Алгоритм 4.27. Критерії основних лабораторних синдромів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 143 из 200Следующая ⇒

при хронічному гепатиті [18] 1. Синдром цитолізу

Індикаторні ферменти:

— АлАТ Т;

— АсАТ Т;

— альдолаза ї;

— глутаматдегідрогеназа |;

— орнітин-карбамілтрансфераза |;

— ЛДГ (5-а фракція) |;

Рис. 4.5. Виявлення асциту на різних стадіях захворювання печінки (за Ф. Неттером) [адаптовано за В. Г. Передерієм, С. М. Ткачем, 2009]

— залізо І;

— вітамін В₁₂ f;

— вільний та зв'язаний білірубін f

2. Синдром холестазу
Екскреторні ферменти:

— лужна фосфатаза f;

— 5-нуклеотидаза |;

— у-глутамілтранспептидаза |;

— холестерин І;

— з'вязаний білірубін ї;

— жовчні кислоти І

Синдром імунного запалення

— загальний білок |;

— у-глобуліни (абсолютні і відносні) |;

— Ig G, Ig A, IgMT;

— Осадові проби І;

— Ревматоїдний фактор +;

— Антитіла до мітохондрій + (первинний біліарний ЦП);

— Реакція Вассермана +;

— ANA, SMA + (І тип аутоімунного ХГ);

— Анти-LKM + (II тип аутоімунного ХГ);

— SLA, LP + (II тип аутоімунного ХГ)

4. Синдром недостатності синтетичної функції печінки
Інкреторні ферменти:

— холінестераза |;

— церулоплазмін J,;

— холестерин І;

— загальний білок |;

— альбуміни І;

— у-глобуліни І;

— протромбін І;

— фібриноген І

Патологічні результати навантажувальних проб (бромсульфаленова та ін.)

5. Синдром печінкової гіперазотемії (при гепатаргії або шунтуванні
кровообігу в печінці):

— аміак І;

— загальний амінний азот |;

— феноли І;

— індикан І;

— ароматичні амінокислоти |

Примітки:

ANA — антиядерні антитіла; SMA — антитіла до гладеньком'язових клітин; Анти-LKM — антитіла до мікросомів печінки та нирок; SLA — антитіла до розчинних печінкових антигенів; LP — антитіла до печінково-панкреатичних антигенів

Хронічний гепатит В

Визначення. Хронічний гепатит В — запальне захворювання печінки, викликане вірусом гепатиту В, що протікає без покращення протягом 6 міс. і більше.

Це захворювання зустрічається в Західній Європі і США в 8-15% людей. У світі 300-400 млн людей хворіють хронічним гепатитом В.

Етіологія. Збудник — ДНК-утримуючий вірус. Ліпопротеїдна оболонка вміщує поверхневий антиген (HBs-Ag), в структуру якого входить ядерний антиген (HBcAg) і його складова (субодиниця HBeAg)

Загальноприйнятої класифікації хронічного гепатиту В немає. Його підрозділяють за такими ознаками:

• Вірусологічна характеристика:

— HBV-ДНК-позитивний і HBV-ДНК-негативний;

— HBeAg-позитивний і HBeAg-негативний;

• Біохімічна активність: низька, помірна, висока.

• Гістологічна активність: низька, помірна, висока.

• Стадія фіброзування тканини печінки.

Клініка. Специфічних симптомів хронічного гепатиту В немає (загальні симптоми діагностики дивись в алгоритмах 4.26; 4.27). На доциротичній ста­дії може визначатись незначна гепатомегалія. Поява жовтяниці, спленомегалії, телеангіоектазій вказує на декомпенсацію функції печінки або приєднання гострого гепатиту іншої етіології (HDV, алкогольний тощо).

Серологічні дослідження: за наявністю HBs-Ag виставляють діагноз хро­нічного гепатиту В. У разі реплікації виявляють HBeAg і HBV-ДНК.

Діагностичні критерії хронічного гепатиту типу В:

• Наявність у крові HBs-Ag більше 6 міс.

• Вміст HBV-ДНК у сироватці крові > 10⁵ копій в 1 мл.

• Постійно або періодично підвищена активність АлАТ/АсАТ у сироватці крові.

• Гістологічна характеристика хронічного гепатиту за даними біопсії пе­чінки (гістологічний індекс активності запально-некротичного процесу в пе­чінці > 4).

Носійство HBs-Ag

• Наявність в крові НВ8 -А£ більше 6 міс.

• Наявність у крові НВе-А§ і наявність анти-НВе.

• Вміст НВУ-ДНК у сироватці крові < 10⁵ копій в 1 мл.

• Нормальна активність АсАТ/АлАТ у сироватці крові.

• Відсутність гістологічної картини гепатиту за даними біопсії печінки (гістологічний індекс активності запально-некротичного процесу в печінці < 4).

Перенесений гепатит В

• Перенесений гострий або хронічний гепатит В в анамнезі і наявність у крові анти-НВс/анти-НВБ.

• Відсутність НВУ-ДНК у сироватці крові.

• Нормальна активність АлАТ у сироватці крові. Необов'язковий критерій:

Дуже низький вміст НВУ-ДНК може визначатись високочутливим методом ПЦР.

У зв'язку з неспецифічністю лабораторних, біохімічних, інструментальних методів діагностики особливого значення набуває серодіагностика (табл. 4.27; 4.28.)

Таблиця 4.27

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте