Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Рекомендації щодо лікувального харчування при захворюваннях печінки
Содержание книги
- Розділ 4. Захворювання органів травлення
- Алгоритм 4.4. Стандарти лікування хронічного хелікобактерного гастриту типу В
- Робоча класифікація виразкової хвороби (пептичної виразки) шлунка та дванадцятипалої кишки
- Рекомендації з діагностики та лікування Helicobacter pylori (США, 1997)
- Квадритераиія II лінії впродовж 7 днів, а при неефективності — 14 днів
- Показання до хірургічного лікування пептичної виразки
- Класифікація гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
- Застосування прокінетиків, які стимулюють, координують моторику, посилюють перистальтику стравоходу та зменшують тонус нижньостравохідного сфінктеру, недостатньо ефективне
- Лікування ГЕРХ згідно з рекомендаціями доказової медицини
- Як забезпечити безпеку пацієнта?
- Робоча класифікація хронічних ентеритів
- Корекція ферментативної недостатності
- Синдром подразненої товстої кишки
- Алгоритм 4Л6. Стандарти лікування синдрому подразнення
- Сбалансоване лікувальне харчування
- Дискинезія (дисфункція) жовчовивідних шляхів
- Лікування дискінезії жовчовивідних шляхів
- Застосування жовчогінних засобів, які підвищують секрецію жовчі
- Класифікація жовчокам'яної хвороби
- Види вірусів гепатиту та шляхи передачі
- Алгоритм 4.27. Критерії основних лабораторних синдромів
- Маркери гепатитів В, С, О, які виявляються в різні фази інфекції гепатиту
- Що не потрібно робити для лікування хронічного гепатиту С з урахуванням рекомендацій доказової медицини
- Лікарська тактика при розвитку побічних реакцій противірусного лікування
- Алгоритм 4.28. Стандарти лікування хронічного гепатиту
- Рекомендації щодо лікувального харчування при захворюваннях печінки
- Стандарти лікування первинного біліарного ЦП з урахуванням рекомендацій доказової медицини
- Лікування і профілактика асциту з урахуванням результатів доказової медицини
- Ступені важкості печінкової енцефалопатії
- Профілактика печінкової енцефалопатії
- Наслідки дефіциту нутрієнтів ліпідної природи
- Правила формулювання діагнозу ХП
- Цюрихські діагностичні критерії хронічного панкреатиту
- Алгоритм 4.36. Стандарти лікування хронічного панкреатиту
- Антибактеріальна базисна терапія
- Як не потрібно лікувати хронічний панкреатит.
- Розділ 5. Захворювання нирок
- Схема 5.1. Основні ланки патогенезу гломерулонефриту
- Загострення — активність І, II, III ступеня.
- Синдроми, що зустрічаються при хронічному пієлонефриті
- Лабораторні критерії інфекції сечостатевого тракту (ІССТ)
- Емпірична протимікробна терапія при хронічному пієлонефриті
- Алгоритм 5.7. Клінічні критерії діагностики амілоїдозу нирок
- Алгоритм 5.9. Клінічні синдромні критерії діагностики
- Й принцип — контроль за введенням рідини
- Розділ 6. Ревматичні хвороби та дифузні захворювання сполучної тканини
- Патогномонічні ознаки ревматичного ураження клапанів
- Класифікація нпзп за ступенем селективності до цог
- М 06.9 Ревматоїдний артрит, неуточнений
- Відновлення втраченої функції опорно-рухового апарату (реабілітація). Усього 15 років тому назад препаратами вибору на ранніх стадіях РА були
| Захворювання
| Білок, г/кг/ добу
| Калорійність, ккал/ кг/добу
| Енергетичний субстрат
| Мета лікувального харчування
| | % вуглеводів
| % жиру
| | Цироз (неускладнений)
| 1,0-1,5
| 30-40
| 67-80
| 20-33
| Запобігання недостатності харчування, покращення регенерації
| | Цироз (ускладнений)
| Знижене харчування
| 1,0-1,8
| 40-50
|
|
| Відновлення нормального статусу харчування
| | Холестаз
| 1,0-1,5
| 30-40
| 73-80
| 20-27
| Запобігання зниженню харчування, лікування мальабсорції
| | Енцефа-лопатія
| Ступінь Іабо II
| 0,5-1,5
| 25-40
|
|
| Забезпечення потреб в харчуванні без посилення енцефалопатії
| | Ступінь IIIабо IV
| 0,5-1,0
| 25^0
|
|
| Забезпечення потреб в харчуванні без посилення енцефалопатії
| З метою поліпшення метаболізму гепатоцитів призначають такі групи препаратів:
Вітамінотерапія — рекомендують полівітамінні комплекси (ундевіт, декамевіт, еревіт, ревівон по 1-2 табл. на день) протягом 1-2 міс. з повторенням курсу 2-3 рази на рік (особливо зимою та весною).
Рибоксин (інозин Е) — поліпшує синтез білка в тканинах і в гепатоцитах. Препарат призначають по 0,2-0,4 г 3 рази на день протягом 1-2 міс.
Ліпосва кислота — це кофермент, який бере участь в окислювальному декарбоксилюванні піровиноградної кислоти та сх-кетокислот і енергетичному утворенні, поліпшує ліпідний та вуглеводний обмін, нормалізує функціональний стан гепатоцитів.
Есенціале стабілізує мембрани гепатоцитів, містить есенціальні фосфоліпіди (що входять до складу клітинних мембран), насичені жирні кислоти та вітаміни.
Глюкокортикостероїди і негормональні імунодепресанти характеризуються протизапальною дією і пригнічують аутоімунні процеси. Поряд з цим глюкокортикостероїди знижують рівень РНК, яка необхідна для синтезу колагену.
Глкокортикостероїди призначають пацієнтам з активним цирозом печінки, а також при виражених симптомах гіперспленізму. Вони мають протизапальну, антитоксичну та імунодепресантну властивості. Максимальну дозу преднізолону (20-30 мг/добу) призначають протягом 3-4 тиж. до зменшення рівня білірубіну і зниження активності амінотрансфераз у 2 рази.
Д-пеніциламін (купреніл) перешкоджає утворенню поперечних з'єднань у молекулі колагену при цирозі печінки; його призначають по 300-900 мг/добу упродовж 3-12 міс. Однак цей препарат може викликати панцитопенію, пригнічення мієлопоезу, нефротичний синдром. Лікування цирозів печінки розглянуто в алгоритмах 4.31; 4.32.
| 3. Дезін-токсика-ційна терапія
| 1. Неогемодез по 400 мл + 500 мл 5%-ного розчину глюкози + 100 мг кокарбоксилази в/в протягом 10 днів
2. Альбумін по 150 мл 10%-ного розчину в/в 1 раз в 2-3 дні, всього 4-5 інфузій
| | 4. Корекція набряково-асцитич-ного
синдрому
| 1. Всрошпірон (спіронолактон) по 150-200 мг/добу, через 7-10 днів дозу зменшують до 100-150 мг
2. Фуросемід (лазікс) по 40-80 мг 2-3 рази на тиждень на фоні застосування верошпірону 100-150 мг кожний день (однак ви- сокі дози фуросеміду можуть призвести до розвитку гепатаргії)
3. Можливі наступні комбінації:
— фуросемід 80 мг + гіпотіазид 25 мг + верошпірон 200 мг;
—торасемід (трифас) 20-100 мг + верошпірон 200 мг + гіпотіазид 25 мг
4. Необхідна корекція гіпоальбумінемії — альбумін по 100 мл 20%-ного розчину (5-6 інфузій) або свіжозаморожена плазма по 150 мл (4-5 інфузій)
| | 5. Корекція
холеста-
тичного
синдрому
(усунення
свербежу
шкіри)
| 1. Урсодезоксихолієва кислота по 12-15 мг/кг/добу впродовж 6 міс. (характеризується цитопротекторною та жовчогінною дією, зменшує дефіцит жовчних кислот у кишечнику). Вона разом з кишечними антисептиками призводить до підвищення бактерицидності жовчі та кишечного вмісту, пригнічення бакте- ріального росту в кишечнику, купуванню бродильної та гниль- ної диспепсії (профілактика печінкової енцефалопатії)
2. Холестирамін по 4-8-16 г 3 рази на день тривало (ефект вини- кає через 6-30 днів)
3. Активоване вугілля по 3-5 табл. 3 рази на день
4. Білігнін (тормозить реабсорбцію жирних кислот) по 5-10 г 3 рази на день за 40 хв до їжі
5. Зіксорин (індуктор ферментів гепатоцитів, зменшує свербіж шкіри) по 1 капсулі (100 мг) 2 рази на день
6. Метронідазол по 250 мг 3 рази на день упродовж 7 днів
7. Фенобарбітал (з обережністю)
| | 6. Усунення портальної гіпер-тензії (зниження портального тиску)
| 1. Вазопресин (пітресин) по 20 Од в 100-200 мл 5%-ного розчи- ну глюкози (при необхідності введення повторюють кожні 4 год)
2. Гліпресин по 2 мг 6 раз на день
3. Метопролол по 25 мг 2 рази на день
4. Інгібітор АПФ — еналаирил по 10 мг/добу
5. Блокатор рецепторів ангіотензину II (лозартан, ірбесартан)
6. Фуросемід по 40 мг/добу чи трифас по 20 мг/добу
7. Антагоністи кальцію (верапаміл, ніфедипін)
8. Соматостатин (сандостатин) по 0,2 мг 3 рази на день п/ш
9. Нітрати (нітрогліцерин, кардикет, олікард)
| | 7. Гемостатична терапія при кровотечах
| 1. Свіжозаморожена плазма по 300-600 мл в/в струминно
2. Антигемофільна плазма по 100-150 мл в/в крапельно
3. Амінокапронова кислота (ацепрамін) по 50-100 мл 5%-ного розчину в/в крапельно кожні 6 год
4. Дицінон по 2 мл 12,5%-ного розчину в/в, в/м
5. Контрикал по 30-40 тис ОД в/в 2 рази на день
6. Кальцію хлорид по 10 мл 10%-ного розчину в/в
7. Анаприлін (пропранолол) по 20-40 мг 3 рази на день тривало (зменшує портальний тиск)
8. Хірургічні методи:
— лазерна коагуляція варикозно розширених вен стравоходу;
— ендоскопічна скларотерапія варикозних вузлів стравоходу та шлунка;
— балонна тампонада стравохідним зондом Блекмора;
— гастростомія з прошиванням вен стравоходу та шлунка
| | | 8. Усунення гіпово-лем'ії
| 1. Поліглюкін по 1-1,5 л в/в крапельно
2. Нативна плазма по 200-400 мл в/в крапельно
3. Альбумін по 100 мл 20%>-ного розчину в/в крапельно
4. 5%о-ний розчин глюкози + ізотонічний розчин натрію хлориду + розчин Рінгера до 1-2,5 л/добу
| | | Алгоритм 4.32. Стандарти лікування цирозу печінки [12]
Крок 1 Базисна терапія включає:
— раціональне харчування;
— обмеження прийому гепатотоксичних препаратів та алкоголю;
— ліквідацію симптомів диспепсії одним з ферментативних препаратів (креон, панцитрат, мезим-форте, лікреаза, панкреаль) по 5 днів кожні 2 міс;
—- етіотропне фонове лікування в залежності від причини цирозу печінки
Крок 2
Лікування компенсованого цирозу печінки
(клас А за Чайльд-П'ю):
— креон (панкреатин, панзинорм, панцитрат, лікреазе, мезім-форте) по 1 драже 3 рази на день упродовж 2 тиж.;
Крок 3
Лікування субкомпенсованого цирозу печінки
(клас Б за Чайльд-П'ю, 7-9 балів):
— дієта з обмеженням білка до 0,5 г/кг маси тіла і кухонної солі менше 2,0 г/добу;
— сиіронолактон (верошпірон) по 100 мг/добу перорально постійно;
| | | | | | | — при появі асциту — фуросемід (лазікс) або торасемід по 1-2 мл в/в щоденно + 40-80 мг/добу перорально;
— лактулоза (лактіол, нормазе) по 60 мл/добу в/в постійно;
— неоміцин сульфат або ампіцилін по 0,5 г 4 рази на день по 5 днів кожні 2 міс
Крок 4
|
Археология
Биология
Генетика
География
Информатика
История
Логика
Маркетинг
Математика
Менеджмент
Механика
Педагогика
Религия
Социология
Технологии
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
