Неадекватне лікування цукрового діабету.
Содержание книги
- Пропафенон — 1-2 мг/кг в/в струминно впродовж 10 хв
- Особливості застосування ААП при «пірует»-тахікардії
- При катехоламініндукованих ШТ рекомендують обмеження фізичних навантажень, А при неефективності — прийом баб.
- Визначення передсердної рефрактерності та її дисперсії
- Для профілактики рецидивів ФП кращим препаратом є аміодарон, який застосовують тривало у дозі 200-400 мг/добу.
- Алгоритм 2.70. Прогнозування рецидиву фібриляції та тріпотіння передсердь після успішної електричної та медикаментозної кардіоверсії
- Отримані нові важливі дані з лікування аритмій серця. У хворих з гіпер-холестеринемією застосування статинів супроводжується значним зниженням ймовірності рецидиву ФП після кардіоверсії.
- Такий диференційований підхід до вторинної профілактики ФП зменшує кінцеві точки та покращує якість життя.
- Аап і С класу можуть сповільнити частоту скорочень передсердь або покращити ав-провідність, що призводить до парадоксального збільшення скорочень шлуночків.
- Фібриляція шлуночків, асистолія та електромеханічна дисоціація
- А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів. В (Breathing). Штучна вентиляція легень рот у рот.
- Затримка початку проведення серцево-легеневої реанімації, втрата часу на діагностичні, організаційні та лікувальні процедури.
- Термінальна застійна СН тощо.
- При вродженому та набутому подовженні тривалості інтервалу Q-T ААП 1А і III класів викликають аритмогенну реакцію.
- Виникає тривала пауза між сусідніми зубцями Р чи R, яка дорівнює двом (рідше 3-4) звичайним інтервалам Р-Р чи R-R (незалежно від кількості випадінь зубця Р)
- Тривалість комплексу ОДБ складає 0,08-0,11 с
- Гіперактивація нейрогуморальних систем організму (симпатико-адрена-лової системи, РААС, антидіуретичного гормону, передсердного натрійуретич-ного пептиду).
- Алгоритм 2.90. Стандарти діагностики критеріїв гострої лівошлуночкової серцевої недостатності (набряку легень)
- Показання й схема дозування вазодилататорів при гострій СН (за рекомендаціями Європейського товариства інтенсивної терапії, 2005)
- СН і, II А, II Б, III стадій відповідає хронічній недостатності кровообігу таких самих стадій за класифікацією М. Д. Стражеска, В. X. Василенка.
- Дилатаційна кардіоміопатія, постійна форма фібриляції передсердь. СН IIб ст. , систолічний варіант, IV фк.
- Та частоти розвитку ускладнень
- Для підвищення ефективності лікування фуросемід, торасемід чи етакри-нову кислоту застосовують одночасно перорально, в/в або в/м
- Сучасні методи лікування різних стадій ХСН
- Диференційоване лікування ХСН в залежності від вираженості дисфункції лівого шлуночка
- Неадекватне лікування цукрового діабету.
- Багрий А. Э., Дядык А. И., Жуков К. В., Приколата О. А. Подходы к лечению больных с гипертензивными кризами, осложненными отеком легких // Артериальная гипертензия — 2008. — № 1. — С. 42-47.
- Недоступ А. В. , благова О. В. Как лечить аритмии. 2-е изд. — М. : медпресс-инфо, 2007. — 303 С.
- Яковлев С. В. , яковлев В. П. Современная антимикробная терапия. Consilium Medicum. — 2005. —№ 1. — С. 50-70.
- Розрізняють пневмонії з нетяжким і тяжким перебігом (алгоритм 3.1).
- Характер рентгенологічних змін у залежності від етіології пневмонії
- Алгоритм 3.2. Стандарти диференційованого лікування пацієнтів з негоспітальною пневмонією різних груп
- У хворих з легіонельозною пневмонією застосування левофлоксацину призводить до більш вираженого клінічного ефекту у порівнянні зі старими макролідами.
- Хворого потрібно покласти в ліжко, підняти нижні кінцівки, зігріти грілкою.
- Знамениті люди, які страждали бронхіальною астмою
- Алгоритм 3.5. Дії лікаря в амбулаторних і стаціонарних умовах
- Класифікація легеневої недостатності
- Характеристика основних інгаляційних бронохолітиків для лікування ХОЗЛ стабільного перебігу
- Рекомендації доказової медицини
- Рекомендації за даними проведених ркд
- Рубрикація плевритів згідно МКХ 10 перегляду
- Алгоритм 3.12. Стандарти лікування саркоїдозу Крок 1
- Лікування інтерстиціальної пневмонії при ідіопатичному фіброзуючому альвеоліті
- Фактори ризику середньої значущості (ВШ 2-9)
- Протипоказання до проведення тромболітичної терапії
- Помилки та необгрунтовані призначення препаратів при невиконанні рекомендацій доказової медицини з тела
- Лікування основного захворювання
- Розділ 4. Захворювання органів травлення
- Алгоритм 4.4. Стандарти лікування хронічного хелікобактерного гастриту типу В
- Робоча класифікація виразкової хвороби (пептичної виразки) шлунка та дванадцятипалої кишки
Стани, пов'язані з прогнозом СН (найвагоміші предиктори):
Демографічні ознаки: середній вік, ішемічна етіологія, оживлення після РСС.
Клінічні ознаки: артеріальна гіпотензія, СН III—IV ФК за NYHA, нещодав-на госпіталізація з приводу СН.
Електрофізіологічні предиктори: широкий комплекс QRS, шлуночкові аритмія (менше значення мають тахікардія, Q хвилі, ГЛШ).
Функціональні/Exertional предиктори: низький піковий V02 (менше значення мають зниження толерантності до фізичного навантаження).
Лабораторні предиктори: підвищення BNP|NT-proBNP, гіпонатріємія, підвищення тропонінів, підвищення кількості біомаркерів, нейрогуморальна активація.
Інструментальні предиктори: низька ФВ ЛШ (45% і менше).
Профілактика ХСН полягає в тривалому застосуванні інгібіторів АПФ, БРА II, діуретиків, БАБ і серцевих глікозидів при хронічній ФП на тлі активної терапії основного захворювання.
Відомо, що хворі на ХСН приблизно в 50% випадків помирають від РСС. З метою її профілактики у таких хворих доказова медицина рекомендує:
Застосування БАБ.
Застосування інгібіторів АПФ, БРА II, антагоністів альдостерону (ве-рошпірон), що призводить до зменшення шлуночкової екстрасистолії, шлу-ночкової ПТ. Допоміжне призначення антагоністів альдостерона до інгібіторів АПФ, БРА II і БАБ знижує ризик аритмічних ускладнень та покращує прогноз хворих з ХСН і дисфункцією ЛШ.
3. Аміодарон при ХСН не знижує ризик РСС, тому його призначати таким пацієнтам не слід, а при ХСН III—IV ФК він може навіть збільшувати ризик смерті за рахунок аритмогенної дії (!).
4. Застосування імплантованих кардіовертерів-дефібриляторів має позитивний ефект, зменшує ризик РСС, однак це не заміна антиаритмічної терапії, а ефективне доповнення до неї. Оптимальним є поєднання імплантації кардіовертерів-дефібриляторів з терапією БАБ, що значно більш ефективно запобігає виникненню РСС.
5. При ХСН БАБ (в тому числі невисокі дози соталолу) разом із блокато-рами РААС (інгібітори АПФ, БРА II і блокатори альдостерона) залишаються засобом вибору при лікування ХСН у профілактиці РСС.
6. У дослідженні WATCH не було знайдено суттєвої різниці між застосуванням варфарину, аспірину та клопідогрелю у хворих на ХСН.
Актуальним питанням є профілактика РСС (ФШ, «пірует»-тахікардії, шлу-ночкової екстрасистолії III—V градацій) при різних стадіях ХСН (табл. 2.135).
Таблиця 2.135
Профілактика раптової серцевої смерті на різних стадіях ХСН
| Різні методи профілактики РСС
| Стадії ХСН за класифікацією Стражеско-Василенко
| | І
| II А
| II Б
| III
| | БАБ
| +
| +
| ++
| ++
| | Аміодарон
| +
| +
|
|
| | Антагоністи альдостерону
|
| +
| +
| +
| | БАБ + аміодарон
| +
| +
|
|
| | Інгібітори АПФ
| ++
| ++
| ++
| ++
| | Блокатори рецепторів ангіотензину II
| ++
| ++
| ++
| ++
|
Примітки: + — лікування показане; ++ — лікування особливо необхідне.
Усі ці препарати при ХСН мають виражену антифібриляторну, антиаритміч-ну, нейрогуморальну модулюючу дію, тому вони зменшують розвиток РСС (ФШ, «пірует»-тахікардії, шлуночкової екстрасистолії III—1V градацій за Лауном).
Важливе місце при лікуванні і профілактиці ХСН посідає фізична реабілітація пацієнтів, яка рекомендується всім хворим з ХСН І—IV ФК на фоні стабільного перебігу декомпенсації, коли немає потреби екстрено застосовувати діуретики та інотропні засоби.
Фізична реабілітація протипоказана при:
• активному міокардиті;
• стенозі клапанних отворів;
• ціанотичних вроджених вадах;
• порушеннях ритму високої градації;
• нападах стенокардії у пацієнтів з низькою ФВ ЛШ.
Фізична реабілітація повинна бути контрольованою і широко застосовуватись у кардіологічній практиці.
Список рекомендованої літератури
Амосова Е. Н. Рекомендации Европейского общества кардиологов по диагностике и лечению стабильной стенокардии: что нового? // Terapia. — 2006. — № 11. — С. 5-12 та 2006. — № 12. — С. 5-10.
Амосова Е. Н. Новые стандарты тромболитической, антикоагулянт-ной и антитромбоцитарной терапии инфаркта миокарда с подъемом сегмента ST по обе стороны Атлантики. Ч. 1. Тромболизис и антикоагулянтная терапия // Серце і судини. — 2009. — № 1. — С. 18-26.
3. Амосова Е. Н., Ткаченко Л. А. Лечение инфаркта миокарда с элевацией сегмента ST. Основные положения рекомендаций Американского кардиологического колледжа и Американской ассоциации кардиологов — 2004. Часть 1. // Серце і судини. 2005. — № 2(10). — С. 19-26.
4. Антикоагулянтна терапія гострого коронарного синдрому на сучасному етапі згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів та Американської колегії кардіологів. 2007 року / В. 3. Нетяженко, А. М. Гонтар // Внутрішня медицина. — 2008. — № 2. — С. 42-47.
|
