Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Структура та динамічні процеси групи
Содержание книги
- Підходи до вивчення ґендерно-рольової поведінки
- Рис.3. Фактори виникнення ґендерних відмінностей у соціальній поведінці (соціально-рольова теорія Е.Іґлі ).
- Соціально-психологічні дослідження ґендеру
- Особливості соціальної поведінки ґендеру
- Рис.4. Критерії вибору чоловіками і жінками шлюбних партнерів є подібними на 6 континентах і 5 островах.
- Поняття конформізму, його сутність як соціально-психологічного феномену.
- Класичні експерименти явища конформізму
- Рис 1. Типовий приклад утворення норм в експериментах М.Шерифа
- Рис 2. Експеримент С.Аша з вивчення конформізму.
- Рис.3. Підпорядкування: експеримент Мілґрама.
- Умови та причини конформізму. Рис.4. Кількісний склад групи і конформізм
- Особливості вияву конформізму
- Переконання та його способи впливу на людину
- Рис.1. Переконливе повідомлення повинно подолати декілька перешкод, щоб викликати дію.
- Рис.2. Прямий і непрямий способи переконання
- Рис.4. Ефект первинності та ефект вторинності
- Рис. 5. Переконливість простих та складних повідомлень
- Адресат повідомлення (аудиторія)
- Рис. 7. Зміна установки: прямий спосіб переконання
- Рис. 9. Чинники, що впливають на ефективність переконання
- Приклади досліджень у галузі переконань
- Тема 10. Соціальна психологія груп
- Характер суспільних змін і перетворень, безпосередня участь в революційних (або контрреволюційних) рухах, складні процеси формування громадської думки – все це також важливі чинники, які відображаються на психологічних характеристик великих груп. Тому є с
- Рис. 1. Типові емблеми прокомуністичних та неофашистських груп скінхедівського руху
- Тема 11. Психологія малої групи
- Структура та динамічні процеси групи
- Рис. 2. Органіграма організації (формальна структура)
- Рис. 2. Вплив присутності інших: соціальна фасилітація та соціальні лінощі
- Експериментальне вивчення групового прийняття рішень: «зрушення у бік ризику».
- Рис. 3. Після дискусії думки, що поділяються членами групи, посилюються
- Розділ IV. Соціальні відносини
- Тема 13. Упередження: антипатія до інших
- Соціальні джерела упереджень
- Рис.3. Неґативна налаштованість стосовно здібностей жінок та низька результативність розв’язання математичних задач жінками
- Емоційні та когнітивні джерела упереджень
- Посилення власної соціальної ідентифікації і стереотипи
- Тема 14. Аґресія та соціальна поведінка
- Поширеність аґресії та її види
- Рис. 2. Знаряддя вбивств, скоєних у США в 1999 році
- Аналіз причин людської аґресії
- Рис.4. Теорія фрустрації – аґресії
- Рис.6. Аґресія як результат аверсивного досвіду та винагороди
- Тема 15. Просоціальна поведінка: альтруїзм
- Поняття альтруїзму та підходи до його вивчення
- Рис. 1. Причини допомоги волонтерів хворому на снід
- Рис. 2. Надання допомоги: поведінка, що ґрунтується на глибинно-психологічній (ендоцентричній) та соціально-психологічній (екзоцентричній) мотивації
- Соціологічний та еволюційний підходи до пояснення альтруїзму
- Таблиця 3. . Порівняння теорій альтруїзму. Теорія. Як пояснюється альтруїзм. Рівень пояснення. Взаємний «альтруїзм». Ситуативні чинники вияву допомоги
- Рис.4. Прийняття рішення допомоги
- Особистісні чинники надання допомоги: настрій, персональні якості, релігійність
Структура та динамічні процеси групи
Структура групи в концепції Дж.Морено. Структура групи може розглядатися за різними критеріями (переваг, влади, комунікації, керівництва та підпорядкування, видів діяльності тощо). Відомий американський дослідник Джекоб Морено виокремлює у груповій організації дві основні структури: макроструктура (формальна, видима, зовнішня) та мікроструктура (неформальна, прихована, внутрішня)[42]. Останню ще називають „соціометричною”. Вона створюється емоційними зв'язками, співпадінням особистісних інтересів, цінностей, цілей (рис.1).
Рис.1. Приклад мікроструктури групи, де стрілками показано прямі
та обернені (взаємні) вибори дванадцяти учасників групи
Неформальні (емоційні) взаємини учасників досліджують за допомогою методики соціометрії. Методика дозволяє з’ясувати "симпатії" і "антипатії" між членами групи, тобто систему емоційних відносин у групі шляхом здійснення кожним з членів групи певних "виборів" з усього складу групи за певним критерієм (емоційним, інтелектуальним, моральним тощо). Дані про такі "вибори" заносяться в особливу таблицю – соціометричну матрицю або подаються у вигляді особливої діаграми – соціограми. Після цього обчислюються індивідуальні та групові "соціометричні індекси". За допомогою даних соціометрії можна з’ясувати позицію кожного з членів (лідерів, популярних, конфліктних, ізольованих) в системі міжособистісних відносин групи. Виклад подробиць методики зараз не входить в наше завдання, тим паче, що цьому питанню присвячена література. Повертаючись до запропонованої схеми – про взаємодію міжособових і суспільних відносин, можна сказати, що соціометрія ніяк не схоплює той зв'язок, який існує між системою міжособових відносин в групі і суспільними відносинами, в системі яких функціонує дана група. Для цілісної діагностики групи вона виявляється недостатньою і обмеженою, оскільки, наприклад, не здатна встановлювати мотиви здійснюваних виборів і т.д.).
Формальна та неформальна структури здебільшого протилежні. Наявні тривалі розбіжності між макро- та мікроматрицями (формальною та неформальною) визначають конфлікти та напруження. Відтак макроструктуру слід привести у відповідність до мікроструктури.
В основі кожної формальної (офіційної) структури групи лежить неформальна соціометрична матриця. Формальну структуру, подану в графічному вигляді називають „органіграмою” (рис.2), а неформальну – соціограмою[43].
|
