Характеристика основних інгаляційних бронохолітиків для лікування ХОЗЛ стабільного перебігу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 113 из 200Следующая ⇒

При лікуванні ХОЗЛ поряд з 13₂-агоністами застосовують холінолітики (антихолінергічні) препарати, як короткої дії (іпратропія бромід, атровент), так і тривалої дії (тіотропія бромід, спірива). Холінолітичним препаратам властива тривала дія, вони не викликають тахіфілаксію (зниження клінічної ефективності при тривалому застосуванні), тобто мають деякі переваги перед В₂-агоністами.

На сьогодні доведена перевага поєднаного застосування 6₂-агоністів з хо-лінолітиками (іпратропія бромід + фенотерол, беродуал) перед монотерапією, яка полягає в наступному:

— комбіновані препарати діють на різні відділи бронхів, тривалий бронхо-дилатуючий ефект значно більший;

— обумовлюють потенціювання ефектів, зменшують їх побічні дії;

— зменшують дозування препаратів;

— зменшують загострення ХОЗЛ.

При купуванні бронхообструкції фенотерол її купує в 90% випадків, тоді як комбінація іпратропія броміду і фенотеролу (беродуал) — в 96%, що значно покращує якість життя.

При тривалому застосуванні іпратропія броміду у хворих на ХОЗЛ спосте­рігається зменшення побічних реакцій з боку системи кровообігу та респіра­торної недостатності, покращується функція легень. В 22 клінічних дослід­женнях показано, що іпратропія бромід призводить до достовірного зниження смертності.

Проведене у Росії багатоцентрове популяційне дослідження ІКАР-ХОБЛ дозволило з'ясувати, що ХОЗЛ суттєво негативно впливає на якість життя па­цієнтів, у першу чергу на їх фізичний статус. Вираженість відхилень залежить від ступеня важкості ХОЗЛ, віку пацієнтів, тривалості захворювання, індексу тютюнопаління [26].

Згідно з результатами багатоцентрових досліджень і рекомендаціями до­казової медицини, найбільш ефективними препаратами в лікуванні хворих на ХОЗЛ є (3₂-агоністи, холінолітики короткої та тривалої дії, а також інгаляцій­ні глюкокортикостероїди.

Алгоритм 3.8. Стандарти лікування хронічного обструктивного захворювання легень [7] Крок 1

Бронходилатацішш терапія, яка займає основне місце в симптоматич­ному лікуванні:

1) бета₂-агоністи короткої дії:

— сальбутамол, вентолін, фенотерол по 2 інгаляції 3-4 рази на добу;

2) пролонговані бета₂-агоністи:

— серевент (сальметерол) по 1-2 інгаляції 1-2 рази на день;

3) антихолінергічні препарати:

— іпратропіум бромід по 2 інгаляції 4 рази на добу впродовж 1 міс.;

— спірива (врігіуа) по 1 інгаляції 1 раз на добу;

4) комбіновані бета₂-агоністи короткої дії з антихолінергічними препа-
ратами:

— комбівент (іпратропіум гідробромід + сальбутамол) по 1 інгаляції

1 раз на добу;

— беродуал (іпратропіум бромід + фенотерол) по 2 інгаляції 3-4 рази на добу;

5) метилксантини:

— теофілін по 10 мл 2,4%-ного розчину в/в 2 рази на день;

— теодур по 0,3 г 2 рази на добу;

— теопек по 300 мг 1-2 рази на добу

— ратефалін, теобілонг, теофілін по 0,3 г 2 рази на добу;

— тео по 1500 мг 1 раз на добу;

— еуфілонг по 500 мг 1 раз на добу;

Крок 2

Глюкокортикостероїди застосовують у плановій базисній терапії при ХОЗЛ III—IV ступенях

інгаляційні глюкокортикостероїди:

— бекломед, бекотид, альдецин по 50 мкг;

— беклофорт, беклазон по 250 мкг;

— будесонід міте — 50 мкг, будесонід-форте — 200 мкг;

— препарат тріамцинолону: азмакорт — 100 мкг;

— препарат флунізоліду — інгакорт — 250 мкг;

— при відсутності ефекту від інгаляційних глюкокортикостероїдів застосовують преднізолон — 40-60 мг/добу перорально

Крок З

Доцільна комбінація інгаляційних глюкокортикостероїдів з бета,-агоністами пролонгованої дії та вакцинними препаратами:

— серетид або симбікорт — по 1-2 вдихи 2 рази на добу;

— ІРС-19 по 1 інгаляції в обидві ніздрі 2 рази на день упродовж 2 тиж.

2 рази на рік;

— Бронхоімунал по 1 капсулі 3 рази на день 10-30 днів

Крок 4 Відхаркуюча терапія:

Крок 5

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте