Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 37 из 41Следующая ⇒

Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю

(ст. 429). Об'єктивна сторона цього злочину полягає в самовільному залишенні поля бою під час бою або у відмові під час бою діяти зброєю. Залишення поля бою — це вихід військовослужбовця з бойової позиції, яку займає підрозділ. Воно охоплює і випадки, коли військовослужбовець залишається на колишній позиції, в той час як весь підрозділ займає нову бойову позицію. Відмова діяти зброєю полягає в припиненні застосування зброї під час бою. Сам винний перебуває при цьому на встановленому для нього місці, не залишає поле бою.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел. Мо­тив, як правило, — боягузтво або легкодухість, але можуть бути й інші мотиви, наприклад релігійні.

Суб'єкт цього злочину — будь-який військовослужбовець.

Покарання за злочин: за ст. 429 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.

Добровільна здача в полон (ст. 430). Об'єктивна сторона цього злочину виражається в добровільній здачі в полон воро­гу, як шляхом вчинення дії, так і бездіяльності. Під здачею в полон розуміють добровільний перехід військовослужбовця на бік ворога.

Злочин вважається закінченим із моменту переходу військо­вослужбовця на бік ворога.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, поєдна­ний зі спеціальним мотивом — боягузтвом або легкодухістю.

Суб'єкт цього злочину — будь-який військовослужбовець.

Покарання за злочин: за ст. 430 — позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні

(ст. 431). Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в по­лоні, можуть полягати в добровільній участі такого військово­службовця у роботах, що мають військове значення, або в інших заходах, які завідомо можуть заподіяти шкоду Україні або союз­ним із нею державам, якщо немає ознак державної зради (ч. 1); в насильстві над іншими військовополоненими або в жорстокому поводженні з ними з боку військовополоненого, який перебуває на становищі старшого (ч. 2); у вчиненні військовослужбовцем, який перебуває в полоні, дій, спрямованих на шкоду іншим військовополоненим, із корисливих мотивів або з метою забезпе­чення поблажливого до себе ставлення з боку ворога (ч. 3).

Для об'єктивної сторони достатньо вчинення однієї із зазначених дій. Женевська конвенція «Про поводження з військовополоненими» від 12 серпня 1949 р. забороняє за­лучати військовополонених до робіт, що мають військове значення (від таких робіт військовополонені мають право відмовитися).

Суб'єктивна сторона цього злочину — вина у формі прямого умислу, а за ч. 3 ст. 431 — ще й поєднана зі спеціальною метою — забезпечення поблажливого до себе ставлення з боку ворога або з корисливих мотивів.

Суб'єкт злочину — військовослужбовець, який перебуває в полоні, за ч. 2 — той самий військовослужбовець, але який пере­буває на становищі старшого.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 431 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років; за ч. 2 ст. 431 — позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; за ч. 3 ст. 431 — позбавлення волі на строк до трьох років.

Мародерство (ст. 432). Об'єктивна сторона мародерства ви­ражається у викраденні на полі бою речей, що є при вбитих чи поранених. Викрадення може бути як таємним, так і відкритим, із насильством або без такого.

Під речами розуміють предмети обмундирування та особисті речі вбитого або пораненого (годинник, гроші тощо). До них не належать озброєння і боєприпаси, документи, засоби ведення бою та інші предмети, що збираються з метою подальшого бо­йового застосування. Викрадення має відбуватися на полі бою, тобто на ділянці, де ведуться або велися бойові дії, а також ділянці, що є в тилу, але піддається обстрілу ворогом. Злочин вважається закінченим із моменту появи реальної можливості розпорядитися викраденою річчю.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.

Суб'єкт злочину — тільки військовослужбовець.

Покарання за злочин: за ст. 432 — позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Насильство над населенням у районі воєнних дій (ст. 433). Об'єктивна сторона цього злочину полягає в насильстві, протизаконному знищенні майна, а також протизаконному відібранні майна під приводом воєнної необхідності, вчинюва­них щодо населення в районі воєнних дій.

Насильство над населенням охоплює різні форми посяган­ня на життя та здоров'я, честь та гідність громадян: тілесні ушко­дження, незаконне позбавлення волі тощо. Якщо насильство полягає в більш тяжких діях — вбивство, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, зґвалтування тощо — відповідальність настає за сукупністю злочинів. Протизаконне відібрання май­на шляхом розбою тягне відповідальність за ч. 2 ст. 433.

Суб'єктивна сторона цього злочину — лише прямий умисел, часто поєднаний із корисливою метою.

Суб'єкт злочину — будь-який військовослужбовець.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 433 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. 2 ст. 433 — позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

§ 10. Злочини проти законів і звичаїв війни

Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок, що визначає виконання військовослужбовцями вимог міжнародних конвенцій.

Погане поводження з військовополоненими (ст. 434). Об'єк­тивна сторона цього злочину виражається в поганому пово­дженні з військовополоненими, яке мало місце неодноразово, або пов'язане з особливою жорстокістю, або спрямоване проти хворих і поранених, а також у недбалому виконанні обов'язків щодо хворих і поранених.

До військовополонених належать особистий склад збройних сил, що потрапив під владу України, а також ополченці та добровольці країни, що перебуває у військовому конфлікті з Україною.

Під поганим поводженням розуміють будь-яку дію або без­діяльність, що заподіює шкоду життю та здоров'ю військово­полонених, принижує їх честь та гідність: завдання тілесних уш­коджень і побоїв, катування, мучення, позбавлення їжі та медич­ної допомоги, обмеження в правах, передбачених Конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р.

Погане поводження з військовополоненими, що містить оз­наки більш тяжкого злочину (вбивство, зґвалтування тощо) вимагає додаткової кваліфікації за відповідними статтями.

Суб'єктивна сторона злочину — вина у формі прямого умис­лу при поганому поводженні з військовополоненими або у формі необережності при недбалому виконанні обов'язків щодо військовополонених.

Суб'єктом поганого поводження з військовополоненими може бути будь-який військовослужбовець, а при недбалому виконанні обов'язків щодо хворих і поранених — особи, на яких покладено їх лікування і піклування про них.

Покарання за злочин: за ст. 434 — позбавлення волі на строк до трьох років.

Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними (ст. 435). Об'єк­тивна сторона цього злочину виражається в носінні в районі воєнних дій символіки Червоного Хреста або Червоного Півмісяця особами, які не мають на те права, а також зловжи­вання в умовах воєнного стану прапорами чи знаками Черво­ного Хреста і Червоного Півмісяця або пофарбуванням, при­своєним санітарно-транспортним засобам.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.

Суб'єктом злочину може бути будь-який військовослужбовець.

Покарання за злочин: за ст. 435 — позбавлення волі на строк до двох років.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США