Сбалансоване лікувальне харчування

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 137 из 200Следующая ⇒

Етіотропна терапія з виключенням екзогенних і ендогенних факторів

Патогенетична терапія

— Глюкокортикостероїди

— Цитостатики

— Препарати, які вміщують 5-аміносаліцилову кислоту

—Антидіарейні, в'яжучі, адсорбуючі препарати -Антибактеріальна терапія -Лікування дисбактеріозу

Патогенетична терапія

— Дезінтоксикаційна терапія - Корекція метаболічних

Порушень та анемії

— Лікування проктосигмоїдиту

— Відновлення функції ЦНС

Фізіотерапія

Санаторно-курортне лікування

Профілактика

Алгоритм 4.19. Стандарти лікування неспецифічного виразкового коліту в різні фази захворювання [12]

/. Лікування виразкового коліту: Гостра фаза:

— салофальк у свічках по 0,5 г 4 рази або пентаса в свічках по 0,5 г 4 рази на день, або по 1 г 2 рази на день перорально;

— преднізолон по 10 мг (у свічках) 2-3 рази на день;

— клізма з кверцетином по 1 г на 1/2 склянки води, 50-100 мл 0,05%-ного розчину коларголу;

— клізма з елікасолом (1 столова ложка збору на 1 склянку води);

— симптоматичне лікування діареї (смекта, лоперамід, в'яжучі, знеболю­ючі засоби)

Фаза ремісії — ті ж препарати (доза вдвічі менша) + клізми

//. Лікування виразкового проктосигмоїдиту в період активної фази:

— преднізолон 20 мг в/в впродовж 1 міс, а потім клізми з преднізолоном (30 мг) або гідрокортизоном (125 мг);

— салофальк або месалазин по 2 г 1 раз на день перорально + свічки;

— корекція електролітних та білкових порушень;

— клізми з салофальком 4 г на день + свічки кожний день + клізми з квер­цетином чи коларголом;

— антидіарейні (імодіум по 2 мг 1-2 рази на день), в'яжучі (танальбін по 0,5 3 рази на день), ентеросорбенти (ентеросгель, карболен);

— прокінетики (домперидон), спазмолітики (дротаверин)

///. Лікування виразкового лівостороннього коліту в період активної фази:

1. Легкий перебіг:

— сульфасалазин по 3-4 г/добу;

— салофальк чи пентаса по 2-3 г/добу;

— місцеве лікування мікроклізмами

2. Середньоважка форма

— преднізолон по 40-60 мг/добу + місцеве лікування мікроклізмами;

— сульфасалазин по 4-6 г/добу чи салофальк 4 г/добу;

— метронідазол по 1 г на день упродовж 20-30 днів;

— після пригнічення патогенної флори проводять реімплантацію нор­мальної кишечної флори колібактерином, біфоколом, бактисубтилом упро­довж 2-3 міс;

— дезінтоксикаційна терапія, замісна терапія (креон, панзинорм)

3. Важка форма — лікування, як при тотальному коліті

IV.Лікування виразкового тотального коліту в період активної фази:

1. Легкий та середньоважкий перебіг — лікування лівостороннього коліту

2. Важкий перебіг — глкжокортикостероїди:

— преднізолон по 40-60 мг перорально за схемою протягом 4 тиж.;

— будесонід (буденофальк) по 9 мг/добу впродовж 12 тиж., по 6 мг/добу 6 тиж., підтримуюча доза по 3-6 мг/добу;

— 5-аміносаліцилова кислота (5-АСК): месалазин (пентаса) по 2-4 г/добу перорально та 4 г ректально, можна використовувати месалазин пролонго­ваної дії (месаламін);

— альбумін 1,5-2 г/кг маси тіла;

— цитостатики (азатіоприн 2-2,5 мг/кг);

— циклоспорин 15 мг/кг упродовж 2 тиж. з поступовим зниженням дози до підтримуючої

V.Лікування тотального НВК в гостру важку (блискавичну) фазу:

— повне парентеральне харчування (білок 1,5-2,0 г/кг маси тіла, калорій­ність не менше 4 ккал/кг);

— гідрокортизон по 200-300 мг в/в 2 доби, потім в/м 5-7 діб з поступо­вим зменшенням дози на 20-30 мг/добу і переходом на пероральний пред­нізолон у дозі 40-60 мг/добу;

— антибактеріальна терапія: цефалоспорини І— 11 генерації, нітромідазоли;

— ректальне введення гідрокортизону по 100 мг (наЮО мл води) 2-3 рази на день;

— препарати 5-АСК з 5-7-го дня за умови успішної консервативної те­рапії;

— при резистентній формі НВК — циклоспорин у дозі від 4-5 мг/кг/добу в/в або 5-15 мг/кг/добу перорально, або інфліксимаб в дозі 5-10 мг/кг/добу протягом 14 днів

VI.Лікування хронічної та неактивної форми НВК:

— преднізолон у дозі 40-50 мг/добу за схемою поступового зменшення дози у поєднанні з салофальком по 2-4 г/добу;

— у разі резистентності до 5-АСК призначають глкжокортикостероїди, цитостатик азатіоприн у дозі 2 мг/кг/добу або інфліксимаб

VII.Хірургічне лікування проводять при перфорації, кишковій непрохід-
ності та кровотечі, прогресивній токсичній дилатації стінки товстої кишки
(коли консервативна терапія протягом 12-14 год неефективна), при швидко
прогресуючій та резистентній формах захворювання проводять колектомію
з ілеоанальним анастомозом і формуванням резервуара

Примітки:

1. Стероїдна рефрактерність — збереження активності при лікуванні пред­нізолоном в дозі 0, 75/мг/кг/добу протягом 4 тиж.

2. Стероїдна залежність — поява загострення НВК при зменшенні добової дози преднілозону менше 10 мг або будесоніду менше 3 мг, а також через 3 міс. після їх відміни.

3. Виразковий коліт — захворювання прямої кишки.

4. Дистальний коліт або проктосигмоїдит — запальний процес розповсю­джується до середніх відділів сигмовидної кишки (не дальше 60 см гнучкого сигмоскопа).

5. Лівосторонній коліт — розповсюдження запального процесу до селезін­кового вигину ободової (товстої) кишки.

6. Розповсюджений коліт — розповсюдження запального процесу за селе­зінковий вигин ободової кишки до сліпої кишки.

7. Панколіт — у запальний процес при НВК втянута сліпа кишка.

Як не потрібно лікувати НВК [24]

• Не слід використовувати антидіарейні препарати (лоперамід) у пацієнтів на НВК, не можна, коли є ознаки кишечної непрохідності та токсичного мега-колону.

• При тяжкій формі НВК не можна використовувати жорсткий сигмоскоп для діагностики захворювання, оскільки може наступити розрив кишки.

• Не можна застосовувати барієву клізму у пацієнтів з середньотяжким і тяжким колітом у зв'язку з можливим посиленням проявів токсичного мега-колону.

• Необхідно виключити антихолінергічні, антидіарейні препарати, НПЗП і опіоїди, які посилюють запалення кишечника і ризик збільшення дилатації товстої кишки.

• Хворим на НВК не можна призначати глюкокортикоїди доти, поки не виключать інфекційну етіологію захворювання.

• Таким хворим не можна використовувати в лікуванні інфлексимаб, не провівши рентгенологічне дослідження органів грудної клітки для виключен­ня туберкульозу.

• Не можна використовувати циклоспорин для лікування НВК у центрах, де не може бути проведений його лікарський моніторинг і відрегульована доза.

• Продукти та напої, які не рекомендуються при запаленні кишечника:

1) алкогольні напої;

2) напої, що містять кофеїн;

3) свіжі овочі та фрукти, фруктові соки;

4) кукурудза, салат (листовий);

5) м'ясні соуси на мучній основі;

6) хліб із злаків із дріжджового тіста;

7) горіхи (у тому числі арахіс), суниці;

8) продукти, що містять сорбітол;

9) спеції.

Відомо, що при НВК може розвиватись карцинома товстого кишечника. Профілактика НВК не розроблена. Рекомендоване раціональне харчуван­ня, виключення стресових ситуацій, протирецидивна медикаментозна терапія.

Таблиця 4.19

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности