Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Поняття альтруїзму та підходи до його вивчення
Содержание книги
- Особливості вияву конформізму
- Переконання та його способи впливу на людину
- Рис.1. Переконливе повідомлення повинно подолати декілька перешкод, щоб викликати дію.
- Рис.2. Прямий і непрямий способи переконання
- Рис.4. Ефект первинності та ефект вторинності
- Рис. 5. Переконливість простих та складних повідомлень
- Адресат повідомлення (аудиторія)
- Рис. 7. Зміна установки: прямий спосіб переконання
- Рис. 9. Чинники, що впливають на ефективність переконання
- Приклади досліджень у галузі переконань
- Тема 10. Соціальна психологія груп
- Характер суспільних змін і перетворень, безпосередня участь в революційних (або контрреволюційних) рухах, складні процеси формування громадської думки – все це також важливі чинники, які відображаються на психологічних характеристик великих груп. Тому є с
- Рис. 1. Типові емблеми прокомуністичних та неофашистських груп скінхедівського руху
- Тема 11. Психологія малої групи
- Структура та динамічні процеси групи
- Рис. 2. Органіграма організації (формальна структура)
- Рис. 2. Вплив присутності інших: соціальна фасилітація та соціальні лінощі
- Експериментальне вивчення групового прийняття рішень: «зрушення у бік ризику».
- Рис. 3. Після дискусії думки, що поділяються членами групи, посилюються
- Розділ IV. Соціальні відносини
- Тема 13. Упередження: антипатія до інших
- Соціальні джерела упереджень
- Рис.3. Неґативна налаштованість стосовно здібностей жінок та низька результативність розв’язання математичних задач жінками
- Емоційні та когнітивні джерела упереджень
- Посилення власної соціальної ідентифікації і стереотипи
- Тема 14. Аґресія та соціальна поведінка
- Поширеність аґресії та її види
- Рис. 2. Знаряддя вбивств, скоєних у США в 1999 році
- Аналіз причин людської аґресії
- Рис.4. Теорія фрустрації – аґресії
- Рис.6. Аґресія як результат аверсивного досвіду та винагороди
- Тема 15. Просоціальна поведінка: альтруїзм
- Поняття альтруїзму та підходи до його вивчення
- Рис. 1. Причини допомоги волонтерів хворому на снід
- Рис. 2. Надання допомоги: поведінка, що ґрунтується на глибинно-психологічній (ендоцентричній) та соціально-психологічній (екзоцентричній) мотивації
- Соціологічний та еволюційний підходи до пояснення альтруїзму
- Таблиця 3. . Порівняння теорій альтруїзму. Теорія. Як пояснюється альтруїзм. Рівень пояснення. Взаємний «альтруїзм». Ситуативні чинники вияву допомоги
- Рис.4. Прийняття рішення допомоги
- Особистісні чинники надання допомоги: настрій, персональні якості, релігійність
- Рис.5. Кількість осіб, які погодилися передати телефонне повідомлення
- Рис.6. Релігійність особи та учасництво в доброчинних організаціях
- Тема 16. Застосування соціально-психологічного знання в окремих галузях практики
- Рис.1. Лабораторна версія дилеми ув'язненого.
- Соціальна психологія та правосуддя
- Рис. 2. Кількість суджень щодо провини підозрюваного у трьох групах
- Соціальна-психологія та медицина
- Рис. 3. „ замкнене коло” думок та почуттів
- Соціальна психологія та міжособистісні стосунки
- Рис. 4. Стимульні фотокартки в експерименті В.Джонсона
- Рис.7. Концепція любовних стилів взаємин Р.Стернберга
Поняття альтруїзму та підходи до його вивчення. Альтруїзм – це різновид просоціальної поведінки людини, орієнтований на безкорисливу допомогу іншим та пов’язаний з можливими втратами для самої людини. Соціальні психологи намагаються з’ясувати чинники, які дозволяють людям виявляти у поведінці свої кращі якості: турботу, увагу й допомогу, моральну й матеріальну жертовність.
Існують три підходи до вивчення альтруїзму. Перший підхід розвинувся в руслі соціологічної соціальної психології. Його опорою є концепція символічного інтеракціонізму Герберта Блумера. Згідно нього, суспільство визначається як символічна взаємодія індивідів. Люди діють з опорою на значення (смисли), які приписують речам. Сенс будь-якої речі виникає в процесі взаємодії, у яку людина вступає з іншою людиною. Сенс не належить речам самим по собі, він виникає у процесі людських трансакцій. З погляду на це, альтруїзм обґрунтовується психологічною теорією соціального обміну.
Другий підхід – соціологічний. Автор феноменологічної соціології Альфред Шютц наголошував, що суспільство розвивається у процесі духовної взаємодії людей. Тому соціальна дія – це осмислена поведінка людини в її духовній взаємодії з іншими людьми. В руслі соціологічного підходу альтруїзм розглядається в руслі дії двох соціальних норм: взаємності та соціальної відповідальності.
Третій підхід до розуміння альтруїзму пропонує еволюційна психологія. В межах еволюційної теорії безкорисливу поведінку пояснюють вродженими механізмами: захист роду та пошук взаємної вигоди.
Психологічна теорія соціального обміну. Одне з можливих пояснень альтруїзму міститься в теорії соціального обміну. Люди обмінюються не лише матеріальними цінностями (речами, грошима), а й соціальними цінностями, такими як любов, послуги, інформація і статус. В процесі цього обміну люди часто застосовують стратегію «mini-max». Тобто, люди намагаються звести до мінімуму власні витрати і одержати максимально можливу винагороду. У теорії соціального обміну допускає, що подібні міркування часто прогнозують людську поведінку. Перш, ніж зробити якийсь вчинок, людина обдумує, наскільки їй будуть корисними результати вчинку, наприклад, надавати допомогу іншій людині чи ні. Згідно теорії соціального обміну, людина сподівається за свій вчинок щось отримати навзаєм, матеріальні або психологічні винагороди. Соціальні психологи спробували відстежити, чи дійсно допомога іншим є здебільшого замаскованим еґоїзмом.
Концепція альтруїзму як замаскованого еґоїзму. Винагороди, що мотивують надання допомоги, можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Наприклад, якщо банк жертвує гроші на добродійність, щоб підвищити довіру потенційних вкладників. Тут йдеться про зовнішню винагороду. Рівно, коли сусідка позичає сірники іншій сусідці, то тут також йдеться про подяку або дружбу, тобто про зовнішню винагороду. Люди щось віддають, щоб згодом отримувати матеріальні чи психологічні дивіденди. Навіть, допомагаючи незнайомій симпатичній людині, людина очікує від неї схвалення та доброї пам’яті про себе. Висловлене співчуття іншій людині може таїти теж внутрішню самовинагороду – позитивне самосприйняття самої себе. Подібне може стосуватися багатьох випадків, коли людина-донор здає значну порцію крові, або коли залишає хороші чайові офіціантові тощо.
Впродовж шести років (1993-1999) соціальні психологи (М.Снайдер та А. Омото, Джіл Клері) вивчали мотивацію волонтерів, які допомагають хворим на СНІД. Вони виявили шість причин, які спонукають надання допомоги (рис.1).
|
