Регіональний поділ світу в туризмі

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 27 из 75Следующая ⇒

Великі надії на Інтернет покладає Рада у справах туризму Фінляндії, що останнім часом опікується проблемою створення нового туристичного іміджу країни. Імідж, створюваний за допомогою web-сайтів, є початком нової ери самовизначення у туристичній індустрії країни. Він буде повністю відображати унікальні риси фінської культури, особливості побуту і кліматичних умов. Передбачається, що головною темою нової рекламної кампанії стануть екологія і природні багатства держави. На думку фахівців, необхідно якомога повніше використовувати такі загальнонаціональні якості, як дбайливе ставлення до навколишнього середовища, чесність, рівність. Ці риси можуть стати відмінним засобом залучення туристів.

Згідно із задумами фахівців, усі представлені потенційним туристам матеріали будуть розповідати про Фінляндію на особливій віртуальній мові спілкування. Так, на оцінку клієнтів туристичних компаній планується надати цілі фотовиставки, де можна буде побачити скелясті береги архіпелагів, полярний день, північне сяйво, а також багато інших зразків красоти і різноманіття північної природи. Цікаво, що до переліку національного надбання Фінляндії потрапили й сауни. Вони також мають стати частинною нового туристичного іміджу країни.

Чимало країн застосовують пряму рекламу, використовуючи телевізійні ролики з участю відомих людей. Наприклад, Угорщина деякий час крутила ролик, де голівудський актор Тоні Кертіс, угорець за походженням, рекламує Будапешт, термальні джерела і знамените токайське вино під гаслом «Дехто любить і гарячіше», проводячи аналогію з назвою відомого фільму, що зробив його зіркою. Як відзначають фахівці, цей ролик мав чималий успіх у США, потік американських туристів до Угорщини збільшився на 16%. До таких заходів вдавалася і Австралія, залучаючи до реклами країни голівудського актора Пола Хогана. Франція, будучи світовим лідером за кількістю відвідувань, після 30% скорочення потоків туристів зі США провела масштабну рекламну кампанію за участю Вуді Алена, Клаудії Шифер, Хуліо Іглесіаса і Роджера Мура. На думку експертів, це був доволі вдалий прийом, оскільки персоналії наповнюють образ країни елементами людяності та душевності.

Окрім прямого просування туристичного образу, чимало користі країни отримують від імпліцитної, прихованої реклами. Найчастіше країна або регіон отримують дивіденди, фігуруючи у популярних кінофільмах чи у книжкових бестселерах. Чудовий промоушен отримала Нова Зеландія завдяки трилогії «Володар кілець», продемонструвавши унікальні гірські ландшафти і озера. Після його виходу близько 8% туристів в якості причини відвідання країни називали саме цей фільм. Новозеландці у найкоротші терміни збудували Хоббітон, місто Хоббітів, головних героїв фільму, і почали пропонувати тури по місцях зйомок трилогії. За даними туристичних інтернет-видань, після виходу роману і фільму Дена Брауна «Код да Вінчі», де стверджувалося, що Священний Граал зберігається у Лондоні, стрімко зріс потік туристів до Англії (Вестмінстерський собор), Франції (Париж) і Шотландії (містечко Росслін), де відбуваються дії роману. Зокрема, церква Св. Сульпіція у Парижі встановила рекорд за туристськими відвідуваннями, випередивши Собор Паризької Богоматері. В Україні схожу популярність переживає місто Полтава, туристичні потоки до якої після святкування ювілею М.В. Гоголя, а особливо після екранізації його повісті «Тарас Бульба», відчутно зросли.

Останнім часом у багатьох країнах сформувалося чітке розуміння, що іміджем можна управляти. Деякі держави успішно проводять кампанії, спрямовані на зміну свого, зокрема туристичного, образу в очах світової спільноти. У традиційних капіталістичних країнах давно існують спеціальні організації для просування власних товарів і послуг. Яскравим прикладом у цьому сенсі може бути діяльність Австрійського національного туристичного офісу (АНТО), що фінансується з федерального бюджету (75% – федеральне міністерство економіки і праці, 25% – Торгово-промислова палата Австрії). Сьогодні АНТО нараховує 32 закордонні представництва, що курирують ринки у 40 країнах. Лише у 2007 році по всьому світові було проведено близько 200 заходів, спрямованих на просування австрійського туристичного продукту. Це класична реклама, PR-кампанії, участь у виставках, проведення семінарів, презентацій, workshops та багато іншого. Бюджет АНТО на 2009 рік складає ? 52 млн.

Пропонуємо детальніше розглянути усталені механізми управління туристичним іміджем провідних з точки зору туризму країн світу – Франції, Іспанії, Італії,

Франція. Просуванням образу Франції як туристичного центру на міжнародному ринку займається асоціація «Maison de la France», що виникла 1987 року внаслідок підписання угоди про партнерство між місцевими адміністраціями, туристськими фірмами, готелями, адміністраціями об’єктів екскурсійного показу. На даний час асоціація нараховує близько 800 членів. У штаті асоціації «Maison de la France» більше 200 співробітників, 31 його представництво працює в 26 країнах світу. Керівний орган асоціації − рада директорів складається з 27 осіб (1/3 − чиновники з держапарату, а 2/3 – представники приватного бізнесу).

Діяльність асоціації на 60% фінансується з держбюджету. У 2004 році субвенція, що передбачена в Законі про державний бюджет Франції для «Maison de la France», становила 29,3 млн. євро. На 2005 рік ця сума мала становити 30,3 млн. євро.

Протягом 1990-х років просування французького туристичного продукту на закордонні ринки відбувалося доволі успішно. Фахівці підрахували, що кожен вкладений у просування франк приносив 100 франків надходжень. Пріоритетними ринками для Франції за обсягом і потенціалом були Японія, США, Німеччина та Велика Британія, надходження від яких становили половину всіх надходжень країни від міжнародного туризму. Без перебільшення можна стверджувати, що діяльність «Maison de la France» становить яскравий приклад дієвої співпраці держави і бізнесу у справі ефективного використання інвестицій у туристичний сектор. Недарма туристичний бренд «Франція» і «Париж» ось вже тривалий час залишаються найпопулярнішими у світі.

       Іспанія. Залученням іноземних туристів у цій країні опікується Іспанський інститут туризму «Turespaca». Він здійснює рекламну діяльність та промоцію іспанських курортів за кордоном. Дана організація має широку мережу інформаційних офісів в Іспанії та 29 представництв у 21 країні світу. Інститут повністю фінансується з держбюджету. Як результат, Іспанія посідає перше місце у світі за обсягом річного бюджету для проведення політики просування національного туристичного продукту за кордоном, 70% якого надається урядом країни.

Італія. Провідна роль у представленні Італії на міжнародному туристичному ринку належить Національному управлінню з туризму (Ente Nazionale Italiano per il Turismo − ENIT), основними функціями якого є рекламно-інформаційна робота, маркетингові дослідження, координація міжнародної діяльності місцевих турадміністрацій. ENIT підпорядковується Департаменту з туризму й повністю фінансується з держбюджету. У штаті ENIT 200 осіб, у тому числі співробітники 25 представництв у 20 країнах. Відповідно до заяви голови ENIT Амедео Октавіані, в 2005 році ENIT повинна була отримати з державного бюджету Італії для виконання своїх функцій близько 50 млн. євро.

Цілями ринкової стратегії ENIT за кордоном є: створення загального уявлення про туристичний напрямок – Італія, надаючи всьому світу унікальні можливості знайомства з туристичними пропозиціями Італії; підтримка діяльності з просування і комерціалізації туризму між італійськими і зарубіжними туристичними операторами, активізуючи ринкові стратегії «продукт», «ніша» і «special-interest»; діяльність з захисту туристичного образу Італії; стимулювання збільшення туристичного попиту зі сторони зарубіжних країн до нових чи маловідомих туристичних напрямів в Італії; робота скерована на задоволення «customer satisfaction» іноземних туристів і, таким чином, забезпечення позитивного іміджу та довіри зі сторони іноземних туристів.

       Велика Британія. Державна туристична політика Великої Британії вирізняється останнім часом ефективним застосовуванням сучасних інформаційних технологій та маркетингових компаній. Успіх проектів «VisitBritain», реалізованих у 2004 році («The City Breaks», «Touring and Good Living»), позначився на зростанні прибутку від в’їзного туризму. Розробивши власний оновлений сайт www.visitbritain.com 19 мовами для 36 країн світу, «VisitBritain» продовжує адаптувати його для нових туристичних ринків світу. У 2005 році в Чехії, Угорщині, Таїланді, Малайзії та Греції відкрилися локальні версії сайту мовами даних країн.

Усвідомлення важливості ефективної рекламно-промоційної діяльності з популяризації туристичного потенціалу відчувається у діяльності майже усіх країн Центрально-Східної та Південної Європи. Промоцією туристичних можливостей в країнах займаються державні органи управління, а також спеціалізовані допоміжні організації (бюро, департаменти), які частково фінансуються за рахунок державного бюджету.

Наприклад, в Угорщині інформаційно-рекламною діяльністю в сфері туризму займається Національне туристичне бюро, яке має 23 закордонні представництва. У Польщі просуванням туристичного продукту в країні і за кордоном займається Польська туристична організація.

Питаннями розвитку туризму та регулювання в’їзного туризму на Мальті займається Мальтійське управління з туризму (МТА). Особливістю регулювання розвитку в’їзного туризму на Мальті є діяльність МТА з організації Мальтійських клубів за кордоном, що об’єднують компанії, які обрали Мальту своїм пріоритетним напрямом.

Чимало країн у справі створення позитивного туристичного образу досягли неабияких успіхів, що забезпечує їм стрімкі показники розвитку в’їзного туризму. Серед таких слід назвати Іспанію, Ірландію, Нову Зеландію, Австралію, Південно-Африканську республіку. Інші країни, наприклад, Малайзія, Польща, Литва, Китай, вступили на шлях покращення свого образу. В певному розумінні це стосується і України, хоч у міжнародному рейтингу туристичної конкурентоспроможності, оприлюдненому 2007 року, вона посідає лише 78 місце поряд із Сальвадором та Шрі-Ланкою.

Шанси на покращення свого туристичного образу значно зростають у світлі найближчих подій. Йдеться, передусім, про прийняття матчів чемпіонату з футболу «Євро 2012». Усвідомлюючи важливість формування сприятливого туристичного образу України, Міністерством культури і туризму 2007 року було започатковано акцію – «Україна запрошує», покликану забезпечити позитивний туристичний імідж нашої країни. Так, ще в грудні 2007 року в ефірі закордонних телеканалів «EuroNews» і «NGC» відбулася демонстрація промороликів – «Україна. Для закоханих у сніг». У 2008 році в долі українського туризму сталася ще одна, на нашу думку, епохальна подія – українська влада сплатила міжнародну телерекламу туристичних ресурсів нашої держави. Тепер в ефірі міжнародного телеканалу «CNN International» мають показати вже близько 300 рекламних роликів.

При цьому потрібно розуміти, що створення іміджу не короткотермінова і одноразова акція. Іміджеві стратегії потрібно ретельно обмірковувати і відслідковувати їхню ефективність. Лише за таких умов туристичний імідж, що асоціюється у свідомості туристів з високими рівнем аттрактивності, естетичності, безпеки, комфорту, можливістю реалізації різноманітних туристичних практик тощо, здатен набути своєрідної символічної цінності.

В цілому, можна стверджувати, що практично кожен проект, який сприяє покращенню іміджу країни, обертається у вигляді цілком реальних політичних та економічних дивідендів. Повною мірою це стосується збільшення туристичних потоків і пов’язаних з цим надбань. Втім, не слід забувати, що це можливе лише за умов, коли імідж має під собою цілком реальне підґрунтя. Для цього доконче потрібно володіти якомога більшим колом інформації, що стосується різних аспектів життя країни.

Ключові поняття та терміни:Культурно-образний підхід у країнознавстві. Образна природа туризму та роль туристичного іміджу країни в умовах глобалізації. Національний бренд країни. Соціально-психологічний механізм впливу феномену іміджу. Методологічні принципи іміджування країни. Символічний капітал культури в структурі туристичного іміджу країни. Алгоритм створення туристичного іміджу країни. Механізми реалізації туристично-іміджевої політики.

Контрольні запитання

?

Яка різниця між поняттями «образ», «імідж» та «бренд»?

?

Які вимоги висуває культурно-образний підхід до створення країнознавчих текстів?

?

У чому полягає сутність культурно-образного підходу в країнознавстві та яку роль він відіграє при створенні туристично-країнознавчих текстів?

?

Що Ви розумієте під туристичним іміджем країни? Яким чином туристичний імідж впливає на її туристичну затребуваність?

?

Яким чином національний бренд слугує туристичному розвитку країни? На чому ґрунтується вплив національного бренду на суспільну свідомість?

?

У чому виявляється соціально-психологічний механізм впливу феномену іміджу?

?

Якими властивостями характеризується туристичний імідж країни?

?

Назвіть на охарактеризуйте функції туристичного іміджу країни.

?

Розкрийте основні методологічні принципи створення туристичного іміджу країни.

?

?

?

Яку роль відіграє символічний капітал культури у створенні туристичного іміджу країни?

Охарактеризуйте алгоритм створення туристичного іміджу країни.

Які Вам відомі механізми реалізації туристично-іміджевої політики країни?

Література

1. Багров Н. В. География в информационном мире / Багров Н. В. – К. : Либідь, 2005. – 182 с.

2. Багров Н. В. Новая предметно-объектная сущность географии в информационном обществе / Багров Н. В. // Український географічний журнал. – 2008. – №1. – С. 14-18.

3. Галумов Э. А. Международный имидж России: стратегия формирования / Галумов Э. А. – М. : Известия, 2003. – 447 с.

4. Галумов Э. А., Кашлев Ю.Б. Информация и PR в международных отношениях / Галумов Э. А., Кашлев Ю.Б. – М. : Известия, 2003. – 431 с.

5. Замятин Д. Н. Метагеография: Пространство образов и образы пространства / Замятин Д. Н. – М. : Аграф, 2004. – 512 с.

6. Замятина Н.Ю. Принципы создания образа места / Замятина Н.Ю. // География и экология в школе XXI века. – 2004. – № 2. – С. 3-11.

7. Ильин И.В., Леонова О.Г. Роль и значение имиджа страны в условиях глобализации / Ильин И.В., Леонова О.Г. // Социально-гуманитарное знание. – 2008. – №5. – С. 17-27.

8. Квиткина Л. Г., Гриднева Е.Н. Особенности воздействия тенденции глокализации на сферу брендинга / Квиткина Л.Г., Гриднева Е.Н. // Вестник Московского университета. – Сер. 18. Социология и политология. – 2008. – №1. – С. 124-134.

9. Панкрухин А. П. Маркетинг территорий / Панкрухин А.П. – СПб. : Питер, 2006. – 416 с.

10. Страна как бренд // Новый маркетинг. – 2002. – №11(17). – С. 26-34.

РОЗДІЛ 6

6.1. Уявлення про регіональний поділ сучасного світу

6.2. Особливості й принципи районування світу в туризмі

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности