Штучна вентиляція легень повітрям, що видихається

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 91 из 237Следующая ⇒

5.3. Транспортна іммобілізація

    5.3.1. Шиною Крамера

При переломах плеча моделювання шини Крамера проводять на здоровій руці пацієнта в середньому положенні між пронацією і супінацією передпліччя і згинання його під кутом 90º в ліктьовому суглобі по задній поверхні кінцівки. Шину Крамера накладають від пястно-фалангових суглобів до протилежного надпліччя. Відмодельовану шину встановлюють на травмовану кінцівку пацієнта і прибинтовують до неї марлевим бинтом. Шину Крамера фіксують так, щоб передпліччя знаходилося в підвищеному положенні. Руку можна додатково підвішувати на косинку і прибинтувати то тулуба.

    5.3.2. Шиною Дітеріхса

При переломах і вивихах стегна спочатку фіксують дерев’яну “підошву” з допомогою зав’язок до взуття або стопи. Фіксацію можна проводити восьмиподібними ходами бинта.

На кісткові виступи (крило клубової кістки, великий вертлюг, надвиростки стегна) накладають ватні прокладки для попередження належнів і некрозу.

Бокові планки формують і закріплюють спеціальними штопорами так, щоб зовнішня планка впиралась в підпахвинну ділянку, а внутрішня в промежину з таким розрахунком, щоб вільні кінці планок виступали за стопу на 10-15 см.

Зовнішню бокову планку закріплюють до грудної клітки ременями, а внизу бокові планки фіксують до кінцівки бинтом.

Подвійний шнур, закріплений на дерев’яній “підошві”, пропускають через отвір і закручують при допомозі палочки-закрутки. Витяжіння проводять до тих пір, поки бокові планки не впруться в підпахвинну ділянку і промежину, а довжина пошкодженої кінцівки не буде рівна довжині здорової ноги.

5.4. Накладання швів

1. В голкотримачі на відстані 0,5-1,0 см від його кінчика зафіксувати хірургічну голку на віддалі 1/3 її від кінця вушка.

2. Провести під натяжінням нитку між стінками вушка хірургічної голки в робочий отвір так, щоби короткий кінець нитки склав 1/3 її довжини. Нитка повинна вільно звисати з вушка голки.

3. Голкотримач фіксують правою китицею з розміщенням вказівного пальця на поверхні бранш голкотримача. Гострий кінець голки повернутий донизу, а вушко з ниткою доверху.

4. Голку вколюють перпендикулярно до площини тканини на віддалі 4-5 мм від краю рани, розміщеного дальше від хірурга, притримуючи край рани хірургічним пінцетом.

5. Голку проводять на таку глибину, щоби вона пройшла під дном рани.

6. Виколюють голку також на 4-5 мм від ближнього до хірурга краю рани.

7. Після виколювання кінчик голки захоплюють голкотримачем і голку разом з ниткою виводять із тканини.

8. Зав’язують вузли ниток на віддалі 1-2 см один від одного з одного краю рани.

5.5. Забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів (потрійний прийом Сафара):

- Максимальне перерозгинання голови в шийно-окципітальному зєднанні;

- Втримання нижньої щелепи в такому положенні, коли нижні різці виступають за верхні;

- Відкривання рота.

Для цього необхідно:

- Стати біля голови манекена;

- Ліву руку покласти на підборіддя, праву на чоло;

- Максимально розігнути голову в атланто-окципітальному зчленуванні;

- Нижню щелепу взяти обома руками за кути і підняти її догори;

- Великими пальцями обох рук привідкрити рот на 1,5-2 см.

5.6.1. методом „рот до рота”:

- Стати збоку біля голови манекена;

- Одну руку положити під шию;

- Долонею другої руки впертися в чоло, а пальцями затиснути ніс;

- Різноспрямованими рухами рук перерозігнути голову в шийно-окципітальному з’єднанні;

- Зробити вдох і щільно своїми губами охопити рот манекена;

- Зробити вдох в дихальні шляхи манекена;

- Пересвідчитися, що в момент вдоху піднімається грудна клітка;

- Не змінюючи положення голови манекена, підняти свою голову і дати можливість вільного видиху.

5.6.2. методом „рот до носа”:

- Стати збоку біля голови манекена;

- Одну руку покласти на чоло;

- Другою рукою впертися в підборіддя з боку шиї;

- Підтягуючи нижню щелепу і натискаючи на чоло, максимально запрокинути голову;

- Закрити рот;

- Зробити вдох і щільно своїми губами охопити ніс манекена;

- Видихнути в носові ходи, одночасно слідкуючи за рухами грудної клітки;

- Не змінюючи положення голови манекена, підняти свою голову і дати можливість вільного видиху.

5.6.3. За допомогою мішка Амбу:

- Стати біля голови манекена;

- Максимально розігнути голову манекена в атланто-окципітальному зчленуванні;

- Висунути догори нижню щелепу, взявши її обома руками за кути;

- Прикласти дихальну маску до обличчя манекена і міцно притиснути її однією рукою;

- Другою рукою ритмічно стискати мішок Амбу;

- Постійно контролювати ефективність вентиляції легень по наявності екскурсій грудної клітки в момент кожного вдоху.

Примітка: дихання вищезазначеними методами проводиться з частотою 10 за 1 хв і приблизним об’ємом 500 мл.

5.7. Проведення непрямого (зовнішнього) масажу серця:

- Стати збоку від потерпілого;

- Визначити межу середньої і нижньої третини грудини;

- Ділянку тенар-гіпотенар долоні свієї неактивної руки покласти на визначену ділянку грудини, а зверху покласти долоню другої руки;

- Розпочати ритмічні компресії грудної клітки, прогинаючи її на 4‑5 см з частотою 100 в 1хв. При цьому рук не згинати, а використовувати для компресії масу свого тіла.

Примітка: співвідношення вдихів і компресій грудної клітки при проведенні реанімації одним чи двома реаніматорами повинно складати 2 до 30 і здійснюватися синхронізовано (тобто, послідовно); а у інтубованих хворих – асинхронно.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров