Зміст тестової методики прогресивних матриць Равена

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 16Следующая ⇒

2.1. ПРИЗНАЧЕННЯ І СПРЯМОВАНІСТЬ МЕТОДИ^

Методика Дж. С. Равена являє собою невербальний інтелектуальний тест, який може застосовуватися у широкому віковому діапазоні — від 8 до 65 років.

Дещо з історії та сфери можливостей методики. Периший варіант тестової шкали створений у 1936 р. Уже тоді методика складалася ____  малюнків-завдань, зміст яких мало змінився після кількох її пізніших доопрацювань (додаток 1).

На кінець 40-х рр. було створено кольоровий варіант тесту для дітей віком 5 — 11 років (36 завдань) і розумово відсталих дорослих.

Сьогодні тест Равена активно використовується психологами багатьох країн світу у різних сферах людської діяльності, а також при обстеженні людей різних вікових категорій. По­ширений він і серед психологів України, але, на жаль, до цього тесту не існує надійних стандартизованих даних.

Наш досвід застосування неповного варіанта тесту (ЗО задач) свідчить, що результативність обстеження дітей віком від 6 до 12 років помітно зростає. З 14-річного віку доцільно використо­вувати усі 60 тестових задач, тоді діагностика інтелектуально­го розвитку учнів буде точнішою.

Загалом підкреслюється, що до методики входять задачі переважно низької складності. Це часто призводить до того, що за результатами тесту не можна скільки-небудь чітко диференцію­вати учнів, коефіцієнт інтелекту котрих понад 120. Водночас ця методика дає змогу розпізнавати низькі рівні розвитку ін­телектуальних здібностей.

Пропонований тест можна використовувати самостійно, але найкраще включити його до тестової батареї (у нашому випад­ку це кілька критеріїв диференціації навчання). Сам автор тесту рекомендував поєднувати його зі словесними (вербальними) тестами. Крім того, є припущення, що тест виявляє не лише рі­вень актуального розвитку учня, а й найближчу перспективу. Це можна пояснити наявністю ефекту научіння: розв'язування кожної попередньої задачі підготовляє інтелектуальний грунт Для розв'язування наступної»

Теоретичні засади методики. Створюючи тест, Равен керу­вався положеннями теорії перцептивних форм (тобто форм, які сприймаються індивідом), що запропонована гештальтпсихоло­гією, та законами так званої теорії неогенезу Спірмена, причому друга теорія вдало розвиває і конкретизує деякі основні поло­ження першої.

йихідним для обох теорій є постулат про те, що кожне

^БДанкя може розглядатися як окреме ціле, що складається

*сті взаємопов'язаних елементів» Якщо об'єднати дані теорій, то можна виділити три фази процесу перцеп-які так чи інакше проходить обстежуваний у процесі

1) відбувається глобальне оцінювання завдання, включаю-Ділісне мислене охоплення матриці;

2) розкриваються зв'язки між елементами матриці, і на основі аналізу цих зв'язків та умовиводу визначається приц. цип, згідно з яким створюється цілісна структура (так зващ аналітична перцепція);

3) відшукується принцип, за яким створюється цілісний образ матриці, що і є показником розв'язання тестової задачі,

Зазначимо, що в теорії Спірмена важливе місце відводиться так званому фактору «£». Він виявляється головним чином у здатності суб'єкта розуміти співвідношення. Його найкраще виміряти тоді, коли тест містить нові елементи для обстежування або ж коли на розв'язування тестових завдань не впли­вають набуті знання.

Ці вихідні положення теорії Спірмена були використані Равеном: до стимульного матеріалу він насамперед включив про­сті геометричні зразки, на яких по суті і будується усе його ви­пробовування. Пізніше результати показали, що методика про­гресивних матриць вимірює «£»-фактор досить чисто. Про це, зокрема, свідчить те, що на виконання тестових завдань мало впливають, наприклад, словниковий запас, рівень математич­ної грамотності учнів тощо.

Призначення методики.За допомогою тесту Равена визна­чають рівень інтелектуального розвитку особистості, тобто її здатність глибоко мислити. Водночас, характеризуючи тест,' виділяємо такі важливі, з нашої точки зору, моменти. 1. Метод не є тестом інтелекту у найширшому розумінні. Хоч він і коре­лює з іншими тестами (наприклад, тестом Термана-Морілла), треба мати на увазі, що ним вимірюються інші якості порівняно з ґрунтовними тестами інтелекту Векслера, Амтхауера та ін. 2. Невербальний характер стимульного матеріалу часто наво­дить на думку, що він вимірює ті ж якості, які вимірюють не-вербальні частини інших тестів інтелекту, тобто досліджує практичний інтелект. Однак тест зокрема корелює як з вербаль­ною, так і з невербальною частинами векслеровської шкали-Він, крім того, дає порівняно невеликі розбіжності щодо резуль­татів тестування представників різних народів і культур, якій⁰ в цьому відношенні його порівнювати з усіма іншими інтелек­туальними тестами.

Отже, методика Равена не спрямована на дослідження за­гальних здібностей. Вона дає змогу виявити певні здібності Д° цільного сприймання, здатність логічно мислити і розкривав істотні зв'язки між предметами та явищами.

Перевага цієї методики також і в тому, що її можна викорй' стовувати в індивідуальній та груповій діагностичній роботі* Інструкцію просто зачитують перед обстежуваними. Причо­му психолог на прикладі розв'язання перших задач має змогУдереконатися, чи обстежуваний діє згідно з і] ки с*:^тб'бктивно глибоко він сприймає пропсІнструкцією і настіль­ки С3^то єктивио штишш ш±± сприймає пропонований тип задач.

Відповіді заносяться до спеціального бланка. Оцінка ре­зультатів досить проста: розв'язок тестової задачі оцінюється І балом. Правильні відповіді підсумовуються й отримується сумарний бал, тобто первинна, або «сира», оцінка результату тестування. Крім того, порівнюються результати між окремими субтестами (обчислюється так званий індекс варіабельності). який вказує на міру надійності результатів (про це скажемо дещо далі).

Первинний індивідуальний результат переводиться у по­хідні стандартизовані показники, щонайперше у величину І(^, що вироблена для осіб окремих вікових категорій, або ж у про-центшгі (див. далі).

Можливості застосування методики Равена в системі освіти. Пропонована методика поряд з її важливою роллю щодо вирі­шення проблем диференціації та індивідуалізації навчання може бути конструктивно використана також для розв'язання найрізноманітних соціально-педагогічних завдань, а саме:

під час створення корекційних і терапевтичних програм, спрямованих на формування пізнавальної мотивації школярів та їхнє психічне загальне оздоровлення;

при експертній оцінці систем традиційного і новаторського чи експериментального (в тому числі диференційованого) на­вчання;

для виявлення обдарованих і здібних дітей; це передовсім стосується учнів, які проживають у сім'ях з низьким рівнем освіченості батьків або ж які не мають умов для цілеспрямова­ного розвитку своїх здібностей;

при оцінці ефективності новаторських і експериментальних освітянських програм, способів організації навчання (напри­клад, традиційного й модульного, традиційного і проблемно-Діалогічного);

під час експертної оцінки навчально-засобових комлексів

^кажімо, навчальна програма — підручник — хрестоматія —

^Дачник для учня — посібник для вчителя) з точки зору того,

вони ^сприяють інтелектуальному розвиткові учнів за той

Інший відтинок часу.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте