Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Ярослав одружив з різними європейськими династіями всю свою рідню, за що історики прозвали його «тестем Європи».
Содержание книги
- Як бачимо, він, як археолог, бачив усі сучасні європейські етноси вже В 5 тис. До Н. Е.
- Каталізатором етногенетичних процесів у vііі – ІХ ст. Виступили два чинники:
- І все ж таки на кінець хіх ст. Перевага виявилася на боці антинорманістів, хоча залишалися не проробленими великі лакуни як методологічного й загальноісторичного, так і джерелознавчого характеру.
- По темі « ґенеза слов’яно-руської державності. Виникнення Київської Руси» читається проблемна лекція:
- Подібне значення це має й нині.
- Подивимося, чи маються В історичних джерелах свідчення про те, що українці й росіяни (русскіє) – не одне й те Ж.
- Щодо історичних уявлень росіян – автор теж точний: до Київської Руси росіяни дійсно привласнювали собі й візантію, і рим, об’явивши свою державу ще В хvі столітті «третім римом».
- Ще один претендент – поляки (за працею нормана дейвіса «боже ігрище: історія польщі»).
- На цьому перший том праці нормана дейвіса, В якій і днем з ліхтарем неможливо знайти української історії, закінчується.
- Державно-політичний устрій Київської Руси.
- Християнство і Київська Русь
- Правда, світ, як завжди В історії, виявить відносно Руси свою абсолютну невдячність. І марно йому дорікати за це. Світ є таким, яким він Є.
- Царська корона ярославу (В якості доказу висувається графітичний напис на стіні св. Софії, що Ярослав Мудрий є цар;
- Не признав літургії слов’яно-руського обряду, бо В ній згадувався папа, викреслений з грецьких богослужб ще В 1054 році.
- Зовнішня політика Київської Руси
- До часу правління аскольда джерела відносять і перше хрещення Руси. Але те «аскольдове хрещення», як відомо, значного сліду В історії Руси не залишило.
- Греки зобов’язалися заплатити по 12 гривен срібла на кожного воїна й надати дарунки для «великих князів», що володіли києвом, переяславом, любечем й деякими іншими містами.
- Князь Ігор Рюрикович (912 – 945 рр.).
- Переговори після акту церемоніалу Ольга проводила сама з імператором. Докладний зміст переговорів невідомий. Припускається, що йшлося про військову допомогу русів грекам та торгівлю.
- Великий князь святослав завойовник (964 – 972 рр. ).
- Другий похід на Болгарію (969 р.).
- Великий воїн, лицар без страху й закиду, вірний товариш вояків – таким був святослав. «поляжемо, а не осоромимо землі руської» – таке гасло залишив цей Великий князь нащадкам.
- Прийняття християнства як велика зовнішньополітична акція князя Володимира Святославовича.
- Однак не слід забувати про існування слов’янського варіанту християнства – того третього, «внутрішнього» шляху його постання, який мав вираз у слов’янській кирило-мефодіївській традиції.
- Після смерті Великого князя володимира після деякого часу боротьби між претендентами на великокняжий престол великим князем київським став старший син володимира Ярослав.
- Ярослав одружив з різними європейськими династіями всю свою рідню, за що історики прозвали його «тестем Європи».
- Входження Київської Руси в християнський світ.
- Перший чинник культурного впливу.
- Втім, незважаючи на те, що скандинавські впливи В Руси були менш помітними, ніж впливи християнського сходу, цей культурний чинник органічно вписував руську культуру В контекст культури європейської.
- Отже, поглиблення розколу між православ’ям і католицизмом перетворювало візантинізм у гальмо розвитку культури на всьому просторі Т. Зв. «візантійської співдружності націй».
- Письменство (перекладне й вітчизняне).
- Вважається, що ці книги не мають відношення до науки, як також і відкидають суто християнські уявлення про світ і людей. Але з такими висновками треба бути дуже обережними.
- Наші оригінальні літописи були добре відомі В Європі. Зокрема. Деякі з них увійшли до польських хронік. А деякі дісталися аж до англії, де були використані В хроніці матвія паризького.
- Архітектура і образотворче мистецтво, музика.
- Але існували також ще волинська й галицька архітектурні школи.
- З музичних інструментів княжої доби можна назвати такі: сурми. Роги, сопілки, дуди, гуслі, гудки, бубни, замарни (цимбали).
- З теми «визволення українських земель з-під влади золотої орди й боротьба за створення незалежної української держави (хі V – перша третина Х V і ст. )» читаються лекції:
- Західний напрям геополітики.
- Болеслав Тройденович (король Юрій ІІ).
- Боротьба української політичної еліти за створення
- У 1340 році угорсько-польські Війська вдерлися В галичину. Ця війна за край точилася до 1349 року.
- Литовці приймають католицизм, віддають казну Польщі, виплачують 200 тис. Флоринів вільгельму австрійському за відмову від ядвиги, приєднують до Польщі ще й українські землі.
- Поразка україно-литовських військ на р. Ворсклі (1399 р.) і успіхи та невдачі визвольного руху першої третини ХV ст. «Битва народів» (Грюнвальд, 1410 р.).
- Городельська унія значно зміцнила позиції Литви, яка поступово почала витісняти татар з території України. Литва виросла в грізного суперника Московського князівства.
- Але Україні доля наказувала ще поборотися, і у неї в цій боротьбі будуть ще шанси.
- Глинський виїхав до москви, де брав активну участь у політичному житті, двічі був ув’ язнений і В 1534 році помер у тюрмі.
- Основні поняття: факторія, генуезці, феодорити, кадилик, орда, бейлік, хан, бей, мурза, тамга
- У 1299 році херсонес був розгромлений ордами татарського хана ногая. Арабські письменники того часу називали його по-татарськи сари-кермен (жовта фортеця).
- Геополітика Запорозької Січі
- Козаки й антитурецький союз.
Стосунки з Константинополем.
Ярослав мав дуже амбітний і сміливий план завоювання Константинополя з метою посісти його трон і зробити столицею світової імперії. Але Східна Римська імперія в цей час була ще дуже сильною. У 1043 році Ярослав послав свого сина Володимира в похід на Константинополь. Але цей похід закінчився трагічно для русів. Греки взяли багато воїнів у полон і осліпили їх. Партія руського реваншу в Києві, яку очолювала княгиня Інгігерда, наполягала на тому, щоб Ярослав помстився грекам. Але Ярослав не став цього робити, через що Інгігерда навіть покинула його. То був останній похід великокняжої Руси на Константинополь. Ярослав налагодив стосунки зі Східною Римською імперією й від планів її завоювання відмовився.
У цілому, в зовнішній політиці Ярослав, незважаючи на те, що за життя князя Володимира Великого мав проблеми у стосунках з батьком, продовжував справу його життя, ведучи країну тими шляхами й уживаючи тих же зовнішньополітичних засобів, що їх накреслив князь Володимир. Нащадки назвали великого князя Ярослава Мудрим.
Разом з тим, слід мати на увазі, що колонізаційні процеси, спрямовані на оволодіння Чорноморським узбережжям, не набули для Києва свого логічного завершення. Більш успішною була його колонізація на північному напрямку, яка фактично не зустрічала протидії. Але вона викликала й масові переселення, перш за все, найбільш активного й пасіонарного елементу з русів з центру, що послаблювало Київ, який не зміг утримати за собою навіть гирло Дніпра й опинився під безпосередньою загрозою степових орд.
Таким чином, Київська Русь за дуже короткий історичний час – два століття – пройшла період виникнення й розквіту. На сході Європи сформувалась велика держава, що своїми кордонами сягала від Кавказу до Фінської затоки, від середньої Волги до Карпат і Кракова. Київська держава стала бажаним об’єктом і поважним суб’єктом зовнішньої політики багатьох країн. На її могутність мусили зважати визнані лідери Європи. То був закономірно й період розквіту київської дипломаті.
Період князювання Володимира, Ярослава й перших Ярославичів становить цілісну епоху в розвитку староукраїнської державності, яка характеризувалася припиненням далеких та виснажливих військових завойовницьких походів, спрямуванням зусиль на внутрішню консолідацію, піднесенням господарства і культури. Ці зусилля перетворили Київську Русь у найбільшу державу в тогочасній Європі.
Однак після смерті Ярослава Мудрого у 1054 році почнеться період міжкнязівської боротьби за владу, що у співдії з зовнішнім чинником (степові орди) поступово призведе до занепаду Київської держави, її розкладу й нарешті знищення Києва навалою монголо-татар у 1240 році. Це ознаменує собою завершення Київського періоду історії України.
ЛЕКЦІЯ 8
Культура Київської Руси
*Входження Київської Руси в християнський світ. Чинники культурного взаємозв’язку * Головні особливості Київського християнства * Освіта і давнє руське письменство (перекладне та вітчизняне) *Архітектура і образотворче мистецтво, музика * Печерні міста та монастирі Криму.
Основні поняття та терміни: двовір’я, паломництво, цезаропапізм, іконоборство, Київське християнство, паулінізм, універсалізм, софійність, візантинізм, ісихазм, аскеза, «філософи і простеці», Четьї Мінеї, Остромирово Євангеліє, Ізборник Святослава, агіографи або житійна література («житія»), патерики, апокрифи, палеї, хроніки, хронографи, «євангельське відродження», христологічність, «старини», емаль, зернь, скань, чернь, філігрань, смальта, пряслиця, берестяна грамота, печерні міста, печерні монастирі.
Питання до педагогічного диктанту:
1. На центральній апсиді Софії Київської зображена …….
2. Князь Володимир Великий побудував храм: ………...
3. Першу бібліотеку та архів при Софійському соборі заснував князь …….
|
