Корисність споживача в економічній теорії.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 23Следующая ⇒

Теорія поведінки споживача.

На ринку товарів і послуг перед споживачем постійно постає проблема вибору економічного блага. Основними факторами споживацького вибору є споживацькі переваги, ціни на това­ри та дохід споживача. Споживач буде обирати лише те економічне благо, в якому є потреба, тобто те благо, яке має для нього певну корисність.

Корисність— це здатність товару або послуги задовольняти потреби людини; задоволення, яке отримує людина від споживання товару чи послуги. Корисність - це поняття суб'єктивне. Корисність одного і того ж товару може бути зовсім різною для різних людей, і навіть для тієї ж особи за різних умов (наприклад, порція морозива у липні і січні). Суб'єктивність корисності ускладнює її кількісне вимірювання, проте часто для зручності аналізу вводять уявну одиницю корисності — ютиль (з англ. utilitу — корисність).

Залежність між кількістю спожитих одиниць товару та рівнем задоволення споживача виражають за допомогою функції корисності. Такий підхід до вивчення корисності називають кардиналістським.

Функція корисності - співвідношення між обсягами спо­житих товарів та послуг і рівнем корисності:

,

де U – корисність;

Q – обсяги відповідних споживчих товарів.

Двома основними поняттями кількісного підходу до аналізу корис­ності є загальна корисність і гранична корисність. Загальна корисність (ТU) — це сумарна величина задоволення від споживання конкретної кількості товару Q. Гранична корисність (MU) — це зміна загальної корисності внаслідок споживання однієї додаткової одиниці блага, тобто додаткове задоволення від споживання кожної останньої (додаткової) одиниці товару.

Основною властивістю функції загальної корисності (ТU) є те, що вона змінюється не пропорційно зміні кількості одиниць спожитого блага. В міру збільшення споживання блага загальна корисність зростає усе повільніше, при певній кіот кості одиниць блага вона досягає максимуму (відбувається насичення потреби). Подальше споживання може привести до зменшення загальної корисності від споживання блага.

                 ТU

 

 

                                                      ТU

 

 

                            1 2 3 4 5              Q

Як видно, споживання кожної наступної одиниці товару забезпечує все менший приріст загальної корисності або, інакше кажучи, гранична корисність зменшується. У точці, в якій крива ТU максимуму, гранична корисність товару MU дорівнює нулю. Подальше споживання товару супроводжується від'ємними значеннями граничної корисності і, як наслідок, зниженням загальної корисності.

                      MU

 

 

                                                         MU

 

                                   1 2 3 4 5                 Q

 

Дана залежність відображає закон спадної граничної корисності - при споживанні кожної наступної одиниці товару величина додаткового задоволення для людини зменшується. Даний закон отримав назвупершого  закону Голена (від імені німецького вченого Г.Госена)

Основна проблема із застосуванням функції корисності полягає утому, що корисність — поняття суб'єктивне, вона не має кількісного виміру, тому блага можуть бути виміряні тільки порядково, тобто споживач може визначити лише послідовність, в якій він обирав би ці блага для задоволення своїх потреб. Такий підхід у теорії поведінки споживача назвали ординалістським.

Суб’єктивізм оцінок споживача є основою для індивідуалістичного підходу в теорії споживчого вибору. Кожен споживач розглядається як незалежний, суверенний індивід який вільно здійснює вибір економічних благ керуючись лише своїми власними оцінками і своєю волею.

В основі теорії споживчого вибору лежить гіпотезапрораціональну поведінку споживача.Її суть полягає у тому, що споживач здатен оцінювати корисність тих чи інших благ, ранжувати їх за ступінню корисності та із всіх благ вибирати ті, які принесуть йому найбільшу корисність. Основними припущеннями, які покладені в основу теорії споживацького вибору, є:

- більша кількість товару привабливіша для споживача, ніж менша;

- якщо є два товари А і В, то споживач може віддати перевагу одному з них або визнати, що вони для нього рівноцінні: А>В; А < В; А = В;

- якщо споживач віддає перевагу товару А порівняно з товаром В, а товару В порівняно з товаром С, то він віддає перевагу товару А порівняно з товаром С;

- споживач витрачає свій бюджет таким чином, щоб отримати максимальне задоволення від суми придбаних економічних благ.

⇐ Предыдущая9101112131415161718Следующая ⇒

Поделиться:

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?