Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Гудзевата М. Землею Піднебесної // Міжнародний туризм. – 2007. – №5.)
(Гудзевата М. Землею Піднебесної // Міжнародний туризм. – 2007. – №5.)
Вояж розпочався i закінчився в Шанхаї. «Посерединi» була провiнцiя Хенань, з легкої руки Брюса Лi вiдома на весь свiт насамперед такою чудасiєю, як монастир Шаолiнь. I якщо мої враження вiд туристичних об’єктiв рiвноцiнно позитивнi, то вiдгуки про спосiб життя китайцiв не вiдзначаються однорiднiстю. Але почнiмо з пiзнавального, а закiнчимо повчальним.
Шанхай
Це мiсто-гiгант навiть за китайськими мiрками. Населення давно перейшло за 20 мiльйонiв, а скiльки там точно люду — достеменно не скаже нiхто. «Схiдний Париж», «китайське Чикаго», «азiйська Венецiя», мiсто-легенда 20–30-х рокiв ХХ столiття... Сюди i зараз стiкаються грошi та люди з усього свiту. Стiни й дахи хмарочосiв уночi сяють неймовiрною iлюмiнацiєю. Шосе прокладенi на високих стовпах. Дорожнi розв’язки — по 4-5 рiвнiв. Аби переїхати новим мостом через рiчку Хуанпу, треба пiднятися на рiвень приблизно 12-го поверху...
Центром Шанхая вважається набережна Вайтань. Я поспiшила приєднатися до натовпу туристiв (переважно китайських), якi завзято фотографували протилежний берег iз мiсцевим символом — височенною (468 м) футуристичною телевежею «Перлина Сходу». Поруч розташований 88-поверховий готель «Хаят», а навколо — купа хмарочосiв. Там i тут виднiються крани, якi споруджують нових монстрiв. Особливого колориту картинi надають двi дивнi споруди, стилiзованi пiд глобус.
Цiкавий контраст до цього — паралельна набережнiй вулиця Бунд. Уявiть собi, на нiй лише суто європейського вигляду будинки 1920-х рокiв. Нiби гуляєш якоюсь iз поважних столиць Старого Свiту...
Особисто менi, палкiй прихильницi всього старовинного i автентичного, було дуже цiкаво опинитися в Старому мiстi. Яскравi торговi ряди привели до каламутного ставка, населеного червоними рибинами й мальовничо порослого рожевими лотосами. Вiдомий вiн насамперед своїм Мостом дев’яти поворотiв. За кожним iз тих закрутiв вiдкривається такий краєвид, що неможливо не фотографувати! Але робити це ой як складно: саме тут я повною мiрою зрозумiла, що значить — «окупований туристами»!
У центрi Старого мiста знаходиться Сад радостi, розбитий як домашнiй сад губернатора ще в 1559 роцi. Хоч i невеликий, вiн здається непрохiдним лабiринтом iз бамбука, бананових дерев, химерного камiння, що несподiвано змiнюється вiдкритим простором водойм (iз неодмiнними голодними зграйками червоних риб), традицiйними павiльйонами й альтанками.
Храми i парки, музеї та стадiони — осягнути неосяжний Шанхай неможливо, з нього можна лише втекти. Що я й зробила.
|
