Парадигма[47] туризму XXI століття

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 75Следующая ⇒

Індустрія туризму, будучи виявом і чинником глобалізації, а у певному розумінні ще і її втіленням, зазнає помітного впливу таких сил, як інформаційні технології, соціальна диференціація суспільства, зміна клімату та ін. На тлі неабиякого урізноманітнення функцій туризму, перетворення його на неодмінну складову соціально-економічного і культурного життя, очевидною є його концептуальна трансформація на якісно новий рівень розвитку. У певному розумінні туризм отримує, так би мовити, «нове народження», або якщо говорити більш науковою мовою – відбувається формування нової парадигми сфери дозвілля, відпочинку і розваг. Нині вона акумулює наступні імперативні компоненти – мобільність, туристифікацію простору, сталий розвиток, екологізацію, соціальний туризм, соціологізацію, гуманізацію та технологізацію, що характеризують туризм як одну з найважливіших складових споживчих моделей сучасного суспільства. Їхній аналіз, що пропонується у межах даного розділу, дозволить концептуалізувати парадигму туризму XXI століття (рис. 1.3).

Рис. 1.3 – Парадигма туризму XXI століття

Мобільність – принциповий концепт нової туристичної парадигми. Цілком очевидно, що у всьому світі все більше дається взнаки своєрідне «анулювання відстаней». На «просторовій матриці світу» майже не залишається так званих «білих плям», де б зберігалася первинна недоторканість і не ступала нога туриста. Турист XXI століття долає найскладніші географічні перешкоди, отримуючи доступ до соціокультурного досвіду різних країн та народів.

Можливо нині у свідомості багатьох мобільність є звичайною практикою життя. Втім, до недавнього часу людині був ще притаманний своєрідний страх від взаємодії з іншою культурою, зашкоджували мовні бар’єри, прив’язаність до речей, місць, осіб тощо. Більшість населення Землі раніше майже не мислила і не оперувала планетарними масштабами. «Глобалістська свідомість» з’являється лише в останні десятиріччя XX століття, коли просторові горизонти значно розширилися. Своєрідними символами мобільності стають, з одного боку, мобільні телефони, портативні комп’ютери, мережа Інтернет, а з іншого – більш високий рівень культури, обізнаності та інформованості людства. Все відкриває нові форми бачення світу, нові напрямки стилю життя та практики дозвілля.

Реалії постіндустріалізму продукують зміну мотиваційної структури і формування нового типу особистості, для якої у якості першочергових пріоритетів постають накопичення інтелектуального і творчого потенціалу та можливості самореалізації. Як наслідок, покоління людей постіндустріального суспільства стає більш мобільною соціальною групою, що завдяки туристичним практикам демонструє екстравертне сприйняття світу.

Суттєвим чинником мобільності є поширення новітніх технологій організації подорожування, спрощення туристичних формальностей та сучасні засоби комунікації, завдяки яким сучасна людина має можливість орієнтуватися практично у будь-якому місці земної кулі. На думку Т.І. Черняєвої, завідувача кафедри соціальної комунікації Поволзької академії держслужби, авторки доповіді «Споживання у туризмі: глобальні тенденції і перспективи», представленої на IX Міжнародній науковій конференції «Міжнародна економіка і глобалізація», уже у найближчі роки можна буде спостерігати сплеск інтересу до так званої «вертикальної мобільності» підводним подорожам, гірським сходженням, космічному туризму тощо. Як втілення мобільності слід розглядати й зростаючу щороку тенденцію до скорочення тривалості перебування у дестинації та поступове збільшення кількості щорічних туристичних подорожей.

Туристифікація простору. 924 мільйони чол. – саме така кількість туристів подорожувала світом у 2008 році, за даними UNWTO. Це на 2% більше порівняно із 2006 роком[48]. За прогнозами UNWTO, до 2020 року у туристичні подорожі буде включено понад 1,6 млрд. чол. Очевидно, що перетворення туризму на вихідний пункт сучасного життя[49] об’єктивно призводить до перетворення навколишнього простору.

Концептуальною основою цих змін виступає «туристифікація місць» на усій планеті з метою їх продажу. Величезний попит на «споживання місць» супроводжується, за словами українського соціолога С. Шостак, відповідною «рефлексією туризму», що виявляється у комплексі заходів з оцінки і моніторингу туристичного потенціалу і можливостей будь-якого закутка нашої планети. Відповідно, кожне місце на планеті підлягає своєрідній ідентифікації з погляду туристичних координат – географії, історії, культури, інфраструктури тощо. З моменту потрапляння місця до «туристичного обігу» воно починає транслюватися сучасними телекомунікаційними засобами з відповідними маркерами туристичної привабливості. Д. Уррі вважає, що «туристична рефлексія» контролює нині кожну, навіть маловиразну, земельну ділянку, щоб перетворити її на новий туристичний маршрут у новому глобальному порядку. Таким чином, туристифікація набуває всеохоплюючого масштабу і торкається навіть тих мешканців планети, які не є туристами. Туристична індустрія використовує місця їхнього проживання для потреб туризму.

Туристифікацію простору слід розглядати як вихідний пункт нинішнього туризму і суспільного життя. Втіленням туристифікації є нескінченне відкриття по всьому світу все нових і нових аеропортів, закладів харчування і розміщення, супермаркетів та витворів індустрії розваг – казино, барів, ігрових автоматів, всіляких атракціонів, тематичних парків тощо. Усе це покликано забезпечити стабільність переміщень і відповідним чином організовує географічний простір. Спираючись на вищесказане, можна стверджувати, що туризм і продиктована його потребами туристифікація простору постають у якості стрижня глобальної культури сучасності. До певної міри туристифікація продукує стандартизовані споживацькі практики розваг і проведення вільного часу.

Думається, туристичне виробництво й надалі буде істотно вливати на організацію простору. Однак основні параметри цих змін, як свідчать аналітичні прогнози, будуть зорієнтовані на задоволення не фізіологічних аспектів споживання, а більшою мірою на організацію емоційно насиченого культурного і здорового дозвілля. На думку відомого датського науковця і футуролога Ролфа Йєнсена, автора відомого посібника для бізнесу «Суспільство мрії», наступає час, коли на сцену повернуться «емоції, історії і цінності». Якби нам потрібно було, відзначає він, виявити галузь, що найшвидше буде розвиватися у XXI столітті, то це б була індустрія розваг для розуму і почуттів. Орієнтацію індустрії туризму на ринок розваг, емоцій і освіти прорікають й експерти туристичного бізнесу. Вважається, його втіленням стане комбінація так званих «трьох Е» – «entertainment» (розвага), excitement (хвилювання), education (освіта). Не виключено, що саме у такому контексті (як свідчення фактичної реалізації однієї з «Е») слід розглядати зростаючий попит серед нинішніх туристів на так звані «живі події» сучасності. Можливо, прагнення «схопити» історичні події у реальному часі і є свідченням дефіциту «емоцій» і «історій».

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов