Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Політична реформа в Україні: досягнення та проблеми
Із 08.2002 року по 03.2003-го в Україні тривала активна дискусія щодо проведення політичної реформи та внесення відповідних змін до Конституції. Однією з причин низької ефективності реформ та формування громадянського суспільства в Україні, за загальним визначенням, є відсутність взаємодії гілок влади, а на певних етапах і відкрите протистояння між виконавчою владою на чолі з Президентом та законодавчою владою. Саме усвідомлення цього факту в суспільстві призвело до внесення на порядок денний питання про політичну реформу. Актуальність політичної реформи обумовлюється також прийнятим курсом України на євроінтеграцію. Адже серед вимог до країн-претендентів на вступ до ЄС - перш за все розвиток демократії. Саме цими обставинами обумовлена значна увага політичних сил і влади питанню зміни існуючої системи політичного управління державою. Неодноразово на необхідності проведення політичної реформи акцентував увагу тодішній президент Л. Кучма.
Протягом 2001 – 2004 років в Україні з’явилося дуже багато проектів конституційної реформи. Проекти множилися, але сам процес внесення змін до Конституції затягувався у часі, оскільки ніхто з учасників політичного процесу не бажав поступатися владними повноваженнями. Лише в результаті кризи, яка виникла в ході підбиття підсумків другого туру президентських виборів 8.12.2004 року Верховна Рада ухвалила Закон України „Про внесення змін до Конституції України». Вищезазначений Закон, який вступив в силу 1 січня 2006 року, має як свої переваги, так і недоліки. До основних переваг слід віднести: суттєве посилення уряду; розширення повноважень ВР у сфері відносин з урядом; додаткові повноваження Президента на розпуск парламенту та інші.
Але закон не позбавлений і протиріч, а саме:
|
