Ны трэ′ба дылы′тысь. Кáжон мáтымэ свою′ нагрáду
Содержание книги
- Пáвэл йíдэ в дорóгу дрýгый раз. Росстаю′цьця з Варнáвыю
- Госпóдь клы′чэ Пáвла в Макыдóнію
- Пáвэл і Сы′ла оставля′ють Пылы′пы
- Пáвэл і Сы′ла в Вэ′рыйі
- Глава 18. Пáвэл в Коры′нфы
- Пáвэл пы′рыд прокóнсулом Галлыóном
- Пэ′ршэ подорóжжэ Пáвла. Ополóс
- Пáвловы чýда в Эфэ′сы
- Бунт прóтів Пáвловыйі нагýкы
- Пáвэл в Макыдóнійі, Грэ′цыйі, Троáды, Мылэ′ты
- Пáвловэ слóво в Мылэ′ты ля эфэ′ськых прысвíтырув
- По дорóзы до йірусалы′ма
- Пáвэл в Йірусалы′мы в Я′кова
- Пáвла в Йірусалы′мы арыстóвують
- Пáвэл прэ′буе оправдáтысь пы′рыд людьмы′
- Пáвэл в крэ′пості
- Пáвэл пыры′д сыныдрыё′ном
- Госпóдь даé знáты Пáвловы, шо ёмý проповíдуваты в Ры′мы
- Пáвла отправля′ють в Кысáрыю
- Суд над Пáвлом в намéсніка Фэ′лыкса
- Пáвэл сыды′ть два рóкы в тюрмí в Кысáрыйі
- Фэст роскáзуе ля царя′ Огры′пы про Пáвла
- Пáвэл пы′рыд Огры′пыю
- Пáвла прызнаю′ть нывыновáтым, алэ′ даю′ть вы′рок
- Корабэ′ль розбы′вся, алэ′ ратýюцьця
- Пáвэл твóрыть чýда сы′рыд тýбылныкув
- Пáвэл два рóкы жывэ′ в Ры′мы
- Пэ′ршэ послáнне святóго апóстола Пáвла
- Нагýка про кры′жа. Ны хвалíтэсь пы′рыд Бóгом
- Прóповыдь тым, комý явля′йіцьця дух і сы′ла
- Ны трэ′ба дылы′тысь. Кáжон мáтымэ свою′ нагрáду
- Всі лю′дэ – Бóжый храм. Ны хвалíтэсь людськэ′ю мýдростю
- Ны задавáйтэсь. Охвыровáлна дóля апóстолув
- Бырыжíтэсь блýду
- Ны судíтэсь в нывíрных
- Тíло – храм Бóжый. Мынáйтэ роспýсту
- Будь тым, кым ты назнáчаный
- Остырыгáйтэсь жэ′ртвы (охвíры) балванáм
- Власть і прáво апóстола. Хто комý слýжыть, той от тогó мáе дóлю
- Апóстол всім охвырýе. Будь слугóю всім
- Пры′клад гы′нчых нам на нагýку
- Стрáва Госпóдня і жэ′ртвы балванáм. Мынáйтэ слýжбы балванáм
- Молíтва молоды′ці в цэ′рквы
- Цэ′рква – Тíло Хрыстóвэ
- Любóв найвы′шча за всэ
- Прорóкы в Цэ′рквы
- Хай молоды′ця в цэ′рквы мовчы′ть
- Як мэ′ртвы воскрэ′снуть?
- Складáйтэсь на святóе дíло
- Зы′чыння, вытáння
Глава 3
Ны трэ′ба дылы′тысь. Кáжон мáтымэ свою′ нагрáду
1. І я ны міг говоры′ты з вáмы, як з духóвнымы, а як з зымны′мы, як з малы′мы дытьмы′ в Хрыстí.
2. Я кормы′в вас молокóм, а ны гу′стыю стрáвыю, бо вытэ′ шэ ны мáлы сы′лы, да й зáрэ шэ быз сы′лы;
3. бо вытэ′ шэ зымны′йі (тылэ′сны). Бо як пóмыз вáмы завы′дкы, справýнкы (спóры) і нэ′лад, то чы ж вытэ′ ны зымны′йі? І чы ны по-лю′дську вытэ′ рóбытэ?
4. Бо як оды′н кáжэ: «Я Пáвлув», а дру′гый: «Я Аполóсув», то чы ж ны зымны′йі вытэ′?
5. Хто Пáвэл? Хто Аполóс? Воны′ онó слýгы, чы′рыз якы′х вытэ′ повíрылы, і то, кы′лько комý дав Госпóдь.
6. Я посады′в, Аполóс полывáв, алэ′ вы′годовав Биг.
7. То той, хто сáдыть і полывáе – гэ′то ны′шчо (ныц), а всэ – гэ′то Биг, шо годýе.
8. Той, хто сáдыть і полывáе – гэ′то однэ′; алэ′ кáжон мáтымэ свою′ нагрáду по свою′й прáці.
9. Бо мы супи′лныкы в Бóга; а вытэ′ – Бóжа ны′ва, Бóжэ Будовáнне.
Хрыстóс – оснóва Цэ′рквы
10. Я, по дáному мынí од Бóга добрí, як спрáвный мáйстэр, заложы′в пудмурíвку, а дрýгый будувáтымэ на юй; алэ′ кáжон хай ды′выцьця, як трэ′ба робы′ты.
11. Бо ныхтó ны мóжэ заложы′ты гы′нчыйі оснóвы, крóмы тэ′йі, якáя залóжана, і якáя е -- Ісýс Хрыстóс.
12. Чы хто будýе на гэ′туй оснóвы з зóлота, сырыбрá (срíбра), дорогóго кáмыня, дэ′рыва, сíна, солóмы, --
13. то дíло кáжного вы′явыцьця; бо дэнь покáжэ, бо в огнí выкрывáйіцьця, і огóнь вы′пробуе дíло кáжного, якóе вонó е.
14. У когó дíло, якóе вин робы′в, вы′стойіть, то той мáтымэ нагорóду.
15. А чыé дíло згоры′ть, то в тогó бýдуть вбы′ткы; зрэ′шты, сам вы′ратуйіцьця, алэ′ так бы то з огню′.
|