Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Беззондове промивання шлунка. . Зондовий дренаж жовчних шляхів.Содержание книги
Поиск на нашем сайте Беззондове промивання шлунка. Коли хворий не може проковтнути зонд, йому дають випити 1-2 л слабого розчину гідрокарбонату натрію або теплої кип’яченої води з невеликою кількістю перманганату калію. Для того, щоб викликати блювання натискують двома пальцями на корінь язика хворого. Таку процедуру повторюють декілька разів. Якщо промивання шлунка зроблено через декілька годин після харчового отруєння і частина їжі вже попала в кишечник, закінчуючи промивання шлунка, потрібно увести в нього крізь зонд або дати хворому випити розчин сольового проносного (60 мл 25% розчину сульфату магнію). Після закінчення промивання шлунка знімають лійку чи шприц Жане і швидким рухом крізь рушник виймають зонд. Лійку і зонд ретельно промивають струменем гарячої води. Зондовий дренаж жовчних шляхів. 1. Спочатку в положенні на правому боці проводять класичне дуоденальне зондування з етапами А, В та С або багатомоментне дуоденальне зондування з етапами: І (холедохус-фаза), ІІ (фаза закриття сфінктера Одді), ІІІ (фаза А-жовчі), ІV (фаза В-жовчі), V (фаза С- жовчі). Зондування проводять натще серце з використанням тонкого дуоденального зонда з оливою з отворами на дистальному кінці зонда. Уведення зонда проводиться так само, як і товстого зонда для промивання шлунка або тонкого назогастрального зонда для декомпресії шлунка чи ентерального харчування. Воно здійснюється вранці, натщесерце. Олива дуоденального зонда встановлюється в умовах ультразвукового або рентгенологічного дослідження в нисхідній частині 12-палої кишки. Механічне подразнення 12-палої кишки оливою дуоденального зонда сприяє відкриттю замикача Одді і виділенню світло-жовтої жовчі із загальної жовчевої протоки і 12-палої кишки. Це холедохус-фаза. З початком виділення по зонду жовчі, кількість її вимірюється і фіксується на відповідному графіку упродовж всього дослідження. Після введення крізь зонд у 12-палу кишку подразника, - 40 мл 33 % розчину магнію сульфата, - замикач Одді закривається. Це фаза закритого замикача Одді. Відтак відбувається рефлекторне відкривання замикача Одді і виділення світло-жовтої "А"-жовчі. Відкриття замикача Люткенса-Мартинова (знаходиться там, де шийка жовчевого міхура переходить у міхурову протоку) характеризується появою темно-коричневої в’язкої міхурової "В"-жовчі. Закінчується зондування відкриттям замикача Міріцці (розташований у дистальній частині загальної печінкової протоки) і отримання янтарно-жовтої "С"-жовчі. Для перевірки стану скоротливо-евакуаторної функції жовчного міхура наприкінці дослідження крізь зонд вводиться другий подразник, - 30 мл теплої оливкової олії. Вона викликає повторне скорочення жовчного міура і виділення "В"-жовчі у випадках вираженої гіпотонії жовчного міхура (мал. 33). Таким чином, багатомоментне дуоденальне зондування дає можливість виділити 5 фаз і діагностувати наступні варіанти дискінезії жовчних шляхів. Перша фаза або "холедохус"-фаза триває 10-15 хв, упродовж яких крізь зонд отримують 15-20 мл вмісту загалньої жовчевої протоки і 12-палої кишки. Друга фаза або фаза "закритого замикача Одді" складає 3-6 хв, в цей час крізь вільний (не зв’язаний!) кінець зонда виділення жовчі припиняється. Якщо ж друга фаза вкорочена (1-2 хв), то це вказує на гіпотонію замикача Одді. Якщо ж друга фаза утримується понад 6 хв, то це вказує на гіпертонію замикача Одді. Третя фаза або фаза "А-жовчі" триває 2-5 хв, упродовж яких виділяється 3-5 мл світло-жовтої жовчі. Вона починається з відкриття замикача Одді і закінчується відкриттям замикача Люткенса-Мартинова. Вкорочення третьої фази вказує на гіпотонію, а видовження - на гіпертонію замикачів Одді і Люткенса-Мартинова.
Мал. 30. Підняття лійки вище рота хворого.
Мал. 29. Заповнення лійки водою.
Мал. 31. Схематичне зображення закону сполучених посудин (лійка ↔ шлунок хворого). Мал. 32. Повільне піднімання лійки з водою. Четверта фаза або фаза "В-жовчі" починається з момента відкриття замикача Люткенса-Мартинова і появи темно-оливкової В-жовчі, вона закінчується виділенням крізь зонд янтарно-жовтої "С"-жовчі. Тривалість міхурової фази (її ще називають рефелексом Мельтцер-Лайона) залежить від рухової активності жовчного міхура, а кількість отримуваної "В"-жовчі - від його тонуса.
Мал. 33. Розташування органів травної системи і гастродуоденального зонда: 1- печінка, 2 - жовчний міхур, 3 - шлунок, 4 - підшлункова залоза, 5 - головна протока підшлункової залози, 6 - загальна жовчна протока, 7 – олива дуоденального зонда, 8 - замикач Люткенса-Мартинова, 9 - замикач Міріцці, 10 - замикач Одді, 11 - бульбо-дуоденальний замикач, 12 - медіо-дуоденальний замикач Капанджі, 13 - дистальний замикач дванадцятипалої кишки Окснера,14 - Трейцева зв’язка.
У здорових людей фаза "В"-жовчі триває 20-30 хв, упродовж яких отримують 30-50 мл в’язкої темно-коричневої жовчі. У випадку гіперкінетичної дискінезії жовчного міхура "В"-жовч виділяється стійко, поштовхами, упродовж 10-15 хв з колікоподібним болем. В той же час, при гіпокінетичній дискінезії жовчного міхура виділення "В"-жовчі в’яле, з великими перервами, упродовж 60-90 хв, після зондування наступає явне полегшення - зменшується важкість у правому підребір’ї, зникають болеві відчуття. При наявності гіпертонії жовчного міхура "В"-жовчі мало - 15-20 мл, в той же час при його гіпотонії кількість "В"-жовчі збільшується - до 80-100 мл і більше. При цьому введення другого подразника дає можливість додатково отримати ще певну кількість жовчі, чого не спостерігається в нормі або ж при гіпертонії жовчного міхура.
П’ята фаза або фаза "С"-жовчі триває, зазвичай, 10-20 хв, упродовж яких виділяється 10-30 мл "С"-жовчі. Запізніле виділення "С"-жовчі може пояснюватись гіпертонією замикача Міріцці або ж слабою синтетичною функцією печінки. Швидка поява "С"-жовчі вказує на гіпотонію замикача Міріцці (мал. 34. ).
Мал. 34.Графік багатомоментного дуоденального зондування: I - холедохус-фаза; II - фаза закритого сфінктера Одді; III - фаза А-жовчі; IV - фаза В-жовчі; V - фаза С-жовчі.
У деяких лікарнях з метою кращої ідентифікації фракції жовчі застосовують хроматичне багатомоментне дуоденальне зондування. З цією метою використовують метиленову синьку, 150 мг якої у желатиновій капсулі хворий приймає за 14-15 год до зондування. Барвник метиленовий синій при прийманні всередину в печінці перетворюється у безколірну форму, котра виділяється з жовчем. У жовчному міхурі вона, окислюючись, пертворюється у кольоровий хромоген, який забарвлює "В"-жовч у різні відтінки синьо-зеленого кольору, що дає можливість чітко диференціювати "В"-жовч. 2. Тюбаж треба починати після виділення усіх трьох основних порцій жовчі при класичному зондуванні або п’яти – при багатомоментному зондуванні. 3. Для промивання жовчних шляхів окрім магнію сульфата чи оливої олії використовують мінеральну воду t0 35-450 С в кількості 250-500 мл – трускавецьку, східницьку або Збручанську нафтусю, Моршинську №6 у розведенні 7 або 14 г/л, Горянку (Мізунь), Гуту-2. Обрану кількість рідини уводять крізь припідняту лійку, надіту на зовнішній кінець дуоденального зонда у 3-4 прийоми (по 100-120 мл), після чого кожний раз проксимальний кінець зонда опускають в посудину для промивних вод. Процедуру дуоденального дренажа проводять один раз у 5-7 днів на протязі 1-1,5 місяця; після 3-4 тижневої перерви курс тюбажу повторюють.
|
||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2024-06-27; просмотров: 57; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.01 с.) |
