Загальна корисність                         Гранична корисність

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 23Следующая ⇒

Більшість благ мають властивість спадної граничної корисності, відповідно до якої чим більше споживання деякого блага, тим менше збільшення корисності, отримуваної від одиничного збільшення споживання даного блага: Це пояснює, чому крива попиту на ці блага має негативний нахил. З графіків загальної та граничної корисності видно, що для людини корисність першої одиниці споживаного нею блага висока, однак у міру насичення її потреби кожна наступна одиниця приносить усе менше і менше задоволення.

Принцип (закон) спадної корисності називають першим законом Госена, від імені німецького економіста Г.Госена (1810-1859), який сформулював його у 1854 р.

Даний закон містить у собі два положення. Перше стверджує падіння корисності наступних одиниць блага в одному безперервному акті споживання, так що в границі забезпечується повне насичення даним благом. Друге положення стверджує падіння корисності перших одиниць блага при повторних актах споживання.

Закон спадної граничної корисності полягає у тому, що в міру споживання нових порцій того самого блага його загальна корисність зростає уповільнено.

Закон спадної граничної корисності не універсальний, оскільки в ряді випадків гранична корисність наступних одиниць блага спочатку зростає, досягає максимуму і тільки потім починає знижуватися. Подібна залежність існує для невеликих порцій подільних благ.

Другий закон Госена полягає у твердженні, що корисність, отримувана від останньої грошової одиниці, витраченої на придбання якого-небудь блага, однакова незалежно від того, на яке саме благо вона витрачена. Щоб отримати максимальне задоволення від придбаних благ, раціональний споживач повинен керуватися правилом максимізації корисності: розподіляти свій грошовий дохід так, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожний куплений товар, приносила однакову додаткову (граничну) корисність.

Закон спадної граничної корисності економічного блага (І закон Госсена).

Гранична корисність— це зміна загальної корисності внаслідок споживання однієї додаткової одиниці блага, тобто додаткове задоволення від споживання кожної останньої (додаткової) одиниці товару. Гранична корисність– це додаткова корисність, яку отримує людина від кожної останньої або кожної додаткової одиниці спожитого блага. Функцію граничної корисності можна виразити формулою:

де ∆ТU – приріст загальної корисності;

∆Q – приріст обсягу споживаного блага.

У алгебраїчному розумінні, гранична корисність є похідною від функції загальної корисності блага:

.

Графічно функція граничної корисності має вигляд кривої з від’ємним нахилом.

                      MU

 

 

                                                         MU

 

                                   1 2 3 4 5                 Q

 

Від’ємний нахил кривої відображає закон спадної граничної корисності. Крива граничної корисності прямує зверху вниз зліва направо і показує зменшення граничної корисності у міру збільшення кількості спожитого блага.

Більшість благ мають властивість спадної граничної корисності, відповідно до якої чим більше споживання деякого блага, тим менше збільшення корисності, отримуваної від одиничного збільшення споживання даного блага: Це пояснює, чому крива попиту на ці блага має негативний нахил. Для людини корисність першої одиниці споживаного нею блага висока, однак у міру насичення її потреби кожна наступна одиниця приносить усе менше і менше задоволення.

Принцип (закон) спадної корисності називають першим законом Госена, від імені німецького економіста Г.Госена (1810-1859), який сформулював його у 1854 р.

Даний закон містить у собі два положення. Перше стверджує падіння корисності наступних одиниць блага в одному безперервному акті споживання, так що в границі забезпечується повне насичення даним благом. Друге положення стверджує падіння корисності перших одиниць блага при повторних актах споживання.

Закон спадної граничної корисності полягає у тому, що в міру споживання нових порцій того самого блага його загальна корисність зростає уповільнено.

Закон спадної граничної корисності передбачає, що усі решта чинників такі як дохід, смаки, уподобання, є постійними величинами. Закон спадної граничної корисності поширюється на більшість благ, хоча не є універсальним, оскільки в ряді випадків гранична корисність наступних одиниць блага спочатку зростає, досягає максимуму і тільки потім починає знижуватися. Подібна залежність існує для невеликих порцій подільних благ. Існують і винятки з закону спадної граничної корисності. Антикваріат, колекціонування марок чи монет, додаткові сигарети тощо.

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться:

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?