Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
IX. Виконання 4-ї медичної маніпуляції - промивання
IX. ВИКОНАННЯ 4-Ї МЕДИЧНОЇ МАНІПУЛЯЦІЇ - ПРОМИВАННЯ
ШЛУНКА АБО ДРЕНАЖ ЖОВЧНИХ ШЛЯХІВ в залежності від клінічної ситуації (за списком №1)
Промивання шлунка проводиться з лікувальною та діагностичною метою, для видалення із шлунка недоброякісної їжі, ядів, слизу. При цьому використовують принцип сифона, коли по наповненій рідиною трубці, яка з'єднує дві посудини, відбувається рух рідини в посудину, яка розміщена нижче. Одна посудина – лійка з водою, друга – шлунок. При підйомі лійки рідина буде поступати в шлунок, при опусканні – з шлунка у кухоль (мал. 29, 30, 31, 32).
Промивання шлунка проводять за допомогою товстого шлункового зонда товщиною 10-15 мм, хворий при цьому сидить. Попередньо готують посудину з водою (5-10 л), черпак для набирання води й відро (таз) для промивних вод. Зонд і лійку кип"ятять, а потім лійку вставляють у просвіт зовнішнього кінця зонда. Необхідні також довгий фартух (для лікаря), 2 рушники (для лікаря і хворого).
Необхідно враховувати індивідуальні особливості хворого (ріст, конституцію), тому для введення зонда слід виміряти відстань від різців до пупка, після чого додати відстань однієї долоні - тоді зонд зонд точно попаде в порожнину шлунка. Відстань, на яку слід увести зонд в шлунок можна виміряти ще й так: від мочки вуха до підборіддя і до мечовидного паростка, або дві віддалі від мочки одного вуха до мочки другого вуха і назад.
Хворий сідає в крісло, щільно притиснувшись до його спинки, трохи нахиливши голову вперед. Груди хворого слід закрити простирадлом. Уведення зонда може викликати нудоту і блювання, які він повинен подолати, роблячи ковтальні рухи, глибоко дихаючи через ніс. Лікар стає справа від хворого, який широко розкриває рот і вимовляє звук "а". Швидким рухом лікар вводить зонд за корінь язика, хворий закриває рот і робить декілька ковтальних рухів, після чого слід проштовхнути зонд уздовж по стравоходу. Якщо зонд повертається назад, його, заспокоївши хворого, вводять знову. Якщо ж зонд потрапляє у гортань, пацієнт починає кашляти, задихається, слід негайно вийняти зонд і розпочати процедуру спочатку.
Промивання шлунка з допомогою лійки складається з двох етапів (мал. 25, 26, 27, 28).
Перший етап: тримаючи лійку на рівні колін хворого (лійку трохи нахиляють, щоб не вводити повітря в шлунок), вливають у неї воду й поступово піднімають вище рівня ротової порожнини. При цьому не слід чекати, поки вся вода з лійки потрапить у шлунок, бо в такому разі може засмоктатися й повітря, яке утруднює видалення шлункового вмісту.
Другий етап: коли рівень води досягає горла лійки, її опускають до колін хворого і чекають, коли вона наповниться вмістом шлунка, який виливають у відро (таз) або у велику миску. Потім знову лійку заповнюють водою і починають усе спочатку. Так продовжують доти, допоки вміст, котрий надходить у лійку зі шлунка, не стане чистим. Звично для промивання шлунка використовується 8-10 л води або промивної рідини. Для промивання шлунка у зв’язку з отруєнням кислотами або лугами треба використати теплу кип’ячену воду з домішкою сирого молока (0,5-1л) або білка сирих яєць (2-3).
|
