Культура, освіта, наука в умовах нового століття.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 39 из 52Следующая ⇒

03.1995-05.1996р. главою уряду був Є. Марчук. Катастрофічний борг перед Росією за енергоносії, балансуюча на грані громадянської війни криза в Криму, падіння життєвого рівня людей – ось "господарство", котре дісталось Марчуку в ті дні. Протягом 1995-1996 рр. завдяки енергійним зусиллям Національного банку України, очолюваного В. Ющенком, удалося зупинити постійне падіння купоно-карбованця, що було необхідною передумовою для здійснення грошової реформи.

05.1996р.-07.1997р. главою уряду був Павло Лазаренко. В період його правління буоло остаточно прийнято Конституцію. У вересні 1996 р. було запроваджено національну грошову одиницю гривню, що стала важливим атрибутом державності та кроком до оздоровлення і стабілізації фінансової системи держави. Врешті, під впливом зазначених процесів та прямих звинувачень Прем'єр-міністра П. Лазаренка в корупційних діях Президент своїм Указом від 2 липня 1997 р. звільняє його із займаної посади.

Новим главою уряду з липня 1997р.-12.1999р. президент призначає Валерія Пустовойтенка. Надзвичайно серйозним випробуванням для нового уряду стала світова фінансова криза 1997-1998 рр., яка за оцінками фахівців набула ознак глобальної катастрофи. Комісія підготувала Концепцію адміністративної реформи, яка була схвалена в березні 1998 р. Головною метою даної реформи є поетапне створення такої системи державного управління, яка б відповідала стандартам демократичної правової держави з соціальне орієнтованою ринковою економікою.

З грудня 1999 р. по квітень 2001 р. прем’єр-мінстром став В.Ющенко. Були прийняті важливі рішення, спрямовані на запровадження нової концепції державного управління, створення більш ефективної системи виконавчої влади, підвищення керованості суспільно важливих процесів, реформування державної служби, зменшення чисельності управлінського апарату.

Наступним главою уряду було призначено з травня 2001 р. по листопад 2002 р. Анатолія Кінаха. З формуванням нового уряду суспільно-політичне становище в країні дещо стабілізувалося. У лютому 2002 р. Верховна Рада України здійснила вирішальні кроки на складному шляху судово-правової реформи, прийнявши довгоочікуваний Закон «Про судоустрій України». В листопаді цього ж року в Празі на засіданні Комісії на рівні міністрів закордонних справ було затверджено План дій Україна – НАТО.

Незалежна Українська держава гостро відчула потребу опрацювання законодавчої бази в галузі культури. Глибокі зміни мали відбутися також у галузі освіти, науки. Важливим документом, який схвалила Верховна Рада України 19 лютого 1992 р., стали "Основи законодавства про культуру".

Це ґрунтовна програма розвитку національної культури, яка практично поривала з тоталітарним минулим, ставила розвиток культури на пріоритетний шлях. Вагомим був внесок у розвиток культури української інтелігенції.

Загальнокультурного значення набув скликаний в Одесі в листопаді 1991 р. перший Всеукраїнський міжнаціональний конгрес з проблем духовного відродження народів, які живуть в Україні. Увесь 1992 р. проходив під знаком великомасштабних культурно-політичних акцій. Важливим напрямом культурного процесу є повернення в Україну її культурних та історичних цінностей.

Подією всеукраїнського масштабу стало відкриття у Львові 24 серпня 1992 р. пам'ятника Тарасові Шевченкові. А 27—29 серпня того ж року на Святоюрській горі перепоховано патріарха Української греко-католицької церкви кардинала Йосифа Сліпого.

З проголошенням державної незалежності розпочато перебудову в системі освіти. Згідно з розробленою 1992 р. Державною національною програмою "Українська освіта в XXI столітті", новостворена система національної освіти мала позбутися залишеної в спадок "репресивної педагогіки", гостро постала проблема атестації педагогічних кадрів, технічного забезпечення шкіл, видання підручників, упровадження нових критеріїв оцінки знань. У 1992 р. Верховна Рада схвалила "Закон про освіту", а в грудні 1993 р. — зміни та доповнення до "Закону про підприємництво", які передбачали створення будь-яких приватних навчальних закладів тільки за дозволом Міністерства освіти.

До успіхів у галузі науки і освіти слід віднести відкриття 1992 р. навчального і наукового закладу нового типу — незалежного університету "Києво-Могилянська академія".

На Лівобережній Україні переважає російськомовне викладання, що заборонене законом, але влада, яка сама використовує рос. мову не застосовує жодних санкцій до порушень. Однією із складовою модернізації освіти є і широка комп'ютеризація навчальних закладів.

В період незалежності України вищі навчальні заклади набувають більшої самостійності у своїй діяльності, проте з приходом на пост Міністра освіти, науки, культури і спорту Табачника автономність поступово втрачається.

Провідним науковим центром сучасної України залишається Національна Академія наук. Однак в її діяльності нагромадились серйозні проблеми. Понад 90% нових технологічних розробок не впроваджується у виробництво. Серйозною вадою є поділ науки на академічну, вузівську і галузеву.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры