Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Класифікація легеневої недостатності
Содержание книги
- Затримка початку проведення серцево-легеневої реанімації, втрата часу на діагностичні, організаційні та лікувальні процедури.
- Термінальна застійна СН тощо.
- При вродженому та набутому подовженні тривалості інтервалу Q-T ААП 1А і III класів викликають аритмогенну реакцію.
- Виникає тривала пауза між сусідніми зубцями Р чи R, яка дорівнює двом (рідше 3-4) звичайним інтервалам Р-Р чи R-R (незалежно від кількості випадінь зубця Р)
- Тривалість комплексу ОДБ складає 0,08-0,11 с
- Гіперактивація нейрогуморальних систем організму (симпатико-адрена-лової системи, РААС, антидіуретичного гормону, передсердного натрійуретич-ного пептиду).
- Алгоритм 2.90. Стандарти діагностики критеріїв гострої лівошлуночкової серцевої недостатності (набряку легень)
- Показання й схема дозування вазодилататорів при гострій СН (за рекомендаціями Європейського товариства інтенсивної терапії, 2005)
- СН і, II А, II Б, III стадій відповідає хронічній недостатності кровообігу таких самих стадій за класифікацією М. Д. Стражеска, В. X. Василенка.
- Дилатаційна кардіоміопатія, постійна форма фібриляції передсердь. СН IIб ст. , систолічний варіант, IV фк.
- Та частоти розвитку ускладнень
- Для підвищення ефективності лікування фуросемід, торасемід чи етакри-нову кислоту застосовують одночасно перорально, в/в або в/м
- Сучасні методи лікування різних стадій ХСН
- Диференційоване лікування ХСН в залежності від вираженості дисфункції лівого шлуночка
- Неадекватне лікування цукрового діабету.
- Багрий А. Э., Дядык А. И., Жуков К. В., Приколата О. А. Подходы к лечению больных с гипертензивными кризами, осложненными отеком легких // Артериальная гипертензия — 2008. — № 1. — С. 42-47.
- Недоступ А. В. , благова О. В. Как лечить аритмии. 2-е изд. — М. : медпресс-инфо, 2007. — 303 С.
- Яковлев С. В. , яковлев В. П. Современная антимикробная терапия. Consilium Medicum. — 2005. —№ 1. — С. 50-70.
- Розрізняють пневмонії з нетяжким і тяжким перебігом (алгоритм 3.1).
- Характер рентгенологічних змін у залежності від етіології пневмонії
- Алгоритм 3.2. Стандарти диференційованого лікування пацієнтів з негоспітальною пневмонією різних груп
- У хворих з легіонельозною пневмонією застосування левофлоксацину призводить до більш вираженого клінічного ефекту у порівнянні зі старими макролідами.
- Хворого потрібно покласти в ліжко, підняти нижні кінцівки, зігріти грілкою.
- Знамениті люди, які страждали бронхіальною астмою
- Алгоритм 3.5. Дії лікаря в амбулаторних і стаціонарних умовах
- Класифікація легеневої недостатності
- Характеристика основних інгаляційних бронохолітиків для лікування ХОЗЛ стабільного перебігу
- Рекомендації доказової медицини
- Рекомендації за даними проведених ркд
- Рубрикація плевритів згідно МКХ 10 перегляду
- Алгоритм 3.12. Стандарти лікування саркоїдозу Крок 1
- Лікування інтерстиціальної пневмонії при ідіопатичному фіброзуючому альвеоліті
- Фактори ризику середньої значущості (ВШ 2-9)
- Протипоказання до проведення тромболітичної терапії
- Помилки та необгрунтовані призначення препаратів при невиконанні рекомендацій доказової медицини з тела
- Лікування основного захворювання
- Розділ 4. Захворювання органів травлення
- Алгоритм 4.4. Стандарти лікування хронічного хелікобактерного гастриту типу В
- Робоча класифікація виразкової хвороби (пептичної виразки) шлунка та дванадцятипалої кишки
- Рекомендації з діагностики та лікування Helicobacter pylori (США, 1997)
- Квадритераиія II лінії впродовж 7 днів, а при неефективності — 14 днів
- Показання до хірургічного лікування пептичної виразки
- Класифікація гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
- Застосування прокінетиків, які стимулюють, координують моторику, посилюють перистальтику стравоходу та зменшують тонус нижньостравохідного сфінктеру, недостатньо ефективне
- Лікування ГЕРХ згідно з рекомендаціями доказової медицини
- Як забезпечити безпеку пацієнта?
- Робоча класифікація хронічних ентеритів
- Корекція ферментативної недостатності
- Синдром подразненої товстої кишки
- Алгоритм 4Л6. Стандарти лікування синдрому подразнення
I ступінь — хворий відзначає появу задишки, якої раніше не було, під час звичного фізичного навантаження (рівень звичного навантаження є індивідуальним для кожного пацієнта і залежить від його фізичного функціонального стану).
II ступінь — задишка виникає під час незначного фізичного навантаження (ходьба по рівній місцевості).
III ступінь — задишка турбує в стані спокою.
При ХОЗЛ слід застосовувати не класифікацію ХСН Н. Д. Стражеска та В. X. Василеико [1935], а класифікацію недостатності кровообігу (НК), прийняту III з'їздом фтизіатрів і пульмонологіє України [2003] (кардіологам та пульмонологам слід узгодити вказані класифікації, оскільки в них існують суттєві розбіжності та непорозуміння).
Виділяють такі стадії НК:
I стадія НК — нерізко виражені ознаки застою крові у великому колі кровообігу (набряки на ногах, збільшена печінка), які минають під впливом лікування основного захворювання або діуретиків.
II стадія НК — наявність різко виражених набряків і порушень гемодинамі-ки з розвитком гепатомегалії, які потребують інтенсивного лікування діуретинами, інгібіторами АПФ або блокаторами рецепторів ангіотензину II.
III (термінальна) стадія характеризується вторинними ураженнями інших органів та систем (єдиний засіб, що подовжує життя пацієнтів при цій стадії, — це безперервна оксигенотерапія).
Приклад формулювання діагнозу: ХОЗЛ, III стадія, важкий перебіг, інфекційне важке загострення, ЛН II ступеня, НК І стадії.
Клініка ХОЗЛ багатогранна. Основною скаргою хворих на ХОЗЛ є кашель, який передує задишці. Спочатку він виникає спорадично, а потім турбує щоденно, частіше вдень. У хворих виділяється харкотиння в невеликій кількості, яке має слизовий характер. З часом задишка прогресує, стає постійною і має експіраторний характер. Дуже характерною ознакою ХОЗЛ є діжкоподібна форма грудної клітки, перкуторно визначається коробковий звук, що свідчить про перевагу повітря над щільними елементами легень і є ознакою емфіземи легень. При аускультації визначається ослаблене дихання (розширені повітрям легені гірше проводять легеневі звуки), можуть визначатись сухі, свистячі, дзижчачі та тріскучі хрипи.
Пульс частий, АТ може підвищуватись. Серце прикрите легенями, межі відносної тупості серця визначаються важче. Спостерігається зміщення відносної тупості серця вправо. Тони серця послаблені, може визначатись акцент II тону над легеневою артерією.
При тривалому перебігу захворювання можуть з'являтись набряки на ногах, збільшення печінки, що свідчить про хронічну правошлуночкову недостатність.
При рентгенологічному дослідженні — легені великого об'єму, низьке стояння куполів діафрагми, вузька тінь серця, збільшення ретростернального повітряного простору, інколи визначаються емфізематозні булли.
За даними дослідження функції зовнішнього дихання, найбільш доступними та інформативними показниками, що свідчать про обструкцію дихальних шляхів, є об'єм форсованого видиху за 1 с (ОФВ,), форсована життєва ємкість легень (ФЖЕЛ), співвідношення ОФВ/ФЖЕЛ. За допомогою проб з бронхоліти-ками (сальбутамол, беротек) визначають ступінь зворотності бронхообструкції. Якщо під впливом бронхолітика ОФВ, та інші показники збільшуються на 15%,
Причини кашлю при незміненій рентгенограмі
Прийом ліків ^ (особливо інгібіторів АПФ)
Постназальне подразнення) вагуса (28-41 %)
| Хронічний бронхіт (5-10%)
| Після ГРВІ
| f-ГЕРХ (кислотне подразнення вагуса (10-20 %)
| Астма
ХОЗЛ: емфізема легень \ 3.2. Захворюван
(за Ф. Неттером) [адаптовано за В. Г. Передерісм, С. М. Ткачем, 2009] то цс проба позитивна і свідчить про зворотну бронхообструкцію. Однак якщо цього збільшення не спостерігається, то це свідчить про незворотні морфологічні зміни в бронхолегеневій системі. Пікова об'ємна швидкість видоху (ПОШ) за
даними спірографії та пікфлоуметрії не є достатньо інформативним показником бронхообструкції при ХОЗЛ, на відміну від бронхіальної астми.
Лабораторні дослідження при ХОЗЛ малоінформативні. При наявності у хворого гнійного компоненту харкотиння може визначатись помірне збільшення ШОЕ, лейкоцитоз, збільшення вмісту в крові серомукоїду, сіалових кислот, СРБ (+). Коли харкотиння гнійне, в ньому визначають багато нейтрофілів.
Лікування ХОЗЛ має виключно важливе значення. Терапію ХОЗЛ розглянуто в табл. 3.16 та алгоритмі 3.8.
Таблиця 3.16
|