшити вживання тваринних і рослинних білків, вершкового масла (віт. А - ретинол), хліба (вуглеводи, віт. В₁), і збільшити – вживання молочних продуктів (кальцій), моркви і помідор (каротин).

Ситуаційна задача № 5

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 30 %, 44 %, 26 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %);

- Б:Ж:В = 1:0,7:4,9 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий харчовий раціон для студента СПТУ віком 19 років не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками: 

- за якісною повноцінністю - Б:Ж:В = 1:0,7:4,9 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 2408 ккал (норма - 2000 ккал); 

- за білками - 83,4 г (норма - 55 г);

- за жирами - 55,54 г (норма - 56 г); 

- за вуглеводами – 405 г (норма – 320 г);

- за кальцієм - 608 мг (норма - 1200 мг); 

- за вітаміном А - ретинол – 0,2 мг (норма 0,3 мг), каротин – 15,79 (норма – 4,2 мг); 

- за вітаміном В₁ - 2,2 мг (норма - 1,6 мг);

- за вітаміном В₂ - 1,16 мг (норма - 2,0 мг);

- за вітаміном С - 36,4 мг (норма - 80 мг);

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, полуденок, вечеря), який становить відповідно 30 %, 44 %, 26 % (норма - 30%, 45% та 25 %).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу):невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону; 

- за білками;

- за вуглеводами;

- за кальцієм; 

- за вітаміном А; 

- за вітаміном В₂;

- за вітаміном С.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове за калорійністю, білками, вуглеводами і недостатнє за мінеральними речовинами і вітамінами харчування може призвести до виникнення:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя тощо;

- білки– утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори в кишках;

- вуглеводи– карієс зубів, гіперхолестеринемічна дія, ожиріння; атеросклероз; надлишок харчових волокон призводить до метеоризму, зменшення засвоєння нутрієнтів;

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) –гіпервітаміноз:свербіння шкіри, болючість кісток, збільшення печінки;

- вітамін В₂ (рибофлавін)– хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання молочних продуктів (кальцій), хліба грубого помолу (віт. В₂), фруктів і овочів (віт. С.) і обмежити вживання квасолі (білки рослинні), хліба пшеничного (вуглеводи), моркви (віт. А).

Ситуаційна задача № 6

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 30 %, 43 %, 27 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %);

- Б:Ж:В = 1:1,1:4,3 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий харчовий раціон для студента Прикарпатського університету віком 22 роки не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками: 

- за якісною повноцінністю – Б:Ж:В = 1:1,1:4,3 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону 2272,6 ккал (норма - 2000 ккал);

- за білками 75,8 г (норма - 55 г);

- за жирами 81 г (норма - 56 г);

- за кальцієм -  612,2 мг (норма - 1200 мг);

- за вітаміном А - ретинол – 3,06 (норма 0,3 мг), каротин – 2,98 (норма – 4,2 мг); ;

- за вітаміном С - 73 мг (норма - 80 мг).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу):невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону; 

- за білками;

- за жирами;

- за кальцієм; 

- за вітаміном А; 

- за вітаміном С.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове за калорійністю і недостатнє за мінеральними речовинами, вітамінами харчування може призвести до виникнення:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя тощо;

- білки– утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори в кишках;

- жири– стимуляція утворення в організмі холестерину; атеросклероз; захворювання органів тавлення, ожиріння; гіпертонічна хвороба; злоякісні новоутворення;

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) –гіпервітаміноз:свербіння шкіри, болючість кісток, збільшення печінки;

- вітамін С (аскорбінова кислота)– зниження працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби, порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у дітей – зміни кісток).

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання молочних продуктів (кальцій), фруктів і овочів (віт. С) і обмежити вживання – печінки (білки тваринні, ретинол), вершкового масла (жири тваринного походження, ретинол).

Ситуаційна задача № 7

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 17 %, 45 %, 11 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %).;

- Б:Ж:В = 1:0,6:2,9 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий харчовий раціон для хворого обласної клінічної лікарні віком 35 років не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками: 

- за якісною повноцінністю – Б:Ж:В = 1:0,6:2,9 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 1986,24 ккал (норма - 2300 ккал);

- за білками 120,2 г (норма - 63 г); 

- за жирами 69,2 г (норма - 64 г); 

- за вуглеводами 351,6 г (норма - 368 г); 

- за кальцієм – 1013,8 мг (норма - 1200 мг); 

- за фосфором 1088,3 мг (норма - 1200 мг);

- за вітаміном А - ретинол – 0,19 (норма 0,3 мг), каротин – 2,541 (норма – 4,2 мг); ;

- за вітаміном В₁ - 1,255 мг (норма - 1,6 мг);

- за вітаміном В₂ - 1,327 (норма - 2,0 мг);

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок І, сніданок ІІ, обід, полуденок, вечеря), який становить відповідно 27 %, 17 %, 45 %, 11 % (норма – 25 %, 10-15 %, 35-40 %, 25 %).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу):невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону;

- за білками; 

- за жирами; 

- за вуглеводами; 

- за кальцієм; 

- за фосфором;

- за вітаміном А;  

- за вітаміном В₁;

- за вітаміном В₂;

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове за білками, жирами і недостатнє за калорійністю, вуглеводами, мінеральними речовинами і вітамінами харчування може призвести до виникнення:

- білки– утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори в кишках;

- жири– стимуляція утворення в організмі холестерину; атеросклероз; захворювання органів тавлення, ожиріння; гіпертонічна хвороба; злоякісні новоутворення;

- вуглеводи– порушується окислення жирів; похудіння; дефіцит рослинних волокон (клітковина, пектин) може спричинити частий запор, геморой, дивертикули кишок, апендицит, рак кишок, каміння жовчного міхура, діабет, дисбактеріоз кишок тощо.

- калорійність– енергетична недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо);

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- фосфор– знижуються проміжні обмінні процеси в організмі; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) –порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція;

- вітамін В₁ (тіамін)– швидка втомлюваність, скарги на серцебиття, задишку, поганий апетит, запори, біль і ікроножних м’язах; великий дефіцит вітаміну – хвороба бері-бері (аліментарний поліневрит), виснаження, слабість в ногах, паралічі;

- вітамін В₂ (рибофлавін)– хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”;

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання соняшникової олії (жири рослинного походження); молочних продуктів (кальцій); риби (фосфор); яєць, печінки (віт. В₁); житнього хліба (віт. В₂) і обмежити вживання бобових (білки рослинного походження) та масла вершкового (жири тваринного походження, ретинол).

Ситуаційна задача № 8

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок І, сніданок ІІ обід, вечеря) становить відповідно 24 %, 32 %, 40 %, 4 % (норма – 25 %, 10-15 %, 35-40 %,  25 %);

- Б:Ж:В = 1:0,6:2,9 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

Добовий харчовий раціон для хворого міської клінічної лікарні № 1 віком 40 років не відповідає „Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками: 

- за якісною повноцінністю – Б:Ж:В = 1:0,6:2,9 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону – 2156,21 ккал (норма - 2100 ккал);

- за білками - 104,3 г (норма - 58 г);

- за жирами 51 г (норма - 58 г);

- за вуглеводами 298,5 г (норма - 336 г);

- за кальцієм - 733 мг (норма - 1200 мг); 

- за фосфором 1496,9 мг ( норма - 1200 мг); 

       - за вітаміном А - ретинол – 0,39 (норма 0,3 мг), каротин – 3,144 (норма – 4,2 мг); ;

- за вітаміном В₁ - 1,37 мг (норма - 1,6 мг);

- за вітаміном В₂ - 1,52 мг (норма - 2,0 мг),

- за вітаміном С - 30,4 мг (норма - 80 мг).

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, полуденок, вечеря), який становить відповідно: 24%, 32%, 40%, 4% (норма – 25 %, 35-40 %, 10-15 %, 25 %).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу):невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за білками;

- за жирами;

- за вуглеводами;

- за кальцієм; 

       - за вітаміном А;

- за вітаміном В₁;

- за вітаміном В₂;

- за вітаміном С;

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове за білками і недостатнє за калорійністю, жирами, вуглеводами, мінеральними речовинами і вітамінами харчування може призвести до виникнення:

- білки– утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори в кишках;

- жири– знижується засвоюваність каротину; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища; екзематозні ураження шкіри; крововиливи в органи;

- вуглеводи– порушується окислення жирів; похудіння; дефіцит рослинних волокон (клітковина, пектин) може спричинити частий запор, геморой, дивертикули кишок, апендицит, рак кишок, каміння жовчного міхура, діабет, дисбактеріоз кишок тощо.

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) –порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція;

- вітамін В₁ (тіамін)– швидка втомлюваність, скарги на серцебиття, задишку, поганий апетит, запори, біль і ікроножних м’язах; великий дефіцит вітаміну – хвороба бері-бері (аліментарний поліневрит), виснаження, слабість в ногах, паралічі;

- вітамін В₂ (рибофлавін)– хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”;

- вітамін С (аскорбінова кислота)– зниження працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби, порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у дітей – зміни кісток).

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання соняшникової олії (жири рослинного походження), фруктів і овочів (вуглеводи, віт. С), молочних продуктів (кальцій), яєць, печінки (віт. В₁), житнього хліба (віт. В₂) і обмежити вживання вершкового масла (віт. А), риби (білки тваринні, фосфор).

Ситуаційна задача № 9

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 168 · 0,7 – 50 = 67,6 кг;

Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 71,8 = 2632 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус у жінки недостатній за масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном С та вмістом заліза в раціоні.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- недостатнє харчування;

- гіповітаміноз С;

- недостатній вміст заліза в раціоні.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- систематичне недостатнє харчування може спричинити енергетичну недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо), порушення кровоутворення, порушення функції ендокринних залоз, вплив на ріст і статевий розвиток, порушення синтезу ферментів та антитіл; вплив на вищу нервову діяльність – зниження процесів внутрішнього гальмування в корі головного мозку; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища.

- гіповітаміноз вітаміну С (аскорбінова кислота)– зниження працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби, порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у дітей – зміни кісток);

- недостатність заліза– зниження кількості гемоглобіну виникнення анемії.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну С (перець червоний, смородина, хрін, настій шипшини) та заліза (фрукти);

-рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – підвищити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 76 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ):       А = Ф – ІМ = 62 кг – 67,6 кг = - 5,6 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно підвищити калорійність раціону для збільшення маси тіла на 5,6 кг:

q = А · К = 5,6 кг · 6800 ккал/кг = 38 080 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення підвищеної калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q : 500 = 38 080 ккал : 500 ккал/день = 76 днів.

Ситуаційна задача № 10

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 174 · 0,7 – 50 = 71,8 кг;

Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 71,8 = 3443 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус столяра надлишковий за надлишковою масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном В₂.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування;

- гіповітаміноз В₂;

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;

- гіповітаміноз В₂ (рибофлавін)– хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну В₂ (хліб, дріжджі пивні, молоко, яйця, фрукти, листяні овочі, печінка);

-рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 215 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ):       А = Ф – ІМ = 98 кг – 71,8 кг = 26,2 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 26,2 кг:

q = А · К = 26,2 кг · 4100 ккал/кг = 107 420 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q : 500 = 107 420 ккал : 500 ккал/день = 215 днів.

Ситуаційна задача № 11

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 165 · 0,7 – 50 = 65,5 кг;

Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 65,5 = 2567 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус надлишковий, гіповітаміноз С.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування;

- гіповітаміноз С.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;

- гіповітаміноз С (аскорбінова кислота)– зниження працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби, порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у дітей – зміни кісток).

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну С (перець червоний, смородина, хрін, настій шипшини);

-рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 103 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ):       А = Ф – ІМ = 78 кг – 65,5 кг = 12,5 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 12,5 кг:

q = А · К = 12,5 кг · 4100 ккал/кг = 51 250 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q : 500 = 51 250 ккал : 500 ккал/день = 103 дні.

Ситуаційна задача № 12

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 160 · 0,7 – 50 = 62 кг;

Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 62 = 2458 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус у жінки недостатній за масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном А в раціоні.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- недостатнє харчування;

- гіповітаміноз А.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- систематичне недостатнє харчування може спричинити енергетичну недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо), порушення кровоутворення, порушення функції ендокринних залоз, вплив на ріст і статевий розвиток, порушення синтезу ферментів та антитіл; вплив на вищу нервову діяльність – зниження процесів внутрішнього гальмування в корі головного мозку; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища.

- гіповітаміноз А (ретинол) –порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну А (морква, перець червоний, печінка, сметана, вершки, жовток яєчний);

-рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – підвищити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 122 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ):       А = Ф – ІМ = 53 кг – 62 кг = 9 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно підвищити калорійність раціону для збільшення маси тіла на 9 кг:

q = А · К = 9 кг · 6800 ккал/кг = 61 200 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення підвищеної калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q : 500 = 61 200 ккал : 500 ккал/день = 122 дні.

Ситуаційна задача № 13

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 178 · 0,7 – 50 = 74,6 кг;

Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 74,6 = 3545 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус учня надлишковий; недостатнє харчування за вітаміном В₂.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування;

- гіповітаміноз В₂;

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;

- гіповітаміноз В₂ (рибофлавін)– хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика – „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну В₂ (хліб, дріжджі пивні, молоко, яйця, фрукти, листяні овочі, печінка);

-рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 215 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ):       А = Ф – ІМ = 82 кг – 74,6 кг = 7,4 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 7,4 кг:

q = А · К = 7,4 кг · 4100 ккал/кг = 30 340 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q : 500 = 30340 ккал : 500 ккал/день = 61 день.

Ситуаційна задача № 14

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 178 · 0,7 – 50 = 74,6 кг;

Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 74,6 = 3545 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус учня надлишковий; недостатнє харчування за вітаміном В₂.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування;

- гіповітаміноз В₂;

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;

- гіповітаміноз В₂ (рибофлавін)– хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика – „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну В₂ (хліб, дріжджі пивні, молоко, яйця, фрукти, листяні овочі, печінка);

-рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 215 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ):       А = Ф – ІМ = 82 кг – 74,6 кг = 7,4 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 7,4 кг:

q = А · К = 7,4 кг · 4100 ккал/кг = 30 340 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q : 500 = 30340 ккал : 500 ккал/день = 61 день.

Ситуаційна задача № 15

1. Причина: манна каша, кава з молоком.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: територіальна обмеженість (захворіло 45 дітей).

3. Фактор ризику:золотистий стафілокок, виділений із молока та з гнійних виділень вимені корів.

4. Прогноз: харчове отруєння мікробного походження, бактеріальний токсикоз, викликаний золотистим стафілококом.

5. Заходи профілактики: повинні бути направлені на попередження попадання стафілококів у їжу:

- не допускати до роботи осіб з гнійничковими процесами та катаральними явищами ВДШ, ангінами;

- ріст стафілококів та утворення ентеротоксину припиняється тільки при температурі 2-4 ^оС, при якій і необхідно зберігати сировину та їжу;

- суворий ветеринарний контроль за тваринами для виявлення маститів, за дотриманням санітарних правил одержання, обробки, транспортування, зберігання та реалізації молока і молочних продуктів.

Ситуаційна задача № 16

1. Причина: молочна сироватка, борщ, кукурудзяна каша з відварним м’ясом.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: територіальна обмеженість (захворіло 20 працівників).

3. Фактор ризику: отрутохімікат проти паразитів худоби (анабазин-сульфат).

4. Прогноз: харчове отруєння немікробного походження, отруєння домішками хімічних сполук (анабазин-сульфат).

5. Заходи профілактики:

- обробку тварин слід проводити відповідно до затверджених інструкцій середньо- і малотоксичними пестицидами, які швидко руйнуються в навколишньому середовищі та організмі теплокровних;

- оброблених тварин ізолюють на 3-5 днів;

- приміщення, в якому вони містяться, систематично прибирають вологим способом і провітрюють.

Ситуаційна задача № 17

1. Причина: молоко, куплено на ринку, могло бути інфіковано грунтовими або пиловими частинками, що містять Сl. perfringens.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: хворий К.

3. Фактор ризику: Cl. perfringens.

4. Прогноз: харчове отруєння мікробного походження, токсикоінфекція, викликана Сl. perfringens.

5. Заходи профілактики:

- дотримання гігієнічних і санітарно-ветеринарних вимог на підприємствах харчової промисловості, які зобов’язані випускати доброякісні харчові продукти, що відповідають діючим стандартам;

- дотримання гігієнічних вимог під час будівництва, обладнання та експлуатації підприємств громадського харчування і місць продажу харчових продуктів;

- вжити заходів, що забезпечують професійну і санітарну культуру, дотримання особистої гігієни персоналу, що обслуговує підприємства громадського харчування, харчової промисловості, місця продажу харчових продуктів;

- санітарно-освітня робота серед населення з питань запобігання харчових отруєнь.

Ситуаційна задача № 18

1. Причина: м’ясні рулети, окорок, котлети, ковбаси.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: захворіло 110 осіб (мешканці села).

3. Фактор ризику:Streptococcus faecalis.

4. Прогноз: харчове отруєння мікробного походження, токсикоінфекція, викликана Str. faecalis.

5. Заходи профілактики:

- не допустити інфікування харчового продукту;

- забезпечити необхідну термічну обробку, особливо других страв;

- створити умови для правильного зберігання сирих продуктів, а також готової їжі до її реалізації;

- дотримання особистої гігієни;

- санітарно-освітня робота серед населення з питань запобігання харчових отруєнь.

Ситуаційна задача № 19

1. Причина: манна каша, масло, кип’ячене молоко, борщ, картопляне пюре, відварне м’ясо, компот, торт.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: діти віком від 14 до 16 років школи-інтернату міст.

3. Фактор ризику: E.coli.

4. Прогноз: харчове отруєння мікробного походження, токсикоінфекція, викликана E.coli.

5. Заходи профілактики:

- не допустити інфікування харчового продукту;

- забезпечити необхідну термічну обробку, особливо других страв;

- створити умови для правильного зберігання сирих продуктів, а також готової їжі до її реалізації;

- дотримання особистої гігієни;

- санітарно-освітня робота серед населення з питань запобігання харчових отруєнь.

Ситуаційна задача № 20

1. Причина: борщ, гречана каша, яєшня, пельмені, копчена ковбача, картопля смажена, свіжі огірки.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: захворіли батько і дочка.

3. Фактор ризику:Clostridium botulinum.

4. Прогноз: харчове отруєння мікробного походження, бактеріальний токсикоз, викликаний Cl. botulinum.

5. Заходи профілактики:

- дотримання санітарних правил у консервній промисловості, на рибозаводах, м’ясокомбінатах, ковбасних та інших харчових підприємствах;

- забезпечити правильне зберігання продуктів (= 4-8 ^оС);

- при виникненні захворювання „ботулізм” всім, хто вживав заражений продукт профілактично вводять однократно полівалентну антитоксичну сироватку;

- за особами, які знаходились у вогнищі зараження, встановлюють медичне спостереження протягом 10-12 днів.

- санітарно-освітня робота, особиста гігієна.

Ситуаційна задача № 21

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 168 · 0,7 – 50 = 67,6 кг;

Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 71,8 = 2632 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус у жінки недостатній за масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном С та вмістом заліза в раціоні.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- недостатнє харчування;

- гіповітаміноз С;

- недостатній вміст заліза в раціоні.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- систематичне недостатнє харчування може спричинити енергетичну недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо), порушення кровоутворення, порушення функції ендокринних залоз, вплив на ріст і статевий розвиток, порушення синтезу ферментів та антитіл; вплив на вищу нервову діяльність – зниження процесів внутрішнього гальмування в корі головного мозку; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища.

- гіповітаміноз вітаміну С (аскорбінова кислота)– зниження працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби, порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у дітей – зміни кісток);

- недостатність заліза– зниження кількості гемоглобіну виникнення анемії.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну С (перець червоний, смородина, хрін, настій шипшини) та заліза (фрукти);

-рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – підвищити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 76 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ):       А = Ф – ІМ = 62 кг – 67,6 кг = - 5,6 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно підвищити калорійність раціону для збільшення маси тіла на 5,6 кг:

q = А · К = 5,6 кг · 6800 ккал/кг = 38 080 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення підвищеної калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q : 500 = 38 080 ккал : 500 ккал/день = 76 днів.

Ситуаційна задача № 22

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 174 · 0,7 – 50 = 71,8 кг;

Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 71,8 = 3443 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус столяра надлишковий за надлишковою масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном В₂.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування;

- гіповітаміноз В₂;

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;

- гіповітаміноз В₂ (рибофлавін)– хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну В₂ (хліб, дріжджі пивні, молоко, яйця, фрукти, листяні овочі, печінка);

-рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 215 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ):       А = Ф – ІМ = 98 кг – 71,8 кг = 26,2 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 26,2 кг:

q = А · К = 26,2 кг · 4100 ккал/кг = 107 420 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q : 500 = 107 420 ккал : 500 ккал/день = 215 днів.

Ситуаційна задача № 23

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 165 · 0,7 – 50 = 65,5 кг;

Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 65,5 = 2567 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус надлишковий, гіповітаміноз С.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування;

- гіповітаміноз С.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;

- гіповітаміноз С (аскорбінова кислота)– зниження працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби, порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у дітей – зміни кісток).

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну С (перець червоний, смородина, хрін, настій шипшини);

-рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 103 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ):       А = Ф – ІМ = 78 кг – 65,5 кг = 12,5 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 12,5 кг:

q = А · К = 12,5 кг · 4100 ккал/кг = 51 250 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q : 500 = 51 250 ккал : 500 ккал/день = 103 дні.

Ситуаційна задача № 24

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 160 · 0,7 – 50 = 62 кг;

Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 62 = 2458 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус у жінки недостатній за масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном А в раціоні.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- недостатнє харчування;                      

- гіповітаміноз А.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- систематичне недостатнє харчування може спричинити енергетичну недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо), порушення кровоутворення, порушення функції ендокринних залоз, вплив на ріст і статевий розвиток, порушення синтезу ферментів та антитіл; вплив на вищу нервову діяльність – зниження процесів внутрішнього гальмування в корі головного мозку; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища.

- гіповітаміноз А (ретинол) –порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну А (морква, перець червоний, печінка, сметана, вершки, жовток яєчний);

-рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – підвищити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 122 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ):       А = Ф – ІМ = 53 кг – 62 кг = 9 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно підвищити калорійність раціону для збільшення маси тіла на 9 кг:

q = А · К = 9 кг · 6800 ккал/кг = 61 200 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення підвищеної калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q : 500 = 61 200 ккал : 500 ккал/день = 122 дні.

Ситуаційна задача № 25

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 178 · 0,7 – 50 = 74,6 кг;

Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 74,6 = 3545 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус учня надлишковий; недостатнє харчування за вітаміном В₂.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування;

- гіповітаміноз В₂;

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;

- гіповітаміноз В₂ (рибофлавін)– хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика – „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну В₂ (хліб, дріжджі пивні, молоко, яйця, фрукти, листяні овочі, печінка);

-рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 215 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ):       А = Ф – ІМ = 82 кг – 74,6 кг = 7,4 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 7,4 кг:

q = А · К = 7,4 кг · 4100 ккал/кг = 30 340 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q : 500 = 30340 ккал : 500 ккал/день = 61 день.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров