у стовпчик (графа 1) виписували значення усіх «сирих» оцінок (х) у міру їх зменшення, одержаних у стандартній ви­бірці №);

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 16Следующая ⇒

(ЗО задач)                                                    Форма Б

розв'язаних задач та час розв'язування. Тут таки на основі двох останніх показників виставляється рейтинг учня у класі (див, табл. 15) або ж серед ровесників з інших класів (див. табл. 16). Так, у першій таблиці наводиться приклад того, як системати­зувати дані тестового обстеження у одному класі, а в другій — у трьох класах одночасно, тобто на паралелі.

За допомогою таких таблиць можна лінійно розмістити учнів залежно від їхніх пізнавальних здібностей: від найви­щого рівня інтелектуального розвитку до найнижчого. Усі ці дані мають неабияке значення для проведення якісного ана­лізу результатів тестування.

Третій етап. Первинні результати тестового обстеження учнів (так звані сирі оцінки) не дають потрібної інформації. Тому вчитель-діагност має перевести ці первинні оцінки у стан­дартизовані. Найбільш поширеними у психодіагностиці фор­мами шкального стандартного оцінювання є шкала станайнів, І (^-показник та шкала процентилів. Розглянемо, як же грамотно перевести «сирі» оцінки учнів у стандартні.

1. Шкала станайнів. або дев'ятибальна шкала (див. мал. 10) являє собою зразок нелінійних перетворень, «поєднуючи у собі переваги стандартних шкальних показників і простоту процен-тилів» '. Вона дає змогу стандартизувати і пропорційно розпо­ділити учнів за рівнем інтелектуальних здібностей від найниж­чого (1-й станайн) до найвищого (9-й станайн).

Звернімося до прикладу (табл. 17). Перші графи нам відомі: дев'яти станайнам відповідав певний відсоток обстежуваних із стандартної вибірки 1 і 9-го станайнів — 4 % та 2 і 8-го — 7 % і т. д. Якщо взяти дані табл. 15, де зафіксовано результати обстеження ЗО третьокласників, то виявиться, що найнижчі і найвищі оцінки інтелектуального розвитку (1 і 9-й станайни) матимуть учні з полярними рейтингами — ЗО і 1-м; 2 і 8-й ста­найни вже матимуть чотири учні (по два з кожного боку), які посідають відповідно 28 і 29-й та 2 і 3-й рейтинги; 3 і 7-й ста­найни — 8 учнів і т. д.

У такий спосіб процедура заповнення 3—5-ї колонок про­довжується доти, доки кількісно визначеним не виявиться увесь інтервал шкали.

Отже, шкала станайнів дає змогу упорядкувати дані тесто­вого обстеження інтелекту учнів. Отримані стандартизовані дані виводять на науково виважену систему внутрікласної ди­ференціації, причому не систему взагалі, а систему конкретного класу, конкретної школи (див. останні дві колонки). Якісний Таблиця 17

ПЕРЕВЕДЕННЯ ПЕРВИННИХ ТЕСТОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

УЧНІВ 3-го В КЛАСУ (ЗО ОСІБ) У ШКАЛУ СТАНАИНОВИХ ОЦШОК

ТА ОБГРУНТУВАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ

.

Якщо застосовувати техніку побудови станайнової шкали (табл.™) ^{НаВЄДЄНИХ У Табл}° ^1б' ^то отримаємо такі результати

^б^^чимо' ^шкала станайнів, так би мовити, чудово працює і на більших за обсягом вибірках. Сподіваємося, що вчитель

НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Кіль

-

Диференціація навчального

процесу

Ста-

% учнії у вибірц

УЧНІ!

на

і

і  Сума

Рейтинг

найн

стандар

кож-

балів

учнів

тизації

ний ста-

у класі

на підгрупи

на групи

найн

Поглибленого ін-

Поглиблено-

18—17

2—3

дивідуалізовано­го навчання

го вивчення навчаль-

ного мате-

17 — 15

4—7

Індивідуалізова­ного навчання

15 — 14

8—12

Ускладненого ко-

лективного на-

Вікової

3 | 20

14—12

13—18

Холективного на-

норми

І

вчання

4 | 17

12—9

19— "3  групового на-

і

І

Підвищеної

9—7

24—27

Індивідуалізова­ного навчання

індивідуа­льної уваги

2 1

7—6

28—29

Індивідуального

ЗО

навчання

але ^Лнкп^Цп^{Ш СИСТЄМИ п}°переду. Зараз наведемо ще один приклад,

^ал<? НЬОГО ПЯ.гП7 ятслгяттттїтттт™                                                                                     ^          ™

Таблиця 18

ПЕРЕВЕДЕННЯ ПЕРВИННИХ ТЕСТОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

УЧНІВ 8-х КЛАСІВ (90 осіб) У ШКАЛУ СТАНАИНОВИХ ОЦІНОК

ТА ОБГРУНТУВАННЯ РЕКОМЕНДАЦШ ПО ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ

НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ЦІЙ ВІКОВШ ПАРАЛЕЛІ

Кіль-

Різновиди диференціації

кість

навчального процесу

% учнів

учнів

Ста-найн

у вибірц: стандар-

на кож -

Сума балів

Рейтинг

тизації

кий

ста-

внутрікласна

покласна

найн

І

29—25

1—4

Дуже здібні учні

Гімназій-

! 23—22

5—10

Здібні учні

ний клас

7 ^; 12

21—20

11 — 21

Учні е інтелектом

вищим за серед-

ній

6       17

20—19

22—36

Учні з інтелектом

Клас

дещо вищим за

вікової

середній

норми

5

18 | 18—16

37—54

Учні з середнім

інтелектом

16—14

55—69

Учні з інтелектом

Клас під-

нижчим за серед -

вищеної

ній

індивіду­альної

14—12

70—80

Учні з низьким

уваги

|

інтелектом

11—9

81—86

Учні з дуже низь-

ким інтелектом

Клас ви-

рівнювання

8—5

87—90

Розумово відста-

лі учні

самостійно розбереться в даних, поданих у таблиці, скористав­шись попередньою схемою аналізу. Ми зауважимо лише два моменти.

По-перше, залежно від отриманих станайнів учитель має змогу попередньо розділити учнів на диференційовані класи, групи, підгрупи, діади тощо.

По-друге, у наведеній таблиці основним критерієм внутрі-класної диференціації є поряд зі шкалою станайнів і стандарт­ний коефіцієнт інтелекту. Показники !(} досить вдало співвідно­сяться з відповідними станайновими оцінками. Отож очевидно, що у визначенні критеріїв диференціації навчання найкраще поєднувати кілька стандартних оцінок, аби результат був надій­ніший і точніший. Далі ми наведемо приклади вдалого поєд­нання процентильних оцінок і І^-показників.

2. Учитель має змогу співвіднести результати тестового обстеження своїх вихованців із стандартизованим 1(3. Для цього варто ще раз повернутися до табл. 17 і 18 (див. шосту ко­лонку) і бодай приблизно визначити рівень інтелектуального розвитку того чи іншого учня. (На жаль, для неповного тесту Равена не існує надійної стандартизованої шкали, як, скажімо, для повного.) Відшукавши місце, яке посідає учень на шкалі стандартизованого І(^, учитель зможе глибше зрозуміти учня як особистість, його актуальні і потенційні розумові можливо­сті. Це водночас дає змогу аргументованіпіе виконати якісний аналіз результатів тестового обстеження.

3. Найскладніше завдання третього, основного етапу кіль­кісної обробки результатів тестування: переведення первин­них рейтингових оцінок у процентилі — типові стандартні оцін­ки. Вони є досить інформативним типом похідних оцінок. Суть цієї форми оцінювання полягає у співставленні індивідуально­го результату з груповими даними. Тому зупинимося на цьому питанні окремо.

Як складати шкалу процентильних оцінок?Процентиль являє собою рейтингову шкалу, розподілену на 100 рангів, Що передбачає грунтовніше диференціювання учнів за їхніми здібностями.

Процентилі не мають нічого спільного зі звичними процент­ними показниками, що складають долю правильних індивіду­альних розв'язків від загальної кількості завдань тесту. «Про-Центиль,— як зазначають фахівці,— це процентна частка інди­відів з вибірки стандартизації, результат яких нижчий за даний первинний показник» '. Зокрема, процентильна оцінка вказує, який відсоток членів стандартної вибірки мають вищі, а який — нижчі «сирі» оцінки. Наприклад, учень розв'язав 19 тестових ³^Дач з ЗО. Припустимо, що ця «сира» оцінка відповідає 78-му

процентилю. Це означає, що 77 % учнів одержали менший рей­тинг і відповідно 23 % — такий же або кращий. 50-ий процен-тиль дорівнює медіані всіх результатів, яка розподіляє учнів на дві частини — згідно з вищим і нижчим середніми показниками даних„ У наведеному прикладі середній показник інтелектуаль­ного розвитку четвертокласників дорівнює 16—17 розв"язаним задачам, що розподіляють 50-ий процентиль,

Процентильна шкала дає змогу чи не найкраще стандарти­зувати виконання учнями інтелектуальних тестів у системі диференційованого навчання. Однак слід дотримуватися умо­ви І для забезпечення високої точності оцінок вибірка має вклю­чати 100—150 учнів. (При кількості учнів 50—80 точність оцінок хоч і знижується, але є ще задовільною»)

У 1989/90 навчальному році ми стикнулися з нестандартною вибіркою четвертокласників київської середньої школи № 157 — 130 учнів (3-й А — 23 учні, 3-й Б — 28, 3-й В — 24, 3-й Г — 29, 3-й Д — 26). Тоді процентильна таблиця (табл. 19) склада­лася за таким алгоритмом:

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров