Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Пáвэл пыры′д сыныдрыё′ном
Содержание книги
- Пытрó тлумáчыть, чогó мóжна хрысты′ты язы′чнікув
- Цэ′рква в Антыóхыйі
- Знов нападáють в йірусалы′мы на хрыстія′н
- Пытрó в сыды′бы Мáрді
- Слóво Бóжэ шы′рыцьця
- Пáвэл в Памфы′лыйі і Пысы′дыйі
- Пáвэл і Варнáва ідýть до язы′чнікув
- В Ікóнійі і в Лы′стры
- Апóстольськый собóр в Йірусалы′мы
- Пáвэл йíдэ в дорóгу дрýгый раз. Росстаю′цьця з Варнáвыю
- Госпóдь клы′чэ Пáвла в Макыдóнію
- Пáвэл і Сы′ла оставля′ють Пылы′пы
- Пáвэл і Сы′ла в Вэ′рыйі
- Глава 18. Пáвэл в Коры′нфы
- Пáвэл пы′рыд прокóнсулом Галлыóном
- Пэ′ршэ подорóжжэ Пáвла. Ополóс
- Пáвловы чýда в Эфэ′сы
- Бунт прóтів Пáвловыйі нагýкы
- Пáвэл в Макыдóнійі, Грэ′цыйі, Троáды, Мылэ′ты
- Пáвловэ слóво в Мылэ′ты ля эфэ′ськых прысвíтырув
- По дорóзы до йірусалы′ма
- Пáвэл в Йірусалы′мы в Я′кова
- Пáвла в Йірусалы′мы арыстóвують
- Пáвэл прэ′буе оправдáтысь пы′рыд людьмы′
- Пáвэл в крэ′пості
- Пáвэл пыры′д сыныдрыё′ном
- Госпóдь даé знáты Пáвловы, шо ёмý проповíдуваты в Ры′мы
- Пáвла отправля′ють в Кысáрыю
- Суд над Пáвлом в намéсніка Фэ′лыкса
- Пáвэл сыды′ть два рóкы в тюрмí в Кысáрыйі
- Фэст роскáзуе ля царя′ Огры′пы про Пáвла
- Пáвэл пы′рыд Огры′пыю
- Пáвла прызнаю′ть нывыновáтым, алэ′ даю′ть вы′рок
- Корабэ′ль розбы′вся, алэ′ ратýюцьця
- Пáвэл твóрыть чýда сы′рыд тýбылныкув
- Пáвэл два рóкы жывэ′ в Ры′мы
- Пэ′ршэ послáнне святóго апóстола Пáвла
- Нагýка про кры′жа. Ны хвалíтэсь пы′рыд Бóгом
- Прóповыдь тым, комý явля′йіцьця дух і сы′ла
- Ны трэ′ба дылы′тысь. Кáжон мáтымэ свою′ нагрáду
- Всі лю′дэ – Бóжый храм. Ны хвалíтэсь людськэ′ю мýдростю
- Ны задавáйтэсь. Охвыровáлна дóля апóстолув
- Бырыжíтэсь блýду
- Ны судíтэсь в нывíрных
- Тíло – храм Бóжый. Мынáйтэ роспýсту
- Будь тым, кым ты назнáчаный
- Остырыгáйтэсь жэ′ртвы (охвíры) балванáм
- Власть і прáво апóстола. Хто комý слýжыть, той от тогó мáе дóлю
- Апóстол всім охвырýе. Будь слугóю всім
- Пры′клад гы′нчых нам на нагýку
Глава 23.
1. Пáвэл, вторóпывшысь на сыныдрыё′на, сказáв: «Браты′ мужыкы′! Я всэ′ю дóбрыю сóвыстю жыв пы′рыд Бóгом до гэ′того дня».
2. А пэршосвяшчэ′ннік Онáній, шо стоя′в пы′рыд йім, прыказáв бы′ты ёгó по губáх.
3. Тоды′ Пáвэл сказáв ёмý: «Биг бýдэ бы′ты тыбэ′, пудбíляна стынá! Ты ж сыды′ш, шоб суды′ты по закóну, і напопырыкы′ закóна, прыкáзуйіш бы′ты мынэ′».
4. То ты′йі, шо стоя′лы пы′рыд йім, сказáлы: «Бóжого пэршосвяшчэ′нніка гáныш?»
5. А Пáвэл сказáв: «Я ны вíдав, браты′, шо вин пэршосвяшчэ′ннік; бо напы′сано: «Начя′льніка твойíх людэ′й ны гань» (Выход, 22, 28).
6. Як повíдав Пáвэл, шо тут однá чясть – садукэ′йі, а дрýга – фарысéйі, то ё′мко (гýчно) сказáв: «Браты′ мужыкы′! Я фарысéй, сын фарысéя. За тóе, шо я хóчу воскрэ′снуты з мэ′ртвых, мынэ′ сýдять».
7. І як вин сказáв гэ′тэ, то почалáсь колотня′ пóмыз фарысéямы й садукэ′ямы, і гурт роздылы′вся.
8. Бо садукэ′йі кáжуть, шо нымá воскрысíння, ны Анё′ла, ны дýха, а фарысéйі прызнаю′ть і тóе, і другóе.
9. Зробы′лы крык, лэ′мэнт. Кнíжныкы з фарысéйськыйі чя′сті, встáвшы, стáлы спóрыты, кáжучы: «Мы ныц нычóгого ны бáчымо в гэ′тому чоловíковы. А як дух чы Анё′л говоры′в ёмý, то ны бýдымо йты напопырыкы′ Бóговы».
10. Алэ′ колотня′ становы′лась всэ ярчíшыю. То тысячоначя′льнік, боячы′сь, шоб воны′ Пáвла ны розорвáлы, сказáв солдáтам зыйты′, взя′ты ёгó од йіх і отпрáвыты в крэ′пость.
|