Категорії пацієнтів і тип профілактики РКС
Категорії пацієнтів і тип профілактики РКС
Є докази або думка експертів на користь використання КОРДАРОНУ
P “Постінфарктні” хворі (первинна профілактика)
P “Постінфарктні” хворі, реанімовані після ШТ/ФШ, спонтанна шлуночкова тахікардія (вторинна профілактика)
P Аортальний стеноз (первинна профілактика)
Аргументи на користь використання КОРДАРОНУслабші
P Гіпертрофічна кардіоміопатія (первинна профілактика)
P Дилатаційна кардіоміопатія (первинна профілактика)
P Аритмогенна дисплазія правого шлуночка (первинна профілактика)
P Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта (первинна профілактика)
Доведено також, що у “постінфарктних” хворих з фракцією викиду ≤ 35% і стійкою або й нестійкою ШТ є доцільним імплантація кардіовертера-дефібрилятора (ІКД). У дослідженні MADIT після 27-місячного спостереження смертність у групі з імплантованим кардіовертером-дефібрилятором становила 15%, а в групі традиційного лише медикаментозного лікування – 38%.
Первинна профілактика РКС у хворих, які перенесли інфаркт міокарда є наступною (табл. 10).
Таблиця 10
Первинна профілактика РКС у хворих, які перенесли інфаркт міокарда з або без серцевої недостатності
(Рекомендації Українського наукового товариства кардіологів, 2003)
Категорії хворих
Дуже важливо
Важливо
Менш важливо
Такі, що перенесли інфаркт міокарда
β-адрено-блокатори
Інгібітори АПФ
Ліпідзнижувальні засоби
КОРДАРОН
Поліненасичені жирні кислоти
Інфаркт міокарда + дисфункція лівого шлуночка
β-адрено-блокатори
Інгібітори АПФ
Інгібітори рецепторів альдостерону
КОРДАРОН
ІКД (якщо ФВ ≤ 30%)
Гемодинамічно стабільні шлуночкові тахікардії
КОРДАРОН
β-адрено-блокатори
ІКД
Радіочастотна катетерна абляція
Хірургічна корекція
ФВ ≤ 40% + нестійкі ШТ при Холтерівському моніторингу + ШТ, що індукуються підчас електро-фізіологічного дослідження
ІКД
КОРДАРОН
β-адрено-блокатори
КОРДАРОН
β-адрено-блокатори
Вторинна профілактика РКС у хворих, які перенесли інфаркт міокарда з та без серцевої недостатності полягає в застосуванніи КОРДАРОНУ у поєднанні із ІКД та β-адреноблокаторами у хворих, реанімованих після ШТ/ФШ, із спонтанними гемодинамічно нестабільними ШТ, а також у хворих з гемодинамічно стабільною мономорфною ШТ.
Особливої уваги вимагає питання профілактики РКС у хворих на синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта (табл. 11).
|