Всього у світі. Європа. Азія та Тихоокеанський регіон. Американський регіон. Африка. Близький Схід

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 32 из 75Следующая ⇒

Всього у світі

Європа

51,2

328,5

348,2

Північна Європа

7,9

48,9

53,8

1,020

Західна Європа

17,9

117,6

121,9

Центральна/Східна Європа

4,7

29,0

32,3

Південна/Середньоземноморська Європа

20,6

133,0

140,0

Азія та Тихоокеанський регіон

20,4

127,8

138,6

Північно-Східна Азія

10,4

64,0

70,8

Південно-Східна Азія

4,9

32,2

33,4

Океанія

3,6

22,9

24,5

2,330

Південна Азія

1,4

8,7

9,8

1,220

Американський регіон

21,2

132,0

144,6

1,080

Північна Америка

15,7

98,2

107,1

1,190

Країни Карибського басейну

3,0

19,2

20,4

1,080

Центральна Америка

0,7

4,0

4,6

Південна Америка

1,8

10,6

12,5

Африка

3,2

19,2

21,5

Північна Африка

1,0

6,1

7,0

Регіон пустелі Сахара

2,1

13,1

14,5

Близький Схід

4,0

25,5

27,6

*Джерело: Основные показатели развития туризма. – Мадрид: UNWTO, 2006. – 12 с.

**Дані ЮНВТО за станом на 2006 рік.

Незважаючи на те, що економічний клімат Європи на деяких її ключових внутрішніх ринках не сприяв розвитку туризму, кількість туристичних прибуттів збільшувалася протягом 2005–2006 років на 4% щороку. Хоч порівнявши співвідношення приросту 2007-го до двох попередніх років, експерти дійшли висновку, що майже вся Європа, за виключенням Південного і присередземноморського регіонів, втратила заданий раніше темп.

    Північна Європа демонструє протягом останніх років результати, що є значно вище середніх завдяки стрімкому збільшенню потоків туристів у Сполученому Королівстві. На Ірландію останнім часом впливає скорочення туристичних потоків зі Сполучених Штатів і Японії, втім це компенсується за рахунок збільшення кількості туристів із самої Європи.

    Південний та Середземноморський субрегіони успіхом зобов’язані блискучим результатам Туреччини і стійким показникам Іспанії, що здійснила диверсифікацію своїх ринків шляхом створення нових продуктів і, таким чином, акцентувала маловідомі раніше туристичні ресурси. У 2007 році Іспанію, за даними Міністерства індустрії, туризму і торгівлі, відвідало 59,2 млн. туристів. Протягом цього року іноземці витратили в Іспанії 46,9 млрд. За деякими підрахунками кожен іноземець витрачає в Іспанії в середньому 865 євро – по 94 євро щодня.

Найкращі результати серед країн Західної Європи останнім часом демонструє Німеччина, а також Франція, яка після тривалого гальмування темпів розвитку продемонструвала у 2007 році блискучі показники. Кількість іноземних туристів, які відвідали Францію у 2007 році, перевищила 80 млн. чол. За даними Міністерства туризму цієї країни, турпотік збільшився на 5%, а його основну частку складали мешканці Британії та Ірландії. Позитивний вплив на розвиток в’їзного туризму здійснив організований восени 2007 року Всесвітній чемпіонат з регбі. Інший сприятливий чинник – велика кількість туристів зі США та країн Азії, яких не зупинив різкий стрибок курсу євро по відношенню до інших валют. Сезон 2007 року став найкращим після подій 11 вересня 2001 року за кількістю візитерів американських мандрівників, втім статистика в’їзного туризму із Німеччини і Австрії лишилася на рівні 2006 року. Нині Франція приймає найбільшу кількість туристів серед усіх країн світу. Однак за прибутками від міжнародного туризму вона посідає лише третє місце, поступаючись США та Іспанії. Міністерство економіки Франції підготувало проект «Напрямок Франція – 2020», який повинен виправити цю ситуацію і вивести країну на перше місце за прибутками від туризму.

Світові лідери міжнародного туризму («ТОП-10»). В цілому серед 10 найпопулярніших туристичних країн світу (за кількістю відвідувань) 6 розташовано саме у Європі (див. табл. 7.2).

Таблиця 7.2

Країни-лідери за туристськими відвідуваннями**

Країна

Серія

млн. чол.

1. Франція

TF

75,1

76,0

2. Іспанія

TF

52,4

55,6

3. США

TF

46,1

49,4

4. Китай

TF

41,8

46,8

5. Італія

TF

37,1

36,5

6. Велика Британія

VF

27,8

30,0

7. Мексика

TF

20,6

21,9

8. Німеччина

TCE

20,1

21,5

9. Туреччина

TF

16,8

20,3

10. Австрія

TCE

19,4

20,0

*Джерело: Основные показатели развития туризма. – Мадрид: UNWTO, 2006. – 12 с.

**Дані ЮНВТО за станом на 2006 рік.

Водночас, ієрархія країн не за кількістю відвідувань, а за прибутками від міжнародного туризму виглядає дещо інакше (табл. 7.3). Зокрема, до списку «ТОП-10» за прибутками від міжнародного туризму не потрапляє Мексика, а замість неї додається Австралія (15 млрд. дол.)

Таблиця 7.3

Країни-лідери за прибутками від міжнародного туризму**

Країна

Дол. США

млрд.

1. США

74,5

81,7

2. Іспанія

45,2

47,9

3. Франція

40,8

42,3

4. Італія

35,7

35,4

5. Велика Британія

28,2

30,7

6. Китай

25,7

29,3

7. Німеччина

27,7

29,2

8. Туреччина

15,9

18,2

9. Австрія

15,3

15,5

10. Австралія

13,6

*Джерело: Основные показатели развития туризма. – Мадрид: UNWTO, 2006. – 12 с.

**Дані ЮНВТО за станом на 2006 рік.

Особливості державного управління туризмом у країнах-лідерах міжнародного туризму. Варто зазначити, що такі країни, як Франція, Іспанія, Італія, Велика Британія, завжди були лідерами світової туристичної індустрії. Саме на ці країни (як видно із табл. 7.3) припадає левова частка світових туристичних прибуттів. Зважаючи на це, пропонуємо розглянути особливості управління сферою туризму зазначених країн, що втілюють різні варіанти розглянутої вище «європейської моделі» управління туристським сектором.

Франція. У Франції питання регулювання туризму стосуються компетенції Міністерства транспорту та суспільних робіт, у структурі якого функціонують Державний секретаріат з питань туризму та Управління туризму. Дані органи відповідають за управління та регулювання галузі, інвестування й міжнародні відносини у сфері туризму. Крім того, існує ще ціла низка органів, що беруть участь в управлінні туризмом «із правом дорадчого голосу»: Рада з туризму при Міністерстві транспорту та суспільних робіт, Французьке агентство туристичного інжинірингу, Національна наглядацька рада з туризму (маркетингові дослідження й статистика в туризмі), Національне агентство з питань відпусткових подорожей (соціальний туризм), Національний комітет з процвітання Франції (питання екології й озеленення міст).

На регіональному рівні діють представники центральної виконавчої влади, що вирішують питання розвитку туристичної сфери та підпорядковані безпосередньо префектам. Діяльність цих представників спрямована на координацію регіональних ініціатив, оскільки повноваження місцевої влади в галузі туризму досить вагомі.

В Іспанії питання туризму координує Державний секретаріат з питань торгівлі, туризму та малого бізнесу, підлеглий Міністерству економіки. Крім Держсекретаріату Міністерству підпорядковуються: Центральна дирекція з туризму (адміністративні питання, розробка загальних напрямів державної політики у сфері туризму); готельна мережа «Paradores» (83 готелі, розміщені в будинках, що становлять історичну цінність); два виставково-конгресні центри (в Мадриді й Малазі) та Іспанський інститут туризму − «Turespaca».

       При цьому повноваження самого Міністерства економіки невеликі. Такі важливі функції, як ліцензування, сертифікація послуг, розробка стратегії розвитку туріндустрії є прерогативою місцевої влади. З метою координації їх діяльності в країні створено Раду з розвитку туризму, до складу якої входять представники державних органів влади всіх рівнів та представники приватного бізнесу.

       В Італії Департамент з туризму входить до складу Міністерства виробничої діяльності. Основні його функції зводяться до координації діяльності регіональних турадміністрацій, розробки нормативно-правових документів загальнонаціонального характеру, збору та обробки статистичних даних, а також міжнародної діяльності (міжурядові угоди, взаємовідносини з міжнародними організаціями та ЄС). Повноваження місцевих туристичних адміністрацій в Італії на даний час також значно розширені. Вони відають усіма питаннями ліцензування туристичної діяльності на своїй території, здійснюють класифікацію готелів, мають право просувати й рекламувати свої регіони всередині країни та за кордоном (рекламні заходи, участь у виставках тощо). Однак провідна роль у представленні Італії на міжнародному туристичному ринку належить Національному управлінню з туризму (Ente Nazionale Italiano per il Turismo − ENIT), що підпорядковується Департаменту з туризму й повністю фінансується з держбюджету.

У Великій Британії організацію туризму очолює Міністерство культури, засобів масової інформації та спорту, якому підпорядковується орган, що безпосередньо координує діяльність у галузі туризму − «VisitBritain». Він займається залученням іноземних туристів у Велику Британію, розвитком внутрішнього туризму, а також консультує уряд й інші державні установи з питань туризму. «VisitBritain» − поряд із традиційною діяльністю на іноземних ринках (поширення інформації туристичного змісту, реклама, участь у виставках) надає платні консалтингові послуги, організовує виставки та семінари, здійснює різні проекти за участю іноземного капіталу, видає та реалізовує путівники, відеофільми та іншу рекламно-інформаційну продукцію.

       Правління «VisitBritain» призначається Міністерством культури, засобами масової інформації та спорту й складається з голови та 5 членів, а також голів «Wales Tourist Board», «Visit Scotland» та «England Marketing Advisory Board», регіональних структур, схожих за своїми функціями з «VisitBritain». На фінансування діяльності організації протягом 2004-2005 років державою було асигновано 35 млн. фунтів стерлінгів, неурядове фінансування становило приблизно 17 млн. фунтів.

    У Центральній і Східній Європі стрімке збільшення туристичних потоків відбувалося у 2004 році (+10%). Такий приріст був забезпечений завдяки розширенню Європейського Союзу, який у 2004 році відкрив двері для десяти нових членів. Сім з них розташовано саме у цьому субрегіоні. В наступні роки зростання становило 2%. В успішному розвитку туризму в країнах Центральної і Східної Європи значну роль відіграють дешеві авіалінії. Блискучі результати демонструє нині Білорусь, хоч деякі інші країни також перевищують середні показники, наприклад Естонія, Словаччина та Польща. Основні туристичні напрямки Європейського регіону представлено у таблиці 7.4.

Таблиця 7.4

Основні туристичні напрямки Європейського регіону**

Основні туристичні напрямки

Серія*

Міжнародні туристичні прибуття

Прибутки від міжнародного туризму

Зміни (%)

Доля %

млн. дол. США

Зміни %

Доля (%)

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?