Тема 16. Застосування соціально-психологічного знання в окремих галузях практики 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 16. Застосування соціально-психологічного знання в окремих галузях практики

Поиск

Запитання для самоперевірки

  1. Що таке альтруїзм, які існують підходи до його вивчення?
  2. Який зміст психологічної теорії соціального обміну?
  3. Про що йдеться в концепції альтруїзму як замаскованого еґоїзму?
  4. Які дві соціальні норми мотивують альтруїзм?
  5. Про що йдеться в еволюційній теорії жертовного альтруїзму (Д.Бараш)?
  6. Який зміст теорії взаємності людських доброчинів (Р.Чалдіні)?
  7. Як впливають на вияв допомоги ситуативні чинники, наприклад кількість очевидців ?
  8. Чи впливає на надання допомоги факт усвідомлювання критичності ситуації?
  9. Що таке ефект очевидця ?
  10. Які обставини посилюють відповідальність та готовність допомогти?
  11. Як впливає наслідування інших та дефіцит часу  на надання допомоги (Дж.Дарлі, Д. Бетсон)?
  12. Чи впливає поганий настрій на надання допомоги (Р.Чалдіні)?
  13. Чи є винятки з правила «поганий настрій – добрі справи»?
  14. Як впливає хороший настрій на надання допомоги (Е.Айзен, Д.Доліньскі)?
  15. Чи впливає релігійність особи на просоціальну поведінку?
  16. Якими є, на думку психологів, особливості суб’єктів, що посилюють вияв допомоги стосовно них?
  17. Чи можна навчитися альтруїзму, що таке моральна інклюзія?

Література

Айзен Э.М., Левин П.Ф. Влияние хорошего настроения на оказание помощи :печенье и доброта // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер Ком, 2000. – С.470-485.

Дарли Д.М., Бэтсон Д.К. «Из Иерусалима в Иерихон»: исследование ситуационных и диспозиционных переменных, влияючих на оказание помощи // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер Ком, 2000. – С.456-469.

Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер Ком, 2002.

Милграм С. Опыт городской жизни: психологическое исследование // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер Ком, 2000. – С.283-296.

Чалдини Р., Кенрик Д., Нейберг С. Агрессия: Лидерство. Альтруизм. Конфликт. Группы. –СПб: Прайм Еврознак, 2002. – С.104.

Чалдини Р. Социальное влияние. – СПб.: Питер Ком, 1998.– 338 с.

 

 

 

Соціально-психологічне знання та практика регулювання соціальних конфліктів. Поняття та типи конфліктів. Пошуки причин конфліктів та способів їх розв’язання соціальними психологами. Лабораторні версії суспільних дилем. Ігри з ненульовою сумою. Соціально-психологічні способи розв’язання соціальних дилем. Конкуренція як джерело конфлікту (експеримент М.Шерифа). Сприйняття несправедливості та спотворення сприйняття як джерела конфлікту. Стратегії примирення : рівноправні контакти, кооперація, комунікація, умиротворення.

Соціальна психологія та правосуддя.  Дотичні проблеми соціальної психології та правосуддя.  Переконливість показів свідків, ефект дезінформації (експерименти Е.Лофтус). Помилки опитувань та підготовка інтерв’юерів (когнітивне інтерв’ю). Соціальні судження про обвинуваченого: вплив фізичної привабливості та подібності. Присяжні: настанови судді та ефект досудового розголосу.  

Соціальна-психологія та медицина.Ілюзорні взаємозв’язки, хіндсайт, діагнози, що самопідтверджуються (експеримент Д.Розенхана). Соціальне пізнання та проблемна поведінка. Феномен депресивного реалізму. Неґативний стиль пояснення причин (атрибуцій) людей у стані депресії. Соціально-психологічні дослідження самотності та соціальної тривоги.

Соціально-психологічні підходи до позитивних змін мислення: тренінг соціальних навичок, когнітивна психотерапія.

Соціальна психологія та міжособистісні стосунки. Афіліація: зв’язок зі здоров’ям та відчуттям щастя. Атракція. територіальна близькість людей. Чинник взаємодії на „спільній території. Антиципація взаємодії. Ефект «простого перебування в полі зору». Чинники взаємної привабливості: протилежність чи доповнюваність. Прив’язаність та її типи. Глобалізація та зміни безпосередніх людських взаємин.

 

Соціально-психологічне знання та практика регулювання соціальних конфліктів

  Поняття та типи конфліктів. У попередній темі („Агресія та соціальна поведінка”) наводилися приклади масштабів озброєнь та жертв війн у ХХ сторіччі. Ми живемо в світі, який щодня витрачає на утримання армій та озброєння $2 мільярди, тоді як тисячі людей вмирають унаслідок недоїдання і відсутності медичної допомоги. Щодня у світі відбувається ескалація певного соціального конфлікту. Конфлікт (від лат. дієслів conflo, conflatio, conflicto – розпалювати, збуджувати, зіштовхуватись, боротись) як соціально-психологічне явище – це очевидна несумісність дій, активне протиборство, зіткнення конкуруючих потреб, мотивів, цілей, інтересів різних груп.

          Існують такі типи конфліктів : внутрішньоособистісні (переживання людиною боротьби потреб, мотивів, докорів сумління, прийняття життєво важливих рішень); міжособистісні (перешкода на шляху взаєморозуміння та сумісних дій; суперечливі дії окремих осіб щодо загальних норм); внутрішньогрупові (перешкода на шляху досягнення основних цілей діяльності або соціально корисних результатів праці, мобілізації зусиль членів групи).Розрізняють міжгрупові, етнічні, стратові тощо конфлікти, у яких люди вступають у протиборство, відстоюючи несумісні цінності, цілі, норми, або прагнуть присвоїти певні блага.

          В соціально-психологічному сенсі конфлікти можуть бути деструктивними (ускладнюють взаємодію та взаємовідносини учасників груп, зміщують дієву активність з прийняття компромісних рішень на емоційне протиборство) та конструктивними, якщо отримують справедливу оцінку, що сприяє їх вирішенню. 

Конфлікт, що виявлений та ґрунтовно проаналізований може стимулювати оновлення і поліпшення людських відносин. Розгляд і рішення проблем рідко обходиться без конфліктів. Мир – це наслідок творчо розв’язаного конфлікту, в якому сторони зближують позиції, що здавалися раніш несумісними, і досягають справжньої згоди.

Пошуки причин конфліктів та способів їх розв’язання. Лабораторні версії суспільних дилем. Дослідження соціальних психологів виявили декілька причин, які є типовими для конфліктів різних рівнів (міжнародних, внутрішньогрупових, міжособистісних).

Глобальними проблемами людства, які становлять загрозу для його майбутнього існування є ядерна зброя, потепління клімату, перенаселення, виснаження запасів корисних копалини. Ці проблеми виникають у зв'язку з тим, що різні групи переслідують власні інтереси, а їх діяльність йде на збиток усім. Людство постає перед складною дилемою: як сумістити благополуччя індивідів, у тому числі і реалізацію їх права на задоволення власних інтересів, і благополуччя всього суспільства в цілому?

Щоб виокремити і проілюструвати цю дилему, соціальні психологи використовують лабораторні ігри, що відображають природу багатьох соціальних конфліктів. Показуючи, як люди, які керуються благими намірами, виявляються залученими в поведінку деструктивну для обох сторін, ці ігри висвічують деякі парадокси людського існування, що викликають стурбованість. Розглянемо два приклади: дилему ув'язненого і трагедію громадських вигонів.

Дилема ув'язненого. Ця дилема була вперше обговорена ще у 60-х рр. ХХ ст. А.Рапопортом у праці „Захисники, гравці та дебати” описав вражаючу тенденцію поведінки підозрюваних у злочині.  Розглянемо цю ситуацію. Обидва затриманих винні у скоєнні злочину, але прокурор має лише докази їх причетності до менш важкого злочину. Він пропонує наодинці кожному зізнатися на вигідних умовах: якщо зізнається тільки один, то буде звільнений. Натомість другий отримає максимальне покарання. Якщо зізнаються обидва, то обидва будуть засуджені до середніх термінів ув'язнення. Якщо ніхто не зізнається, обидва одержать мінімальне покарання.  

Психологами було проведено дві тисячі таких лабораторних ігор. Досліджуваними були студенти, їм пропонувалися різні способи нагороди та покарання (бали, оцінки, гроші). На рис. 1 показані можливі стратегії поведінки гравців: співпраця та відособлення.  Як же поводилися гравці? Кожний з них не був впевнений остаточно, як саме буде поводити себе інший. Тому кожен з них починає мислити еґоїстично, шукає вигоди лише собі, прирікаючи іншого на програш. Відтак, не довіряючи один з одному, обидва прирікають себе на значно гірший фінал, ніж той, коли б вони думали про спільну вигоду.

 

 

       

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2024-06-27; просмотров: 45; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.196 (0.009 с.)