Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Козаки й антитурецький союз.
Содержание книги
- Ще один претендент – поляки (за працею нормана дейвіса «боже ігрище: історія польщі»).
- На цьому перший том праці нормана дейвіса, В якій і днем з ліхтарем неможливо знайти української історії, закінчується.
- Державно-політичний устрій Київської Руси.
- Християнство і Київська Русь
- Правда, світ, як завжди В історії, виявить відносно Руси свою абсолютну невдячність. І марно йому дорікати за це. Світ є таким, яким він Є.
- Царська корона ярославу (В якості доказу висувається графітичний напис на стіні св. Софії, що Ярослав Мудрий є цар;
- Не признав літургії слов’яно-руського обряду, бо В ній згадувався папа, викреслений з грецьких богослужб ще В 1054 році.
- Зовнішня політика Київської Руси
- До часу правління аскольда джерела відносять і перше хрещення Руси. Але те «аскольдове хрещення», як відомо, значного сліду В історії Руси не залишило.
- Греки зобов’язалися заплатити по 12 гривен срібла на кожного воїна й надати дарунки для «великих князів», що володіли києвом, переяславом, любечем й деякими іншими містами.
- Князь Ігор Рюрикович (912 – 945 рр.).
- Переговори після акту церемоніалу Ольга проводила сама з імператором. Докладний зміст переговорів невідомий. Припускається, що йшлося про військову допомогу русів грекам та торгівлю.
- Великий князь святослав завойовник (964 – 972 рр. ).
- Другий похід на Болгарію (969 р.).
- Великий воїн, лицар без страху й закиду, вірний товариш вояків – таким був святослав. «поляжемо, а не осоромимо землі руської» – таке гасло залишив цей Великий князь нащадкам.
- Прийняття християнства як велика зовнішньополітична акція князя Володимира Святославовича.
- Однак не слід забувати про існування слов’янського варіанту християнства – того третього, «внутрішнього» шляху його постання, який мав вираз у слов’янській кирило-мефодіївській традиції.
- Після смерті Великого князя володимира після деякого часу боротьби між претендентами на великокняжий престол великим князем київським став старший син володимира Ярослав.
- Ярослав одружив з різними європейськими династіями всю свою рідню, за що історики прозвали його «тестем Європи».
- Входження Київської Руси в християнський світ.
- Перший чинник культурного впливу.
- Втім, незважаючи на те, що скандинавські впливи В Руси були менш помітними, ніж впливи християнського сходу, цей культурний чинник органічно вписував руську культуру В контекст культури європейської.
- Отже, поглиблення розколу між православ’ям і католицизмом перетворювало візантинізм у гальмо розвитку культури на всьому просторі Т. Зв. «візантійської співдружності націй».
- Письменство (перекладне й вітчизняне).
- Вважається, що ці книги не мають відношення до науки, як також і відкидають суто християнські уявлення про світ і людей. Але з такими висновками треба бути дуже обережними.
- Наші оригінальні літописи були добре відомі В Європі. Зокрема. Деякі з них увійшли до польських хронік. А деякі дісталися аж до англії, де були використані В хроніці матвія паризького.
- Архітектура і образотворче мистецтво, музика.
- Але існували також ще волинська й галицька архітектурні школи.
- З музичних інструментів княжої доби можна назвати такі: сурми. Роги, сопілки, дуди, гуслі, гудки, бубни, замарни (цимбали).
- З теми «визволення українських земель з-під влади золотої орди й боротьба за створення незалежної української держави (хі V – перша третина Х V і ст. )» читаються лекції:
- Західний напрям геополітики.
- Болеслав Тройденович (король Юрій ІІ).
- Боротьба української політичної еліти за створення
- У 1340 році угорсько-польські Війська вдерлися В галичину. Ця війна за край точилася до 1349 року.
- Литовці приймають католицизм, віддають казну Польщі, виплачують 200 тис. Флоринів вільгельму австрійському за відмову від ядвиги, приєднують до Польщі ще й українські землі.
- Поразка україно-литовських військ на р. Ворсклі (1399 р.) і успіхи та невдачі визвольного руху першої третини ХV ст. «Битва народів» (Грюнвальд, 1410 р.).
- Городельська унія значно зміцнила позиції Литви, яка поступово почала витісняти татар з території України. Литва виросла в грізного суперника Московського князівства.
- Але Україні доля наказувала ще поборотися, і у неї в цій боротьбі будуть ще шанси.
- Глинський виїхав до москви, де брав активну участь у політичному житті, двічі був ув’ язнений і В 1534 році помер у тюрмі.
- Основні поняття: факторія, генуезці, феодорити, кадилик, орда, бейлік, хан, бей, мурза, тамга
- У 1299 році херсонес був розгромлений ордами татарського хана ногая. Арабські письменники того часу називали його по-татарськи сари-кермен (жовта фортеця).
- Геополітика Запорозької Січі
- Козаки й антитурецький союз.
- Для Сагайдачного Хотин став останньою з перемог. У бою гетьман був поранений і так і не одужав після цього. 10 квітня 1622 року славний козацький вождь Петро Конашевич Сагайдачний помер.
- Початок культурно-цивілізаційного розламу України
- Дії ієремії В Україні тоді постають як такі, що були спрямовані тільки на користь москви – для усунення шляхом приведення до розколу єдиного можливого В проблемі патріархату її конкурента.
- Могилянська доба в історії українського релігійно-культурного життя.
- Саме за часів петра могили – видатного богослова та просвітителя, енергійного реформатора – Київська митрополія була найбільш самостійною та авторитетною В світі за всю історію свого існування.
- Піднесення авторитету Київської митрополії, зміцнення її самостійної юрисдикції, що дало б можливість у майбутньому набути статусу Київської патріархії
- Патріархат при опорі на військову силу козацтва мав би В умовах Польської конфедерації сприяти відбудові української держави.
Наприкінці ХVІ ст.Римський папа Климент VІІІ, порозумівшись з німецьким імператором Рудольфом ІІ, вирішив використати всі сили на сході Європи для боротьби з натиском турецького імперіалізму на Європейський континент. Слава козаччини на цей час була вже добре відома в Європі, то ж Рудольф ІІ вирішив відправити до козаків свого посла Еріха Лясоту, щоб схилити їх до антитурецького походу. Деяким польським панським колам також ця ідея сподобалась, зацікавився нею й латинський біскуп у Києві Верещинський. Полякам вигідно було повернути козаків на «бісурмен», щоб ослабити їх боротьбу зі шляхетським усевладдям в Україні. Восени 1593 року приїхав в Україну папський посол Комулович. Він віз козакам 12000 золотих дукатів у якості задатку за участь у антитурецькій кампанії. Але на Січ йому пройти не вдалося. Тоді він віддав гроші козацькому ватажку Северину Наливайку, а сам повернув назад з небезпечного «дикого поля». Сміливішим виявився імператорський посол Еріх Лясота, який у 1594 році досяг таки Січі й пробув там кілька тижнів. Він привіз козакам 8000 золотих дукатів, але не зміг умовити тодішнього їх ватажка Кшиштофа Косинського до якогось походу проти турків.
Коли ж після смерті Косинського на чолі козаків у 1594 році став Северин Наливайко, то цей енергійний ватажок одразу показав, що йому не байдужі антитурецькі плани європейських держав. Його загін, озброєний, очевидно, на ті дукати, що їх віз козакам Комулович, сильно погромив у тому ж 1594 році турків на нижньому Дністрі. Об’єднавшись із силами кошового низового козацтва Григорія Лободи (усього приблизно 12 тис. чол., з артилерією, під 40 хоругвами, між якими були й хоругви, прислані імператором Рудольфом та архікнязем Максиміліаном), Северин Наливайко рушив на Молдавію. Козаки розбили молдавського господаря Арона, взяли м. Ясси й розгромили його околиці. Арона примусили відмовитися від турецького підданства й скласти чолобитну присягу німецькому імператору, про що С.Наливайко повідомив польського короля. У 1595 році погромили козаки околиці турецьких міст – Тягині, Білгорода й Кілії.
Хоч як не подобалися полякам козацькі перемоги, все ж таки вони не могли ними не покористуватися. Коронний гетьман Ян Замойський пішов з військом на розбиту козаками Молдавію й, прогнавши з престолу Арона, посадив на ньому молдавського боярина Ієремію Могилу, який попросив опіки польського короля. Між Наливайком і Замойським на цій підставі спалахнув конфлікт. Восени 1595 року Северин Наливайко вирушив у похід на Угорщину, а звідти – на Волинь та Білорусь. З цього часу конфлікт козаків з поляками набув уже збройних форм і козаки переключились на антипольську боротьбу. Не слід забувати, що національно-визвольний момент у діяльності Запорізької Січі був усе ж таки головним.
Інші напрямки козацьких походів.
Знов ми бачимо козаків у закордонних походах тоді, коли на чолі їх стає Самійло Кішка, герой дум про бунт бранців на турецьких галерах, їх перемогу над турками й повернення в Україну.
Туркофільська Волощина почала у 1600 році війну з полонофільською Молдавією, й тут поляки вирішили залучити сили козаків, які не раз уже ходили на Молдавію, трясли її престоли й знали там уже всі ходи й виходи. До Самійла Кішки з’явився посланник польського уряду Іван Оришківський. Кішка був не проти втручання поляків у молдавсько-волоський конфлікт, але виставив умову повернути козакам автономію, плату й клейноди, які їм належали з часів короля Стефана Баторія. Польський король Сигізмунд ІІІ пообіцяв виконати умови козаків і під слово короля вирушило 4-тисячне козацьке військо в похід на Волощину. Війська волоського воєводи спільні козацько-польські війська розбили й посадили на волоському престолі Семена Могилу, брата молдавського господаря Петра. У цей же час насунулась на Польщу небезпека з боку Швеції, яка напала на Естонію й загрожувала Лівонії, так званим польським Інфлянтам. Поляки запросили козаків у спільний похід на північ. Вирушило чотири полки по 500 козаків. На чолі їх встав Самійло Кішка, який і загинув у бою під Фелліном.
У цілому північна польсько-українська кампанія виявилась невдалою. Повернувшись додому у 1602 році, козаки одразу ж пішли в похід проти турків. На 30-ти чайках і кількох галерах, що їх було відбито в турків, козаки під Кілією розгромили вщент турецький флот. З тих часів козаки здійснили велику кількість походів проти турків і татар, у яких зростала сила і авторитет Запорозької Січі. У походах проти турків зріс і змужнів перший з черги великих козацьких вождів, політиків і дипломатів:
|
