Література до питання "Напвсуфікси"

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 11Следующая ⇒

3. Halbsuffixe

3. Напівсуфікси

Die historische Klassifizierung der Affixe unterscheidet folgende Affixe:

Історична класифікація афіксів розрізняє такі види:

a) Unproduktive Affixe, b) produktive Affixe, c) Affixe, die noch im Prozess der Entstehung sind, oder Halbsuffixe. Die Halbsuffixe entwickeln sich aus den zweiten Komponenten zusammengesetzter Wörter, dabei fühlt man noch ihre innere semantische Verbin­dung mit dem selbständigen Wort. In der modernen deutschen Sprache gehören zu den Halbsuffixen  -mann, -werk, -zeug, -fach, -voll, -reich, -artig, -mäßig, -wert, -würdig, -arm, -weise, -wärts, -gemäß, -los u.a.

а) Непродуктивні афікси, б) продуктивні афікси, в) афікси, які перебувають у процесі становлення, або ж напівсуфікси. Напівсуфікси розвиваються з других ком­по­нентів складних слів, при цьому ще відчувається їхній внутрішній семантичний зв"язок з самостійним словом. У су­часній німецькій мові до напівсуфіксів належать до на­пів­суфіксів  -mann, -werk, -zeug, -fach, -voll, -reich, -artig, -mäßig, -wert, -würdig, -arm, -weise, -wärts, -gemäß, -los та інші.

Betrachten wir das Substantiv “Werk”. “Werk” bedeutet “Arbeit”, “Tätigkeit”, “Anstalt, wo man arbeitet”. In Komposita entwickelt sich eine kollektive Bedeutung: Buschwerk, Pelzwerk, Zucker­werk, Schuhwerk (Iskos, Lenkowa, 66).

Розглянемо іменник “Werk”. “Werk” означає “праця”, “діяльність”, “заклад, де працюють”. У складних словах розвивається збірне ("колективне") значення: Buschwerk (чагарник, зарості), Pelzwerk (хутряні вироби), Zuckerwerk (кондитерські вироби), Schuhwerk (взуття),  (Iskos, Lenk­o­wa, 66).

Das Halbsuffix -voll bildet Adjektive von Substantiven: ruhevoll = Ruhe, freudevoll = Freude, reizvoll = Reiz.

Напівсуфікс-voll утворює прикметники від іменників: ruhevoll (спокійний) = Ruhe (спокій), freudevoll (радісний) = Freude (радість), reizvoll  (привабливий) = Reiz (привабливість).

In Ableitungen gefühlvoll, menschenvoll, tränenvoll sieht man deutlich die Bedeutung des Wortes voll, so verschwindet diese Bedeutung in Ableitungen kunstvoll, zweckvoll, und voll wird zu einem Halbsuffix.

У похідних словах gefühlvoll (чуттєвий), men­schen­voll (люд­ний), tränenvoll  (сповнений сліз) виразно видно зна­чення слова voll (повний), але це значення зникає вже у по­хідних словах kunstvoll (мистецький), zweckvoll (доціль­ний), і voll  (повний) стає напівсуфіксом.

Halbsuffixe, die mit Personennamen homonymisch sind:

Напівсуфікси, співзвучні з іменами людей:

-fritz(e) (kommt von "Friedrich", "Fritz") : Filmfritze, Möbelfritze, Schuhfritze, Zigarettenfritze, Automobilfritze, Süßigkeitsfritze (Verkäufer von Waren);

-fritz(e) (походить від "Friedrich", "Fritz") : Filmfritze (кіношник), Möbelfritze (столяр, майстер-ламайстер), Schuhfritze (швець), Zigarettenfritze (продавець сигарет поштучно), Automobilfritze (майстер до авто), Süßigkeits­fritze (продавець солодощів)

-peter (kommt von "Peter"): Miesepeter, Faul­peter, Angstpeter, Dreckpeter, Heulpeter, Huschelpeter, Schmuspeter, Quasselpeter, Klatschpeter, Quatschpeter, Nörgelpeter

-peter (походить від "Peter"): Miesepeter (бурко­тун), Faul­peter (ледар), Angstpeter (боягуз), Dreckpeter (нечу­пара), Heulpeter (плаксій), Huschelpeter (халтурник), Schmuspeter (мазунчик), Quasselpeter (балакун), Klatsch­peter (пліткар), Quatschpeter (брехун, пустомеля), Nörgel­peter (зануда)

„Er ist Peterle (Beterle) auf alle Sappen“

= "він тут як тут; без нашого Гриця вода не освятиться"

jemandem den Schwarzen Peter zuschieben

= звалити провину (відповідальність) на іншого

Petrus meint’s gut (mit uns)

= погода гарна, погода сприяє нам

-liese(kommt von "Lise", "Elisabeth"):Heulliese, Tränenliese, Faselliese, Flennliese, Kleckerliese, Nölliese, Zimperliese, Schnatterliese, Schwabbelliese, Bummeliese, Quatschliese, Schmutzliese, Schwatzliese

-liese(kommt von "Lise", "Elisabeth"):Heulliese (плаксій­ка), Tränenliese (плаксійка), Faselliese (фанта­зерка), Flenn­liese (плаксійка), Kleckerliese (бруднуля), Nölliese (копуша, мямля), Zimperliese (задавака, ), Schnatterliese (пустомеля), Schwabbelliese (товстуха), Bummeliese (копуша), Quatsch­liese (пліткарка), Schmutzliese (бруднуля), Schwatzliese (пліткарка)

-suse:(kommt von ""Susanne"; Suse – umgangssprachlich abwertend für „langsamer, träger, weinerlicher Mensch“) Heulsuse, Drecksuse, Tränsuse, Traumsuse, Nölsuse, Quatschsuse

-suse:(походить від"Susanne"; Suse – у розмовній мові зневажливо „повільна, ледача, плаксива людина“) Heulsuse (плаксійка), Drecksuse (бруднуля), Tränsuse (плаксійка), Traumsuse (мрійниця), Nölsuse ()копуша, мямля, Quatschsuse (пліткарка)

-trine:(kommt von "Katharine") Heultrine 

-trine:(походить від "Katharine") Heultrine  (плаксійка)

-hans:(kommt von "Johannes", "Hans") Fabelhans, Faselhans, Kleckerhans, Prahlhans, Saufhans, Schmalhans

-hans:(походить від  "Johannes", "Hans") Fabelhans (вигад­ник, брехун), Faselhans (пустомеля), Kleckerhans (брудну­ля), Prahlhans (хвалько), Saufhans (пияк), Schmal­hans (голодний кухар) у звороті "Schmalhans als Küchenmeister haben" ≈ "полокласти зуби на полицю; жити надголодь

-meier:(kommt von "Meier "– vom Grundherrn eingesetzter Verwalter eines Gutes im Mittelalter) Angstmeier, Biedermeier, Heulmeier, Kraftmeier, Schlaumeier, Schwabbelmeier, Quatschmeier, Schwindelmeier

-meier:(походить від "Meier "– у седньовіччі призна­чений поміщиком управитель) Angstmeier (боягуз), Bieder­meier (порядний чоловік), Heulmeier (скиглій), Kraft­meier (си­лач), Schlaumeier (хитрун), Schwabbelmeier (товстун), Quatschmeier (балакун), Schwindelmeier (брехун)

-michel:(kommt von "Michael", Michel – spött. „gutmütiger, tölpelhafter Mensch“)) Quatschmichel, Schwatz­michel, Dreckmichel, Heulmichel, Flennmichel;

-michel:(походить від "Michael", Michel –  насміш­ку­вато „добродушний, неповороткий чоловік“) Quatschmi­chel (пустомеля), Schwatz­michel (пліткар), Dreckmichel (бруднуля), Heulmichel (скиглій), Flennmichel (плаксій);

der deutsche Michel – Sinnbild für den biederen, ehrlichen, aber politisch schlafmützigen deutschen Kleinbürger

der deutsche Michel – символ порядного, чесного, але політично в"ялого німецького міщанина

Die Ableitung ist ein Weg zur Erweiterung des deu­tschen Wortschatzes. Die Mittel der Ableitung sind Suf­fixe, Präfixe und der Ablaut. Die Suffixe und Präfi­xe, ge­nannt Affixe, werden nach der grammatischen, se­mantischen und historischen Klassifizierung ein­geteilt.

Деривація – це шлях до розширення німецького словникового запасу. Засобами деривації є суфікси, префікси і аблаут (чергування голосних). Суфікси і префікси, які також називають афіксами, класифікують за граматичними, семантичними та історичними ознаками.

Die grammatische Einteilung zeigt die Wortart und das grammatische Geschlecht des Substantivs.

Die semantische Einteilung bestimmt die allgemeine Bedeutung der abgeleiteten Wörter desselben wortbildenden Modells.

Die historische Einteilung befasst sich mit produk­tiven, unproduktiven Suffixen und mit so genannten Halbssuffixen.

Граматична класифікація показує частину мови і граматичний рід іменника.

Семантична класифікація визначає загальне значення похідних слів з тією ж словотвірною моделлю.

Історична класифікація займається продуктивними, непродуктивними  суфіксами і так званими напів­суфік­сами.

Literatur

Література

1.Девкин В.Д. Сборник упражнений по лекси­кологии немецкого язы­ка. - М.: 1971.

2.Зуев А.Н., Молчанова И.Д., Мурясов Р.З., Руфь­ева А.И., Степанова М.Д. Словаоь словообра­зовательных элементов немецкого языка. - М.: 1979.

3.Степанова М.Д. Словообразование современ­ного немецкого языка. - М.: Изд. литературы на ино­странных языках, 1953.

4.Степанова М.Д., Фляйшер В. Теоретические основы слово­образо­вания в немецком языке. - М.: 1984

Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. - Leipzig, 1976.

5. Фляйшер В. Словотвір німецької сучасної мови. – Ляйпціг, 1971.

Iskos A., Lenkowa A. Deutsche Lexikologie. - Leningrad: 1970.

6. Іскоз А., Ленкова А. Німецька лексикологія. – Ленінград, 1970.

Iskos A., Lenkowa A. Übungen zur deutschen Lexikologie. - M.: 1961

7. Іскоз А., Ленкова А. Вправи до німецької лексикології. – Москва, 1961.

Die deutsche Sprache: Kleine Enzyklopädie in 2 Bdn. - Leipzig: 1970.

8. Німецька мова: Мала енциклопедія у 2-х томах. - Ляйпціг, 1970.

Ludewig W. Lexikon der deutschen Sprachlehre. - Gütersloh: 1969.

9. Людевіг В. Енциклопедія німецького мовознавства. – Гютерсло, 1969.

Rosen E.W., Kossmann L.S. Lexikologisches Praktikum der deutschen Sprache. - M.: 1963.

10. Розен Е.В., Косман Л.С. Лексикологічний практи­кум німецької мови. – Москва, 1963.

Stepanowa M.D., Černyševa I.I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. - Moskau: 1975.

11. Степанова М.Д., Чернишова І.І. Лексикологія німецької сучасної мови. – Москва, 1975.

Textor A.M. Sag es treffender. - Reinbeck bei Hamburg: Rowohlt, 1968.

12. Текстор А.М. Скажи влучніше. – Райнбек біля Гамбурга, вид-во Ровольт, 1968.

Literatur zur Frage „Halbsuffixe“

1.Гаврись В.І., Пророченко О.П. Німецько-український фразеологічний словник. – Київ: 1981.

2.Сакиева Р.С. Немецкий язык. Эмоциональная разговорная речь. – М.: 1991-

3.Степанова М.Д. Словообразование современного немецкого языка. – М.: 1953.

4.Borchard – Wustman – Schoppe. Die sprichwört­liсhen Redensarten im deutschen Volksmund. – Leipzig: 1955.

4.Борхард-Вустман-Шоппе. Приказки у німецькому фольклорі. – Ляйпціг, 1955.

5.Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache in 6 Bdn. Hrsg. von Klappenbach R., Steinitz W. – Berlin: 1978.

5.Словник сучасної німецької мови у 6-и томах. Вид. Р.Клаппенбах, В.Штайнітц. – Берлін, 1978.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров