Туристичне країнознавство як навчальна

International Business Travel Association (IBTA)

Існує понад 25 років і об’єднує 13 національних асоціацій з Австралії, Австрії, Данії, Фінляндії, Франції, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції, Великобританії і США.

IBTA – своєрідна федерація, завдяки якій у понад 4000 фахівців у галузі ділового туризму – членів національних асоціацій, є можливість обмінюватися досвідом і отримувати необхідну для їхньої діяльності інформацію.

Членами асоціації можуть бути національні асоціації ділового туризму, а також професійні постачальники послуг у цій сфері – так звані асоційовані члени:

- Авіакомпанії American Airlines, British Airways, SAS, Lufthansa та ін.).

- Готельні ланцюги (Accor, Marriott, Choice, Radisson SAS та ін.).

- Компанії, що надбають у оренду автомобілі (Avis, Hertz, Sixt та ін.).

- Системи пластикових карт (American Express, Visa, Diners Club, Master club, Air Travel Card).

- Глобальні системи резервування (Amadeus, Micros Fidelio Hotel bank).

- Туроператори (BTI, Carlson Wagonlit travel та ін.).

- Інші.

Найбільшою національною асоціацією, що входить до IBTA, є американська NBTA - National Business Travel Association, що нараховує понад 2000 членів. Асоціація має 2 види членства: повне і асоційоване. Повними членами (Direct members) є фірми і організації, що часто направляють своїх співробітників у ділові поїздки. Асоційовані члени (Allied Members) – постачальники різного роду послуг, необхідних для організації ділових поїздок.

Нині Асоціація нараховує 1300 Direct Members і 750 Allied Members.

Серед Direct Members:

- найбільші промислові корпорації і телекомунікаційні компанії (3M Company, AT & T, Ford Motor Co., Panasonic, Apple Computer, Reynolds Tobacco, Bell Helicopter, Shell Oil Co., BP Amoko, The Boing Co.);

- страхові кампанії (American Family Insurance, Health Care Service, Republic Mortage Insurance Corp., Insurance Specialists Inс.);

- консалтингові та аудиторські фірми (Andersen Consulting, KPMG, Deloitte & Touche, Price water house Coopers, Ernst & Young);

- банки (Bank of America, Bank One, Deustche Bank, City bank, The World Bank);

- навчальні заклади – усі найбільші університети США;

- суспільні організації (American Red Cross, American Management Ass., International Monetary Fund, World Health Organization);

- інші організації, у т.ч. авіакомпанії, готельні ланцюги, наймані перевізники і т.д.

У межах NBTA існує The Institute of Business Travel Management, чия місія – провадити дослідження у галузі ділового туризму, необхідні для успішної роботи членів Асоціації, організовувати навчання фахівців для цієї сфери бізнесу і вишукувати необхідні для цього фінансові ресурси. Так, у 2000 році завдяки зусиллям Інституту, World travel Partners – третій з найбільших туроператорів США (річний обіг 3.3 млрд. дол. США) – вніс 250 тис. дол. США до Фонду освіти NBTA.

У галузі конгресного і виставкового бізнесу найвідоміші і мають високу репутацію:

ICCA – The International Meetings Association (понад 600 членів з 68 країн). Штаб-квартира у Нідерландах.

IAPCO – International Association of Professional Congress Organizers – Міжнародна асоціація професійних організаторів конгресів, порівняно невелика за кількістю, але відома високою професійністю своїх членів і навчальним курсом, пройти який вважається справою честі у кожного професіонала у галузі організації конгресів і конференцій. Штаб-квартира у Бельгії.

MPI – Meeting Professional International – асоціація, що об’єднує спеціалістів – організаторів заходів різного масштабу, від невеликих нарад до крупних конгресів, також представників організацій-поставників послуг для цієї сфери бізнесу: готелів, авіакомпаній і т.д. На відміну від інших асоціацій має не корпоративне, а індивідуальне членство. Нині нараховує 15 тис. членів. Асоціація стрімко зростає. Штаб-квартира у США, Європейське відділення – у Бельгії.

AIPC – Міжнародна асоціація конгрес-центрів – її членами, яких нині нараховується 120, є провідні конгрес-центри світу з 43-х країн. Штаб-квартира у Бельгії.

IACVB – International Association of Convention and Visitors Bureau – Міжнародна асоціація конгресних бюро – заснована 1914 року. Нараховує 410 членів з 32 країн. Штаб-квартира у США. Має найбільші бази даних на понад 20 тис. міжнародних наукових, економічних і політичних асоціацій і промислових корпорацій і 15 тис. поставників послуг для індустрії ділового туризму.

IAEM – International Association of Exhibition Managers – Міжнародна асоціація організаторів виставок. Понад 3200 членів. Штаб-квартира у США.

SITE – Society of Incentive Travel Executives. Заснована 1975 року. Має 23 філії у всьому світі. Активно просуває послуги своїх членів.

Думається, що й надалі, з розвитком людства, туристичний простір буде розширювати свої обрії, продукувати нові ідеї і можливості організації туристичних практик, відкриваючи тим самим нові форми самореалізації особистості через туризм. Вже сьогодні не є новиною туризм космічний чи віртуальний. Значною мірою цьому буде сприяти подальший науково-технічний прогрес та поширення нових технологій, що вже й так неабияк змінюють «обличчя туризму».

    Технологізація – запорука формування нового туристичного простору і туризму майбутнього.Більша частина розвинутих країн світу переживає нині чергове науково-технічне піднесення, основу якого становить технологічний розвиток. Він стає рушійною силою процесу глобалізації і фундаментальною сутністю суспільно-економічного прогресу. Перехід до нового технологічного способу виробництва – до високих, наукомістких, передусім інформаційних, технологій, що усувають будь-які перешкоди на шляху пересування товарів, капіталів і послуг, повною мірою виявляється і у туризмі. Інформаційні технології спричиняють формування єдиного інформаційного туристичного простору, де кожне підприємство, кожен споживач знаходить власну «нішу» і формує свою мережу інтерактивних зв’язків. Сутність інформаційних технологій становлять методи і засоби формування і підтримки інформаційних потоків у системах управління будь-якими об’єктами, у тому числі індустрії туризму.

Перехід туризму в новий технологічний простір стає однією з найважливіших ознак формування інноваційної парадигми його розвитку. Технологізація формує орієнтир і стає запорукою майбутнього розвитку туризму, впливаючи як на туристичну індустрію – туроператорський сектор, сферу перевезень, готельний і ресторанний бізнес, так і на самого туриста. Розглянемо її вплив на компоненти туризму більш докладно.

Нині ми є свідками появи нового покоління туристів, що є наслідком проникнення технологій майже у всі сфери буття людини. До певної міри технологізація гуманізує туристичні практики людини, адже сучасні технології дозволяють персоналізувати сервіс, спростити обробку клієнтських запитів і збільшити швидкість відповіді на них. За деякими прогнозами спрощення туристичної подорожі буде відбуватися й надалі на всіх її стадіях.

Без перебільшення можна стверджувати, що «Інтернет» здійснив революцію і у туристичній сфері. Уже сьогодні замовлення будь-яких туристичних послуг крізь «Інтернет» стало типовою практикою мільйонів людей у всьому світі. Створені за допомогою «Інтернет» технології туристичного сервісу, включаючи online-бронювання і електронний продаж послуг, дозволяють у віртуальному режимі відвідати будь-яке місце планети і ретельно спланувати подорож. Крім цього, він відкрив можливість безпосереднього спілкування між замовником послуг і постачальником у режимі реального часу, що значно збільшило попит і обсяги продажів. Вихідна нематеріальність туристичного продукту завдяки можливостям «Інтернету» втілюється у віртуальному просторі. Майже кожне поважаюче себе підприємство, що пов’язане із наданням або продажем туристичних послуг, має власний web-сайт, де можна візуально оцінити переваги того чи іншого готельного номера або каюти круїзного лайнера, з’ясувати й узгодити увесь спектр пропонованих послуг, включаючи меню у ресторані.

На увагу заслуговують і численні, з першого погляду суто розважальні, туристичні інтернет-форуми. Зважаючи на те, що вони містять багато відгуків більш досвідчених туристів з приводу тих чи інших туристичних напрямків, підприємств, окремих послуг, думається, є підстави розглядати їх ще й як своєрідний механізм громадського контролю за рівнем якості пропонованих підприємством і спожитих туристом послуг. Водночас, обмін такого роду інформацією допомагає мінімізувати зайві витрати. За інформацією журналу «Готельний і ресторанний бізнес», останнім часом західні експерти усе частіше радять маркетологам звертати увагу на такі форми поширення інформації, як форуми мандрівників і блоги – електронні щоденники.

Як відомо, найрозвинутіший інтернет-ринок мають США. За даними журналу «Український туризм», американська компанія «PhoCusWright», що спеціалізується на online-дослідженнях туристичного ринку, надала звіт, згідно з яким у США на початок 2006 року понад 30% подорожей було організовано крізь глобальну мережу. Передусім мова йде про бронювання квитків на транспорт і готельних номерів. А у 197-сторінковому дослідженні стосовно тенденцій ринку туризму, яке було проведене у межах проекту «National Leisure Travel Monitor» (загалом опитано 1182 респонденти), стверджується, що у 2007 році дві третини усіх американських мандрівників, що купували дорогі тури, користувалися мережею «Інтернет», щоби отримати інформацію і спланувати подорож. У 2006 році 57% людей цієї категорії замовляли собі поїздки в online-режимі. При цьому 65% опитаних повідомили, що під час замовлення дорогих турів через «Інтернет» вони отримали кращу ціну, аніж їм пропонували звичайні туристичні агентства. Ще 22% відсотки респондентів відзначили, що їм вдалося заощадити при бронюванні у режимі online готельних номерів і квитків на транспорт. Як наслідок, лише 13% опитаних при замовленні туру звернулися до традиційних туристичних підприємств. Замовлення туристичних послуг через «Інтернет» щороку набуває популярності і в Україні[61].

Водночас із помітно зростаючою доступністю подорожей у різні країни, усе більше дається взнаки загроза тероризму, техногенних і природних катаклізмів (хоч більшість урядів розвинутих туристичних держав докладають чимало зусиль із забезпечення безпеки відпочинку). На думку Т. Черняєвої, у сучасному світі чимраз помітніше зростає і буде зростати попит на віртуальні подорожі, що «гарантують яскраві візуальні образи, слухові враження, можливість самому змінювати режим перегляду і головне – повну безпеку».

Визнаючи в цілому очевидну реалістичність подібних сценаріїв, потрібно сказати, що так званий «віртуальний туризм», попри його безпеку (думається, це ще не доведений факт), в жодному разі не в змозі замінити весь спектр емоційних вражень, які людина отримує під час реальної подорожі. Хоч це також може бути сприйняте як сумнівне твердження, адже туристичні об’єкти у всьому світі, як відзначалося вище, стають дедалі більше технологічно імітованими. У певному розумінні, це є свідченням того, що сучасний «реальний» туризм, як і «віртуальний», розрахований на отримання вражень, незалежно від того, чим вони спричинені – аутентичним природним та історико-культурним середовищем чи сучасними технологіями. Звісно, що останнє заперечується концепцією «м’якого туризму» і принципами сталого розвитку.

Як говорилося, технологізація дозволяє індивідуалізувати сервіс і спростити подорож. За повідомленням інтернет-редакції російського інформаційного агентства «Новини», у 2007 році в Мадриді експертами компаній «Henley Centre HeadlightVision» і «Amadeus» було оголошено доповідь «Future Traveller Tribes 2020», де стверджувалося, що стандартні туристичні пакети найближчим часом «відійдуть у минуле», «настане час ексклюзивних подорожей». Передбачається, що весь набір послуг – від часу відправлення до меню – буде організовано з урахуванням особистих потреб і побажань. Це стане можливим завдяки появі цифрових посвідчень з біометричними даними кожної людини, маршрутом подорожі, візовим статусом та іншою необхідною інформацією. «Туристичні автомати» просканують посвідчення особистості, порівняють дані про прибутки і витрати з амплітудою біологічних ритмів і запропонують таку подорож, що максимально наближена і влаштовує конкретного клієнта.

Якщо «туристичні автомати» іноді нагадують футурологічний прогноз, то поява дисконтних карток, що дозволяють мінімізувати незручності, пов’язані із перетинанням кордону, і витрати туристів є реальною практикою. Так звані «карти гостя» запроваджуються нині як окремими містами, так і цілими регіонами, нерідко введення їх пов’язане з певними важливими подіями у житті країни чи міста (наприклад, спортивна олімпіада), що привертають багато туристів. Така карта може передбачати безкоштовний проїзд у суспільному транспорті і квитки до музеїв, знижки у ресторанах, готелях, крамницях тощо. Наприклад, нещодавно у Римі з’явилася ще одна корисна електронна картка – «Borghese Card», що дозволяє отримати суттєві переваги при відвідуванні різних об’єктів, розташованих на території Вілли[62]. Карта коштує усього 10 євро і розрахована на 12 місяців, вона дозволяє заощадити кошти туристів і об’єднати в єдину мережу всі заклади сфери дозвілля і розваг.

Ще далі пішла влада США, погодившись на застосування нової технології, що дозволяє пасажирам уникати черг при проходженні огляду перед посадкою на літак. Система ґрунтується на розпізнанні біометричних даних пасажира і містить також сканер для взуття, який дозволяє не знімати його під час перевірки. Усім учасникам програми видаються спеціальні картки із чипом, на якому знаходиться інформація про власника. Річний внесок за бажання уникнути черг у аеропортах складає 99.95 дол. Сплативши цю суму, людина отримує можливість протягом року швидко і зручно проходити перевірку на можливу приналежність до терористів під час реєстрації на рейси. Перевірка ідентифікації подорожуючого має назву «Clear». В аеропортах, що беруть участь у програмі, виокремлено спеціальний прохід для спрощеної процедури огляду – Clear line. Пасажир повинен лише вставити свою картку у термінал для перевірки біометричних даних (відбитків пальців або райдужної оболонки ока). Прийнявши картку, термінал видає звуковий сигнал «You are Clear», а черговий співробітник ставить штамп на посадковий талон. Нова система «Clear» вже задіяна у п’яти американських аеропортах – у Орландо, Цинцинаті, Індіанополісі, Сан-Хосе, а також у терміналах №1 і 7 аеропорту імені Джона Фіцджеральда Кеннеді у Нью-Йорку. Розробники програми стверджують, що час реєстрації скорочується у два рази, а до участі у ній приєдналося вже понад 100 тис. американців.

    Продукуючи розвиток різних моделей онлайнової торгівлі (B2 B business-to-business – взаємодія суб’єктів господарювання або компаній одна з одною і B2 C business-to-customer – взаємодія компанії із кінцевим споживачем), постіндустріальна економіка змінює усталені взаємини туроператорського і турагентського бізнесу. Передусім «нова економіка» мінімізує потребу у посередниках, за що й, власне, отримала назву «вбивці посередників». У туристичному бізнесі, де інформаційні технології вже сьогодні інтегрують усіх учасників ринку туристичних послуг, це знайде прояв, як стверджують експерти, у відмиранні туристичних агентств. Нещодавно журнал «Forbes», ґрунтуючись на прогнозах Міністерства праці США, оголосив перелік найбільш неперспективних професій XXI століття. Згідно з опублікованим дослідженням, глобальна мережа боляче вдарить і по турагентах, конкуренцію яким складе розповсюдження інтренет-послуг. На думку експертів, до 2013 року їхня кількість скоротиться на 6%.

Натомість зростає попит на таку порівняну нову професію, як «консультант із подорожей». Вважається, що серед користувачів його послугами будуть користуватися не тільки окремі туристи, а й цілі компанії, представники яких багато подорожують. Для таких компаній розробка методики скорочення витрат на подорожі стає нагальною потребою. Одним із головних способів економії може стати використання послуг досвідченого консультанта. Фахівець, у якого склалися стійкі стосунки із авіаперевізниками, готелями, фірмами, що надають автомобілі в прокат, має доступ до прихованих знижок на проїзд і проживання, про які не здогадується більшість подорожуючих, що замовляють квитки крізь Інтернет або у звичайний спосіб. Допомога консультанта із подорожей дозволить заощадити гроші і віднайти оптимальні варіанти поїздки і схеми розміщення, – відзначається у журналі «Український туризм». Неймовірні темпи росту web-технологій і щороку зростаюча кількість туристичних серверів дають підстави вважати віртуальний бізнес найперспективнішим напрямком туристичного бізнесу XXI століття.

Під впливом технологій зазнає змін і сфера перевезень. Урізноманітнення оснащення на транспорті робить сучасний літак чи потяг, або будь-який інший засіб пересування, що використовується для потреб туризму, максимально комфортним і наближеним до потреб людини. Сьогодні до послуг туристів залізниця пропонує комфортабельні салон-вагони і вагони класу люкс, обладнані системами кондиціювання повітря, відео- та аудіосистемами, доступом у Інтернет, душовими кабінками тощо. А спеціальні туристичні потяги фактично являють собою пересувні готелі із відповідним спектром послуг. Наприклад, російський туристичний потяг «Золотий Орел Транссибірський Експрес», що обслуговує найбільший у світі залізничний маршрут «Москва-Владивосток», втілює нову концепцію подорожей залізницею. Він складається із вагонів «Золотого» і «Срібного» класів, інтер’єр і технічна оснащеність яких перетворюють подорож на відпочинок[63].

Красномовним прикладом змін у рівнях комфортності транспортних засобів для туристів є круїзна індустрія, технічне оснащення якої продукує нові стандарти якості подорожі і відпочинку. Сучасні круїзні лайнери пропонують високий рівень зручності, чим пояснюється щорічне збільшення туристів, які віддають перевагу цьому виду відпочинку. Фактично нинішні круїзні лайнери нічим не поступаються п’ятизірковим готелям і передбачають номери люкс, каюти-пентхауси, великий вбір розважальних заходів, обов’язковий спортивний комплекс і SPA. Лайнер XXI століття оснащений щонайменш п’ятьма ресторанами, барами на будь-який смак, казино, боулінгом, залою для урочистостей і нічним клубом. Масштаби лайнерів дозволяють розташовувати на борту цілі аквапарки і дельфінарії. Найдорожчі номери на лайнерах нічим не поступаються відомим президентським номерам у готелях. На деяких суднах каюти VIP-класу, окрім декількох кімнат і цілодобового обслуговування, мають навіть балкони. Серед останніх технологічних інновацій у круїзному бізнесі, покликаних покращити обслуговування, є реалізація сотових телефонних послуг на борту, що дозволить знаходячись у морі телефонувати і приймати виклики, передавати текстові і мультимедійні повідомлення з персональних сотових телефонів.

Ще більш вражаючі трансформації відбуваються у готельно-ресторанному бізнесі. За словами Т. Черняєвої, у структурі засобів розміщення «все більша частка буде припадати на нетрадиційні – підводні готелі, плавучі та аероготелі». «Туристи, – відзначає вона, – будуть подорожувати разом із готелями, які будуть являти собою пересувні модулі». Думається, що для таких, можливо, на перший погляд трохи фантастичних прогнозів, є реальні підстави. Свідченням того, що індустрія гостинності вже перейшла у новий цикл розвитку, є відкриття підводного готелю «Hydropolis» у Об’єднаних Арабських Еміратах, зведення готельних комплексів зі снігу «The Mammut Snow Hotel» у Фінляндії і льоду «Ice Hotel» у Швеції. А у 2007 році було анонсовано проект «Галактика Люкс» – відкриття до 2012 року першого космічного готелю, трьохденне проживання у якому коштуватиме 4 млн. дол.

Тенденції останнього часу свідчать про неабияке збільшення вимог до сучасного готелю. Майже у всьому світі спостерігається стандартизація і уніфікація готельних послуг, що передбачає високий рівень комфорту, сервісу і безпеки. Технічне устаткування готелів XXI століття включає цілий спектр інформаційних технологій і телекомунікацій, що забезпечує високий рівень інформаційних послуг, а мережам готелів відкриває нові можливості з «централізованого управління територіально-розподіленою інфраструктурою».

Вважається, що сучасний готель має «об’єднувати можливості інфраструктури бізнес-центру, центру дозвілля, а також підприємств торгівлі і сфери послуг». Комплексний підхід у створенні «інтелектуальної інфраструктури» готелю, на думку експертів, має виявлятися ще на стадії проектування і враховувати низку «архітектурно-будівельних, інженерно-технічних і експлуатаційних заходів».

Ступінь застосування новітніх технологій у готельному бізнесі відбиває й вимоги, що висуваються фахівцями до оснащення конференц-сервісної служби готелю, покликаної забезпечити обслуговування ділових і культурних розважальних заходів. Серед послуг, що має надавати конференц-сервісний центр готелю, називаються: конференц-зали, тренінг-класи; розміщення учасників у комфортабельних номерах готелю; сучасна оргтехніка і засоби презентації: ТБ, відео-, аудіо-, ПК з виходом в Інтернет, LCD-проектори, плазмові екрани, фліп-чарти; аудіо-, відеозапис, підготовка фотозвітів, стенограм; транспортні послуги: зустріч в аеропорту, на вокзалі, надання особистого транспорту, обладнаного засобами мобільного зв'язку; центр оперативної поліграфії: тиражування, виготовлення презентаційно-рекламної продукції, нанесення логотипу і символіки (портфелі, теки, блокноти, ручки); мобільна фуршетна група, організація харчування на вибір замовника, підготовка і проведення фуршетів, банкетів, бізнес-ланчів.

     Провідні готельні корпорації XXI століття практикують готельний бізнес, що ґрунтується на принципах сталого розвитку, який втілюється у роботі систем екологічного менеджменту. Нині такі готелі позначаються спеціальним екологічним маркуванням. Наприклад, широко відомою є міжнародна програма «Green Key» (Зелений ключ), що встановлює спеціальні вимоги до діяльності підприємств туристичного бізнесу, у тому числі готельної індустрії. Критерії цієї системи екологічного маркування встановлюють вимоги до менеджменту, що має бути «екологічно дружнім» і здійснюватися без шкоди комфорту постояльців. Ці вимоги є непростими. Сертифікатом «Зелений ключ» нагороджуються лише ті готельні підприємства (та інші туроб’єкти), що відповідають усім 55 жорстким критеріям, які відповідають економії води і електроенергії, використанню екологічно дружніх миючих засобів, сортуванню сміття для вторинного використання, інформуванню гостей, мотивуванню персоналу до більш високої стурбованості екологічними проблемами тощо.

     Нещодавно готельною групою «InterContinental» було фінансовано перший 100% екологічно чистий готель, який має стати взірцем у цьому сенсі. Передбачається, що готелі групи «Innovation Hotel» будуть використовувати для своєї інфраструктури лише сонячну енергію, а також зможуть обходитися постійним об’ємом води, що після використання буде очищуватися і знов потрапляти у водопровід.

     Розробники «Innovation Hotel» планують встановити на даху сонячні панелі для нагріву води та повітряні електростанції для генерування електроенергії, необхідної для потреб готелю. Невеличкі парки на дахах допоможуть зберігати приміщення прохолодними у спекотні місяці і захистять від морозу взимку, що зекономить енергію, необхідну для кондиціонування і обігріву номерів. Уся дощова вода, що потрапить на дах готелю, буде збиратися у спеціальні резервуари, очищуватися і використовуватися у ваннах, туалетах та для миття посуду. Предмети інтер’єру готелю також будуть виготовлятися із дотриманням екологічних вимог. На думку авторів концепції, у найближчі декілька років «Innovation Hotel» зможуть накопичити досвід існування у повністю замкненому режимі виготовлення-відновлення.

     Нині у світі найекологічнішими готелями групи «InterContinental» є близько 200 готелів. А всього у світі нараховується близько 4 тис. готелів, які так чи інакше прагнуть зменшити шкідливий вплив на довкілля. Серед них виокремлюють готель «InterContinental» «Thalasso Spa» на Бора-Бора, що спеціальними водозабірними системами піднімає із глибин океану крижану воду і використовує її для охолодження приміщень, а також «InterContinental Willard» у Вашингтоні, який повністю забезпечується енергією повітряних електростанцій.

     Зауважимо також, що поряд із стандартизацією готельних послуг та все більшим поширенням і уніфікацією технологій, що використовують у готельному господарстві, індустрія гостинності вступила на шлях, основу якого становить «винятковість» та «ексклюзивність». Розвиток мережі невеликих готелів з ексклюзивними дизайнерськими рішеннями, що поєднують міжнародні стандарти якості та специфіку національної культури, повною мірою вписується у парадигму туризму XXI століття.

     Спираючись на вищесказане відзначимо, що парадигма туризму XXI століття відповідає цінностям постіндустріального суспільства. Однак, як і сучасний світ, так і туризм ще не здійснили остаточний перехід на щабель постіндустріалізму. Тому основні компоненти нової парадигми, передусім принципи сталого розвитку, поки що лише поступово спалахують у темряві нещадної експлуатації туристичних ресурсів, нерозумінні можливостей, які відкриває перед людиною нова філософія туристичних практик та все ще існуючого погляду на туризм лише як спорт чи фізкультуру. Іскри нової туристичної парадигми, що все яскравіше спалахують у вигляді окремих обміркованих управлінських рішень і усвідомленої організації власного дозвілля, несуть добробут людям та конкурентоспроможність державі.

***

Кожен новий етап історичного розвитку продукує свою філософію суспільно-політичного життя, нову роль і розуміння інститутцій, зразки і ідеали споживання, зміст дозвілля тощо. Сучасні національні держави, які, фактично, і являють саму «сучасність», зокрема її політичну карту, народившись на зламі XVII–XVIII століть, пройшли поки що не такий вже і короткий, однак і не такий довгий історичний шлях. Утім, протягом цього часу національна держава довела свою життєздатність у якості легітимної демократичної інституції.

    Нинішній виклик, нібито оголошений національній державі глобалізацією, слід розуміти не інакше, як логічну трансформацію її функцій, пов’язану із поступовим переходом людства на щабель постіндустріалізму. Основна логіка цих змін полягає у еволюції «держави-опікуна» до «держави-партнера», що відкриває нові компетенції і новий рівень відповідальності національних держав. Запорукою успіху сучасної національної держави стає нове розуміння конкурентоспроможності, коли на важливий ресурс і чинник успіху перетворюються навіть символічні, інформаційно-знакові, іміджеві компоненти держави. Одним із таких ресурсів, можливо найважливішим, постає туристична привабливість країни, що іманентно містить потужний імпульс для конкурентоспроможності в усіх вимірах життєдіяльності держави.

    Нинішній розмах туристичних практик і філософія туризму XXI століття продукують нові можливості для національних держав. Сучасна держава, що проголошує туризм пріоритетом розвитку, забезпечує себе ефективним механізмом протидії глобалізаційним, уніфікуючим процесам. Будучи, з одного боку, виявом і чинником глобалізації, туризм XXI століття, що ґрунтується на постіндустріальних пріоритетах, слугує запорукою збереження національної і соціокультурної ідентичності, високого рівня і якості життя населення, економічного добробуту, екологічної безпеки, загального престижу і конкурентоспроможності країни. Думається, є усі підстави стверджувати, що на туризм XXI століття чекає велике майбутнє, за прогнозами аналітиків у нинішньому столітті йому належить стати двигуном світової економіки і основною статтею експорту.

Ключові поняття та терміни:Виникнення і сутність національної держави. Зростання ролі національної держави. Економічний, політичний та культурний вплив глобалізації на національну державу. Роль держави в умовах глобалізації. Виникнення туризму в Європі. Інституціоналізація туризму. «Рекреаційний бум». Народження «Homo viator» (людини подорожуючої). Туризм як чинник глобалізації. Функції туризму в умовах глобалізації. Нова роль туризму для національної держави. Концепти туристичної парадигми XXI століття: мобільність, туристифікація простору, екологізація, соціалізація, соціологізація, гуманізація, технологізація.

Контрольні запитання

?

Коли і за яких умов утворюється національна держава?

?

Чим відрізняються поняття «етнос» і «нація»?

?

Що Ви вкладаєте у поняття «глобалізація»? Назвіть найхарактерніші прояви глобалізації.

?

Яким чином глобалізація впливає на національну державу?

?

У чому виявляються особливості впливу культурної глобалізації на національну державу?

?

Як Ви гадаєте, чи загрожує глобалізація відмиранню національної держави.

?

Чи можна розглядати туризм як засіб протидії глобалізаційним процесам, чи він лише поглиблює ступінь уніфікації культури і взаємозалежності держав?

?

Охарактеризуйте умови, за яких виникає сучасний туризм.

?

Обґрунтуйте, чому туризм виникає саме у Європі?

?

Розкажіть про процес інституціоналізації туризму.

?

Як, на Вашу думку, туризм є проявом чи наслідком глобалізації? Обґрунтуйте свою позицію.

?

У чому виявляється «нова роль» туризму в умовах глобалізації?

?

Чи можна розглядати національну державу як туристичний бренд?

?

Охарактеризуйте основні концепти туристичної парадигми XXI століття.

& Література:

1. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию / Бек У.; Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А. Филиппова – М.: Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.

2. Гаджиев К. Имидж как инструмент культурной гегемонии / Гаджиев К. // Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – №12. –С. 3-14.

3. Гальчинський А. С. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи: методологічні аспекти / Гальчинський А.С.; Ін-т стратегічних оцінок. – К.: Либідь, 2006. – 310 с.

4. Карпухин О. И., Макаревич Е. Ф. Национальная культура – основа национальной идентичности в глобализирующемся мире / Карпухин О. И., Макаревич Е. Ф. // Социально-гуманитарные знания. – 2006. – №2. – С. 41-52.

5. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / Кастельс М. – М.: ГУ-ВШЭ, 2000. – 607 с.

6. Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / Кастельс М.; Е.Г. Ганиш (пер.), А.Б. Волкова (пер.). — К.: Ваклер, 2007. – 304 с.

7. Ляпоров В. Бренд-политика как основа внешнеполитической стратегии / Ляпоров В. // Власть. – 2007. – №7. – С. 66-70.

8. Макаревич Е. Ф., Карпухин О. И. Глобальные коммуникации и культурно-политическая экспансия / Макаревич Е.Ф., Карпухин О.И. // Социально-гуманитарное знание. – 2007. – №3. – С. 61-77.

9. Мальковская И. А. Трансформация государства и эволюция публичного администрирования в условиях глобализации (актуализация европейского опыта для России) / Мальковская И. А. // Вестник Российского университета дружбы народов. – Серия: Политология. – 2006. – №8. – С. 27-43.

10. Мальковская И. А. Эволюция зрелищ в человеческом измерении / Мальковская И. А. // СОЦИС. – 2008. – №2. – С. 26-35.

11. Мартен Д. Метаморфози світу: Соціологія глобалізації / Мартен Доменік; Пер. з фр. Є. Марічева. – К.: КМ Академія, 2005. – 302 с.

12. Панарин А. С. Искушение глобализмом / Панарин А. С. – М.: Эксмо-Пресс, 2002. – 416 с.

13. Сміт Е. Нації та націоналізм у глобальну епоху / Сміт Е.; Пер. з англ. М. Климчука і Т. Цимбала. — К.: Ніка-Центр, 2006. – 320 с.

14. Урри Д. Туристическое созерцание и «окружающая среда» / Урри Д. // Вопросы социологии. – 1996. – Вып. 7. – C. 39-47.

15. Фенько А. Б. Туризм как показатель социального статуса / Фенько А. Б. // СОЦИС. – 2007. – № 2(274). – С. 124-131.

16. Шостак С. Механизмы культурной диффузии / Шостак С. // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2005. – №3. – С. 142-164.

17. Шульга М. Освоєння особистістю соціокультурного простору життя через туризм / Шульга М. // Соціальний ареал життя особистості. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2005. – С. 196-208.

РОЗДІЛ 2