Нагýка про кры′жа. Ны хвалíтэсь пы′рыд Бóгом
Содержание книги
- Пáвэл йíдэ в дорóгу дрýгый раз. Росстаю′цьця з Варнáвыю
- Госпóдь клы′чэ Пáвла в Макыдóнію
- Пáвэл і Сы′ла оставля′ють Пылы′пы
- Пáвэл і Сы′ла в Вэ′рыйі
- Глава 18. Пáвэл в Коры′нфы
- Пáвэл пы′рыд прокóнсулом Галлыóном
- Пэ′ршэ подорóжжэ Пáвла. Ополóс
- Пáвловы чýда в Эфэ′сы
- Бунт прóтів Пáвловыйі нагýкы
- Пáвэл в Макыдóнійі, Грэ′цыйі, Троáды, Мылэ′ты
- Пáвловэ слóво в Мылэ′ты ля эфэ′ськых прысвíтырув
- По дорóзы до йірусалы′ма
- Пáвэл в Йірусалы′мы в Я′кова
- Пáвла в Йірусалы′мы арыстóвують
- Пáвэл прэ′буе оправдáтысь пы′рыд людьмы′
- Пáвэл в крэ′пості
- Пáвэл пыры′д сыныдрыё′ном
- Госпóдь даé знáты Пáвловы, шо ёмý проповíдуваты в Ры′мы
- Пáвла отправля′ють в Кысáрыю
- Суд над Пáвлом в намéсніка Фэ′лыкса
- Пáвэл сыды′ть два рóкы в тюрмí в Кысáрыйі
- Фэст роскáзуе ля царя′ Огры′пы про Пáвла
- Пáвэл пы′рыд Огры′пыю
- Пáвла прызнаю′ть нывыновáтым, алэ′ даю′ть вы′рок
- Корабэ′ль розбы′вся, алэ′ ратýюцьця
- Пáвэл твóрыть чýда сы′рыд тýбылныкув
- Пáвэл два рóкы жывэ′ в Ры′мы
- Пэ′ршэ послáнне святóго апóстола Пáвла
- Нагýка про кры′жа. Ны хвалíтэсь пы′рыд Бóгом
- Прóповыдь тым, комý явля′йіцьця дух і сы′ла
- Ны трэ′ба дылы′тысь. Кáжон мáтымэ свою′ нагрáду
- Всі лю′дэ – Бóжый храм. Ны хвалíтэсь людськэ′ю мýдростю
- Ны задавáйтэсь. Охвыровáлна дóля апóстолув
- Бырыжíтэсь блýду
- Ны судíтэсь в нывíрных
- Тíло – храм Бóжый. Мынáйтэ роспýсту
- Будь тым, кым ты назнáчаный
- Остырыгáйтэсь жэ′ртвы (охвíры) балванáм
- Власть і прáво апóстола. Хто комý слýжыть, той от тогó мáе дóлю
- Апóстол всім охвырýе. Будь слугóю всім
- Пры′клад гы′нчых нам на нагýку
- Стрáва Госпóдня і жэ′ртвы балванáм. Мынáйтэ слýжбы балванáм
- Молíтва молоды′ці в цэ′рквы
- Цэ′рква – Тíло Хрыстóвэ
- Любóв найвы′шча за всэ
- Прорóкы в Цэ′рквы
- Хай молоды′ця в цэ′рквы мовчы′ть
- Як мэ′ртвы воскрэ′снуть?
- Складáйтэсь на святóе дíло
- Зы′чыння, вытáння
18. Бо нагýка про кры′жа ля тых, шо гы′нуть, -- альбы′ шчо, а ля нас, шо ратýйімось, -- сы′ла Бóжа.
19. Бо напы′сано: «погублю′ мýдрость мýдрых і рóзум розýмных забырý» (Ісаія, 29, 14).
20. Дэ мýдрый? Дэ кнíжнык? Дэ той, хто міг бы збадáты гэ′той вік? Чы ны замыны′в Биг мýдрость гэ′того свíта на бызрозýмность? (Ісаія, 33, 18).
21. Бо як світ свэ′ю мýдростю ны познáв Бóга в прымýдрості Бóжуй, то булá на тóе дóбра вóля Бóжа, шоб бызрозýмностю прóповыді вы′ратоваты вíруючых.
22. Бо й іудéйі дохóдять чýдэй і грэ′кы шукáють мýдрості;
23. А мы проповíдуйімо Хрыста′ росп’я′того, то ля іудéюв гэ′то спокýса, а ля грэ′кув -- бызрозýмность.
24. А ля самы′х позвáных, і іудéюв, і грэ′кув, проповíдуйімо Хрыстá -- то гэ′то Бóжу сы′лу і Бóжу прымýдрость.
25. Бо нымýдрэ Бóжэ мудрíшэ за людэ′й, а слабэ′нькэ Бóжэ дýжчэ за людэ′й.
26. Подывíтэсь, браты′, хто такы′йі вытэ′, позвáны: ны мнóго з вас мýдрых от прырóды, ны мнóго дýжых, ны мнóго отповíдных.
27. Алэ′ Биг вы′брав нымýдрэ гэ′того свíта, шоб пострамы′ты мýдрых; і слабы′х свíта вы′брав Биг, шоб пострамы′ты дýжэ.
28. І простóе на свíты, і згáньбнянэ, і ныц ны вáртэ вы′брав Биг, шоб прыбрáты вáртэ,
29. Гэ′то з-за тогó, шоб ныя′кэ створэ′нне ны хвалы′лось пы′рыд Бóгом.
30. Од Ёго′ і вытэ′ в Хрыстí Ісýсовы, якы′й став ля нас прымýдростю од Бóга, правды′востю і освя′чаностю, і одкýпляностю;
31. Бо бýты, як напы′сано: «Хто хвáлыцьця, то хай хвáлыцьця Гóсподом» (Іерэмія, 9, 24).
|