Методологія мікроекономічного аналізу.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 23Следующая ⇒

Мікроекономіка, здійснюючи дослідження, виходить з наступних методологічних передумов:

а) економічного атомізму, що означає, що мікроекономіка зосереджує свою увагу на поведінці окремих економічних суб'єктів, які приймають і реалізують свої рішення в процесі економічної діяльності;

б) економічного раціоналізму, сутність якого складається у допущенні оцінки економічними агентами своїх вигод і витрат, порівняння яких у процесі прийняття економічних рішень дає можливості установити найбільш ефективні дії конкретного економічного агента, що забезпечують витяг максимального доходу.

Метод мікроекономіки – це сукупність прийомів і способів, за допомогою яких вона здійснює дослідження поведінки економічних суб’єктів й механізму функціонування ринку. Метод, з одного боку, відображає пізнані закони досліджуваної сфери навколишнього світу, а з другого — виступає як засіб подальшого пізнання. Таким чином, він є одночасно і результатом процесу пізнання, і його передумовою. У мікроекономічних дослідженнях використовують як загальнонаукові методи, так і спеціальні.

На різних етапах розвитку в економічній теорії використовували різні методи досліджень, більшість з яких зберігають своє значення і в сучасній науці. Серед основних методів необхідно виділити такі: формальна логіка, діалектика, системні методи дослідження, економічні експерименти та інші.

Важливе значення в мікроекономічних дослідженнях має розробка теорійімоделей. Мікроекономічні дослідження розпочинаються зі збору та вивчення фактів економічного життя, їх узагальнення, виділення найсуттєвіших, дослідження причинно-наслідкових зв'язків дають змогу встановити мотиви поведінки економічних суб'єктів. Основним методом мікроекономіки є моделювання, тобто побудова моделі і її дослідження.

Економічна модель - це система взаємозв'язків між економічними змінними, яка дає змогу прогнозувати результат, тобто передбачити, як зміни економічних умов вплинуть на економічні результати.

Економічні змінні - це натуральні або вартісні величини, що можуть набувати ряд можливих значень.

Будь-яка модель передбачає відтворення взаємозв'язків між елементами системи на підставі констант та змінних величин. Метою економічного моделювання є розуміння функціонування того чи іншого сектора економіки. Моделі є досить різноманітними. Вони розрізняються: за рівнем узагальнення (абстрактно-теоретичні; конкретно-економічні), часом і характером дії (статичні, динамічні), характером взаємозв'язку елементів (лінійні і нелінійні) і т. д.

Залежно від об'єктів дослідження розрізняють два види економічних моделей: оптимізаційні і рівноважні. Перші використовують для вивчення поведінки окремих економічних суб'єктів, які прагнуть досягти своєї мети. За допомогою інших вирішуються завдання щодо результатів взаємодії сукупності суб'єктів і з'ясовуються умови сумісності індивідуальних цілей. Найпростішим видом економіко-математичного моделювання є моделювання у двовимірному просторі - за допомогою графіків.

У побудові мікроекономічних моделей широко використовують такі прийоми:

- граничний аналіз: дослідження того, як кожна додаткова операція, здійснена за певний період, впливає на досягнення поставленої мети. Приклад: граничні витрати (витрати, що необхідні для збільшення результату на одиницю), гранична корисність (корисність, яку дає споживання додаткової одиниці блага);

- функціональний аналіз: в досліджуваному явищі виділяють характерну рису і за відповідною функцією визначають взаємодію факторів, які впливають на неї;

- рівноважний підхід: розглядаючи постійну динаміку економічних явищ, мікроекономіка намагається вивчити їх рівноважний стан. Рівновага означає, що відсутні внутрішні тенденції до зміни існуючого стану. Якщо при виникненні незначних змін зовнішнього середовища ситуація докорінно змінюється, така рівновага називається нестійкою, але якщо рівновага відновлюється, то вона називається стійкою.

-  метод статики - зіставлення різних рівноважних станів, при якому перехід від однієї рівноваги до іншої залишається поза аналізом.

-  метод динаміки - аналіз процесу переходу від одного стану рівноваги до іншого.

Мікроекономіка вирішує як позитивні, так і нормативні проблеми. Позитивні проблеми пов'язані з аналізом і прогнозуванням, нормативні з плануванням діяльності підприємств чи галузей. Позитивний аналіз використовують, коли бажають знати наслідки прийняття того чи іншого рішення, а нормативний аналіз - для оптимізації рішення, тобто для визначення найкращого варіанта із можливих.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США