Мотря одвернулась до порога й засміялась. З того п р о ш е сміялись по всьому селі і дражнили через те слово кайдашиху пані економшею.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 91Следующая ⇒

— Коли б мені тільки Господь віку продовжив, а я вже доведу до пуття тебе, Мотре. Господи, чого я не повиучувалась у панському дворі!

Та згадка за панський двір навела думку про недавню панщину, навела сум на всіх. Кайдашиха примітила теє і звернула на іншу стежку.

— А що вже за своїх синів, то, їй-богу, гріх буде не хвалити їх. В мене два сини, неначе два соколи. Що вже що, а на старість прикриють мене орлиними крилами. Хвалити бога, буде до кого прихилиться. Що за люба дитина мій Карпо, такий слухняний, такий тихий, хоч у вухо бгай. Такий він був і маленьким: оце, було, покину в колисці, піду на город, вернуся, а він лежить — ані писне. Мої сини неначе пахучі васильки на городі.

Д`овбиш і Д`овбишка сл`ухали, сл`ухали Кайдаш`иху (Довбыш и Довбышка слушали, слушали Кайдашиху), аж рот`и пороззявл`яли (аж рты пораскрывали), а Кайдаш`а бр`ала зл`ість (а Кайдаша брала злость). Він ус`е ждав, щоб йог`о ж`інка хутч`ій стул`ила р`ота та щоб хаз`яїн налив`ав по ч`арці (он всё ждал, чтобы его жена скорее закрыла рот да чтобы хозяин наливал по рюмке). Черв`оний п`ерець у гор`ілці дражн`ив йог`о (красный перец в горилке дразнил его), нен`аче ц`яцька мал`у дит`ину (будто игрушка маленького ребёнка), а ж`інка розпуст`ила розм`ову на всю губ`у (а жена распустила разговор на всю губу). Він не в`идержав (он не выдержал).

— І г`оді тоб`і хвал`итись д`ітьми (и хватит тебе хвастаться детьми). Хвал`ила ж сов`а сво`їх діт`ей (хвалила ж сова своих детей), що нем`а кр`ащих на св`іті (что нет красивее на свете), а як`а ж там сов`ина крас`а (а какая ж там совиная красота)? — сказ`ав Кайд`аш (сказал Кайдаш).

— Авж`еж, що пр`авда, то не гріх (конечно, что правда, то не грех), — прит`акнула Д`овбишка й нен`аче підлил`а м`асла в вог`онь (“ поддакнула ” Довбышка и словно подлила масла в огонь).

Довбиш і Довбишка слухали, слухали Кайдашиху, аж роти пороззявляли, а Кайдаша брала злість. Він усе ждав, щоб його жінка хутчій стулила рота та щоб хазяїн наливав по чарці. Червоний перець у горілці дражнив його, неначе цяцька малу дитину, а жінка розпустила розмову на всю губу. Він не видержав.

— І годі тобі хвалитись дітьми. Хвалила ж сова своїх дітей, що нема кращих на світі, а яка ж там совина краса? — сказав Кайдаш.

— Авжеж, що правда, то не гріх, — притакнула Довбишка й неначе підлила масла в вогонь.

— Я не хвал`ю сво`їх син`ів (я не хвалю своих сыновей), ал`е, кол`и пр`авду сказ`ати (но, если правду сказать), то на всі Семиг`ори нем`ає так`их хл`опців, як мо`ї (то на все Семигоры нет таких хлопцев, как мои). Що вже роб`очі, слухн`яні, пок`ірливі (что уж работящие, послушные, покорные), то дай, Б`оже, так`их діт`ей ус`якому (то дай, Боже, таких детей всякому). Мог`о Лавр`іна, п р `о ш е вас, хоч у п`азуху схов`ай (моего Лаврина, ‘ проше ’ вас, хоть за пазуху спрячь), а як ід`е сел`ом, то дівч`ата аж перел`ази лам`ають (а когда идёт по селу, то девчата аж перелазы ломают).

Кайдаш`иха й сам`а не вваж`ала, що перейшл`а м`іру (Кайдашиха и сама не замечала, что перешла меру). Карп`о з`овсім не сл`ухав не т`ільки ї`ї (Карп совсем не слушался не только её), ал`е н`авіть б`атька (но даже и отца), а пок`ірним він не був н`авить м`алим хл`опцем (а покорным он не был даже маленьким мальчиком).

М`отря напрягл`а я`єчні й подал`а на стіл (Мотря нажарила яичницы и подала на стол). Д`овбиш знов почастув`ав гост`ей (Довбыш снова пригласил = угостил гостей). Кайдаш`иха випив`ала вже по п`овній (Кайдашиха выпивала уже по полной), не крив`ила р`ота й губ`ів не втир`ала х`усточкою (не кривила рта и губ не вытирала платочком). Ч`арка част`іше пішл`а круг`ом стол`а (рюмка чаще ходила вокруг стола). В пл`яшці вже зост`ався на дні т`ільки черв`оний струч`ок (в бутылке уже остался на дне только красный стручок). У Кайд`аша і в й`ого ж`інки посолов`іли `очі (у Кайдаша и у его жены осоловели глаза). Вон`и вст`али з-за стол`а й почал`и прощ`атись (они встали из-за стола и начали прощаться), обнім`аться та цілув`аться (обниматься и целоваться). Кайдаш`иха спіткн`улась на пор`озі (Кайдашиха споткнулась на пороге).

— Я не хвалю своїх синів, але, коли правду сказати, то на всі Семигори немає таких хлопців, як мої. Що вже робочі, слухняні, покірливі, то дай, Боже, таких дітей усякому. Мого Лавріна, п р о ш е вас, хоч у пазуху сховай, а як іде селом, то дівчата аж перелази ламають.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология