Quot;загалом показник успішності завжди враховується при об-уятуванні критеріїв диференціації навчання (до таблиь

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 16Следующая ⇒

Перший етап. Як і в попередньому випадку, вчитель перевіряє правильність індивідуальних розв'язків учнями задач за допомогою трафарету з «віконцями» (додаток 4). Дані по кожному субтесту заносяться до відповідної таблиці бланка відповідей і за результатами цієї роботи будується профіль інтелектуального розвитку учня. Зразок заповненого учнем і вчителем бланка відповідей для повного тесту Равена наво­диться (табл. 21).

Крім того, ще в одній таблиці цього бланка фіксуються за­гальна сума балів, середній бал, індекс варіабельності та коефі­цієнт інтелекту. Дві останні величини отримуються під час ро­боти з табл. 7 і 11. Отже, заповнивши бланк відповідей, учитель Фактично з'ясовує рівень інтелектуального розвитку учня, . Другий етап. Первинні індивідуальні результати учнів Різних класів, як і в попередньому випадку, заносяться до зве-Деної таблиці (табл. 22). Наводимо приклад такої таблиці без Значення того, правильно чи неправильно учень розв'язав ту ?? 1кїІІу тестову задачу (серія з 60 задач). Водночас у цій табли-наявні інформація про індекс варіабельності і !(}. Поряд з ре-ьтатами тестування таблиця включає також показники ПІІІІності учнів з основних навчальних предметів за навчаль-11 рік.

результатів неповного тесту Равена додаються також карти успішності учнів). Інша справа, що немає підстав брати цей показник за основний і визначальний. На жаль, саме ця тенден­ція сьогодні є найхарактернішою для практики школи. Звідси, власне, й ті труднощі та перепони у роботі педагогічних ко­лективів щодо запровадження диференційованого навчання. У нашому досвіді показник успішності мав допоміжне значення після К^-показника і показника особистіеної вмотивованості навчальної діяльності учня.

Третій етап. Зміст третього етапу кількісної обробки результатів виконання учріями задач повного тесту Равена знач­но спрощується, оскільки коефіцієнт інтелекту вже відомий з таблиці, а переводити «сирі оцінки» в шкалу станайнїв недо­цільно. Тому відразу слід приступити до складання процентиль-ної таблиці. У нашому прикладі вона буде такою (табл. 23).

Загальне зауваження. І все ж за всієї простоти шкальні по­казники є статистичними характеристиками, що дають змогу лише вказати на місце даного результату у вибірці серед мно-Іжини аналогічних за характером результатів '. Шкальний по­казник являє собою усього-на-всього одну з форм вияву вимірю­ваних тестових величин, яка не охоплює скільки-небудь повно психологічного змісту інтелектуальної діяльності особистості. До того ж один тест не дає змоги отримати достовірну інформа­цію про пізнавальні здібності індивіда. Тому, по-перше, не треба дивуватися, коли, скажімо, відмінник показує за результатами тестування низький інтелект; потрібно розібратися, чому учень погано розв'язує задачі саме цього типу; крім того, цей же учень, як переконує досвід, виконуючи інші тести, показує ціл­ком пристойний результат.

По-друге, кількісний аналіз результатів тестового обстежен­ня обов'язково повинен доповнюватися якісним вивченням причин, що призвели до того чи іншого індивідуального резуль­тату, враховуючи якнайбільше документальних відомостей з Історії розвитку особистості, а також її психічний стан на дано­му відтинку життєвого шляху і на час тестового обстеження. Причому якісне вивчення індивідуальності учня матиме вирі­шальне значення. А проявлятися така тенденція щодо оціню-^вання особистості учня повинна насамперед у гуманістичній Позиції учителя: кожний учень є неповторною індивідуаль-^стю, яка перебуває у постійному розвиткові і психічні процеси якої полідетерміновані як зовнішніми, так і внутрішніми чин-^ІІиками. І тому часто-густо не вдається уникнути багатознач-

Таблиця 23

СКЛАДАННЯ ШКАЛИ ПРОЦЕНТИЛЬНИХ ОЦІНОК НА ПРИКЛАДІ

СТАНДАРТНОЇ ВИБІРКИ 3 100 ДЕВ'ЯТИКЛАСНИКІВ

МОНАСТИРИЩЕНСЬКОЇ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ № 1 ТА ОБГРУНТУВАННЯ

РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

НА ЦШ ВІКОВІЙ ПАРАЛЕЛІ

«Сира» оцінка, бали (х)

ій-С"

тога кож­ної «си­рої » оцін­ки (Л

Сукупна частота кожної «сирої» оцінки (сП

Процен-тилі (РЕ)

Різновиди диференціації навчального процесу

внутрікласна

покласна

57 56

55 54 53 52 51 50 49 48 47 46 45

44 43 42 41 40 39

38 37 36 35 34 33 32 31 ЗО 29 28

7 7 4 5 5 6 4 6 11 3 4

5 5 1 2 1 1

0 4 3 5 1 0 0 0

1 1 1

98 91 84

80 75 70 64 60 54 43 40

36 31 26 25 23 22 21 21 17 14 9 . 8 8 8 8 7 6

98 91

80 75 70 64 60 54 43 40

36 31 26 25 23 22 21 21 17 14 9 8 8 8 8 7 6

Обдаровані учні

(2 %)

Гімназійний клас (20 учнів)

Здібні учні (18 %)

Учні з інтелек­том вищим за се­редній (26 %)

Клас поглибле­ного вивчення двох-трьох пред­метів (26 учнів)

Учні із середнім інтелектом (18 %)

Клас вікової нор­ми (33 учні)

Учні з інтелек­том нижчим за середній (15 %)

Учні з низьким інтелектом

(16 %)

Клас підвищеної індивідуальної уваги з профорі­єнтаційним ухи­лом (21 учень)

Учні з певними

розумовими де-

фектами (5 %)

ності будь-якого отриманого за допомогою тестів психологіч­ного факту, а відтак і різнорівневого і багатоваріантного тлумачення результатів тестування.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры