Зайняття забороненими видами господарської діяльності

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 41Следующая ⇒

(ст. 203). Безпосередній об'єкт злочину — суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю.

Об'єктивна сторона злочину виражається в зайнятті вида­ми господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених іншими стат­тями КК.

Чинне законодавство не передбачає єдиного вичерпного пе­реліку заборонених видів господарської діяльності. Тому при застосуванні ст. 203 важливим є врахування того, що у ній йдеть­ся про спеціальну законодавчу заборону певного виду госпо­дарської діяльності. Це означає, що законодавець установлю­вав заборону, враховуючи головним чином особливості певно­го виду господарської діяльності. Ті самі особливості діяльності визначають суспільно небезпечний характер порушення такої заборони.

Такі спеціальні заборони, зокрема, передбачено в ст. 4 Зако­ну України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р.¹, у якій міститься перелік видів господарської діяльності, що можуть здійснюватися тільки державними підприємствами (наприклад космічний запуск ракет), підприємствами певних організацій­но-правових форм (наприклад проведення ломбардних опе­рацій — також і повними товариствами) або підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (на­приклад виробництво деяких видів бензину).

Більш широке тлумачення спеціальних заборон лежить в основі роз'яснень із цих питань, даних Пленумом Верховного Суду України, який поширює дію ст. 203 на порушення забо­рон, пов'язаних із певними категоріями осіб, наприклад, з тими, що мають непогашену або не зняту судимість за окремі злочини (див. п. 8 вищезазначеної постанови від 25 квітня 2003 р. № 3).

Не утворює ознак цього злочину зайняття дозволеними ви­дами господарської діяльності, що вчинюється особами, яким взагалі заборонено займатися підприємницькою діяльністю (наприклад військовослужбовцям).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Господарського кодексу України пе­релік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюється виключно законом.

Злочин вважається закінченим із початку зайняття заборо­неною господарською діяльністю.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел.

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 16-річного віку.

Зайняття забороненою господарською діяльністю кваліфі­кується за ст. 203 лише у разі, якщо це діяння не передбачено спеціальною нормою. Тому, наприклад, виготовлення і розпов­сюдження предметів порнографічного характеру кваліфікуєть­ся лише за ст. 301.

Частина 2 ст. 203 встановлює відповідальність за ті самі дії, пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах (згідно з при­міткою до цієї статті - це тисяча й більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або вчинені особою, раніше суди­мою за такий злочин.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 203 - штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбав­ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяль­ністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 203 — обмеження волі на строк до п'яти років із позбавленням права обіймати певні по­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности