Для самоконтролю під час підготовки

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 231 из 237Следующая ⇒

Ситуаційна задача № 3

1. Мікроклімат у шкільному класі ЗОСШ № 1 комфортний: температура повітря – 20 ^оС (в нормі 20±2 ^оС), відносна вологість – 45 % (в нормі 40-55 %), швидкість руху повітря – 0,02 м/с (в нормі 0,2-0,3 м/с).

2. Генеральний план лікарні на 480 ліжок не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам:

- площа забудови перевищує норму. В нормі площа під забудову не повинна перевищувати 15 % всієї площі ділянки;

- недостатня площа ділянки лікарні. В нормі має становити 3,84 га з розрахунку 80 м² на одне ліжко.

Ситуаційна задача № 4

1. Мікроклімат у груповій кімнаті дискомфортний охолоджувальний, бо перепад температури повітря та температури повітря на висоті 0,1 м над підлогою становить 6^о (норма 2-3^оС), середня температура повітря – 25 ^оС (в нормі - 20-21 ^оС), відносна вологість – 70 % ( в нормі - 30-60 %), швидкість руху повітря – 0,1 м/с (в нормі - 0,2-0,3 м/с).

2. План палати на 1 ліжко відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.

Ситуаційна задача № 5

1. У навчальній аудиторії мікроклімат дискомфортний нагрівний: температура повітря – 24 ^оС (в нормі - 20±2 ^оС). Горизонтальний та вертикальний перепади температури – 2 ^оС (в нормі - 2-3 ^оС), відносна вологість повітря – 43 % (в нормі –  30-60 %) відповідають гігієнічним вимогам.

2. План боксу інфекційної лікарні не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам:

- вікна боксу орієнтовані на північ. В нормі мають орієнтуватися на південь, південний схід;

- неправильне розміщення ліжка. В нормі воно розміщується своєю довгою віссю паралельно світлонесучій стіні.

Ситуаційна задача № 6

1. Природна освітленість у навчальній аудиторії за геометричним методом відповідає гігієнічним вимогам: кут падіння світлових променів на робочу поверхню – 30^о (в нормі – не менше 27^о), коефіцієнт заглиблення – 1,5 (в нормі не повинен перевищувати 2), кут отвору – 8^о (в нормі - не менше 5^о).

2. План палати на 4 ліжка не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам:

- площа палати в 19,6 м² недостатня. В нормі має становити 28 м² з розрахунку 7 м² на одне ліжко;

- замала відстань від ліжка до вікна. В нормі ліжко ставлять на відстань не ближче ніж 0,9 - 1,0 м від зовнішньої стіни;

- неправильне розміщення ліжок. В нормі ліжка розміщуються своєю довгою віссю паралельно до світлонесучої стіни.

Ситуаційна задача № 7

1. Коефіцієнт природного освітлення складає 0,83 % і є недостатнім для лікарняної палати (в нормі не менше 1 %).

2. План палати на 6 ліжок не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам:

- шестиліжкової палати не повинно бути. В нормі палати більше більше як на 4 ліжка не плануються;

- недостатня площа палати. В нормі має становити 42 м² з розрахунку 7 м² на 1 ліжко;

- північна орієнтація палати. В нормі палата вікном має орієнтуватись на південь, південний схід;

- недостатня відстань між ліжками. В нормі має становити не менше ніж 0,8-1 м;

- недостатня відстань від ліжка до вікна. В нормі має становити не менше ніж 0,9-1 м.

Ситуаційна задача № 8

1. Загальне штучне освітлення палати складає 53,5 лк, тобто достатнє (в нормі – 50 лк). Стіни світло-зеленого кольору (в нормі – пастельні тони).

Немає місцевого та чергового освітлення.

2. Вода питна не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам за такими показниками:

- мікробіологічними: число бактерій в 1 см³ води 150 (не більше 100 КУО/см³). Число бактерій групи кишкових паличок в 1 дм³ води 6 (не більше 3 КУО);

- органолептичними: присмак 3 бали (не більше 2 балів), каламутність 160 мг/дм³ (не більше 0,5 мг/дм³), твердість загальна 18 мг-екв/дм³ (не більше 7 мг-екв/дм³), мінералізація загальна (сухий залишок) 1400 мг/дм³ (не більше 1000 мг/дм³), хлориди 360 мг/дм³ (не більше 250 мг/дм³), сульфати 980 мг/дм³ (не більше 250 мг/дм³), залізо 0,5 мг/дм³ (не більше 0,3 мг/дм³);

- фізіологічної повноцінності: фтор 0,4 мг/дм³ (0,7-1,5 мг/дм³).

З метою покращення якості води необхідно провести її знезараження, очистку (освітлення), дезодорацію, опріснення, знезалізнення, фторування.

Ситуаційна задача № 9

1. Природне освітлення даного приміщення відповідає гігієнічним вимогам: світловий коефіцієнт становить 1/10 (в нормі - СК = 1/10 – 1/14); коефіцієнт природного освітлення – 1,2 % (в нормі - не менше 0,5-1 %).

2. Вода питна не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам за такими показниками:

- мікробіологічними: кількість бактерій в 1 см³ води 160 (не більше 100 КУО/см³); число бактерій групи кишкових паличок в 1 дм³ води - 8 (не більше 3 КУО/дм³); число термостабільних кишкових паличок в 100 см³ води 4 (не повинно бути КУО в 100 см³);

- паразитологічними: число кишкових гельмінтів в 25 дм³ води 4 (не повинно бути в 25 дм³ води);

- органолептичними: присмак 3 бали (не більше 2 балів), каламутність 0,9 мг/дм³ (не більше 0,5 мг/дм³), залізо 0,6 мг/дм³ (не більше 0,3 мг/дм³);

- токсикологічними: окислюваність 4,5 мг/дм³ (не більше 4 мг/дм³), залишковий хлор 0,1 (0,3-0,5 мг/дм³).

Необхідно з метою покращення якості води провести її знезараження, очистку (освітлення), дезодорацію, знезалізнення.

Ситуаційна задача № 10

1. Рівень штучної освітленості шкільного класу становить 160 лк, що не відповідає гігієнічним вимогам (в нормі - 300 лк).

2. Вода питна не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам за та- икми показниками:

- мікробіологічними: число бактерій в 1 см³ води 400 (не більше 100 КУО в 1 см³), число бактерій групи кишкових паличок в 1 дм³ води 8 (не більше 3 КУО/дм³ води), число патогенних мікроорганізмів в 1 дм³ води 2 ( не повинно бути КУО в 1 дм³ води);

- токсикологічними: залишковий хлор 0,2 (0,3-0,5 мг/дм³);

- фізіологічної повноцінності:мінерального складу: фтор 0,35 мг/дм³ (в нормі 0,7-1,5 мг/дм³ води).

Необхідно з метою покращення якості води провести її знезараження, фторування.

Ситуаційна задача № 11

1. Вентиляційна система працює ефективно: показники фактичного об’єму вентиляції (440 м³/год) та кратності повітрообміну (5 раз/год) більші за показники необхідного об’єму вентиляції (330 м³/год) та кратності повітрообміну (4 рази/год) за вмістом диоксиду вуглецю – 0,06 % в палаті повітря вважається чистим (в нормі СО₂ не більше 0,07 %).

2. Вода питна не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам за такими показниками:

- мікробіологічними: число бактерій в 1 см³ води 200 (не більше 100 КУО/см³), число бактерій групи кишкових паличок в 1 дм³ води 6 (не більше 3 КУО в 1 дм³ води), число колі-фагів в 1 дм³ води 4 (не повинно бути в 1 дм³ води);

- органолептичними:каламутність 1,2 мг/дм³ (не більше 0,5 мг/дм³ води);

- токсикологічними: окислюваність 4,8 мг/дм³ (не більше 4 мг/дм³ води).

- залишковим хлором - 0,1 мг/дм³ (в межах 0,3-0,5 мг/дм³ води).

З метою покращення якості води необхідно провести її знезараження, очистку (освітлення).

Ситуаційна задача № 12

1. Результати лабораторного дослідження не відповідають гігієнічним вимогам. Повітря глядацького залу дуже забруднене: концентрація СО₂ – 0,18 % (в нормі не більше 0,07 %); загальна кількість мікроорганізмів – 10000 в 1 м³ (в нормі - 3000 в 1 м³), стафілококів – 130 в 1 м³ (в нормі – не більше 75 в 1 м³).

2. Вода питна не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам за такими показниками:

- мікробіологічними: число бактерій в 1 см³ води - 450 (не більше 400 КУО в 1 см³ води), число бактерій групи кишкових паличок в 1 дм³ води 25 (не більше 10 КУО в 1 дм³ води), число термостабільних кишкових паличок в 100 см³ води 4 (не повинно бути КУО в 100 см³ води);

- органолептичними: кольоровість 35⁰ (не більше 30⁰), каламутність 2,5 мг/дм³ (не більше 1,5 мг/дм³ води), нітрати 50 мг/дм³ (не більше 45 мг/дм³ води).

З метою покращення якості води необхідно провести її знезараження, очистку (освітлення, знебарвлення).

Ситуаційна задача № 13

1. Вентиляція ефективна, бо кратність обміну повітря становить 5 разів на годину (в нормі - 2-3 рази на годину).

2. Вода питна не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам за такими показниками:

- мікробіологічними: число бактерій в 1 см³ води 620 (не більше 400 КУО в 1 см³ води), число бактерій групи кишкових паличок в 1 дм³ води 18 (не більше 10 КУО в 1 дм³ води);

- органолептичними: каламутність 1,7 мг/дм³ (не більше 1,5 мг/дм³), прозорість 25 см (не менше 30 см);

- токсикологічними: нітратів 60 мг/дм³ (не більше 45 мг/дм³ води).

З метою покращення якості води необхідно провести її знезараження, очистку (освітлення).

Ситуаційна задача № 14

1. Природна вентиляція в навчальній кімнаті до провітрювання неефективна, повітря дуже забруднене: концентрація СО₂ – 0,2 % (в нормі – не більше 0,07 %).

2. Вода питна не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам за такими показниками:

- мікробіологічними: число бактерій в 1 см³ куб води 600 (не більше 400 КУО в 1 см³ води), число бактерій групи кишкових паличок в 1 дм³ води 25 (не більше 10 КУО в 1 дм³ води);

- паразитологічними: число патогенних кишкових найпростіших (клітин) 10 (не повинно бути в 25 дм³ води);

- органолептичними:запах 4 бали (не більше 3 балів), присмак 4 бали (не більше 3 балів), кольоровість 40⁰ (не більше 30⁰), каламутність 2,5 мг/дм³ (не більше 1,5 мг/дм³ води), прозорість 25 см (не менше 30 см), залізо 2,0 мг/дм³ (не більше 0,3 мг/дм³ води);

- токсикологічними: нітрати 68 мг/дм³ (не більше 45 мг/дм³ води), окислюваність 5 мг/дм³ (не більше 4 мг/дм³ води).

З метою покращення якості води необхідно провести її знезараження, очистку (освітлення, знебарвлення), дезодорацію, знезалізнення.

Ситуаційна задача № 15

1. Природна вентиляція в навчальній кімнаті після провітрювання ефективна: повітря задовільно чисте, концентрація вуглекислоти становить - 0,1 %, а це відповідає ІІ-у ступеню чистоти повітря (в нормі - задовільно чисте – вміст СО₂ до 0,1 %).

2. Вода питна не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам за такими показниками:

- органолептичними:сухий залишок 1250 мг/дм³ (не більше 1000 мг/дм³ води), хлориди 700 мг/дм³ (не більше 250 мг/дм³ води), сульфати 350 мг/дм³ (не більше 250 мг/дм³ води).

З метою покращення якості води необхідно провести її опріснення.

Ситуаційна задача № 16

1. Для організації водопостачання населення міста раціонально використовувати воду з артезіанської свердловини № 2, у якій концентрація фтору становить – 0,8 мг/дм³, що відповідає гігієнічним вимогам (в нормі - 0,7-1,5 мг/дм³).

2. Вода питна не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам за такими показниками:

- мікробіологічними: число бактерій в 1 см³ води 980 (не більше 400 КУО в 1 см³), число бактерій групи кишкових паличок в 1 дм³ води 100 (не більше 10 КУО в 1 дм³ води);

- органолептичними:запах 4 бали (не більше 3 балів), присмак 5 балів (не більше 3 балів), кольоровість 35⁰ (не більше 30⁰), прозорість 20 см (не менше 30 см), сухий залишок 1200 мг/дм³ (не більше 1000 мг/дм³ води), хлориди 380 мг/дм³ (не більше 250 мг/дм³ води), сульфати 600 мг/дм³ (не більше 250 мг/дм³ води), каламутність 3 мг/дм³ (не більше 1,5 мг/дм³ води).

З метою покращення якості води необхідно провести її знезараження, очистку (освітлення, знебарвлення), опріснення, дезодорацію.

Ситуаційна задача № 17

1. Хліб „Дарницький”, випечений із пшеничного борошна ІІ-го гатунку, відповідає гігієнічним вимогам за органолептичними та не відповідає за фізико-хімічними властивостями: пористість – 55 % (в нормі - не менше 63 %), кислотність – 6^о (в нормі не більше 4^о), вологість – 42 % (в нормі - не більше 45 %).

2. Вода питна не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам за такими показниками:

- мікробіологічними: число бактерій в 1 см³ куб води 1250 (норма не більше 400 КУО в 1 см³ води), число бактерій групи кишкових паличок в 1 дм³ води 120 (не більше 10 КУО в 1 дм³ води);

- органолептичними: запах 5 балів (не більше 3 балів), присмак 4 бали (не більше 3 балів), каламутність 2,3 мг/дм³ (не більше 1,5 мг/дм³), прозорість 20 см (не менше 30 см);

- фізіологічної повноцінності мінерального складу: фтор 0,1 мг/дм³ (0,7-1,5 мг/дм³).

З метою покращення якості води необхідно провести її знезараження, очистку (освітлення), дезодорацію, фторування.

Ситуаційна задача № 18

1. За результатами хімічного дослідження консерви відповідають вимогам нормативно-технічної документації: масова частка солі – 2 % (в нормі - 1,2-2,5 %), кислотність – 0,4 % ( в нормі - 0,3-0,6 %), масова частка солей міді – 1,0 мг/кг (в нормі - не більше 10 мг/кг); масова частка цинку – 20,0 мг/кг (в нормі - не більше 40 мг/кг) і підлягають реалізації.

2. Вода питна не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам за такими показниками:

- органолептичними: твердість загальна 9 мг-екв/дм³ (7 мг-екв/дм³), сухий залишок 1800 мг/дм³ (не більше 1000 мг/дм³ води), хлориди 450 мг/дм³ (не більше 250 мг/дм³ води), сульфати 560 мг/дм³ (не більше 250 мг/дм³ води);

- фізіологічної повноцінності мінерального складу: фтор 0,2 г/дм³ (0,7-1,5 мг/дм³ води).

З метою покращення якості води необхідно провести її опріснення та фторування.

Ситуаційна задача № 19

1. Молоко не придатне до вживання, бо фальсифіковане содою, хоча кислотність – 13 ^оТ (в нормі – не більше 21 ^оТ), жирність – 3,4 % (в нормі – 3,2 %), густина - 1,031 г/см³

(в нормі – не менше 1,027 г/см³) та органолептичні показники відповідають вимогам ДСТУ 2661-94 „Молоко коров’яче питне”.

2. Висновок: дитина не готова до навчання у школі за медичними критеріями (біологічний розвиток відстає від календарного віку, група здоров'я – ІІІ) та психофізіологічними критеріями (не вимовляє звуки „Р” та „Ш”, тест Керна- Ірасека – 5 балів (норма – до 10 балів).

Рекомендації: консультація отоларинголога, офтальмолога, спеціальні вправи з логопедом щодо вимови звуків.

Ситуаційна задача № 20

1. Борошно вищого гатунку відповідає гігієнічним вимогам: вологість – 15 % (в нормі - не більше 15 %); кислотність - 3^о (в нормі - не більше 3,5^о); клейковина – 32 % (в нормі - не менше 28 %), ріжки відсутні (в нормі – не повинно бути), тваринні паразити відсутні (в нормі) .

2. Висновок: дитина не готова до навчання у школі за медичними критеріями (біологічний розвиток випереджає календарний вік, група здоров'я – ІІІ) та психофізіологічними критеріями (вимова звуків добра, тест Керна- Ірасека – 10 балів (норма – до 10 балів).

Рекомендації: збалансоване харчування, санація верхніх дихальних шляхів.

Ситуаційна задача № 21

1. Загальна об’ємна активність альфа-випромінювачів – 0,1 беккерель/дм³ у воді із поверхневого джерела відповідає вимогам ДСТ (в нормі – 0,1 беккерель/дм³).

2. Висновок: дитина готова до систематичного навчання у школі за медичними критеріями (біологічний розвиток відповідає календарному віку, група здоров'я – ІІ), але не готова за психофізіологічними критеріями (не вимовляє звук «Р», тест Керна- Ірасека – 13 балів (норма – до 10 балів).

Рекомендації: консультація логопеда, використання спеціальних вправ, які сприяють розвитку дрібних м’язів кисті (малювання, ліпка, мозаїка тощо).

Ситуаційна задача № 22

1. . Загальна об’ємна активність бета-випромінювачів – 1,0 беккерель/дм³ у воді із шахтного колодязя відповідає вимогам ДСТ (в нормі.- 1,0 беккерель/дм³).

2. Висновок: дитина не готова до навчання у школі за медичними критеріями (біологічний розвиток відстає від календарного віку, група здоров'я – ІІІ), але готова за психофізіологічними критеріями (вимова звуків добра, тест Керна- Ірасека – 6 балів (норма – до 10 балів).

Рекомендації: загартовуючі процедури, консультація отоларинголога та кардіолога.

Ситуаційна задача № 23

1. Ліміт ефективної дози за рік – 15 мЗв/рік (1,5 бер) (в нормі – для категорії А становить 20 мЗв/рік (2 бер)). Медична сестра належить до категорії А, до осіб, які постійно або тимчасово працюють з джерелами іонізуючого випромінювання.

2. Висновок: дитина готова до навчання у школі за медичними критеріями (біологічний розвиток відповідає календарному віку, група здоров'я – ІІ), але не готова за психофізіологічними критеріями (не вимовляє звук «Р»,тест Керна- Ірасека – 9 балів (норма – до 10 балів).

Рекомендації: консультація логопеда та отоларинголога, загартовуючі процедури.

Ситуаційна задача № 24

1. Ліміт ефективної дози за рік – 1 мЗв/рік (0,1 бер) (в нормі - для категорії Б становить 2 мЗв/рік (0,2 бер)). Лаборант належить до категорії Б (особи, які не зайняті роботою з джерелами іонізуючого випромінювання, проте у зв’язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях можуть отримувати додаткове опромінення).

2. План палати на 1 ліжко відовідає санітарно-гігієнічним вимогам.

Ситуаційна задача № 25

1. Ліміт ефективної дози за рік – 1 мЗв (0,1 бер) (в нормі - для категорії В –

1 мЗв/рік (0,1 бер)). Викладач належить до категорії В (все населення).

2. План палати на 4 ліжка не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам:

- площа палати в 19,6 м² недостатня. В нормі має становити 28 м² з розрахунку 7 м² на одне ліжко;

- замала відстань від ліжка до вікна. В нормі ліжко ставлять на відстань не ближче ніж 0,9 - 1,0 м від зовнішньої стіни;

- неправильне розміщення ліжок. В нормі ліжка розміщуються своєю довгою віссю паралельно до світлонесучої стіни.

Ситуаційна задача № 26

1. Доза УФО, отримана хворим складає 100 мкВт/см², тобто недостатня (в нормі - оптимальна (фізіологічна) доза УФО повинна складати 200-400 мкВт/см²).

2. Висновок: дитина не готова до навчання у школі за медичними критеріями (біологічний розвиток відстає від календарного віку, група здоров'я – ІІІ), але готова за психофізіологічними критеріями (вимова звуків добра, тест Керна- Ірасека – 6 балів (норма – до 10 балів).

Рекомендації: санація верхніх дихальних шляхів, консультація отоларинголога та кардіолога.

Ситуаційна задача № 27

1. Доза УФО, отримана хворим складає 60 мкВт/см², тобто недостатня (в нормі - мінімальна добова профілактична доза УФО повинна складати 75-100 мкВт/см²) .

2. Висновок: дитина готова до навчання у школі за медичними критеріями (біологічний розвиток випереджає календарний вік, група здоров'я – І) та психофізіологічними критеріями (вимова звуків добра, тест Керна- Ірасека – 7 балів (норма – до 10 балів).

Рекомендації: санація двох зубів.

Ситуаційна задача № 28

1. Біодоза, отримана працюючими складає 600 мкВт/см², що відповідає гігієнічним нормам (в нормі - 600-800 мкВт/см²).

2. Висновок: дитина готова до навчання у школі за медичними критеріями (біологічний розвиток випереджає календарний вік, група здоров'я – ІІ), але не готова за психофізіологічними критеріями (замість звуку «Л» вимовляє звук «В», тест Керна- Ірасека – 8 балів (норма – до 10 балів).

Рекомендації: санація верхніх дихальних шляхів, консультація ортопеда та логопеда.

Ситуаційна задача № 29

1. Біодоза, отримана студентами складає 700 мкВт/см², що відповідає гігієнічним нормам (в нормі - 600-800 мкВт/см²).

2. Висновок: дитина не готова до систематичного навчання у школі за медичними критеріями (біологічний розвиток відстає від календарного віку, група здоров'я – ІІІ) та психофізіологічними критеріями (тест Керна- Ірасека – 11 балів (норма – до 10 балів).

Рекомендації: повноцінне, адекватне віку харчування, загартовуючі процедури, ігри, які сприяють поліпшенню моторики кисті (малювання, ліпка, мозаїка), консультація отоларинголога.

Ситуаційна задача № 30

1. Доза, отримана школярами складає 75 мкВт/см², що є достатньо (в нормі - мінімальна добова профілактична доза УФО повинна складати 75-100 мкВт/см²). 

2. Висновок: дитина не готова до навчання у школі за медичними критеріями (біологічний розвиток відстає від календарного віку, група здоров'я – ІІІ), але готова за психофізіологічними критеріями (вимова звуків добра, тест Керна- Ірасека – 6 балів (норма – до 10 балів).

Рекомендації: санація верхніх дихальних шляхів, фізичні вправи, загартовуючі процедури.

Ситуаційна задача № 31

1. Іграшка „піраміда з набором кілець” відповідає гігієнічним вимогам: діаметр кілець становить 35-45 мм (в нормі діаметр кілець - не менше 30 мм).

2. Висновок: дитина не готова до систематичного навчання у школі за медичними критеріями (біологічний розвиток відстає від календарного віку, група здоров'я – ІІІ) та психофізіологічними критеріями (не вимовляє звук „С”, тест Керна- Ірасека – 7 балів (норма – до 10 балів).

Рекомендації: консультація пульмонолога, логопеда, загартовуючі процедури.

Ситуаційна задача № 32

1. Іграшка не відповідає гігієнічним вимогам, які застосовуються для дітей ясельної групи: за масою – 250 г (в нормі - 100 г) та матеріалом – плюшевим (в нормі - м’які набивні іграшки взагалі забороняються використовувати у дошкільних закладах).

2. Ситуаційний план лікарні не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам:

- близьке сусідство ділянки лікарні з заводом. Санітарно-захисна зона промислових підприємств становить 1000 м, а відстань від лікарні до заводу 400 м;

- небажане близьке сусідство з лікарнею шосе, що буде створювати зайвий шум;

- лікарня знаходиться з підвітряної сторони по відношенню до заводу згідно "рози вітрів", що буде сприяти забрудненню повітряного басейну лікувально-профілактичного закладу.

Ситуаційна задача № 33

1. Шкільний клас не відповідає гігієнічним вимогам: відстань від дошки до першого ряду столів – 1,9 м (в нормі - 2,65 м); проходи між рядами – 0,5 м (в нормі - 0,7 м); колір столів – темно-коричневий (в нормі - пастельні тони), дошка – чорна (в нормі - зелена).

2. План палатної секції лікарні не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам:

- палати орієнтовані на північ. В нормі мають орієнтуватись на південь, південний схід;

- є шестиліжкова палата. В нормі палати більше як на 4 ліжка не плануються.

- немає медсестринського поста, маніпуляційної

- недостатньо посадкових місць в їдальні.

Ситуаційна задача № 34

1. Шкільний клас не відповідає гігієнічним вимогам: розташуваний на 3-му поверсі (в нормі - на 1-у поверсі), відстань до першого ряду парт – 2 м (в нормі - 2,65 м), є парти -1-го та 2-го розмірів (в нормі – не менше 3-ох розмірів).

2. Генеральний план лікарні на 480 ліжок не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам:

- площа забудови перевищує норму. В нормі площа під забудову не повинна перевищувати 15 % всієї площі ділянки;

- недостатня площа ділянки лікарні. В нормі має становити 3,84 га з розрахунку 80 м² на одне ліжко.

Ситуаційна задача № 35

1. Загальна маса підручників – 4,5 кг (в нормі – 4-4,5 кг), кегль шрифту – 10 мм (в нормі – 10 мм), показники набору шкільних підручників: висота малої літери „н” – 1,75 мм (в нормі - 1,75 мм), товщина основних штрихів – 0,25 мм (в нормі – 0,25 мм), довжина рядка – 108 мм (в нормі – не більше 108 мм), формат полоси набору – 108*162 мм (в нормі – 108*162 мм), апрош між словами – 2 мм (в нормі – 2 мм) відповідають гігієнічним вимогам.

2. План палати на 6 ліжок не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам:

- шестиліжкової палати не має бути. В нормі палати більше більше як на 4 ліжка не плануються;

- недостатня площа палати. В нормі має становити 42 м² з розрахунку 7 м² на 1 ліжко;

- північна орієнтація палати. В нормі палата вікном має орієнтуватись на південь, південний схід;

- недостатня відстань між ліжками. В нормі має становити не менше ніж 0,8-1 м;

- недостатня відстань від ліжка до вікна. В нормі має становити не менше ніж 0,9-1 м.

перелік питань з гігієни

до державної атестації випускників:

1. Гігієна як наука, її мета, задачі зміст і місце в системі медичних наук. Методи гігієнічних досліджень. Санітарія, санітарно-епідеміологічна служба в Україні.

2. Основні етапи розвитку гігієнічної науки – емпіричний та науково-експери­мен­таль­ний. Найвидатніші представники світової та вітчизняної гігієни, їх роль у формуванні гігієни як науки.

3. Здоров’я як соціальна та гігієнічна проблема. Основні завдання профілактичної ме­дицини на сучасному етапі. Роль лікаря лікувального профілю в збереженні і зміцненні здоров'я населення.

4. Структура і зміст роботи органів санітарно-епідеміологічної служби. Санепід­­­стан­ції та їх функції. Зв'язок санітарно-епідеміологічної і лікувально-профілактичної служб.

5. Санітарне законодавство та його значення. Поняття про запобіжний і поточний санітарний нагляд. Мета, зміст роботи санітарного лікаря.

6. Навколишнє середовище та його елементи. Природне і техногенне забруднення навколишнього середовища. Гігієнічні аспекти аварії на Чорнобильській АЕС.

7. Вплив сучасної науково-технічної революції на навколишнє середовище, умови життя та здоров'я населення. Значення віддалених наслідків впливу хімічних речовин та радіонуклідів на організм.

8. Завдання гігієни в попередженні забруднення навколишнього середовища. Основні напрямки оздоровлення екологічної обстановки в Україні. Санітарне законодавство та його значення.

9. Гігієнічне нормування: об’єкти та концепції. Сучасні принципи гігієнічного норму­вання як основа профілактики захворювань і розробки оздоровчих заходів.

10. Сонячна радіація і її гігієнічне значення. Біологічна дія різних складових сонячного спектру. Профілактика захворювань, пов’язаних з недостатністю інсоляції, форми її компенсації. Дія надмірної кількості сонячної радіації на організм. Штучні джерела ультрафіолетової радіації, що застосовуються для профілактики сонячного голодування та санації повітря приміщень.

11. Погода та її гігієнічне значення. Погодоутворюючі фактори і їх роль у формуванні різних типів погоди. Медична класифікація погоди. Профілактика метеотропних реакцій у населення.

12. Клімат та його гігієнічне значення. Кліматоформуючі фактори і їх роль у форму­ванні різних видів клімату. Акліматизація як складний соціально-біологічний процес пристосування до нових клімато-географічних умов. Вплив умов життя, праці, побуту, харчування і одягу на процес акліматизації.

13. Поняття про метеотропні реакції. Профілактика захворювань, зумовлених несприят­ливим впливом клімато-погодних факторів.

14. Фізіологічне, епідеміологічне і гігієнічне значення води. Норми водопостачання як один з факторів, що відображають рівень санітарної культури і комунального благо­устрою.

15. Нормування якісного складу води як один з заходів попередження захворювань населення, зв'язаних з водокористуванням. Показники органолептичних властивостей, хімічного складу, епідемічної та токсикологічної безпеки води.

16. Мінеральний склад води та його вплив на організм людини. Профілактика енде­мічних захворювань, зв'язаних з особливостями сольового і мікроелементного складу води.

17. Гігієнічна оцінка джерел питного водопостачання. Організація водопостачання сучасного міста і сільського населеного пункту. Зони санітарної охорони джерела водо­постачання.

18. Кондиціювання води. Традиційні та спеціальні методи поліпшення якості води. Гігієнічна оцінка методів освітлення, знебарвлення і знезараження питної води.

19. Гігієнічне значення грунту. Роль грунту в розповсюдженні інфекційних та інвазій­них хвороб. Забруднення і самоочищення грунту, заходи з його санітарної охорони.

20. Гігієнічне значення твердих та рідких відходів. Санітарна очистка населених місць. Гігієнічна характеристика основних методів знезараження побутових стічних вод. Кана­лізація населених місць.

21. Джерела забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами. Проблеми харчування та водопостачання в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС.

22. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема, її вплив на здоров'я людей. Гігіє­­­нічні вимоги до планування, забудови та благоустрою сучасного міста. Системи забудови. Гігієна планування і благоустрою сільських населених пунктів.

23. Теплообмін людини з навколишнім середовищем. Теплопродукція і тепловтрати організму при різних фізичних умовах повітряного середовища. Гігієнічне значення температури, вологості, руху повітря та теплової радіації.

24. Поняття про мікроклімат. Види мікроклімату. Методи оцінки та норми мікроклімату для приміщень різного призначення. Профілактика несприятливого впливу мікро­клімату на організм.

25. Гігієнічні вимоги до природного освітлення приміщень. Показники та методи оцінки природного освітлення. Особливості геометричного та світлотехнічного методів. Норми освітлення.

26. Гігієнічне значення штучного освітлення приміщень. Показники та методи оцінки штучного освітлення. Норми освітлення жилих, громадських та виробничих приміщень.

27. Порівняльна гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення (люмінесцентні лампи та лампи нажарювання). Методика визначення рівня освітленості.

28. Місцеве та центральне опалення. Гігієнічна характеристика різних видів централь­ного опалення Гігієнічні вимоги до опалення жилих, громадських та виробничих буді­вель.

29. Гігієнічне значення денатурації повітря в жилих та громадських приміщеннях. Санітарне значення діоксиду вуглецю, як показника антропогенного забруднення повітря. Вентиляція приміщень, показники, що її характеризують. Методи її оцінки.

30. Харчування як соціальна та біологічна проблема, основні шляхи її вирішення. Теорії харчування. Значення раціонального харчування для здоров'я і фізичного розвитку.

31. Сучасні принципи раціонального харчування. Кількісна та якісна повноцінність харчування. Режим харчування, його складові елементи і гігієнічне значення. Легко­травність та нешкідливість їжі.

32. Фізіологічні норми харчування різних груп населення. Залежність норм харчування від величини основного обміну, фізичної активності, віку, статі, професійної належності, кліматичних умов тощо.

33. Харчові жири рослинного і тваринного походження, їх біологічна роль, енергетична і харчова цінність. Вершкове масло, свинячий та яловичий жир, маргарин та їх гігієнічна характеристика. Біологічна цінність нерафінованих рослинних олій, потреба в них для різних вікових груп.

34. Гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні людини. Джерела моно-, ди- та полі­сахаридів, їх фізіологічне значення. Значення клітковини та пектинових речовин в харчуванні населення.

35. Фізіолого-гігієнічне значення білків тваринного і рослинного походження. Джерела білків. Їх повноцінність та потреба для різних вікових груп. Зміни в організмі при над­мірному і недостатньому споживанні білків.

36. Вітаміни, їх джерела та роль в харчуванні. Нормування вітамінів в харчовому раціоні. Авітамінози, гіповітамінози і гіпервітамінози,причини їх виникнення, профі­лактика. Штучна вітамінізація.

37. Гігієнічна характеристика м'яса і риби як продуктів харчування. Їх харчова і біо­логічна цінність. Профілактика глистних інвазій, що передаються через м’ясо та рибу.

38. Гігієнічна характеристика молока як продукта харчування. Харчова і біологічна цінність молока і молочних продуктів. Санітарна експертиза та оцінка якості цільного та пастеризованого молока.

39. Гігієнічна характеристика харчових продуктів рослинного походження. Овочі і фрукти як джерело вітамінів і мінеральних речовин.

40. Гігієнічна характеристика хліба як продукта харчування, харчова та біологічна цінність хліба. Санітарна експертиза та оцінка якості хліба.

41. Порушення здоров’я, викликані неправильним харчуванням і споживанням недоброякісних харчових продуктів. Профілактика захворювань, зв'язаних з недостатнім та надмірним харчуванням.

42. Сучасна класифікація харчових отруєнь. Характерні риси харчових отруєнь і їх відмінності від інфекційних захворювань. Особливості харчових отруєнь мікробного, немікробного походження та невстановленої етіології.

43. Харчові токсикоінфекції, їх збудники, етіологія, патогенез, умови виникнення та профілактика.

44. Харчові отруєння, викликані ботулінічним токсином, умови їх виникнення та про­філактика.

45. Харчові отруєння стафілококового походження, етіологія, патогенез, умови їх ви­никнення та профілактика.

46. Харчові отруєння немікробного походження. Особливості виникнення та перебігу отруєння грибами, отруйними рослинами, картоплею, хімічними домішками і їх про­філактика.

47. Роль і завдання лікаря лікувального профілю в діагностиці і розслідуванні причин харчових отруєнь. Правила оформлення документації при встановленні діагнозу «хар­чове отруєння». Методика розслідування випадків харчових отруєнь.

48. Гігієнічні вимоги до планування, обладнання і експлуатації підприємств громад­ського харчування, лікарняних харчоблоків. Медичний контроль за здоров’ям персоналу харчоблоків. Санітарний мінімум та особиста гігієна персоналу.

49. Профілактичне харчування робітників промислових підприємств як метод про­філактики професійних захворювань.

50. Класифікація і гігієнічна характеристика основних груп виробничих шкідливостей. Попередні та періодичні медичні огляди. Їх роль в профілактиці захворюваності ро­біт­ників.

51. Поняття про професійні захворювання. Характеристика специфічних та неспеци­фічних захворювань. Значення медико-санітарних заходів в профілактиці професійних захворювань.

52. Фізична та розумова праця. Фізіологічні зміни в організмі при фізичній і розумовій праці різної важкості та напруженості. Втома і перевтома. Заходи боротьби з пере­вто­мою.

53. Науково-технічний прогрес та профілактика захворювань, зумовлених високим рівнем нервово-психічного напруження та інтенсифікацією виробничих процесів. Ви­мушене положення тіла. Перенапруження окремих органів та систем, профілактика.

54. Мікроклімат виробничого середовища. Гігієнічна характеристика умов праці, які зв’язані з впливом несприятливих мікрокліматичних умов на організм. Заходи оптимі­зації мікроклімату.

55. Гігієнічна характеристика професій, які зв’язані з впливом шуму на організм. Шум як виробнича шкідливість. Фізіолого-гігієнічна характеристика шуму. Профілактика захворювань, зумовлених його впливом. Вібрація як професійна шкідливість.

56. Гігієнічна характеристика виробничого пилу. Аерозолі конденсації та дезінтеграції. Професійні захворювання пилової етіології, їх класифікація та профілактика.

57. Промислові отрути і види їх впливу на організм. Шляхи надходження отрут в орга­нізм. Гігієнічна характеристика професій, які зв’язані з впливом хімічних факторів ви­роб­­ничого середовища на організм. Профілактика професійних захворювань та отруєнь. Виробнича вентиляція.

58. Роль цехового лікаря в розслідуванні випадків професійних отруєнь. Особливості профілактичної роботи на виробництві. Контроль за умовами праці та станом здоров’я працюючих.

59. Особливості праці в сільському господарстві. Гігієнічна характеристика професій сучасного сільськогосподарського виробництва. Профілактика професійних захворю­вань.

60. Іонізуюче випромінювання як виробнича шкідливість. Види іонізуючого випро­мінювання та його властивості. Санітарні правила роботи з закритими та відкритими джерелами радіоактивного випромінювання.

61. Сучасні проблеми гігієни дітей і підлітків. Зміст і методи профілактичної роботи лікарів дитячих закладів.

62. Фізичний розвиток дітей та підлітків як гігієнічна проблема. Сучасні уявлення про акселерацію фізичного розвитку дітей та вирішення практичних питань, зв’язаних з нею.

63. Поняття про шкільну зрілість. Медичні та психофізіологічні критерії функціо­наль­ної готовності до навчання в школі. Особливості організації навчання дітей 6-літнього віку.

64. Фізичний розвиток як один основних показників здоров'я. Порівняльна характе­ристика методів його вивчення. Комплексна оцінка фізичного розвитку дітей та під­літків.

65. Гігієнічні вимоги до розташування та планування шкіл та дитячих дошкільних закладів. Гігієнічне нормування площі, освітленості, вентиляції та параметрів мікро­клімату в приміщеннях дитячих закладів.

66. Показники стану здоров’я дитячого населення. Критерії і групи здоров’я та фі­зичного виховання. Роль гігієнічних заходів в профілактиці захворювань дітей та під­літків.

67. Особливості сучасного лікарняного будівництва. Гігієнічні вимоги до розташу­вання та планування земельної ділянки лікарні (ситуаційний та генеральний план). Системи лікарняного будівництва та їх порівняльна характеристика. Зонування території ділянки.

68. Гігієнічні вимоги до внутрішнього планування лікарень (приймально-виписне відділення та типової палатної секції. Групи приміщень та їх функціональне призначення.

69. Гігієна внутрішнього планування і санітарний режим хірургічних відділень ліка­рень. Операційний блок.

70. Гігієнічні вимоги до планування, обладнання і санітарного режиму інфекційного відділення лікарні.

71. Гігієнічна характеристика освітлення лікарняних приміщень. Гігієнічні вимоги до природного та штучного освітлення палат. Особливості облаштування загального, міс­цевого, чергового та аварійного освітлення палати.

72. Гігієнічні вимоги до вентиляції і кондиціонування повітря лікарняних приміщень. Види та системи вентиляції, їх порівняльна характеристика.

73. Гігієнічні вимоги до мікроклімату лікарняних приміщень. Системи опалення, їх порівняльна гігієнічна характеристика.

74. Особливості внутрішньолікарняних інфекцій. Система гігієнічних заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

75. Гігієна праці лікарів різних спеціальностей. Основні професійні шкідливості, їх вплив на організм та профілактичні заходи.

76. Особиста гігієна, її суть, завдання. Роль особистої гігієни в сучасних умовах. Науково-обгрунтовані принципи особистої гігієни студентів.

77. Гігієнічне значення одягу та взуття. Основні гігієнічні вимоги до різних видів одягу та взуття, їх теплопровідності, гігроскопічності, повітро- та паропроникності.

78. Гігієна тіла та порожнини рота. Гігієнічна характеристика основних засобів догляду за шкірою, волоссям, порожниною рота. Загартування як елемент особистої гігієни. Основні принципи загартування, його роль в попередженні захворювань.

79. Здоровий спосіб життя і здоров'я населення. Шляхи та засоби попередження шкідливих звичок (паління, алкоголізм, наркоманія).

80. Військова гігієна, її мета і завдання. Сили та засоби медичної служби з гігієнічного забезпечення військ на рівні армії, дивізії, полку, батальйону, роти.

81. Гігієнічні вимоги до розміщення військ в польових умовах. Типи польових жител та фортифікаційних споруд, їх порівняльна характеристика.

82. Порядок збору і поховання загиблих воїнів. Формування та екіпіровка спеціальної команди. Обов'язки військово-медичної служби.

83. Організація водопостачання військ у польових умовах. Пункти водопостачання і водозабору, гігієнічні вимоги до їх обладнання. Табельні засоби для очищення, знеза­раження води.

84. Організація санітарно-гігієнічного контролю за водопостачанням військ. Особли­вості водопостачання в польових умовах. Норми водоспоживання. Очистка та знеза­раження води в польових умовах.

85. Санітарно-епідеміологічна розвідка джерел водопостачання, оцінка якості води в польових умовах, табельні засоби, методи дослідження.

86. Організація харчування в польових умовах. Задачі медичної служби з нагляду за харчуванням військ в бойовій обстановці. Продовольчі пункти батальйонів і санітарні вимоги до них.

87. Організація і проведення гігієнічної експертизи води і продовольства в умовах можливого зараження радіоактивними речовинами, отруйними речовинами та бакте­ріальними середниками. Методи дезактивації, дегазації та дезинфекції.

88. Гігієна праці в різних родах Сухопутних військ: радіотехнічних військах, броне­танкових військах, артилерії та ракетних військах - професійні шкідливості, вплив на організм, заходи профілактики несприятливого впливу.

89. Гігієна переміщення військ по залізниці, в автомобільному транспорті та пішим порядком. Завдання медичної служби з гігієнічного забезпечення передислокації військ.

90. Основи космічної гігієни. Фактори космічних польотів та космічного простору і їх вплив на організм. Особливості гігієни праці, харчування, життєзабезпечення та особистої гігієни в умовах орбітальних станцій, заходи з їх оптимізації.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры