Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Протипоказання до проведення тромболітичної терапії
Содержание книги
- СН і, II А, II Б, III стадій відповідає хронічній недостатності кровообігу таких самих стадій за класифікацією М. Д. Стражеска, В. X. Василенка.
- Дилатаційна кардіоміопатія, постійна форма фібриляції передсердь. СН IIб ст. , систолічний варіант, IV фк.
- Та частоти розвитку ускладнень
- Для підвищення ефективності лікування фуросемід, торасемід чи етакри-нову кислоту застосовують одночасно перорально, в/в або в/м
- Сучасні методи лікування різних стадій ХСН
- Диференційоване лікування ХСН в залежності від вираженості дисфункції лівого шлуночка
- Неадекватне лікування цукрового діабету.
- Багрий А. Э., Дядык А. И., Жуков К. В., Приколата О. А. Подходы к лечению больных с гипертензивными кризами, осложненными отеком легких // Артериальная гипертензия — 2008. — № 1. — С. 42-47.
- Недоступ А. В. , благова О. В. Как лечить аритмии. 2-е изд. — М. : медпресс-инфо, 2007. — 303 С.
- Яковлев С. В. , яковлев В. П. Современная антимикробная терапия. Consilium Medicum. — 2005. —№ 1. — С. 50-70.
- Розрізняють пневмонії з нетяжким і тяжким перебігом (алгоритм 3.1).
- Характер рентгенологічних змін у залежності від етіології пневмонії
- Алгоритм 3.2. Стандарти диференційованого лікування пацієнтів з негоспітальною пневмонією різних груп
- У хворих з легіонельозною пневмонією застосування левофлоксацину призводить до більш вираженого клінічного ефекту у порівнянні зі старими макролідами.
- Хворого потрібно покласти в ліжко, підняти нижні кінцівки, зігріти грілкою.
- Знамениті люди, які страждали бронхіальною астмою
- Алгоритм 3.5. Дії лікаря в амбулаторних і стаціонарних умовах
- Класифікація легеневої недостатності
- Характеристика основних інгаляційних бронохолітиків для лікування ХОЗЛ стабільного перебігу
- Рекомендації доказової медицини
- Рекомендації за даними проведених ркд
- Рубрикація плевритів згідно МКХ 10 перегляду
- Алгоритм 3.12. Стандарти лікування саркоїдозу Крок 1
- Лікування інтерстиціальної пневмонії при ідіопатичному фіброзуючому альвеоліті
- Фактори ризику середньої значущості (ВШ 2-9)
- Протипоказання до проведення тромболітичної терапії
- Помилки та необгрунтовані призначення препаратів при невиконанні рекомендацій доказової медицини з тела
- Лікування основного захворювання
- Розділ 4. Захворювання органів травлення
- Алгоритм 4.4. Стандарти лікування хронічного хелікобактерного гастриту типу В
- Робоча класифікація виразкової хвороби (пептичної виразки) шлунка та дванадцятипалої кишки
- Рекомендації з діагностики та лікування Helicobacter pylori (США, 1997)
- Квадритераиія II лінії впродовж 7 днів, а при неефективності — 14 днів
- Показання до хірургічного лікування пептичної виразки
- Класифікація гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
- Застосування прокінетиків, які стимулюють, координують моторику, посилюють перистальтику стравоходу та зменшують тонус нижньостравохідного сфінктеру, недостатньо ефективне
- Лікування ГЕРХ згідно з рекомендаціями доказової медицини
- Як забезпечити безпеку пацієнта?
- Робоча класифікація хронічних ентеритів
- Корекція ферментативної недостатності
- Синдром подразненої товстої кишки
- Алгоритм 4Л6. Стандарти лікування синдрому подразнення
- Сбалансоване лікувальне харчування
- Дискинезія (дисфункція) жовчовивідних шляхів
- Лікування дискінезії жовчовивідних шляхів
- Застосування жовчогінних засобів, які підвищують секрецію жовчі
- Класифікація жовчокам'яної хвороби
- Види вірусів гепатиту та шляхи передачі
- Алгоритм 4.27. Критерії основних лабораторних синдромів
- Маркери гепатитів В, С, О, які виявляються в різні фази інфекції гепатиту
| Абсолютні
| Відносні
| | • геморагічний інсульт будь-якої давності
• ішемічний інсульт давністю до 6 міс.
• важка травма, хронічне втручання, травми голови давністю до 3 тиж.
• ураження або пухлина ЦНС
• шлунково-кишкова кровотеча протягом останнього місяця
• відоме порушення системи згортання крові
• розшаровуюча аневризма аорти
• непереносимість тромболітиків
| • транзиторна ішемічна атака протягом 6 міс.
• прийом пероральних антикоагулянтів
• вагітність або 1 тиж. після пологів
• пункція великої, недоступної для притискання артерії
• травматична серцево-легенева реанімація
• рефрактерна гіпертензія (CAT вищий за 180 мм рт. ст.)
• прогресуюча хвороба печінки
• інфекційний ендокардит
• пептична виразка в стадії загострення
| Рекомендації Європейського товариства кардіологів щодо лікування гострої ТЕЛА (2008) [17)
Таблиця 3.26
Стандартні схеми тромболітичної терапії при ТЕЛА
Стрептокіниза
250 ООО МО як початкова доза протягом 30 хв, надалі 100 000 МО/год протягом 12-24 год Активний режим: 1,5 млн МО протягом 2 год
| Урокіназа
| 4400 МО/кг як початкова доза протягом 10 хв, надалі 4400 МО/год протягом 12-24 год Активний режим: 3 млн МО протягом 2 год
| | Рекомбінантний тканинний активатор плазміногену
| 100 мг протягом 1,5 години
0,6 мг/кг протягом 15 хв (максимальна доза 50 мг)
|
Таблиця 3.27
Доказовість застосування тромболітичноїта антикоагулянтної терапії
| Рекомендація
| Клас
| Рівень доказовості
| | Антикоагуляційна терапія не повинна бути відстроченою в пацієнтів із високим чи середнім рівнем розвитку ТЕЛА, лікування слід розпочинати ще на діагностичному етапі
| І
| С
| | Використання низькомолекулярних гепаринів чи фондапарину рекомендоване для початкової терапії більшості пацієнтам із невисоким ризиком ТЕЛА
| І
| А
| | У пацієнтів із високим ризиком розвитку кровотеч чи гострими дисфункціями нирок нефракціонований гепарин із цільовим рівнем АЧТЧ | у 1,5-2,5 рази рекомендовано для початкової терапії
| І
|
| | Початкова терапія низькомолекулярним гепарином та не-фракціонованими гепаринами чи фондапарином повинна тривати як мінімум 5 діб та має бути заміщена антагоністом вітаміну К тільки після досягнення цільового рівня
| II І
| АС А
| | Рутинне використання тромболізису в пацієнтів із низьким рівнем розвитку ТЕЛА не рекомендоване, але можливе серед певних груп пацієнтів із середнім рівнем розвитку ТЕЛА
| Не-
| В
| | Тромболітична терапія повинна використовуватися у пацієнтів із низьким рівнем ризику розвитку ТЕЛА
| пі
| В
|
Примітка: АЧТЧ — активований частковий тромбопластиновий час.
Таблиця 3.29
| Ефективність довготривалого лікування ТЕЛА згідно з рекомендаціями доказової медицини
| Схеми підшкірного введення низькомолекулярного гепарину чи фондапарииу, прийняті для лікування ТЕЛА
| Препарат
| Доза
| Інтервал
| | Еноксапарин
| 1,0 мг/кг або 1,5 мг/кг
| Кожні 12 год (один раз на добу)
| | Тинзапарин
| 175 ОД/кг
| Один раз на добу
| | Фондапарин
| 5 мг (маса тіла < 50 кг) 7,5 мг (маса тіла 50-100 кг) 10 мг (маса тіла > 100 кг)
| Один раз на добу
| Рекомендації Британського терапевтичного товариствапо веденню хворих з припущеною ТЕЛА (1997) [33]:
1. Терапією вибору при масивній ТЕЛА є тромболізис (рівень доказів В), він може застосовуватись за клінічними показаннями при загрозі зупинки серцевої діяльності (рівень доказів В), рекомендується болюсне введення 50 мг альтеплази (рівень доказів С). Однак тромболізис не є терапією вибору при не-масивній ТЕЛА (рівень доказів В).
2. Гепарин слід призначати хворим з помірною чи високою клінічною ймовірністю ТЕЛА до імідж-діагностики (рівень доказів С). Нефракціонований гепарин використовується:
а) для болюсного введення першої дози; б) при масивній ТЕЛА; в) при необхідності швидкого припинення дії (рівень доказів С).
3. Низькомолекулярні гепарини мають таку ж ефективність, як нефракціонований гепарин, але вони більш прості у використанні (А).
4. Пероральні антикоагулянти призначають одразу після підтвердження діагнозу венозної тромбоемболії.
5. Слід підтримувати МНВ на рівні 2,0-3,0. Після досягнення такого рівня гепарин можна відмінити (А).
6. Стандартна тривалість терапії пероральними антикоагулянтами складає: 4-6 тиж. — при наявності перехідних факторів ризику (А), 3 міс. — при первинній ідіопатичній венозній тромбоемболії (А), і як мінімум 6 міс. — при інших формах захворювання. Ризик кровотеч слід збалансувати з ризиком рецидивів венозної тромбоемболії (рівень доказів С).
Поряд з цим у РКД PREVENT після стандартного курсу антикоагулянтної терапії (хворі постійно отримували варфарин у низькій дозі (МНВ від 1,5 до 2)) повторні тромбози та кровотечі зустрічались рідше.
Особливості ведення хворих з масивною ТЕЛА відповідно до сучасних поглядів наведені в алгоритмі 3.19.
|