Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Рис. 7. Зміна установки: прямий спосіб переконання
Содержание книги
- Розділ ііі. Соціальні впливи та групові процеси
- Рис.1. Просторові зони людини (індивідуалістський тип соціокультури)
- Етнічна і культурна ідентифікація
- Підходи до вивчення ґендерно-рольової поведінки
- Рис.3. Фактори виникнення ґендерних відмінностей у соціальній поведінці (соціально-рольова теорія Е.Іґлі ).
- Соціально-психологічні дослідження ґендеру
- Особливості соціальної поведінки ґендеру
- Рис.4. Критерії вибору чоловіками і жінками шлюбних партнерів є подібними на 6 континентах і 5 островах.
- Поняття конформізму, його сутність як соціально-психологічного феномену.
- Класичні експерименти явища конформізму
- Рис 1. Типовий приклад утворення норм в експериментах М.Шерифа
- Рис 2. Експеримент С.Аша з вивчення конформізму.
- Рис.3. Підпорядкування: експеримент Мілґрама.
- Умови та причини конформізму. Рис.4. Кількісний склад групи і конформізм
- Особливості вияву конформізму
- Переконання та його способи впливу на людину
- Рис.1. Переконливе повідомлення повинно подолати декілька перешкод, щоб викликати дію.
- Рис.2. Прямий і непрямий способи переконання
- Рис.4. Ефект первинності та ефект вторинності
- Рис. 5. Переконливість простих та складних повідомлень
- Адресат повідомлення (аудиторія)
- Рис. 7. Зміна установки: прямий спосіб переконання
- Рис. 9. Чинники, що впливають на ефективність переконання
- Приклади досліджень у галузі переконань
- Тема 10. Соціальна психологія груп
- Характер суспільних змін і перетворень, безпосередня участь в революційних (або контрреволюційних) рухах, складні процеси формування громадської думки – все це також важливі чинники, які відображаються на психологічних характеристик великих груп. Тому є с
- Рис. 1. Типові емблеми прокомуністичних та неофашистських груп скінхедівського руху
- Тема 11. Психологія малої групи
- Структура та динамічні процеси групи
- Рис. 2. Органіграма організації (формальна структура)
- Рис. 2. Вплив присутності інших: соціальна фасилітація та соціальні лінощі
- Експериментальне вивчення групового прийняття рішень: «зрушення у бік ризику».
- Рис. 3. Після дискусії думки, що поділяються членами групи, посилюються
- Розділ IV. Соціальні відносини
- Тема 13. Упередження: антипатія до інших
- Соціальні джерела упереджень
- Рис.3. Неґативна налаштованість стосовно здібностей жінок та низька результативність розв’язання математичних задач жінками
- Емоційні та когнітивні джерела упереджень
- Посилення власної соціальної ідентифікації і стереотипи
- Тема 14. Аґресія та соціальна поведінка
- Поширеність аґресії та її види
- Рис. 2. Знаряддя вбивств, скоєних у США в 1999 році
- Аналіз причин людської аґресії
- Рис.4. Теорія фрустрації – аґресії
- Рис.6. Аґресія як результат аверсивного досвіду та винагороди
- Тема 15. Просоціальна поведінка: альтруїзм
- Поняття альтруїзму та підходи до його вивчення
- Рис. 1. Причини допомоги волонтерів хворому на снід
- Рис. 2. Надання допомоги: поведінка, що ґрунтується на глибинно-психологічній (ендоцентричній) та соціально-психологічній (екзоцентричній) мотивації
- Соціологічний та еволюційний підходи до пояснення альтруїзму
Зацікавлена аудиторія реаґує на арґументи. Для зацікавленої аудиторії типовим є прямий спосіб переконання: коли зацікавлені в питанні студенти коледжу одержали повідомлення, що обґрунтовує необхідність здачі факультетського іспиту до церемонії вручення диплома, вони визнали слабке арґументування непереконливим (нижня пряма), а сильне — переконливим (верхня пряма).
Рис. 8. Зміна установки: непрямий спосіб переконання. (Джерело: R. E. Petty, T. J. Саcioppo & R. Goldman. «Personal Involvement as а Determinant of Argument-Based Persuasion», Journal of Personality and Social Psychology, 41, 1981, р. 847-855)
Незацікавлена аудиторія (іспит запровадять лише через десять років) реаґує лише на авторитетність (компетентність) джерела інформації, натомість арґументи (за і проти запровадження нового іспиту) її не цікавлять. Непрямий спосіб: коли аналогічну інформацію повідомили незацікавленій аудиторії, – студентам було сказано, що зміни екзаменаційної політики почнуться через десять років, – якість аргументів не вплинула на зміну установки, зате на нього вплинув авторитет джерела інформації.
Отже, на ефективність переконання впливають чотири чинники: комунікатор, зміст повідомлення, канал комунікації і аудиторія (рис.9).
|
