Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 25 из 41Следующая ⇒

(ст. 284). З об'єктивної сторони злочин виражається в нена- данні допомоги капітаном судна в разі зіткнення з іншим суд­ном екіпажу та пасажирам останнього, а також зустрінутим у морі або на іншому водному шляху особам, що зазнали лиха, якщо він мав можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу та пасажирів.

Обов'язок капітана надавати допомогу виникає при зіткнен­ні суден, а також коли на шляху судна зустрічаються особи, що зазнали лиха. Крім того, капітан і його екіпаж повинні мати реальну можливість надати таку допомогу без серйозної небез­пеки для судна, пасажирів і його екіпажу.

Суб'єктивна сторона злочину виражається в прямому умислі до факту ненадання допомоги. Винний усвідомлює, що судно чи люди зазнали лиха та потребують допомоги і що він повинен і має можливість надати їм допомогу, але не робить цього.

Суб'єктом цього злочину є тільки капітан судна.

Покарання за злочин: за ст. 284 - штраф до ста неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмежен­ня волі на строк до двох років.

Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден (ст. 285). З об'єктивної сторони злочин вира­жається в неповідомленні капітаном судна іншому судну, що зіткнулося з ним на морі, назви і порту приписки свого судна, а також місця свого відправлення та призначення, незважаючи на наявність можливості подати ці відомості. Капітан може по­відомити ці дані в будь-якій формі (усно, письмово, по радіо, телеграфу тощо). Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є місце зіткнення суден - на морських шляхах.

Суб'єктивна сторона злочину виражається тільки в прямо­му умислі.

Суб'єктом злочину є капітан судна.

Покарання за злочин: за ст. 285 - штраф до п'ятдесяти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців.

§ 3. Злочини, які посягають на безпеку руху та експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту

Порушення правил безпеки дорожнього руху або екс­плуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286). Стаття містить три частини. У частині 1 ст. 286 КК дається опис об'єктивної сторони складу злочину. Це порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спри­чинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У примітці до цієї статті перераховано транспортні засоби, на яких може бути вчинено цей злочин. До них належать всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї та тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.

Серед автомобілів є вантажні та легкові, машини спеціально­го призначення - санітарні, пожежні, спортивні, автокрани, на­вантажувачі, вишки, поливальні, а також автобуси. Трактори - це самохідні колісні машини та на гусеничному ходу, призначені для перевезення вантажів, а також виконання різноманітних робіт - сільськогосподарських, будівельних, лісових тощо. Інші самохідні машини призначені для будівельних, дорожніх, сільсько­господарських тощо робіт - грейдери, комбайни, бульдозери, кра­ни, екскаватори і т. д. Трамваї та тролейбуси (пасажирські, ван­тажні, колієукладальні, ремонтні, спеціального обслуговування) належать до міського електротранспорту, рух яких здійснюєть­ся відповідно до Правил дорожнього руху. Мотоцикли і моторо­лери (дорожні, спортивні, спеціального призначення) можуть бути з боковим причепом та без нього. Вони повинні мати двигун з робочим обсягом 50 куб. см і більше. Сюди також слід відносити мотоколяски й інші транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг^[83]. До інших механічних транспорт­них засобів, які приводяться в рух за допомогою двигуна, нале­жать різного роду всюдиходи, аеросани, амфібії й ін., крім мо­педів, тобто двоколісних транспортних засобів, які мають двигун з робочим обсягом до 50 куб. см.

Об'єктивна сторона злочину характеризується трьома оз­наками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням і наслідками.

Діяння (дія чи бездіяльність) полягає в порушенні правил безпеки руху або експлуатації транспорту.

Порушення правил безпеки руху може полягати в переви­щенні швидкості, порушенні правил обгону, об'їзду перешкод, проїзду перехресть, користування світловими приборами, бук­сирування, а також їзди з причепом тощо. Порушення правил експлуатації може полягати в недотриманні водієм технічних умов експлуатації, у порушенні порядку перевезення пасажирів, у неправильному завантаженні, укладанні та закріпленні ван­тажів. За ст. 286 КК кваліфікуються лише такі порушення пра­вил експлуатації, які пов'язані з безпекою руху транспортних засобів. Тому не можуть кваліфікуватися за цією статтею пору­шення таких правил експлуатації, що не пов'язані з безпекою руху. Це, наприклад, порушення термінів технічного обслуго­вування транспорту або недотримання вимог при застосуванні видів пально-мастильних та інших матеріалів тощо. Порушен­ня вимог законодавства про охорону праці, а також порушення правил безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних, сільськогосподарських, будівельних та інших робіт не підпадає під ознаки ст. 268 КК.

Потрібно розрізняти транспортні засоби, які призначені тільки для перевезення вантажів і пасажирів, від інших самохідних машин (трактори, комбайни, бульдозери, грейдери тощо). Перші завжди рухаються згідно з Правилами дорожнього руху. Інші самохідні машини можуть використовуватися для перевезення вантажів, а також для виконання різних робіт (сільськогоспо­дарських, дорожніх, будівельних та ін.). Якщо такі машини пере­бувають у транспортному стані, їх рух здійснюється відповідно до Правил дорожнього руху. Виконання такими машинами інших робіт в процесі руху регламентується іншими правилами та інструкціями, порушення яких за певних умов може кваліфіку­ватись за іншими статтями Кримінального кодексу.

Відповідальність за ст. 286 КК диференційована залежно від тяжкості наслідків, які настали. В частині 1 йдеться про серед­ньої тяжкості тілесні ушкодження, в частині 2 - тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого, в частині 3 - загибель кількох осіб.

Причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину.

Суб'єктивна сторона цього злочину визначається складні­стю об'єктивної сторони. В зв'язку з цим психічне ставлення особи слід визначати як до факту порушення правил, так і до наслідків цього порушення. Порушення правил може бути вчи­нено з прямим умислом або зі злочинною недбалістю. До наслідків порушення може бути тільки необережність (злочин­на самовпевненість або недбалість).

Суб'єктом злочину є особа, що керує транспортним засобом, яка досягла 16-літнього віку. Під час навчальної їзди в автомо­білях із подвійним керуванням суб'єктом злочину може бути виз­наний інструктор, який здійснює навчання курсанта.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 286 - штраф до ста неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 286 - позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого; за ч. 3 ст. 286 - позбавлен­ня волі на строк від семи до дванадцяти років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Випуск в експлуатацію технічно несправних транспорт­них засобів або інше порушення правил їх експлуатації (ст. 287). У диспозиції статті описані ознаки об'єктивної сторони складу злочину: випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів, допуск до керування транспортним за­собом особи, яка перебуває в стані сп'яніння або не має права на керування транспортним засобом, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуа­тацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушко­дження або його смерть.

У КК законодавець назвав види транспортних засобів, на яких може вчинюватись цей злочин (примітка до ст. 286 КК).

Об'єктивна сторона злочину характеризується трьома оз­наками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням і наслідками.

Діяння (дія або бездіяльність) характеризується випуском в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів, тобто в дозволі на виїзд у рейс чи поїздку транспортного засобу з несправ­ностями гальмової системи, рульового управління, зовнішніх світлових приборів, склоочисників, коліс тощо.

Допуск до керування транспортним засобом особи, яка пере­буває в стані сп'яніння, яке може бути зумовлено вживанням останнім алкогольних напоїв, наркотичних засобів, інших ток­сичних речовин, які одурманюють і т.п. Керування — це безпосе­реднє виконання особою функцій водія під час руху, тобто коли особа, сівши за кермо, приводить транспортний засіб у рух.

Для кваліфікації злочину не має значення місце керування транспортним засобом - це може бути шлях, вулиця, місце сто­янки автомобіля, двір, територія підприємства тощо.

Допуск до керування транспортним засобом особи, яка не має права на керування, є тоді, коли така особа взагалі не має посвідчення водія або позбавлена прав водія, або не має відпо­відного дозволу (категорії) для керування певним видом транс­порту.

Інше грубе порушення правил експлуатації транспорту може полягати в порушенні режиму роботи водіїв, у невиконанні інших вимог, які забезпечують безпеку експлуатації транспор­ту, у випуску в рейс із тяжкими умовами руху водіїв, кваліфіка­ція яких не відповідає підвищеним вимогам, у невиконанні ви­мог з регулярного медичного огляду водіїв.

Наслідками злочину є середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження, загибель однієї і більше осіб. Встановлення при­чинного зв'язку в цьому злочині має певну складність, оскільки він має тут опосередкований характер. Шкідливі наслідки спри­чиняються не безпосередньо винним, а діянням іншої особи - водієм транспортного засобу.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується складною формою вини. Завідомість, яка вказано в диспозиції статті щодо діяння, означає, що особі відомо про безумовну, явну технічну несправність транспортного засобу, про інші грубі порушення правил експлуатації, які забезпечують безпеку руху. Усвідом­люючи суспільну небезпеку і протиправність своєї поведінки, винний бажає вчинити вказане в статті діяння.

Психічне ставлення особи до суспільно небезпечних наслідків виражається в необережності (злочинна самовпевненість або недбалість).

Суб'єктом злочину є посадові особи підприємств і органі­зацій, які відповідають за технічний стан і експлуатацію транс­портних засобів (головний інженер, інженер з безпеки руху транспорту, начальник колони, механік гаража або маршруту), водії, за якими закріплений транспортний засіб, що належить різним організаціям чи фізичним особам, а також власники транспортних засобів.

Покарання за злочин: за ст. 287 - штраф до ста неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на такий самий термін із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів на строк до трьох років або без такого.

Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убез­печення дорожнього руху (ст. 288). У диспозиції статті озна­ки об'єктивної сторони складу злочину викладено, як порушен­ня правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення до­рожнього руху, вчинене особою, відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт чи утримання шляхів, вулиць, залізнич­них переїздів, інших шляхових споруд, або особою, яка виконує такі роботи, якщо це порушення спричинило потерпілому се­редньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкоджен­ня або смерть.

З об'єктивної сторони злочин характеризується трьома оз­наками: а) діянням (дія або бездіяльність); б) наслідками; в) при­чинним зв'язком між діянням і наслідками.

Діяння виражається в порушенні правил, норм і стандартів при будівництві, реконструкції, ремонті або утримуванні шляхів. Наслідками цього злочину можуть бути середньої тяж­кості тілесні ушкодження, тяжке тілесне ушкодження, смерть потерпілого.

Причинний зв'язок у цьому злочині має, як правило, опосе­редкований характер.

Суб'єктивна сторона розглянутого злочину визначається складністю його об'єктивної сторони. Вина до порушення пра­вил, норм і стандартів може бути як умисною (прямий умисел), так і необережною (злочинна недбалість). Психічне ставлення винного до суспільно небезпечних наслідків може виражатися тільки в необережності (злочинна самовпевненість або недба­лість).

Суб'єкт злочину - особа, яка досягла 16-літнього віку, відпо­відальна за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію автомобільних шляхів, вулиць, залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів та інших споруд, а також особа, яка виконує зазначені роботи.

Покарання за злочин: за ст. 288 - штраф до ста неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до п'яти років.

Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289). Стаття містить чотири частини і примітку. У частині 1 ст. 289 КК дається характеристика об'єктивних ознак складу злочину, як незаконного заволодіння транспортним засобом із будь-якою метою. Перелік транспортних засобів, які є предметом злочину, дано в примітці до ст. 286 КК.

Відповідно до примітки ст. 289 КК під незаконним заволодін- ням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно з будь- якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транс­портного засобу у власника чи користувача, всупереч їх волі.

Заволодіння може здійснюватися таємно або відкрито, шля­хом обману або зловживання довірою. Воно може мати місце під час руху транспортного засобу, коли винний установлює контроль і примушує водія виконувати його розпорядження і рухатися в зазначеному напрямку. Заволодіння має протиправ­ний характер. Це означає, що винний не має права на викорис­тання транспортного засобу для поїздки на ньому. Проти- правності немає у випадках, якщо поїздка на транспортному засобі відбувається в стані крайньої необхідності, наприклад, для доставки важко хворого в лікарню, або для усунення небез­пеки, яка виникла внаслідок пожежі, повені тощо.

Закінченим злочин визнається з моменту запуску двигуна і початку руху або після початку буксирування без запуску дви­гуна. Проникнення в гараж чи у транспортний засіб, спроба запустити двигун повинні розглядатися як замах на заволодін- ня транспортним засобом.

Суб'єктивна сторона злочину виражається тільки в прямому умислі. Заволодіння може відбуватися з будь-якою метою для привласнення транспортного засобу, для доставки вантажу, для того, щоб доїхати до певного місця, або навіть покататися тощо.

Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289, є особа, яка досягла 16-літнього віку, а злочинів, передбачених частинами 2 та 3 ст. 289, — 14-річного віку. Судова практика не визнає суб'єк­том цього злочину членів сім'ї власника транспортного засобу, водіїв, за якими такий засіб закріплений.

У частині 2 ст. 289 КК передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або по­вторно, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди потерпілому.

Відповідно до другого абзацу примітки ст. 289 КК під пов­торністю слід розуміти вчинення особою таких дій, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або зло­чин, передбачений статтями 185, 186, 187, 189, 190, 191, 262 цьо­го Кодексу.

Заволодіння транспортним засобом із проникненням у при­міщення або інше сховище означає вторгнення в приміщення або інше сховище з метою заволодіння транспортним засобом. Воно може здійснюватися таємно, відкрито, з подоланням пе­решкод чи опору потерпілого, шляхом обману тощо.

Приміщення - це різного роду будівлі, споруди, які призна­чені для розміщення транспортних засобів або іншого майна. Інше сховище - це призначені для постійного або тимчасового збереження (стоянки) транспортних засобів ділянки території, які обладнані огорожею, навісом, іншими технічними засобами чи забезпечені охороною.

Частина 3 ст. 289 КК встановлює більш сувору відпові­дальність за заволодіння транспортним засобом, що поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені організованою групою, або щодо транспортного засобу, вартість якого у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Частина 4 цієї статті передбачає спеціальний вид звільнен­ня від кримінальної відповідальності особи, яка вперше вчини­ла дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків неза­конного заволодіння транспортним засобом із застосуванням будь-якого насильства до потерпілого чи погрозою застосуван­ня такого насильства). При цьому особа повинна добровільно заявити про це правоохоронним органам, повернути транспорт­ний засіб власникові та повністю відшкодувати завдані збитки. Таке звільнення є прерогативою суду.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 289 - штраф від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; за ч. 2 ст. 289 - позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років; за ч. 3 ст. 289 - позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Знищення, підробка або заміна номерів, вузлів та агре­гатів транспортного засобу (ст. 290). У диспозиції статті об'єк­тивна сторона описана як знищення, підробка або заміна іден­тифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з іден­тифікаційним номером транспортного засобу.

Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відноси­ни, які забезпечують порядок реєстрації транспортних засобів, достовірність номерів їх основних частин і агрегатів. Предме­том є двигун, кузов, шасі чи номерна панель, на яких заводсь­ким способом зроблені позначення номерів. При реєстрації транспортних засобів у технічний паспорт заносяться ці номе­ри, за якими такий засіб може бути ідентифіковано. При зни­щенні номерів знищують всі цифри чи букви з агрегату, а при підробці — одну чи кілька цифр або букв.

Суб'єктивна сторона злочину виражається в прямому умислі.

Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-ти років.

Покарання за злочин: за ст. 290 - штраф у розмірі від п'ятде­сяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

§ 4. Інші злочини, які посягають на безпечну роботу транспорту

Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291). Об'єк­тивна сторона виражається в порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Злочин може мати місце на всіх видах механічного транс­порту. Об'єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'яз­ком між ними.

Порушення чинних на транспорті правил визначається умо­вами роботи певного виду транспорту. Воно може вчинюватись при використанні гужового транспорту, прогоні худоби через залізничні колії, проїзді сільськогосподарських та інших машин через залізничні колії у невстановлених місцях, у переході ву­лиці, дороги у невстановленому місці або на заборонений сиг­нал світлофора тощо.

Для кримінальної відповідальності достатньо загибелі хоча б однієї людини. До інших тяжких наслідків належить заподі­яння потерпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних уш­коджень, великої матеріальної шкоди. Для встановлення при­чинного зв'язку в суді нерідко призначаються експертизи.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується пси­хічним ставленням особи до вчиненого нею діяння і його наслідків. Порушення може бути як умисним (прямий умисел), так і необережним (злочинна недбалість). Щодо наслідків, то вина до них може бути тільки необережною.

Суб'єктом злочину можуть бути пасажири, пішоходи, вело­сипедисти, погоничі та пастухи худоби, особи, що керують гу­жовим транспортом, які досягли 16-річного віку.

Покарання за злочин: за ст. 291 - штраф до ста неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до п'яти років.

Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та на- фтопродуктопроводів (ст. 292). Стаття складається з трьох частин. У частині 1 ст. 292 КК дається опис об'єктивних ознак складу злочину. Це пошкодження або руйнування магістраль­них нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов'язаних із ними об'єктів, споруд, засобів автоматики, зв'язку, сигналізації, якщо це призвело до порушен­ня нормальної роботи зазначених трубопроводів або створю­вало небезпеку для життя людей

Предметом злочину є магістральні трубопроводи, відводи від них, інші об'єкти, технологічно пов'язані з трубопроводами, які забезпечують їх нормальне функціонування, а також спору­ди, засоби зв'язку, сигналізації, автоматики тощо.

Не є предметом цього злочину трубопроводи, які не нале­жать до магістральних, а також водопроводи, аміакопроводи, каналізаційні та меліоративні мережі, та ін.

Об'єктивна сторона цього злочину виражається в діях, на­слідках і причинному зв'язку між ними.

Дії особи полягають у пошкодженні або руйнуванні зазначе­них у статті предметів.

Пошкодження - це протиправний вплив на предмет, що ви­водить з ладу окремі ділянки трубопроводу, споруди на них, за­соби зв'язку, сигналізації, які забезпечують нормальне функці­онування магістрального трубопроводу, внаслідок чого вони стають непридатними для експлуатації відповідно до свого цільового призначення.

Руйнування - це протиправний вплив на об'єкт магістраль­ного трубопроводу шляхом порушення його цілісності та структу­ри, внаслідок чого трубопровід стає непридатним для експлуатації. Слід мати на увазі, що трубопровід не може бути зруйнований. Зруйнованими можуть бути лише окремі споруди, агрегати, вуз­ли, які забезпечують нормальне його функціонування.

Наслідком злочину є порушення нормальної роботи трубо­проводу, якщо він або взагалі не здійснює транспортування наф­ти, газу чи нафтопродуктів, або хоча і працює, але не на проект­ну потужність.

Крім того, у частині 1 ст. 292 КК наслідком вважається і ство­рення загрози для життя людей.

Закінченим цей злочин є з моменту пошкодження або руйну­вання предмета посягання і створення загрози настання тяж­ких наслідків.

Причинний зв'язок повинен бути встановлений між діями особи і порушенням нормальної роботи трубопроводів або ство­ренням загрози для життя людей.

Суб'єктивна сторона цього злочину визнаїчається його об'єк­тивною стороною. Пошкодження або руйнування може бути вчинено як умисно, так і необережно. До наслідків також може бути умисел або необережність.

Суб'єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-літнього віку.

У частині 2 ст. 292 КК передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загальнонебезпечним способом. Останній має місце там, де діяння вчинюється шляхом вибуху, підпалу, затоплення тощо, спо­собами, що значно підвищують суспільну небезпечність злочину.

Частина 3 ст. 292 КК встановлює відповідальність за пошко­дження або руйнування трубопроводів, якщо вони спричинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки, або вчинені організованою групою.

Більшість зазначених ознак уже розглядалися в §1 цього роз­ділу. Щодо значного забруднення довкілля, то при його визна­ченні слід враховувати розмір збитків, заподіяних довкіллю, а також чи привело забруднення до захворювання людей, до зни­щення тварин чи рослин, на якій площі відбулося забруднення, у тому числі необхідно враховувати збитки, пов'язані з витратами, необхідними для ліквідації наслідків забруднення.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 292 - штраф до ста неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до п'яти років; за ч. 2 ст. 292 - обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. 3 ст. 292 - позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии