Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Рис. 9. Чинники, що впливають на ефективність переконання
Содержание книги
- Розділ ііі. Соціальні впливи та групові процеси
- Рис.1. Просторові зони людини (індивідуалістський тип соціокультури)
- Етнічна і культурна ідентифікація
- Підходи до вивчення ґендерно-рольової поведінки
- Рис.3. Фактори виникнення ґендерних відмінностей у соціальній поведінці (соціально-рольова теорія Е.Іґлі ).
- Соціально-психологічні дослідження ґендеру
- Особливості соціальної поведінки ґендеру
- Рис.4. Критерії вибору чоловіками і жінками шлюбних партнерів є подібними на 6 континентах і 5 островах.
- Поняття конформізму, його сутність як соціально-психологічного феномену.
- Класичні експерименти явища конформізму
- Рис 1. Типовий приклад утворення норм в експериментах М.Шерифа
- Рис 2. Експеримент С.Аша з вивчення конформізму.
- Рис.3. Підпорядкування: експеримент Мілґрама.
- Умови та причини конформізму. Рис.4. Кількісний склад групи і конформізм
- Особливості вияву конформізму
- Переконання та його способи впливу на людину
- Рис.1. Переконливе повідомлення повинно подолати декілька перешкод, щоб викликати дію.
- Рис.2. Прямий і непрямий способи переконання
- Рис.4. Ефект первинності та ефект вторинності
- Рис. 5. Переконливість простих та складних повідомлень
- Адресат повідомлення (аудиторія)
- Рис. 7. Зміна установки: прямий спосіб переконання
- Рис. 9. Чинники, що впливають на ефективність переконання
- Приклади досліджень у галузі переконань
- Тема 10. Соціальна психологія груп
- Характер суспільних змін і перетворень, безпосередня участь в революційних (або контрреволюційних) рухах, складні процеси формування громадської думки – все це також важливі чинники, які відображаються на психологічних характеристик великих груп. Тому є с
- Рис. 1. Типові емблеми прокомуністичних та неофашистських груп скінхедівського руху
- Тема 11. Психологія малої групи
- Структура та динамічні процеси групи
- Рис. 2. Органіграма організації (формальна структура)
- Рис. 2. Вплив присутності інших: соціальна фасилітація та соціальні лінощі
- Експериментальне вивчення групового прийняття рішень: «зрушення у бік ризику».
- Рис. 3. Після дискусії думки, що поділяються членами групи, посилюються
- Розділ IV. Соціальні відносини
- Тема 13. Упередження: антипатія до інших
- Соціальні джерела упереджень
- Рис.3. Неґативна налаштованість стосовно здібностей жінок та низька результативність розв’язання математичних задач жінками
- Емоційні та когнітивні джерела упереджень
- Посилення власної соціальної ідентифікації і стереотипи
- Тема 14. Аґресія та соціальна поведінка
- Поширеність аґресії та її види
- Рис. 2. Знаряддя вбивств, скоєних у США в 1999 році
- Аналіз причин людської аґресії
- Рис.4. Теорія фрустрації – аґресії
- Рис.6. Аґресія як результат аверсивного досвіду та винагороди
- Тема 15. Просоціальна поведінка: альтруїзм
- Поняття альтруїзму та підходи до його вивчення
- Рис. 1. Причини допомоги волонтерів хворому на снід
- Рис. 2. Надання допомоги: поведінка, що ґрунтується на глибинно-психологічній (ендоцентричній) та соціально-психологічній (екзоцентричній) мотивації
- Соціологічний та еволюційний підходи до пояснення альтруїзму
1. Комунікатор. Варті довіри комунікатори сприймаються як фахівці, на думку яких можна покластися. Люди, які говорять упевнено, швидко і дивляться слухачам в очі, сприймаються останніми як варті більшої довіри. Те ж саме можна сказати і про комунікаторів, що захищають ту або іншу позицію, не дивлячись на те, що це суперечить їх власним інтересам. Зовні приваблива людина — ефективний комунікатор у тих випадках, коли йдеться про проблеми, що зачіпають смаки людей та їх особисті цінності.
2. Зміст повідомлення. Переконливішими повідомленнями є ті, що з позитивними відчуттями. Люди у хорошому настрої, частіше ухвалюють імпульсні, менш обдумані рішення. Переконливими можуть бути також і деякі повідомлення, що породжують страх, бо вони виразні і вкарбувалися в пам'ять.
Наскільки повідомлення суперечить усталеній в аудиторії думці, залежить від довіри до комунікатора. Що говорити комунікатору (подавати точку зору опонентів чи обмежитися викладом власної позиції) залежить від: підготовленості аудиторії, її ставлення до змісту повідомлення, готовності вислухати контрарґументи.
Якщо аудиторія наперед згідна з комунікатором, то їй не потрібні контрарґументи. Тут найефективнішим є одностороннє повідомлення. Якщо йдеться про аудиторію, яка або добре знає проблему, або не розділяє позиції комунікатора, ефективніше двостороннє повідомлення.
Якщо повідомлення послідовно представляє дві точки зору, то потенційно переконливішою є перша. Більшість експериментальних даних свідчать на користь ефекту первинності. Коли ж між двома презентаціями проходить час (вплив першого повідомлення зменшується) та рішення ухвалюється терміново, то спрацює ефект вторинності – переможе друга точка зору, яка свіжіша в пам'яті.
3. Канал комунікації. Не менш важливий і спосіб комунікації. Засоби масової інформації можуть бути ефективними в тих випадках, коли йдеться про непринципове питання або про те, що невідомо масової аудиторії (наприклад, про вибір між двома незнайомими політиками).
4. Аудиторія. Важливо також і те, кому адресовано повідомлення. Має значення, наскільки симпатизує аудиторія промовцеві, схиляється на його користь, обдумує контраргументи. Має значення і вік аудиторії. Дослідникам, що опитували громадську думку, відомо, що установки молодих людей менш стабільні.
|
